- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістика. Методи криміналістики
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей
- •4. Поняття і завдання криміналістичної діагностики
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів
- •6. Поняття, завдання і галузі криміналістичної техніки
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення
- •8. Поняття судової фотографії та відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього та експертного дослідження
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів
- •14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів)
- •24.Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця
- •25.Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення
- •26.Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версій. Принципи їх побудови і перевірка
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики
- •34.Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та засобів масової інформації
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи і прийоми
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування)
- •43.Огляд предметів і документів
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні і психологічні прийоми
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту
- •47. Психологічний процес формування показань
- •48. Поняття, значення і види допиту
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих
- •51. Тактичні особливості допиту свідків
- •52.Тактика допиту підозрюваного
- •1 Обвинувачений визнає себе винним
- •2. Обвинувачений визнає себе винним частково
- •53.Особливості тактики допиту неповнолітніх
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62.Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63.Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64.Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66.Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71 . Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74.Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивств в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78.Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79.Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80.Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82.Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Розслідування раніше нерозкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів
- •86.Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини
- •89. Криміналістична класифікація і характеристика крадіжок
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів
- •92.Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів
- •93.Криміналістична характеристика вимагання
- •94.Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства
- •97. Особливості розслідування шахрайства в сфері обігу житла
- •98, 99. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері, у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства в бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •1. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •2. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дорожньо-транспортних подій. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації та організація початкового етапу розслідування дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
14. Сліди людини: види, методи і прийоми виявлення, фіксації і вилучення. Шляхи використання в доказуванні по справі
Сліди людини - людина у злочинній діяльності є головним елементом взаємодії, вступаючи в різні форми зв'язків з суб'єктами злочину і матеріальним середовищем, використовує певні засоби для досягнення своєї мети. Тому людина є найбільш інформаційною фігурою у злочинній діяльності й полишає на місці злочину найбільшу кількість слідів, що поділяються на підвиди, про які мова йтиме далі.
Матеріальні сліди людини можна поділяти за об'єктом і предметом відображення на:
сліди відображення:
зовнішності;
шкірного покриву;
рук, ніг;
ліктів;
зубів;
звуку голосу;
- навичок: письма, ходи, способів дії;
сліди-речовини на дві групи:
перша група: речовини-частки (крові, волосся, нігтів, шкіри, кісток, сперми тощо);
друга група: речовини-виділення (потожирові, слини, запаху, сечі, калу, піхвової рідини, виділень з носа, блювотні маси).
Антропоскопія – розділ трасології, що вивчає сліди людини (рук, ніг/ взуття, нігтів, зубів, інших ділянок тіла, одягу, сліди біологічного походження) і розробляє заходи, прийоми і методи їх збирання та дослідження з метою вирішення завдань розкриття, розслідування і запобігання злочинів.
Дактилоскопія – розділ трасології, що вивчає властивості і ознаки папілярних візерунків шкірного покриву людини (переважно пальців рук) і розробляє кошти, прийоми і методи збирання і дослідження слідів папілярних візерунків з метою розкриття, розслідування та попередження злочинів.
Високе доказове значення цього виду слідів обумовлено морфологічними особливостями будови шкірного покриву людини і властивостями папілярних ліній.
Рельєф шкіри долонної поверхні руки людини включає такі елементи:
а) флексорні лінії, що утворюються в результаті згинальних рухів кисті руки;
б) дрібні складки шкіри (зморшки);
в) пори – отвори вивідних проток потових залоз;
г) папілярні лінії - лінійні піднесення, розділені борозенками і утворюють різні візерунки.
Властивості папілярних узорів:
а) індивідуальність, яка обумовлює неможливість збігу двох папілярних візерунків у всій сукупності ознак;
б) відносна стійкість, що означає незмінність папілярних візерунків у сукупності своїх ознак протягом усього життя людини (за винятком розмірних характеристик – ширини папілярних ліній і межпапіллярних відстаней);
в) відновлюваність – здатність папілярних візерунків набувати колишній вигляд після ушкоджень шкірного покриву;
г) здатність відображатися на предметах матеріального світу.
