3.2. Диспетчерське регулювання перевезеннями

Головною метою диспетчерського регулювання вантажних перевезень є виконання плану перевезення вантажів та контроль за організацією перевізного процесу.

Головними завданням диспетчерської групи являється:визначення кількості автомобілів для кожного замовлення; розробка раціональних маршрутів руху; розрахунок кількісних показників для видачі завдання водієві .

Диспетчерське регулювання на підприємстві здійснює диспетчерська група, яка є складовою частиною служби експлуатації. Диспетчерська група займається оперативним змінно-добовим плануванням перевезень, організацією випуску рухомого складу на лінію, контролем та керівництвом процесу перевезень на лінії, організацією прийому автомобілів на нічне зберігання, підготовкою документів для аналізу результатів роботи рухомого складу та передає їх звітові - контрольній службі.

Функції диспетчерської групи:

Підтримка оперативного зв’язку з пунктами навантаження – розвантаження, вантажовідправниками та вантажо - отримувачами; слідкування за правильністю виконання встановлених маршрутів руху рухомого складу;забезпечення першочергового виконання термінових та важливих перевезень;приймання всіх необхідних заходів для розв’язання проблем, які виникають при роботі на лінії;інформування водіїв про всі виникаючі екстрені ситуації.

Зв’язок здійснюється за допомогою мережі стільникового зв’язку. Це дозволяє швидко і оперативно зв’язатися з водіями для передачі їм розпоряджень, які поступають від працівників диспетчерської групи і є обов’язковими. Для виконання своїх функцій диспетчерська група широко використовує мережу Інтернету, що дозволяє слідкувати за роботою рухомого складу у режимі реального часу.

Також за допомогою Інтернету диспетчерська група визначає найоптимальніші маршрути перевезень, що дає змогу збільшити продуктивність рухомого складу. Комерційна група чи обліково-контрольна виконує розробку первинної документації – подорожніх листів; талонів замовника; товаротранспортних накладних.Всі ці структурні підрозділи активно приймають участь в керівництві процесом перевезень.

3.3 Організація роботи водіїв

Згідно Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, нормативна тривалість роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень. Режим роботи передбачає тривалість робочого дня, перерв, відпочинку ті інших (надурочних) робіт.

На АТП застосовують два види обліку робочого часу водіїв: поденний та підсумований (помісячний). При помісячному обліку, відпрацьований протягом дня час, може бути більше або менше встановленої планової тривалості, але сумарний час за місяць не повинен бути більше місячного фонду робочого часу. Щомісячний облік може бути введений адміністрацією автопідприємства за погодженням с профспілковим комітетом, якщо тривалість робочої зміни водія складає 10 годин і за згодою водія – 12 годин.

Робочий час водія складається з часу:

підготовчого (9 хв. – огляд автомобіля, прогрівання двигуна, отримання шляхової документації, подача автотранспортного засобу на КТП);

медичного огляду (5 хв.);

час роботи в наряді (за кермом і виконання інших операцій, пов’язаних з транспортним процесом);

заключного часу (9 хв. – огляд транспортного засобу, постановка його на місце міжзмінного відстою, оформлення та здача шляхової документації диспетчеру).

Перерва для відпочинку і прийому їжі надається через чотири години роботи. Тривалість перерви може бути від 45 хвилин до двох годин, і в робочий час водія, на відміну від короткочасних перерв під час відпочинку, не включається. При робочій зміні більше восьми годин встановлюється дві перерви для відпочинку і прийому їжі. Після перших трьох годин безперервного руху водієві надається короткочасна перерва 15 хвилин, а потім по 10 хвилин через кожні дві години.