- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •6. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •8. Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •24.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •26.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •34.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •43.Огляд предметів і документів
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47. Психологічний процес формування показань
- •48. Поняття, значення і види допиту
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51. Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту підозрюваного
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71 . Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78.Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •86.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •89. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •92.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •93.Криміналістична характеристика вимагання
- •94.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •97. Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •98, 99. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •1. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •2. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
Первинна інформація про факти ДТП надходить від органів дізнання, швидкої допомоги, лікарень, потерпілих, водіїв, окремих громадян - свідків ДТП. Приводом до порушення кримінальної справи цієї категорії може також бути безпосереднє виявлення ознак злочину органами міліції чи прокуратури.
Достатньою інформацією для постановлений рішення про порушення кримінальної справи (підставами) у таких випадках будуть факти заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості або настання смерті внаслідок ДТП.
Одержавши повідомлення про ДТП, що спричинила людські жертви чи тяжкі поранення, слідчий зобов'язаний негайно виїхати на огляд місця події, за результатами якого порушує кримінальну справу. Він повинен також забезпечити, щоби всі водії - учасники ДТП, а інколи й потерпілі обов'язково пройшли медичне освідуванпя для встановлення стану сп'яніння.
Якщо фактичних даних для правильних висновків про обставини, що сталися, та обґрунтованого рішення про порушення кримінальної справи чи відмову в такій виявляється недостатньо, то відповідно до ст. 97 КПК України матиме місце дослідча перевірка:
-відбираються пояснення від громадян, посадових осіб, водіїв про фактичний бік злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху;
-витребуються документи, зокрема від автопідприємств, лікувальних закладів.
У справах про ДТП встановленню розслідуванням підлягають такі обставини:
-чи є конкретна подія дорожньо-транспортною, її вид;
-дорожня обстановка на момент події (місце, час, механізм перебігу тощо);
-які ТЗ брали участь у події, їхній технічний стан (як до події, так і після неї);
-наслідки ДТП (смерть, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, характер і розміри матеріального збитку);
-хто постраждав, поведінка учасників події;
-яка безпосередня причина ДТП;
-відомча належність ТЗ (чи не належить він ЗСУ або іншим військовим формуванням, оскільки якщо належать, тоді
досудове слідство у таких справах здійснюватимуть слідчі військової прокуратури);
-ступінь вини кожного учасника події: водія, працівника автопідприємства, пасажира, пішохода та ін. (форма умислу, мотив і мета порушення правил керування та експлуатації ТЗ);
-які положення правил дорожнього руху чи експлуатації транспортних засобів було порушено винним;
-наявність причинного зв'язку між допущеними порушеннями правил дорожного руху або експлуатації ТЗ і наслідками, що сталися;
-чи не мало місце інсценування ДТП;
-обставини, що сприяли злочинові (хиби в організації руху транспорту і пішоходів, неналежний контроль за випуском транспорту і водія на лінію, хиби в контролі за технічним станом доріг і вулиць, у підготовці водіїв ТЗ, пропаганді правил дорожнього руху серед його учасників та ін.).
Слідчі ситуації початкового етапу розслідування ДТП можуть бути типізовані за такими підставами.
>-За часом, що минув від моменту ДТП до отримання повідомлення про нього:
• сприятлива ситуація щодо можливості одержання криміналістично значимої інформації та доказів, оскільки інформація (повідомлення) про ДТП надходить у ДАІ (до слідчого) негайно після її вчинення;
• несприятлива ситуація - оскільки від моменту ДТП минуло багато часу. Інформація про подію надходить до слідчого через декілька діб, тижнів або навіть місяців після її вчинення.
>-За місцем перебування водіїв і ТЗ після ДТП:
• сприятлива ситуація - на місці події зберігаються всі джерела інформації: є водій, транспорт, потерпілі та свідки (або вони з об'єктивних причин відсутні, але є достовірні відомості про них).
