- •5.Зв»язок політології з іншими гуманітарними науками
- •6.Історичні умови виникнення соціально-політичної думки
- •Політична думка Середньовіччя і епохи Відродження
- •9Політична думка Нового часу
- •10 Плюралізм політичних концепцій 19-20 ст.
- •11 Зародження політичної думки в Україні Тема 22. Зародження і розвиток політичної думки в Україні
- •12 Лібералізм як фактор сучасного політичного життя
- •13 Консерватизм і неоконсерватизм
- •14 Радикалізм та радикальна політика
- •15 Політичний екстремізм .Тероризм
- •16 17 Лівий екстремізм ,Правий екстремізм
- •18 Клерикалізм
- •19Соціал – демократична концепція реалізму
- •20Марксистська концепція реалізму
- •21 Походження і історичні типи влади.Політична влада в Україні
- •22Політична влада,її суть ,функції та типи
- •23 Джерела та засоби встановлення політичної влади
- •Ресурси (або засоби )політичної влади
- •24Суспільне призначення влади
- •25 Проблеми легітимності влади м.Вебер та д.Істон про типи влади
- •Типологія за Вебером[ред. • ред. Код]
- •Інші типи легітимності[ред. • ред. Код]
- •26Політична система суспільства :поняття ,сутність , структура . Функції
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •27Основні політичні системи сучасності
- •28Критьерії типологізації політичних систем
- •29 Держава як центральний інститут політичної системи
- •30Форми державного устрою .Державні інститути та органи
- •3. Форми правління і державного устрою.
- •31.Форми державного правління :монархія республіка
- •33. Парламентська ,президентська і змішана форми правління , їх сутність ,ознаки ,відмінність
- •34. Політична соціалізація як суспільна проблема
- •35 Сутність і структура політичного режиму
- •36 Тоталітаризм : сутність та причини виникнення
- •37 Авторитариз та його різновиди
- •38. Основні риси демократичних режимів
- •39.Прноблема трансформації режимів у посткомуністичному суспільстві
- •40. Політичний режим сучасної України
- •41 .Зміст понять політичний процес , політичне життя , політична діяльність
- •42 Харатерні риси сучасного політичного процесу
- •43 Зміст та основні риси політичної діяльності
- •45 Основні форми і методи політичної діяльності
- •46 .Політичне функціонування
- •46.Анархічна форма влади , ії сутність і характерні риси
- •48 Політична участь
- •49 Політичні технології
- •50 Політичний ризик
- •51 Політичний маркетинг
- •52 Політична партія як інститут політичної системи
- •53Політичні партії в україні , та їх основні типи
- •54 Партійні системи , заходи і коаліції
- •55 Суспільні організації та рухи , форми їх участі в політичному житті
- •57 Етапи становлення багатопартійності в сучасній україні
- •58. Поняття виборів , їх види .Абстентеїзм та його причини
- •59. Основні принцими функціонування виборчих систем
- •60 Типи виборчих систем
- •61 Виборча система України
- •62Поняття міжнародних відносин
- •63.Міжнародна політика:сутність , цілі, функції
- •64.Міжнародні відносини і геополітика
- •65Україна в геополітичному просторі
63.Міжнародна політика:сутність , цілі, функції
Міжнародна політика(світовий політичний процес) - це сукупна цілеспрямована діяльність народів, держав, їхніх інститутів, соціальних спільнот, об'єднань громадян у сфері міжнародного життя.
При реалізації завдань міжнародної політики держава здійснює ряд функцій, зокрема оборонну, регулятивну, інформаційно-представницьку, інтегративну та ін. Реалізація оборонної функції спрямована на запобігання загрози для держави і пошуки мирного врегулювання проблем. Регулятивна функція полягає у необхідності дотримання суб'єктами, міжнародних відносин, закріплених міжнародними нормативно-правовими актами норм, принципів, традицій міжнародного спілкування.
Інформаційно-представницька функція реалізується у діяльності офіційних органів, які представляють позицію уряду своєї держави на міжнародній арені, а також інформують керівні органи держави про діяльність і наміри урядів інших держав .
