_2014_doc

61

Операції фінансового лізингу успішно застосовуються в практиці діяльності вітчизняних закордонних підприємств. Частка фінансового лізингу складає більш 30% від загальної суми накопиченого капіталу. Поширення лізингового капіталу порозуміваються привабливістю з погляду прискорення обороту капіталу. Фінансовий лізинг дозволяє лізінгоодержувачу зекономити свій капітал, оскільки він базується на невеликих перших виплатах лізингових платежів по фіксованому відсотку, що забезпечує йому більш гнучку форму фінансування.

Фінансовий лізинг для України є привабливою формою кредитування малого і середнього бізнесу.

Аналітичність лізингу пов'язана з визначенням доцільності його використання як альтернативного джерела фінансування. Для цього порівнюють суми платежів з лізигу, що необхідно сплатити, та сум платежів з інших джерел фінансування, зокрема кредитування, та визначають найбільш вигідний варіант залучення коштів.

Сума платежів з лізингу визначається як:

Пл = З * Р/(1 – 1/(1 +Р)t),

де

(8.1)

З – первісна вартість основних засобів; Р – відсоткова ставка;

t – кількість виплат у певному часі за умовами контракту.

8.3 Аналіз впливу рентабельності окремих виробів на загальну рентабельність підприємства.

Подібний аналіз проводиться у випадку, якщо підприємство має досить широку товарну номенклатуру виробів, або поширює наявні. Він дозволяє

62

оцінити вплив випуску і реалізації окремих виробів на загальну рентабельність в умовах сформованої на підприємстві структури реалізації продукції.

Аналіз проводиться у наступній послідовності:

1 Визначають питому вагу кожного виду продукції (qi);

2 Розраховують індивідуальні показники(pi);

3 Визначають вплив рентабельності окремих виробів на загальну рентабельність для всього обсягу реалізації продукції

Рзаг = Σ ( pi * qi )

(8.2)

Де : pi – індивідуальна рентабельність і-го виду продукції;

qi - доля і-го виду продукції у загальному обсязі реалізації ; n- кількість найменувань виробленої продукції, тобто товарна

номенклатура продукції підприємства.

Цей аналіз також є доцільним для здійснення контролю з боку менеджерів щодо перспектив продажу окремих видів продукції підприємства, необхідності зняття з виробництва, або коригування деяких складових у виробництві та реалізації.

8.4Застосування аналітичних показників для визначення загрози банкрутства.

Метою впровадження аналітичних інструментів є озброєння менеджерів, антикризових керуючих механізмом об’єктивного та оперативного прийняття управлінських рішень, тобто створення системи запобіжних заходів визначення можливості кризи, складовими якої повинні бути:

- раннє розпізнавання загрози банкрутства;

63

-визначення факторів, що негативно впливають на діяльність та розвиток підприємства (екзогенні та ендогенні);

-наявність “відкладенної погрози” банкрутства;

-визначення можливості її ліквідації за рахунок власного потенціалу, або залучення інвестиційних ресурсів.

Це можливо завдяки розробці та впровадженню системи “криза-драйверів” (crisis-drivers), тобто своєрідних маркерів, що вказують окремо, чи в купі, на нестабільну діяльність підприємства та привертають увагу менеджерів щодо вирішення наявних проблем, не очікуючи, поки вони суттєво вплинут на фінансово-господарський стан суб’єкту підприємництва. Ці маркери складаються з аналітичних показників діяльності підприємства, знайомі менеджерам і аналітикам, але представлені в системі та підстраховують керівництво у вірному виборі заходів щодо запобігання банкротству.

Ранню діагностику банкрутства підприємства можна здійснити за допомогою системи тест –драйверів, що застосовуються для оцінці задовільності структури балансу й можливості відновлення платоспроможності. Для цього використовуються показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності розраховується за формулою :

Квп = Клікв заг(к)+ 6/Т (Клікв заг(к) - Клікв заг(н))/ Клікв заг(рек)

(8.3)

де

Квп - коефіцієнт відновлення платоспроможності у найближчі 6 місяців; Клікв заг(к,н, рек) – значення коефіцієнта загальної ліквідності (покриття) на

кінець, початок періоду та рекомендоване значення, яке дорівнює 2; Т – період, за який проводиться аналіз (дорівнює 6 місяцям).

Якщо Квілнов. >1 , то у підприємства є реальна можливість у найближчі шість місяців відновити платоспроможність.

Якщо Квіднов.<1, то розраховується коефіцієнт можливої втрати платоспроможності у найближчі три місяці за формулою:

64

Квтр = Клікв заг(к)+ 3/Т (Клікв заг(к) - Клікв заг(н))/ Клікв заг(рек)

,

(8.4)

де Квтр – коефіцієнт мождивої втрати платоспроможності суб’єктом господарювання. Т – період проведення аналітичних досліджень (дорівнює 3 місяцям).

Якщо Квтр більше 1 – то є можливість не втратити платоспроможність, якщо він менше 1, то існує загроза втрати платоспроможності у найближчі 3 місяці.

