Тема 5. Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів.

ЗАВДАННЯ. Розрахувати вартість гудвілу за два роки та проаналізувати його динаміку (для підприємства на якому ви проходили виробничу практику). Дані про вартість активів та чистий прибуток підприємства взяти з балансу підприємства за ці роки (баланс підприємства додати до контрольної роботи). Коефіцієнт капіталізації прийняти на рівні 28%. Середньоринкова доходність на активи становитиме 1,9%. 11а основі вартості гудвілу розрахувати вартість бізнесу. Зробити висновки.

Методичні рекомендації до виконання завдань

До завдання 1

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу» [1,2]

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (а_ij), тобто у таблиці, де в рядках записані номери показників (і = 1,2,3...n), а в стовбцях назва підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3...n).

2. По кожному показнику визначається оптимальне значення при урахуванні коефіцієнта чутливості к,, , і здійснюється ранжування підприємств, з визначенням зайнятого місця.

3. Для кожного підприємства знаходимо суму місць (РД отриманих у ході ранжування. за формулою:

4. Трансформуємо отриману у ході ранжування суму місць у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства. Отже довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k =1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули:

де Рj - сума місць;

n - кількість показників;

m - кількість підприємств.

Визначивши довжину всіх векторів, створюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.

До завдання 2

Методика розрахунку [3]

1. Визначення переліку параметрів, за допомогою яких оцінюється конкурентоспроможність товару.

Виділяють такі три групи параметрів:

• нормативні;

• технічні:

• економічні.

2. Визначення відносної важливості кожного з параметрів:

Відносну важливість параметрів студент має встановити самостійно, виходячи з важливості впливу параметра на формування конкурентоспроможності товару, та обґрунтувати її значення. Необхідною умовою є те, що в сумі відносні важливості параметрів мають становити одиницю.

3. Розрахунок одиничних параметричних індексів конкурентоспро­можності.

Оцінюючи нормативні параметри, виходять з того, що їх оцінка набирає одне з двох значень: 1 - товар відповідає нормам і стандартам; 0 - не відповідає.

Визначення одиничних параметричних індексів за технічними показ­никами (показниками якості) здійснюється за формулами (1) або (2).

Якщо зростання значення параметра приводить до підвищення конкурентоспроможності товару, то користуємося формулою:

q=Пi / Пбаз (1)

Якщо зростання параметра призводить до зниження конкуренто­спроможності товару, то використовуємо формулу:

q= Пбаз / Пi (2)

де q – одиничний параметричний індекс, розрахований за і-м параметром,

Пi - значення і-го параметра виробу,

Пбаз – аналогічний параметр базового виробу, з яким проводиться порівняння.

Рівень конкурентоспроможності за технічними показниками оцінюють за допомогою «жорстких» і «м’яких» параметрів. «Жорсткі» параметри мають конкретну величину і виражаються в натуральних одиницях (метрах, літрах тощо). Для визначення параметричних індексів «м’яких» параметрів використовують їх бальну оцінку, наприклад, за п’ятибальною шкалою.

4. Розрахунок групових параметричних індексів конкурентоспроможності.

Груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами розраховується як добуток частинних показників за кожним параметром:

(3)

де Інп - загальний показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами:

qі – одиничний (частинний) показник за і-м нормативним параметром;

n - кількість нормативних параметрів, які підлягають оцінюванню.

Значення групового параметричного індексу за технічними параметрами визначається з урахуванням відносної важливості кожного параметра:

Ітп = ∑ qi * wi, (4)

де Ітп – груповий параметричний індекс за технічними показниками,

wi – вагомість і-го параметричного індексу;

n – кількість технічних параметрів, за якими здійснюється оцінка конкурентоспроможності.

Ітп=1 - товар за технічними характеристиками аналогічний товару-конкурента; Ітп>1- рівень конкурентоспроможності товару за технічними показниками вищий за товар конкурента; Ітп <1- нижче.

Груповий параметричний індекс за економічними параметрами ( за ціною споживача) розраховується за формулою:

Iен = ∑weki * qj (5)

де Іен - груповий параметричний індекс за економічними показниками:

qj - економічний параметр |-го виду;

weki - питома вага і-го економічного параметра в загальній сукупності;

т - кількість економічних параметрів, за якими здійснюється оцінювання.

Бажане значення Іен <1, оскільки, що нижча ціна споживання, то виший рівень конкурентоспроможності товару.

5. Визначення інтегрального коефіцієнта конкурентоспроможності.

Інтегральний показник конкурентоспроможності ( Кінт) розраховують за такою формулою:

Кiнт = Ітп / Іен (6)

Якщо Кінт>1, товар вважають конкурентоспроможнішим, якщо Кінт<1 - поступається конкурентному, якщо Кінт =1- перебуває з ним на одному рівні. Безумовно, мета виробника - отримати Кінт > 1.

Якщо метою оцінювання конкурентоспроможності товару є прийняття рішення щодо виведення товару па ринок, прогнозована оцінка конкурентоспроможності товару:

при Кінт = 1,6 і більше - дуже перспективно;

1,40-1,59 - перспективно;

1,20-1.39 - мало перспективно;

1,00-1.19- не перспективно.