Інтегративна функція полягає у тому, що через міжнародні відносини забезпечується існування міжнародного співтовариства.
При реалізації міжнародної політики держави використовують політичні, економічні, воєнні, ідеологічні засоби. Найважливішу роль відіграють політичні засоби, зокрема дипломатія. Серед ідеологічних засобів міжнародної політики перш за все виділяють засоби впливу на світову громадськість шляхом зовнішньополітичної пропаганди та розвитку культурних зв'язків між державами. До економічних засобів відносяться товарні фонди держави, її грошові ресурси, досягнення науки і техніки, які держава може продавати чи надавати іншим країнам як допомогу чи кредит, і таким чином впливати на міжнародні стосунки. Серед воєнних засобів провідне місце займають збройні сили держави.
цілому синонімічний ряд "міжнародна політика" -- "світова політика" -- "світовий політичний процес" може отримати таке визначення -- це сукупна цілеспрямована діяльність народів, держав, їхніх інститутів, соціальних спільнот, об'єднань громадян у сфері міжнародного життя з метою реалізації певних політичних цілей. Міжнародна політика ставить перед собою наступні головні цілі:
створення сприятливих міжнародних умов для успішної реалізації всіма державами своїх внутрішньополітичних цілей і завдань;
- активна співпраця і взаємодія з усіма суб'єктами світового політичного процесу з метою реалізації загальнолюдських інтересів, насамперед збереження цивілізації;
- участь у міжнародному поділі праці та пов'язаному з ним обміні товарами, сировиною, технологіями, науково-технічними винаходами й духовними цінностями;
- захист прав людини взагалі та кожного громадянина тієї чи іншої держави зокрема;
- об'єднання зусиль у боротьбі проти міжнародного тероризму;
- спільна ефективна участь у розв'язанні глобальних проблем сучасного світу. [18]
При реалізації як своїх зовнішньополітичних завдань, так і завдань міжнародної політики кожна держава здійснює низку притаманних їй функцій:
1) оборонну, яка має на меті захист і збереження територіальної цілісності та суверенітету держави, прав та інтересів її громадян;
2) регулятивну, що полягає у визнанні суб'єктами міжнародних відносин закріплених міжнародними правовими актами норм, принципів, традицій міжнародного спілкування;
3) інформаційно-представницьку, яку здійснюють відповідні органи, що репрезентують державу на міжнародній арені;
4)організаційно-посередницьку, котра полягає у втіленні в життя зовнішньо- і внутрішньополітичних концепцій, доктрин і програмних установок даної держави;
5) інтегративну, зміст якої виявляється в тому, що через міжнародні відносини забезпечується існування всього міжнародного співтовариства. [4]
Реалізація окреслених функцій безпосередньо залежить від конкретної історичної та міжнародної обстановки, ступеня розвитку суспільства і держави, зв'язків країни із зовнішнім світом та її спроможністю відігравати конструктивну роль у світовій політиці.
За останні десятиліття до цілей і завдань міжнародної політики входять: міжнародний поділ праці й пов'язаний з ним обмін товарами, сировиною, технологіями, науково-технічними винаходами та духовними цінностями; спільне розв'язання глобальних проблем сучасного світу (захист довкілля, боротьба з хворобами, наркоманією, злочинністю тощо); захист прав людини, колективне забезпечення міжнародного миру.
Постановка цілей у міжнародній політиці, визначення засобів їх досягнення значною мірою зумовлені й таким чинником, як співвідношення зовнішньої і внутрішньої політики.[12] Міжнародна політика є продовженням, функцією внутрішньополітичних процесів, залежить від суспільної природи й характеру панівних у країні соціальних сил, є похідною від них. Сили, що прийшли до влади внаслідок внутрішнього політичного протиборства в якійсь країні, визначають зміст і спосіб здійснення міжнародної політики. Водночас лінія поведінки правлячих кіл на міжнародній арені може посилювати або, навпаки, ослаблювати їхні внутрішньополітичні позиції, авторитет влади.