_2014_doc

31

Рис 3.1 - Структура аналізу фінансового стану підприємства.

Ці блоки, будучи взаємозалежними, являють собою структуру аналізу, на основі якої виробляються розрахунки й групування показників, що дають найбільш точну й об'єктивну картину поточного економічного стану підприємства.

Проведення аналізу фінансово-економічного стану підприємства включає наступні етапи:

1.Збір інформації й оцінка її вірогідності, добір даних з форм бухгалтерської звітності за необхідний період часу.

2.Перетворення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичну форму.

3.Характеристика структури звіту (вертикальний аналіз) і зміна показників (горизонтальний аналіз).

4.Розрахунки й групування показників по основним напрямкам аналізу.

5.Виявлення і зміна груп показників за досліджуваний період.

6.Установлення взаємозв'язків між основними досліджуваними показниками й інтерпретація результатів.

7.Підготовка висновку про фінансово-економічний стан підприємства.

8.Виявлення “вузьких місць” і пошук резервів.

9.Розробка рекомендацій що до поліпшення фінансово-економічного стану підприємства.

3.3 Попередня оцінка фінансового стану аналізованого суб'єкта. УАБН.

Аналіз ФЭДП починається з попереднього етапу, де формується первісне представлення про діяльність суб'єкта господарювання, виявлення змін у складі засобів і джерел їхнього формування, визначається

32

співвідношення окремих статей активу і пасиву балансу, їхня питома вага в загальному підсумку (валюті балансу), розраховуються суми відхилень у структурі основних статей балансу звітного періоду в порівнянні з попереднім - з цією метою використовується управлінський аналітичний баланс-нетто (УАБН), що формується шляхом агрегування однорідних за своїм складом статей балансу в аналітичних розрізах.

По активу:

нерухомість;

поточні активи;

По пасиву:

власні кошти;

позикові кошти.

Формується на основі інформації, що міститься у формі звітності № 1 “Баланс” аналізованого суб'єкта господарювання.

На основі даних УАБН можна зробити наступні висновки:

про зміну вартості майна підприємства за звітний період;

про структурні зміни в складі іммобілізованих (необоротних активів) і мобільних коштів (оборотних активів);

про позитивну чи негативну динаміку сум необоротних і оборотних активів підприємства за аналізований період;

про зниження чи збільшення виробничого потенціалу підприємства;

про джерела поповнення активів;

про стан розрахунків зі споживачами;

про обсяги інвестиційних вкладень у підприємство;

33

про характер змін у складі й у структурі джерел підприємства; - про ступінь фінансової залежності і перспективи фінансової стабільності аналізованого підприємства

Таблиця 3.1 – Ущільнений аналітичний баланс-нетто (УАБН)

Показники

1.Нерухомість,

усього: 2.Поточні активи,

усього: у тому числі:

- інші запаси

- кошти

- готова продукція

- дебіторська

Заборгованість - короткострокові

фін. Вкладення 3.Власний капітал

усього: 4.Позикові кошти

усього: у тому числі:

- довгості. кредити

Банків

- короткості. кред.

Банків

- кредиторська Заборгованість

	На початок	На кінець	Відхилення
	періоду	періоду
	абсол. відносне	абсол. відносне абсол. відносне

На основі даних УАБН можна зробити наступні висновки:

про зміну вартості майна підприємства за звітний період;

34

про структурні зміни в складі іммобілізованих (необоротних активів) і мобільних коштів (оборотних активів);

про позитивну чи негативну динаміку сум необоротних і оборотних активів підприємства за аналізований період;

про зниження чи збільшення виробничого потенціалу підприємства;

про джерела поповнення активів;

про стан розрахунків зі споживачами;

про обсяги інвестиційних вкладень у підприємство;

про характер змін у складі й у структурі джерел підприємства;

про ступінь фінансової залежності і перспективи фінансової стабільності аналізованого підприємства.