Ця ситуація є найрозповсюдженою і виникає тоді, коли мало місце зіткнення транспортних засобів. Основні зусилля слідства спрямовані на дослідження обстановки місця події, встановлення причин ДТП, збирання доказів, що підтверджують провину його учасників.
Послідовність слідчих дій за цієї ситуації така:
--огляд місця події;
--допит свідків очевидців, потерпілого, водія;
--освідування водія й потерпілого;
--призначення судово-медичної експертизи;
• малосприятлива ситуація - на місці події є транспорт, потерпілі та свідки (або свідків немає), а водій сховався і особа його - невідома. Ситуація характеризується наявністю відомостей про час, місце вчинення злочину, його наслідки.
Звичайно, так поводяться особи, які вчинили викрадення транспорту або намагаються протидіяти розслідуванню через висунення неправдивої версії про викрадення їхнього автотранспорту, для чого вони вже після події звертаються до міліції із заявою про крадіжку, домовляються з родичами, знайомими щодо неправдивих свідчень.
За малосприятливої ситуації передусім необхідно встановити особу, яка перебувала за кермом на момент події, вжити заходів щодо її розшуку й затримання, з'ясувати причини, що змусили водія зникнути з місця події.
Послідовність слідчих дій, щоби з'ясувати ці обставини:
--огляд місця події зі звертанням особливої уваги на ті вузли й деталі автомобіля, де повинні були залишитися сліди рук, крові, волокна одягу водія;
--допити свідків, які бачили водія в момент аварії та коли він залишив місце події;
--допит (після встановлення) власника ТЗ;
--призначення судово-медичної експертизи;
• несприятлива ситуація - відсутня більша частина елементів джерел інформації про ДТП. Несприятлива ситуація буває двох підвидів:
а) на місці події є тільки свідки, а водій і ТЗ відсутні (відомостей про них немає), потерпілого відправлено до лікувальної установи у стані, що унеможливлює з ним спілкування;
б) на місці події є тільки потерпілий (труп), інших джерел інформації немає. Відомо про час, місце вчинення події, її наслідки і про ТЗ.
Ця ситуація є найскладнішою і досить поширеною на початковому етапі розслідування. Тут основну увагу слідства потрібно зосередити на встановленні факту ДТП, виявленні водія і транспорту, що брав участь у події, можливих свідків.
Послідовність дій, щоби з'ясувати ці обставини:
--огляд місця події;
--опитування очевидців, потерпілих (про ознаки транспорту і прикмети водія);
--організовування загороджувальних заходів на шляху можливого пересування транспорту;
--перевірка підприємств із ремонту автомобілів, гаражів і автостоянок;
--обхід житлових будинків, підприємств і закладів, розміщених у районі події - для встановлення свідків;
--огляд ТЗ - за місцем його виявлення;
--(у разі потреби) проведення очних ставок між свідками (потерпілим) і водієм (якщо такий вже буде встановлений);
--призначення судових експертиз.
За малосприятливої та несприятливої ситуацій потерпілий (якщо він лишився живим), свідки-очевидці мали можливість побачити водія, що вчинив ДТП. Звичайно водій, перед тим як зникнути з місця події, виходить із ТЗ, щоби переконатись, чи потерпілий мертвий (або перебуває у несвідомому стані).
Викриттю неправдивого алібі водія після його затримання сприятиме й судово-медична експертиза, у ході якої за отриманими водієм тілесними ушкодженнями можна встановити факт його перебування за кермом автомобіля.
Конструювання версій. Успіх розслідування злочинних ДТП значною мірою (особливо на початковому етапі) обумовлений своєчасністю і правильністю побудови слідчих версій. На підставі наявної інформації, а також обізнаності з елементами криміналістичної характеристики цього виду злочину, слідчий спроможний сконструювати комплексні (загально-окремі) типові версії про сутність і причини події, зокрема:
1) ДТП стала результатом порушення правил безпеки руху водієм;
2) подію обумовлено порушенням руху самим постраждалим;
3) подія стала наслідком технічної несправності ТЗ;
4) ДТП пов'язана з порушеннями норм, стандартів утримання доріг;
5) подія стала наслідком випадкового збігу обставин;
6) подію інсценовано з метою приховання іншого злочину;
7) ТЗ було використано як знаряддя для вчинення іншого злочину.