Стійка тенденція до зниження вищезазначених показників свідчить про “відкладену загрозу” банкрутства.

Можливість нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього потенціалу підприємства діагностується по двом основним показникам:

1. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу дає подання про те, якою мірою підприємство здатне формувати додаткові джерела для задоволення зростаючих грошових зобов'язань.

РСК = Прибуток після оподаткування 100 ,
(8.5)	СКкг
де СККГ величина	власного капіталу, відображена у звітності на
кінець періоду, тис. гр.
2. Коефіцієнт	оборотності активів показує швидкість формування цих

потоків, тобто виступає як мультиплікатор формування прибутку підприємства.

Коб.с.а =ЧВ/СВСА,

(8.6)

де ЧВ – чистий виторг, СВСА – середня величина сукупних активів. Система “криза –драйверів” також застосовується для визначення:

-кредитоспроможності суб”єкту господарювання;

-ступеня фінансової стабільності;

-стадії банкрутства.

Рейтингова оцінка кредитоспроможності представлена в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2- Система показників оцінки кредитоспроможності
Найменування показника	1 кл	2кл	Зкл
Коефіцієнт абсолютної ліквідності .	>0,2	0,15-0,2	<0,15
Коефіцієнт уточненої ліквідності	>0,8	0,5-0,8	<0,5

			65
Коефіцієнт покриття	>2	1-2	<1
Коефіцієнт фінансової незалежності	>50%	40-50%	<40%

1 клас – фінансово стійкі підприємства; 2 клас – підприємства які мають незначні відхилення платіжної дисципліні; З клас – неплатоспроможні підприємства. Рейтингова система фінансової стійкості підприємства представлена в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3- Система показників оцінки фінансової стійкості підприємства

	Найменування показника	Ікл	2кл	Зкл
	Коефіцієнт покриття	Більше 2	1-2	Менше 1
	Коефіцієнт ліквідності	Більше 0,5	0.2-0.5	Менше 0.2
	Забезпеченість власними оборотними	Більше 0,2	0,1-0,2	Менше 0,1
	Збільшення оборотності запасів	+	-	-
	Збільшення оборотності оборотних	+	-	-
	Коефіцієнт рентабельності активів	Більше	12-15%	Менше 12%
		15%
	Наявність неплатежів по кредитах	-	-	+

Класи підприємств визначаються аналогічно попередній моделі Модель визначення стадії банкрутства представлена в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 - Система показників визначення стадії банкрутства

Найменування	Значення показника за стадіями банкрутства
показника	1 стадія	2 стадія	3 стадія
Коефіцієнт	Біля 1.5	Менше 1.5	Менше 1
покриття
Рентабельність	Більше нуля	Менше або	Менше або
сукупних активів	Більше нуля	дорівнює нулю	дорівнює нулю
Коефіцієнт		Більше нуля	Менше або
маневрування			дорівнює нулю
робочого

1стадія – приховане банкрутство; 2 стадія – фінансова нестійкість; 3 стадія – явне банкрутство.

Ці показникки також можна застосовувати для виявлення фактів прихованого або фиктивного банкрутства та діагностування економічних правопорушень у сфері бізнесу. Адже, неплатоспроможність наступає не відразу. Як правило, перші ознаки фінансових негараздів можна виявити зазделегідь, але у

66

практиці рідко трапляється, коли юридична особа готова оголосити про свою неплатоспроможність з моменту настання такого стану. Навпаки, частіше боржники, з метою спасіння свого бізнесу чи майна, намагаються відтягнути цю процедуру шляхом укладання ризикованих угод, продажу майна за значно нижчою ціною тощо. Іноді, боротьба за виживання виглядає як приховування майна з метою забезпечення майбутнього свого та своєї родини протизаконними діями [2]. Інформація що вказує на ознаки злочинів міститься у документах, що складаються у процесі господарської діяльності. Але саме на етапі діагностування менеджер повинен виявити показники, що вказують на можливі протиправні дії з боку співучасників бізнесу та захистити підприємство від небажаних наслідків подальшого співробітництва. Тобто, можливість застосування маркерів суттєво поширюється.

Використання усіх вищеозначених моделей потребує творчого підходу від аналітика, навичок розрахунку та тлумачення кожного з показників, які включено в систему тест-драйверів, та вміння дати загальну оцінку фінансового стану підприємства. Також важливо постійно досліджувати підприємства на посткризовому етапі їх функціонування тому, що банкрутство – постійний супутник у діяльності підприємств, що функціонують у ринкових умовах. А це є ознакою необхідності постійної професійної роботи менеджерів задля збереження та розвитку бізнесу.

67

Тема 9 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (ЗЕДП)

9.1Сутність, мета та завдання аналізу ЗЕДП.

9.2Розрахунок показників аналізу ЗЕДП та їх інтерпретація.

9.1Сутність, мета та завдання аналізу ЗЕДП.

Вуправлінні зовнішньоекономічною діяльностю аналіз ЗЕДП відіграє важливу роль, оскільки він одночасно є:

-суттєвою функцією контролю над ЗЕДП;

-конкретною функцією менеджменту діяльності підприємства в цілому;

-важливим елементом технології прийняття управлінських рішень.

