17 Порядок судочинства в Суді єс.

Порушення справи починається з подачі позовної заяви. Позовна заява повинна в обов'язковому порядку включати в себе : повне найменування і постійне місце перебування позивача; вказівку сторони, проти якої направлений позов; визначення предмета спору і опис причин, що його викликали; висновки, до яких приходить позивач, а також перелік доказів, якщо вони мають місце. Всі необхідні додаткові процесуальні документи, в тому числі свідоцтва та інші акти, включаються в досьє, яке додається до позовної заяви. Якщо позивачем є приватна особа, вона призначає адвоката або спеціального представника, якому доручається ведення справи. Прийняття справи до розгляду супроводжується вказівкою інстанції, яка розглядає справу по суті. Розгляд справ преюдиціального порядку і суперечок між державами-членами та інститутами в обов'язковому порядку передається пленуму Суду ЄС. На пленарні засідання виносяться також справи, в яких привілейовані позивачі (держави-члени та інститути) є однією із сторін, особливо в тому випадку, якщо така вимога заявлено безпосередньо державою-членом або інститутом ЄС. Всі інші справи розглядаються палатами.

Процедура розгляду справ у Суді складається, як правило, з двох стадій. Перша - письмова стадія включає в себе обмін документами і заявами між сторонами. На цій стадії Суд може запитувати додаткову документацію та висновок експертів. Спеціально призначається суддя-доповідач або його заступник. Узагальнену оцінку справи готує спеціально призначений для його вивчення генеральний адвокат (останнє правило не відноситься до СПІ та ТПС в яких інститут генеральних адвокатів відсутній). Протягом трьох тижнів має бути призначений судовий розгляд. Усна стадія включає в себе виклад справи і претензій зацікавленими сторонами, яке може супроводжуватися питаннями з боку суддів, адресованими адвокатам або представникам сторін спору.Мова, яка використовується в ході розгляду справи, може бути будь-яким з офіційних мов ЄС. Цією ж мовою виноситься і рішення.

Сторони мають бути представлені на всіх стадіях розгляду справи. Суд вправі запитувати подання ними додаткових відомостей або документів, при необхідності він може запрошувати свідків і експертів, а одно виїжджати безпосередньо на місце. Прийняття подібних заходів оформляється винесенням ухвали і повністю залежить від розсуду Суду. Діючі процесуальні правила передбачають можливість вступу в справу третіх осіб, як на стороні позивача, так і на стороні відповідача, якщо вони можуть довести або підтвердити свій прямий інтерес у даній справі. Подібна заява про вступ у справу може мати місце не пізніше трьох місяців з дня опублікування сповіщення по даному позові. Прийнятність такого роду заяви про вступ у справу визначається Судом.

Кожна із сторін у справі може просити Суд винести рішення про вжиття заходів щодо забезпечення позову, які, не вирішуючи наперед рішення по суті, повинні попередити наступ непоправних наслідків, які завдають збитків однієї зі сторін. Такого роду тимчасові заходи здійснюються на основі ухвали Суду. Схожим є також прохання будь-якої із зацікавлених сторін про тимчасове призупинення виконання акту, що оскаржується зацікавленими сторонами. Рішення з цього питання також виноситься Судом у формі ухвали. Найбільш часто вони зустрічаються в практиці СПІ.

Рішення по суті розглянутої справи виноситься Судом (пленумом чи палатою) у закритому порядку. Таємниця нарадчої кімнати - одне з абсолютних правил судочинства. Розголошення таємниці дорадчої кімнати складає серйозне правопорушення, яке тягне за собою можливість застосування адміністративних санкцій аж до зміщення з посади судді. Рішення Суду ЄС є остаточним і оскарженню не підлягає. Рішення СПІ можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Суду ЄС протягом двох місяців після прийняття рішення Судом першої інстанції. Правом оскарження володіє кожна з сторін спору, а також треті особи, які можуть підтвердити нанесення їм безпосередньо збитку прийнятим рішенням.

Подача касаційної скарги не зупиняє виконання рішення. Якщо особа, яка подала касаційну скаргу, вважає бажаним призупинення виконання рішення, вона може просити про це Суд ЄС, який виносить відповідну ухвалу. При оскарженні Суд ЄС розглядає тільки питання права. Підставами для оскарження можуть служити відсутність компетенції у СПІ, процесуальні порушення, які завдали збитків інтересам позивача, а так само порушення матеріального права ЄС. При оскарженні Суд ЄС може прийняти справу до свого власного розгляду, винести самостійне рішення, він може також повернути справу для розгляду в СПІ і, нарешті, він може відмовити в задоволенні скарги: У тих випадках, коли скарга є явно неприйнятною або необґрунтованою, Суд обмежується винесенням відповідної ухвали. Виконання рішень проводиться у відповідності з процесуальними правилами країни, в якій це рішення підлягає виконанню.