За малосприятливої ситуації (коли водій зник, а машина залишилася на місці події), як уже наголошувалося, головним напрямом розслідування є встановлення винного. Тому щонайперше конструюються окремі версії про особу, яка перебувала за кермом на момент події:
1) транспортним засобом керував водій;
2)-ТЗ керувала стороння особа (родич водія, його знайомий, співпрацівник, викрадач).
Щодо несприятливої ситуації (коли водій зник із місця події разом із транспортом), конструюються спершу окремі версії про ТЗ, яким було скоєно ДТП (вантажна чи легкова машина, марка автомобіля, конкретна модель тощо).
У подальшому розслідуванні всі версії повинні перевірятися паралельно, виконанням слідчих і оперативно-розшукових дій.
Початковий етап розслідування у будь-якій кримінальній справі характеризується тим, що всім слідчим та оперативно-розшукним діям властивий фактор невідкладності їх виконання. За часом - розпочинається з порушення кримінальної справи і завершується зникненням дії чинника невідкладності й вирішенням таких завдань:
1) з'ясуванням того, що розслідувана подія є злочином;
2) установленням особи (осіб), які його вчинили чи причетні до цього.
За всіх наведених вище ситуацій на початковому етапі розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху першою невідкладною слідчою дією виступає огляд місця події.
У ході огляду необхідно вирішити такі завдання:
- виявити, зафіксувати і вилучити сліди та інші речові докази;
- з'ясувати обстановку події;
- встановити технічний стан ТЗ;
- розшукати злочинця, який зник із місця ДТП (у разі потреби);
- встановити причини та умови, що сприяли ДТП. Типовими об'єктами огляду ДТП витсупають:
- частина (відрізок) вулиці (дороги) та прилегла до неї обстановка;
- труп (коли такий є); -ТЗ.
До початку огляду необхідно визначити межі місця події. У ході огляду необхідно встановити:
- тип покриття проїжджої частини;
- радіус повороту і профіль дороги (горизонтальний, схил чи підняття);
- ширину проїжджої частини (за наявності осьової лінії визначити відстань від неї до тротуару, узбіччя);
- стан дорожнього покриття, його дефекти;
- наявність і розташування дорожніх знаків, світлофора, дороговказів, зупинок транспорту і переходів та ін.
З'ясуванню механізму ДТП допоможе вивчення його слідів.
Найпоширеними слідами виступають сліди руху ТЗ їх вивчення дозволить установити вид і тип ТЗ, характерні особливості шин.
За слідами руху ТЗ можна встановити напрямок, в якому він слідував, що є важливим для швидкого розшуку зниклого водія. Наприклад, під час руху автомобіля по болотистій ділянці, по пилюці, снігу на дні сліду утворюються специфічної форми виступи (зубці), похилі кінці яких спрямовано в бік руху ТЗ.
Так само напрямок руху встановлюють за розчавленим колесами автомобіля гіллям, сухим листям дерев, слідами розвороту.
Сліди гальмування ТЗ виступають подальшим видом слідів руху, за якими можна визначити його швидкість, технічний стан автомобіля, місце наїзду та інші обставини.
Характер пошкоджень ТЗ залежить від виду ДТП. Наприклад, для наїзду на людей характерні ум'ятини овальної форми без пошкодження шару фарби. Перекидування, зіткнення, наїзди на перешкоду супроводжуються значними пошкодженнями ТЗ із розривами металу й відшаруваннями фарби.
ТЗ доцільно оглядати у певній послідовності: передня частина, права бокова частина, задня та ліва бокова частини, дах (верхня частина), низ.
Під час допиту свідків-очевидців і потерпілих коло з'ясовуваних обставин можна поділити на чотири групи:
про умови сприйняття події;
про дорожні умови і дорожню обстановку;
про обставини ДТП;
про дії водія та інших осіб після події.
