- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття і система
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Глава 2.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти основ
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 3.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти життя
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 4.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти волі,
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти волі,
- •Глава 5.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти статевої
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти стате-
- •Глава 6.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти виборчих,
- •Глава 7.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти власності
- •§ 2. Юридичний аналіз складів
- •Глава 7a.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері
- •Глава 8.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 9.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів проти довкілля
- •Глава 10.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 11.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 12.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 13.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів
- •Глава 14.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 15.
- •Глава 15.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів у сфері охорони
- •Глава 16.
- •§ 1. Загальна характеристика складів злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз окремих складів злочинів
- •Глава 17.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів у сфері
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів у сфері вико-
- •Глава 18.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочинів
- •Глава 19.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів
- •§ 2. Юридичний аналіз складів злочини
- •Глава 20.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти
- •Глава 21.
- •§ 1. Загальна характеристика злочинів проти миру,
- •§ 2. Юридичний аналіз злочинів проти миру,
- •Глава 1. Поняття і система
- •Глава 2. Злочини проти основ національної безпеки
- •Глава 3. Злочини проти життя і здоров’я особи
- •Глава 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •Глава 5. Злочини проти статевої свободи
- •Глава 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших
- •Глава 7. Злочини проти власності
- •Глава 8. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Глава 9. Злочини проти довкілля
- •Глава 10. Злочини проти громадської безпеки
- •Глава 11. Злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 12. Злочини проти безпеки руху
- •Глава 13. Злочини проти громадського порядку
- •Глава 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,
- •Глава 15. Злочини у сфері охорони
- •Глава 16. Злочини проти авторитету
- •Глава 17. Злочини у сфері використання
- •Глава 18. Злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 19. Злочини проти правосуддя
- •Глава 20. Злочини проти встановленого порядку
- •Глава 21. Злочини проти миру, безпеки людства
- •Глава 1.
§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
у випадку вчинення суспільно небезпечного діяння перед право-
застосовчими органами держави постає питання про юридичну оцін-
ку вчиненого, про встановлення відповідності вчиненого юридичній
конструкції конкретного складу злочину, передбаченого нормами кк,
тобто вони здійснюють кваліфікацію діяння.
кваліфікація злочинів, як поняття науки кримінального права,
може вживатися в кількох значеннях – в залежності від особливостей
змісту цього поняття і суб’єкта відповідальності. Ці значення мають
умовний характер і можуть розглядатися як певні види кваліфікації
злочинів.
Залежно від юридичної значимості (зокрема її правових наслідків)
кваліфікація злочинів поділяється на:
1. офіційну (легальну) кваліфікацію – кЗ, що здійснюється
компетентним правозастосовчим органом в процесі розсліду-
10
§2.Науковіосновикваліфікаціїзлочинів
вання
і розгляду конкретної кримінальної
справи. саме цей вид
кваліфікації (власне кваліфікації) був розглянутий і розкритий
в межах першого питання.
2. неофіційну кЗ – кЗ, яка не тягне за собою відповідних право-
вих наслідків, оскільки здійснюється не в процесі реального
застосування правових норм і не відповідним компетентним
правозастосовчим органом.
В залежності від суб’єкта такої неофіційної кваліфікації вона
умовно поділяється на:
а) доктринальну кваліфікацію – кЗ, яка дається вченими в межах
наукових досліджень, узагальнення судової практики тощо;
б) учбову кваліфікацію – дається викладачами і студентами
в межах навчання;
в) публіцистичну кваліфікацію – дається окремими журналістами
в своїх публікаціях.
кваліфікація злочинів – це встановлення і юридичне закріплення
відповідності між фактично вчиненими діяннями і юридичним скла-
дом злочину, який передбачений нормами кримінального кодексу.
Основний правовий зміст кваліфікації злочинів:
1. кваліфікація злочинів – це різновид юридичної кваліфікації (з
позиції загальної теорії права вона полягає у виборі тієї право-
вої норми, яка передбачає відповідну ситуацію).