Урамках попереднього етапу аналізу досліджується форма 2 "Звіт про

фінансові результати", де аналітик розглядає в динаміці такі показники як:

-собівартість;

-виторг;

-фінансовий результат вловий;

-фінансовий результат від операційної діяльності;

-фінансовий результат від звичайної діяльності;

-фінансовий результат чистий тощо.

При аналізі фінансового результату особливу увагу варто приділити окремим статтям, а саме:

-"Інші операційні доходи" показують яка є реалізація оборотних активів, операційний лізинг, отримані штрафи, пені, неустойки, списання кредиторської заборгованості, отримані гранти, субсидії.

-"Інші операційні витрати", що складають витрати на дослідження, розробку, визнані пені, штрафи, неустойки, чи нестачі, втрати від псування цінностей, сумнівні, безнадійні борги.

35

Тема 4 АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

4.1Сутність системи покзників ліквідності та платоспроможності. Показники та їх інтерпретація.

4.2Сутність внутрішнього аналізу стану поточних активів.

4.3Оцінка задовільності структури балансу підприємства. Порядок розрахунків та їх інтерпретація.

4.1Сутність системи покзників ліквідності та платоспроможності. Показники та їх інтерпретація.

Система показників ліквідності і платоспроможності. Система показників ліквідності включає:

коефіцієнт абсолютної ліквідності;

уточнений коефіцієнт ліквідності;

коефіцієнт покриття;

оборотний капітал;

коефіцієнт маневреності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (терміновості) показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. Значення, що рекомендується, 0,2-0,5. Цей показник розраховується по формулі:

36

К ЛІКВ	ГК ПФІ	,
	КЗ

де: ГК – грошові кошти, г.о.; ПФІ – поточні фінансові інвестиції , г.о.;

КЗ – короткострокові зобов'язання, г.о.

Уточнений коефіцієнт ліквідності показує, яку частину поточної заборгованості підприємство може погасити не тільки за рахунок мобільних активів, але і за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи (послуги), тобто цей показник враховує дебіторську заборгованість, хоча тим самим спотворює реальне положення. Значення, що рекомендується, 0,6-0,9.

КУТОЧ	ГК ПФІ ДЗ	,
	КЗ

де: ДЗ – дебіторська заборгованість, г.о.

Загальний коефіцієнт ліквідності (покриття) дозволяє установити, у якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов'язання. Значення, що рекомендується, 2-3.

Якщо значення показника попадає в інтервал до 1, то для фірми існує загроза банкрутства.

Якщо від 1 до 2, то існує ризик, пов'язаний з неможливістю оплати рахунків. Якщо від 2 і більше, то підприємство має у своєму розпорядженні достатній обсяг ресурсів, необхідних для покриття короткострокових зобов'язань. Але істотне перевищення показника говорить про те, що потрібно перевірити стан

активів підприємства, тому що вони викликають сумніви.

К ПОКР ПАКЗ ,

де ПА – поточні активи, г.о

37

Оборотний капітал. Вважається, що підприємство їм володіє, якщо по сумі поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання.

ОК=ПА-КЗ

Коефіцієнт маневреності вказує, яка частина власного капіталу вкладена в найбільш мобільні активи. Значення, що рекомендується, 0,2-0,5, при цьому існує можливість для фінансового маневру. Формула для розрахунку:

К МАН ОКВК ,

де: ВК - величина власного капіталу, г.о.

4.2 Сутність внутрішнього аналізу стану поточних активів.

Висновки щодо ліквідності і платоспроможності підприємства повинні бути зроблені за результатами внутрішнього аналізу стану активів. Для цього всі активи групуються за категоріями ризику. При цьому враховується область застосування конкретного виду оборотних коштів.

Ті активи, що можуть бути використані з визначеною метою (специфічні активи), мають більший ризик, тобто меншу імовірність реалізації, чим багатоцільові.