Типи папілярних візерунків:
– петльові (зустрічаються у 65% випадків), що характеризуються наявністю однієї дельти (місце сходження трьох потоків папілярних ліній);
– завиткові (зустрічаються у 30% випадків) – дві дельти і більше;
– дугові (зустрічаються в 5% випадків) – дельти відсутні.
Усередині кожного типу розрізняють види папілярних візерунків - прості (типові) і складні. Крім того, зустрічаються і так звані помилкові (перехідні) папілярні візерунки, які неможливо віднести до жодного з трьох перерахованих типів.
У папілярних узорах розрізняють деталі (особливості) будови - початку і закінчення папілярних ліній, їх злиття та розгалуження, «вилка», «гачок», «фрагмент», «місток», «око» («острівець»), папілярна крапка. Ці деталі використовують в якості приватних ознак, які в сукупності із загальними ознаками слідів рук (форма, розміри сліду, тип і вид папілярного візерунка, розташування дельт та ін.) утворюють ідентифікаційну сукупність, що дозволяє ідентифікувати конкретну людину, яка залишила сліди.
Способи виявлення маловидимих слідів папілярних узорів:
– візуальне спостереження – огляд об'єкта неозброєним оком або з використанням оптичних приладів та спеціальних умов освітлення – в косопадаючому світлі або на просвіт (на прозорому предметі, наприклад, на склі, пляшці);
– фізичні способи – обробка дактилоскопічними порошками, фарбування кіптявою полум'я, обробка парами йоду, авторадіографія, використання лазера;
– Хімічні способи – обробка хімічними реактивами (розчинами азотнокислого срібла, алоксану, нингидрина).
Способи фіксації і вилучення слідів рук:
– опис у протоколі відповідного слідчої дії, складання схем, креслень, замальовок, фотографування, відеозапис;
– виготовлення відбитків з поверхневих слідів із застосуванням дактилоскопічної плівки;
– виготовлення копій з об'ємних слідів за допомогою полімерних матеріалів, наприклад, пасти «К»;
– вилучення разом з об'єктом-носієм або його частиною.
У процесі проведення дактилоскопічних експертиз і досліджень можна вирішувати діагностичні та ідентифікаційні завдання.
Діагностичні завдання:
– визначення придатності слідів папілярних узорів для ідентифікації особи;
– встановлення руки і пальців, що залишили сліди;
– визначення ділянки долонної поверхні, яка залишила слід;
– встановлення фізичних та інших даних людину, яка залишила сліди (визначення статі, віку, примірного росту, будови кисті руки, наявності на ній сторонніх предметів - кілець, пов'язок);
– визначення окремих обставин злочину (приблизної кількості осіб, характеру і послідовності дій злочинця на місці пригоди тощо).
Ідентифікаційні завдання:
– ототожнення конкретної людини слідами рук;
– встановлення, чи не залишені сліди рук, вилучені з інших місць подій, підозрюваним (обвинуваченим) у вчиненні конкретного злочину.
У процесі розкриття і розслідування злочинів досить часто використовують криміналістично значиму інформацію, що міститься в слідах ніг людини, які в трасології прийнято підрозділяти на сліди босих ніг, взутих ніг, одягнених у шкарпетки, панчохи. При цьому треба відзначити, що сліди босих ніг у практиці розслідування злочинів зустрічаються нечасто, а способи роботи з ними на місці події і методика дослідження аналогічні тим, які використовують при збиранні та дослідженні слідів папілярних узорів рук людини. Найпоширенішими слідами ніг людини є сліди взутих ніг, тобто сліди взуття. Крім того, виділяють одиночні сліди ніг і доріжку слідів (сукупність послідовно залишених слідів).