2. кваліфікація злочинів є юридичною кваліфікацією у процесі
застосування правових норм.
3. За своїм змістом кваліфікація злочинів полягає у встановлен-
ні відповідності певної поведінки особи у поєднанні з іншими
фактичними обставинами (юридичними фактами) юридично-
го складу злочину певного виду чи окремого різновиду такого
злочину. робиться висновок, що дана поведінка є конкретним
злочином, а отже і злочином взагалі.
4. висновок про відповідність певної поведінки особи в поєднан-
ні з іншими фактами юридичного складу злочину як результат
кваліфікації має свої зовнішні форми закріплення в процесу-
альних документах правозастосовчих органів.
Загальною передумовою кваліфікації злочинів є встановлення і
узагальнення фактичних обставин, що мають значення для кваліфіка-
ції. таке узагальнення передбачає перехід від фактичного рівня викла-
ду і сприйняття відповідних обставин на рівень їх юридичного змісту.
11
Глава1.Поняттяісистемаособливоїчастиникримінальногоправа.Кваліфікаціязлочинів
наступним
етапом кваліфікації є визначення
юридичної значи-
мості фактичних обставин в контексті відповідних елементів чи
ознак юридичного складу злочину. Це передбачає таку систематиза-
цію фактичних обставин, яка дозволяє віднести їх до тієї чи іншої
складової частини юридичного складу злочину, яку вони характеризу-
ють (наприклад, насильство переважно характеризує діяння як ознаку
об’єктивної сторони).
Після проведення оцінки фактичних обставин здійснюється загаль-
на програма кваліфікації злочинів.
Підставами кваліфікації є:
1) фактична – тобто встановлення наявності конкретних фактич-
них обставин у діяннях особи, стосовно якої здійснюється
кваліфікація;
2) нормативна – тобто наявність у нормах кк конкретного скла-
ду злочину, який передбачає відповідальність за вчинене та
за своїми ознаками повністю співпадає із фактичними обста-
винами вчиненого.
Принципи кваліфікації злочинів – це вихідні положення, загаль-
ні начала, якими слід керуватися при встановленні відповідності між
фактичними ознаками вчиненого і ознаками, закріпленими в кримі-
нально-правовій нормі, при пошуку статей кримінального закону,
якими передбачена відповідальність за вчинений злочин.
Види принципів кваліфікації злочинів:
1) об’єктивність;
2) повнота;
3) індивідуальність;
4) стабільність;
5) офіційність;
6) пріоритет диспозиції над санкцією.
Досить проблемним питанням при кваліфікації кримінально-право-
вих норм є питання пов’язане з конкуренцією правових норм. Конку-
ренція кримінально-правових норм являє собою певну специфічну ситу-
ацію, яка виникає при кваліфікації злочинів, коли фактичні обставини
містять одночасно декілька юридичних складів відповідних злочинів,
але при кваліфікації необхідно інкримінувати особі лише одне з них.
Конкуренцію кримінально-правових норм можна поділити
на види:
1) конкуренція загальної і спеціальної норм;
12
§1.Загальнахарактеристиказлочинівпротиосновнаціональноїбезпеки
2)
конкуренція частин і цілого;
3)
конкуренція спеціальних норм (конкуренція
спеціальних скла-
дів
злочинів).
останній вид конкуренції, в свою чергу, за підставою юридичні
склади яких злочинів (тотожних чи однорідних) – конкурують між
собою, і чи є ці склади кваліфікованими чи привілейованими – поді-
ляється на такі підвиди:
3.1. конкуренція спеціальних складів тотожних злочинів з обтяжу-
ючими і особливо обтяжуючими обставинами;
3.2. конкуренція спеціальних складів тотожних злочинів з обтяжу-
ючими і пом’якшуючими обставинами;
3.3. конкуренція спеціальних складів тотожних злочинів з
пом’якшуючими і більш пом’якшуючими обставинами;
3.4. конкуренція спеціальних складів однорідних злочинів.
Г ЛА В А 2 .
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