Мета аналізу ЗЕДП полягає у виявленні, оцінці та мобілізації резервів подальшого підвищення її якості, ефективності та аналітичному супроводжені етапів технології прийняття управлінських рішень у цьому виді діяльності.

До основних завдань ЗЕДП відносять:

-аналіз наявності та діяльності конкурентів на світовому та вітчизняному ринках;

-аналіз економічної ситуації у світі, на континенті, в країні, у регіоні та в галізі відповідної специфіки підприємства;

-оцінка виконання завдань із ЗЕДП;

-аналіз динаміки показників ЗЕДП для оцінки тенденцій розвитку та циклічності змін ЗЕД;

-виявлення причин відхилень показників ЗЕДП;

68

-дослідження передового досвіду ЗЕД у вітчизняній та закордонній практиці;

-оцінка виявлених резервів та розробка конкретних заходів щодо підвищення орбсягів, якості та ефективності ЗЕДП.

9.2Розрахунок показників аналізу ЗЕДП та їх інтерпретація.

Аналіз валютної самоокупності.

Спільні підприємства з іноземними інвестиціями, як і національні суб”єкти господарювання, додержуються принципу самоокупності, тобто перевищення надходження валютних коштів над їхніми витратами. Якщо підприємство дотримається принципу самоокупності, то воно має позитивне сальдо валюти, яке визначається як різниця між валютними коштами, отриманими за період, що аналізується, й валютними витратами за той же період.

Коефіцієнт валютної самоокупності розраховується як

К вс = ВК/ВВ, де

(9,1)

ВК - розмір валютних коштів, одержаних за період, що аналізується; ВВ – величина валютних витрат за той же період.

Зростання коефіцієнту валютної самоокупності свідчить про збільшення валютної стійкості, та навпаки.

Валютна самоокупність та стійкість оцінюється менеджерами підприємства з іноземними інвестиціями, фінансовими органами, аудиторськими фірмами. Вони перевіряють відповідність валютних надходжень витратам валюти, а саме:

ЗВ + Вко + ВКод + ВКк Зін + ВВс +ІВрм + ВВк + ВДч де

(9.2)

69

ЗВ – залишок валюти на рахунку підприємст ва; Вко – валютні кошти,одержані від основної діяльності нерезидентів і

резидентів за рахуной їхніх валютних накопичень; ВКод - валютні кошти, що отримані додатково; ВКк – валютний кредит;

Зін – заробітна плата іноземних процівників із страховими внесками, що виплачуєтся у підрозділах підприємства, що розташовані за кордоном;

ВВс – вілют ні витрати у собівартості продукції; ІВрм – валютні інвкстиціх в реконструкціюю, модернізацію, технічний

розвиток, охорону навколишнього середовища; ВВк – витрати на погащення кредитів в іноземній валюті та відсотки по ним;

ВДч – чистий валютний дохід нерезидента спільного підприємства.

Коефіцієнт економічної ефективності експорту Кекс.

Кекс = (РПекс * КВ)/Сек., де

(9.3)

РПекс - вартість реалізованої продукції на екпорт, $; КВ – курс валюти, грн./$; Сек. – собівартість реалізованої продукції на експорт.

Коефіцієнт економічної ефективності імпорту Кім.

Кім. = РПім / ВСім., де

(9.4)

РПім. – вартість реалізованої продукції, виробленої з імпортної сировини, грн. ВСім. – витрати на ім портну сировину, грн.

70

Цей показник відображає кількість продукції на 1 грн. витрат на придбання імпортної сировини. Дослідження його динаміки дозволяє оцінити ефективність використання такої сировини на підприємстві.

Важливим джерелом економічного зростання є інвестиції, що сприяють процесу розширеного відтворення основних засобів.

Ефективність використання іноземних інвестицій характеризується показниками:

-Експортовіддача прямих іноземних інвестицій, яка розраховується як відношення обсягу екпортних постачань в іноземній та національній валютах до обсягу прямих інозем них інвестицій;

-Рентабельність іноземних інвестицій визначається як відношення прибутку від реалізації інвестиційного проекту до суми іноземних

інвестицій ів іноземній валюті за курсом НБУ.

Експортовіддачу та рентабельність інвестицій, що фактично досягнуті у поточному періоді, порівнюють з плановими завданнями, досягнутими у попередніх періодах, та із середніми показниками в Україні, галузі та у конкурентів.

Також важливим показником в аналізі ЗЕДП є оцінка рівня виконання

договірних зобов”язань і контрактів Озк :

Озк = (( Дпл – Днд) / Днд) * 100, де

(9.5)

Дпл – запланований дохід, тис.грн.

Днд – недоотриманий дохів, внаслідок недовиконання договірних зобов№язань і контрактів, тис.грн.

Крім того, доцільно здійснити оцінку покриття поточних інвалютних зобов”язань підприємства за допомогою відповідного коефіцієнту Кпз :

Кпз = ЗВ / ПЗВ , де

(9.6)