При дослідженні слідів взуття вирішують діагностичні та ідентифікаційні завдання. До діагностичних задач відносяться наступні:
– встановлення обставин події злочину і механізму слідоутворення (зразкової кількості учасників події; напрями, характер, темпи пересування; способи проникнення в приміщення, подолання перешкоди; часу, послідовності і черговості утворення слідів і т.п.);
– визначення окремих ознак людини (статі, зразкового віку, ваги, особливостей ходи, наявності фізичних недоліків опорно-рухового апарату тощо);
– визначення виду, розміру, фасону взуття, особливостей її підошовної частини.
Ідентифікаційні завдання:
– ототожнення взуття, яке залишило слід;
– вирішення питання, чи не залишені сліди взуття, вилучені з різних місць подій, одним і тим же взуттям.
При визначенні зразкового росту людини по довжині сліду взуття використовують результати антропометричних досліджень, згідно з якими розмір стопи дорівнює 15,5% росту жінок і 15,8% зросту чоловіків. При здійсненні відповідних розрахунків з довжини сліду взуття треба попередньо відняти 1-1,5 см, тобто величину, на яку довжина взуття перевищує довжину босої ноги людини, що залежить від виду, моделі взуття.
Сліди біологічного походження несуть суттєву інформацію, яка може бути використана з метою розкриття, розслідування та попередження злочинів. До них відносяться сліди крові, сперми, слини, поту, волосся, тканини людського організму і т.п.
Для виявлення об'єктів біологічної природи використовуються оптичні прилади (лупи), освітлювальні прилади, переносні джерела ультрафіолетового випромінювання (висвітлювати якими сліди можна не більше п'яти секунд, оскільки ультрафіолетові промені руйнують ДНК крові, сперми), а також хімічні реактиви (гемофан, реактив Воскобойникова, люмінол, реагент «Фосфотест»).
Сліди біологічного походження фіксуються за допомогою їх опису в протоколі слідчої дії (наприклад, огляду місця події), а також фотографуються, замальовують і т.п.
При вилученні розглянутих слідів необхідно дотримуватись відповідних правил. Так, одяг та інші предмети зі слідами біологічного походження вилучають цілком. З громіздких предметів роблять зіскрібки (після попереднього висушування рідких речовин). З води, снігу сліди крові, сперми, сечі вилучають на марлю і висушують. Необхідно пам'ятати, що змиви таких слідів на марлю або інший матеріал з твердих об'єктів категорично забороняється. Волосся вилучають пінцетом.
Всі вилучені об'єкти поміщають в окремі паперові пакети. Одяг згортають слідами всередину і перекладають чистим папером, щоб сліди не стикалися. Використання поліетиленової упаковки неприпустимо.
Попереднє трасологічне дослідження слідів біологічного походження на місці події дозволяє встановити механізм їх утворення і реконструювати окремі обставини події злочину. Наприклад, слідами бризок крові можна встановити відстань від перешкоди до джерела бризок; відсутність крові на місці виявлення трупа з пораненнями, що викликають кровотечу, свідчить про те, що місце виявлення трупа (місце події) не збігається з місцем злочину (місцем нанесення відповідних тілесних ушкоджень).
У процесі експертного дослідження слідів біологічної природи вирішують ідентифікаційні та діагностичні задачі.
Діагностичні завдання:
– чи є на представлених об'єктах сліди крові, сперми та інших виділень людини;
– чи є подані об'єкти волоссям людини;
– яка групова приналежність крові, сперми, волосся та ін.
Ідентифікаційні завдання:
– чи належать кров, сперма, волосся конкретній людині;
– чи наступила вагітність від підозрюваного у згвалтуванні та ін.
При розслідуванні злочинів широко використовується інформація, носіями якої є сліди зубів, нігтів, інших частин тіла людини, його одягу, оскільки в ході їх дослідження також можуть бути вирішені діагностичні та ідентифікаційні завдання, які б встановленню істини у кримінальній справі.