У ході допиту пасажирів потерпілих від зіткнення ТЗ, з'ясовують:
- хто був за кермом ТЗ; - на якому місці в салоні автомобіля він перебував; - якою була швидкість ТЗ і як він розташовувався на проїжджій частині; - час і місце події; - які сліди утворилися на проїжджій частині й на ТЗ; - як розмістились ТЗ після ДТП.
Допитом водія, незалежно від виду ДТП, можна з'ясувати чотири групи запитань:
про особу водія та особливості ТЗ;
про дорожні умови та дорожню обстановку;
про обставини вчинення ДТП;
про дії водія після ДТП.
Найскладнішою є частина допиту щодо обставин ДТП та її головного елемента - механізму ДТП.
Якщо мав місце наїзд на пішохода, тоді допитом необхідно з'ясувати:
- з якого боку за напрямком руху ТЗ з'явився пішохід; - коли його побачив водій і на якій був відстані; - яким був темп його руху; - чи не зупинявся пішохід; -на якому місці на проїжджій частині мав місце наїзд; -чи були якісь предмети (обставини), що завадили своєчасному виявленню пішохода.
Якщо сталося зіткнення транспортних засобів, то перелік питань, що підлягають з'ясуванню, визначається обставинами конкретної події. Наприклад, під час розслідування попутних зіткнень необхідно знати швидкість, дистанцію транспортних засобів, їх розташування на проїжджій частині. У водія ТЗ, що рухався попереду, необхідно з'ясувати, які його дії передували зіткненню і чим вони були обумовлені. У водія ТЗ, що рухався позаду - як він сприйняв дії водія ТЗ, що рухався попереду.
Розшук водія і транспортного засобу. У тих випадках, коли водій зник з місця події на ТЗ, для розшуку використовують відомості, одержані під час огляду місця події та допитів очевидців і потерпілих.
Якщо подія сталася недавно, то за показаннями очевидців, за слідами шин, краплями води (тосолу) і мастила, за бризками з калюж і деякими іншими ознаками визначається напрямок, в якому поїхав ТЗ, і організовується переслідування «по гарячих слідах».
Встановивши дані про транспортний засіб (тип, модель, колір, номер, вантаж, що перевозився, його можливі ушкодження), їх негайно повідомляють на стаціонарні та пересувні пости ДАІ (ДПС) і органам міліції найближчих районів, організовують загорожувальні пости.
З урахуванням цієї інформації проводяться перевірки авто-господарств, ремонтних майстерень тощо.
За наявності відомостей про державний номер або частину номера транспорту за даними реєстраційного відділу ДАІ встановлюють його власника чи організацію, якій він належить. Після цього треба швидко прибути на місце стоянки цього ТЗ, щоб водій не встиг знищити на ньому сліди ДТП.
Якщо водій зник, а ТЗ залишився на місці події, то його власник встановлюється за державним номером аналогічно наведеному вище.
Для розшуку особи, яка перебувала за кермом на момент події, використовується інформація, одержана від очевидців (ознаки зовнішності, напрямок, в якому зник) та під час огляду місця події (сліди рук на держаках керування транспортом, різноманітні предмети й документи, що належали водієві).
Передусім перевіряються особи, які мають будь-яку причетність до цього ТЗ (родичі, знайомі власника тощо) або відомості щодо яких є в криміналістичних обліках (наприклад, раніше засуджені за викрадення транспорту).
Оперативно-розшукова діяльність з виявлення і затримання водія, який зник, і його ТЗ провадяться органами ДАІ за участі інших підрозділів органів внутрішніх справ.
Інші слідчі дії. За необхідності у справах цієї категорії можуть бути проведені як невідкладні такі слідчі дії:
- виїмка (одягу потерпілих; документів водія чи підприємства, за яким закріплено ТЗ; документів, що характеризують його технічний стан);
- пред'явлення для впізнання (трупа; предметів, що належать учасникам події; ТЗ; водія);
- очні ставки (між свідком і водієм; між водіями тощо).