Поточні активи класифікуються за категоріями ризику:

мінімальна (кошти в національній і в іноземній валюті, поточні фінансові інвестиції);

мала (виробничі запаси за попитом, готова продукція, що користається попитом, дебіторська заборгованість нормальна);

38

середня (незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів);

висока (виробничі запаси та готова продукція, що не користаються попитом, дебіторська заборгованість сумнівна).

Поточні активи з мінімальним і малим ступенем ризику формують групу легкореалізованих активів (ЛРА), а з високим і середнім ступенем ризику - групується в тяжкореалізовані активи (ТРА).

Таблиця 4.1 – Внутрішній аналіз стану поточних активів підприємства

Показники

На початок

На кінець періоду

Відхилення

періоду абсолют.відноснеабсолют.відноснеабсолют.відносне

1.Виробничі запаси 1а. Виробничі запаси залежані

2.НЗВ 3.Готова продукція 3а.Готова продукція, що не користується попитом

4.ВМП 5.Дебіторська заборгованість 5а. Дебіторська заборгованість сумнівна 6.Кошти 7.ПФІ Усього ТРА Усього ПА

39

У рамках внутрішнього аналізу стану поточних активів доцільно оцінити тенденцію співвідношень ТРА активів до загальної величини поточних активів, а також ТРА до ЛРА. Тенденція до росту вище позначених співвідношень вказує на можливість зниження ліквідності. Якщо при цьому коефіцієнти ліквідності, що рекомендувалися, були нижче, то ця тенденція підтверджує сформовану ситуацію. Якщо ж навпаки - коефіцієнти ліквідності були в межах аналітичного діапазону чи навіть вище, то тенденція до росту ТРА свідчить про можливу втрату ліквідності і платоспроможності в найближчому майбутньому.

4.3 Оцінка задовільності структури балансу підприємства. Порядок розрахунків та їх інтерпретація.

Головна мета оцінки ліквідності балансу – визначити величину покриття

зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову

форму (ліквідність) відповідає терміну погашення зобов'язань (терміновості

повернення).

Оцінка ліквідності балансу здійснюється на основі форми звітності

1

підприємства” і не вимагає додаткової інформації управлінського

ліквідності

Для проведення аналізу актив і пасив балансу групуються по наступним

терміновості

тупенем убування ліквідності – актив;

Ступінь

тупенем терміновості оплати (погашення) – пасив.

Ступінь

Найбільш ліквідні

А

П

Найбільш термінові

активи

1

1

зобов'язання

Швидкореалізуємі

А

П

Короткострокові

активи

2

2

пасиви

Повільнореалізуємі

А

П

Довгострокові

активи

3

3

пасиви

Важкореалізуємі

А

П

Постійні

активи

4

4

пасиви

40

Рис. 4.1 - Групування активу і пасиву при оцінці ліквідності балансу

Активи в залежності від швидкості їхнього перетворення в кошти

розділяються на наступні групи:

А1 – найбільш ліквідні активи. До них відносяться грошові кошти підприємства і поточні фінансові інвестиції.

А2 – швидкореалізуємі активи. До них відносяться статті розділу II - виробничі запаси, готова продукція, товари і дебіторська заборгованість.

А3 – повільнореалізуємі активи. До них відносяться: незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів і довгострокові фінансові інвестиції з I розділу активу балансу.

А4 – важкореалізуємі активи. Це статті розділу I активу балансу “необоротні активи” за винятком довгострокових фінансових інвестицій.

Групування пасиву відбувається по ступеню терміновості їхнього повернення:

П1 – найбільш короткострокові зобов'язання. До них відносяться статті IV розділу пасиву “Кредиторська заборгованість” та “Інші поточні зобов'язання”. П2 – короткострокові зобов'язання. Сюди включені інші статті IV розділу пасиву, і доходи майбутніх періодів з V розділу пасиву.

П3 – довгострокові пасиви. До них відносяться статті розділу “Довгострокові зобов'язання”.

П4 – постійні активи. До них відносяться статті I розділу пасиву балансу “Власний капітал”.