Подальший стан розслідування у будь-якій кримінальній справі за часом його перебігу збігається з періодом провадження всіх слідчих дій, яким уже невластива невідкладність, і скерованих, головно, на збирання й дослідження доказів у справі з метою викриття винного у вчиненому злочині, з тим щоб йому пред'явити обвинувачення. На цьому етапі також може мати місце з'ясування обставин, які з інших чи тих причин залишилися не встановленими початковим етапом розслідування.
Відтворення обстановки та обставин події. Зазвичай воно проводиться для встановлення:
швидкості руху ТЗ і пішоходів;
взаємного розташування ТЗ;
встановлення умов видимості з місця водія тощо. Відтворення обстановки та обставин події проводиться за
відсутності слідів гальмування ТЗ.
Швидкість ТЗ може бути встановлена двома способами:
визначенням часу руху на конкретній ділянці дороги;
вимірюванням швидкості за допомоги спеціальних приладів.
У першому випадку вибирають ділянку дороги завдовжки 50 або 100 метрів. Водієві на аналогічному автомобілі пропонують проїхати цю ділянку дороги зі швидкістю, з якою він їхав на ТЗ перед ДТП. Спідометр автомобіля попередньо закривають непрозорим матеріалом. Рух автомобіля фіксують секундоміром. Аналогічною є техніка, в разі потреби, визначення швидкості (темпу) руху на проїжджій частині в момент, що передує ДТП, пішохода - потерпілого.
У другому випадку швидкість автомобіля фіксується за допомогою радіолокаційних приладів типу «Бар'єр», якими наділено працівників ДАІ.
116. Судові експертизи у розслідуванні ДТП.
Під час розслідування ДТП обов'язково призначається й проводиться судово-медична експертиза для:
встановлення характеру тілесних ушкоджень;
встановлення механізму утворень тілесних ушкоджень;
визначення причини смерті тощо.
Тілесні ушкодження, спричинені в результаті ДТП, у спеціальній експертній літературі переділяють на:
Специфічні тілесні ушкодження передають деякі властивості деталей ТЗ. Наприклад, відбитки протектора шин на тілі або одязі потерпілого.
Характерні - виникають тільки за конкретних обставин ДТП. Наприклад, випадання з ТЗ, наїзд на людину.
Нехарактерні - виникають від дії на тіло людини будь-якого тупого чи гострого предмета.
Автотехнічна експертиза. Призначається для дослідження події ДТП.
Коло питань, що вирішуються виконанням автотехнічної експертизи дослідження події ДТП, можна поділити на три групи.
група: вирішення питання про швидкість руху транспортних засобів і пішоходів на момент ДТП; про відстані між транспортними засобами, транспортним засобом і пішоходом на різних етапах події; про технічний стан ТЗ; про характер несправностей ТЗ тощо.
група: питання оцінювання дій водія щодо забезпечення ним вимог безпеки дорожнього руху. Наприклад: як треба було діяти водієві в конкретній ситуації; чи мав водій змогу уникнути наїзду на пішохода тощо.
група: питання, скеровані на встановлення причинних зв'язків між діями учасників ДТП та їх наслідками. Експерт може відповісти на запитання про те, чи перебувають у причинному зв'язку з наслідками злочину певні дії водія, пішохода під кутом зору їх невідповідності вимогам безпеки руху.
Трасологічна експертиза призначається й виконується для встановлення механізму ДТП. Наприклад, проведенням цього виду експертизи може бути встановлено в разі спору або приховування чи неможливості визначення оглядом місця події -взаєморозташування на момент ДТП транспортних засобів, а отже, і конкретне місце на проїжджій частині, де сталося їх зіткнення; взаєморозташування на місці ДТП транспортного засобу і пішохода, на якого було скоєно наїзд тощо.
Для дослідження слідів відшарування фарби, характеру і складу відповідної рідини часто у таких справах призначають судово-хімічну експертизу.
Крім того, призначають комплексні судові експертизи: медико-автотехнічну, медико-криміналістичну, трасолого-автотехнічну тощо.