Укоопспілка

Львівська комерційна академія

ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

Методичні вказівки до виконання практичної роботи

“Розрахунок систем механічної вентиляції різного призначення” для студентів денної форми навчання напрямів підготовки : 0305 “Економіка та підприємництво”, 0306 “Менеджмент і адміністрування”,

0304 “Право”, 1401 “Сфера обслуговування”,

0302 “Міжнародні відносини”

ЛЬВІВ

Видавництво Львівської комерційної академії

2012

Укладач: ст. викл. Бужанська М. В.

Рецензенти: ст. викл. Гузій А. В.,

доц. Коструба А. М.

Відповідальний за випуск: проф. Скоробогатий Я. П.

Рекомендовано до друку Вченою радою ТКФ ЛКА

Протокол №7 від 24 березня 2011 р.

© Бужанська М. В.,

2012

ВСТУП

Людина значну частину свого життя витрачає на працю, яка є основним видом її діяльності. У трудовому процесі на неї впливають різні параметри ви­робничого середовища, в якому працівник перебуває. Від умов праці, а саме від того, наскільки в санітарно-гігієнічному відношенні повітряне середовище при­міщення відповідає її фізіологічним потребам, значною мірою залежить здо­ров’я і працездатність людини, її ставлення до роботи і сам результат праці.

Фізичний стан повітряного середовища приміщення залежить від таких основних параметрів, як температура, відносна вологість і чистота. Навколишнє середовище, у якому відсутні подразнювальні та збуджувальні фактори, що зава­жають фізичній чи розумовій праці або відпочинку, називають комфорт­ними. Комфорт забезпечується не тільки температурою повітря і поверхонь огороджувальних конструкцій, відносною вологістю, рухомістю і чистотою по­віт­ря в робочій зоні, організацією робочого місця, його естетичним оформ­ленням, а й взаємодією всіх перелічених факторів. Недотримання одного з них може порушити рівновагу.

Під час надходження у повітря теплоти, пилу, шкідливих речовин, водяної пари та пари інших рідин в кількостях, які створюють їх концентрації вищими за певні норми, гігієнічні показники повітря знижуються, а надлишкові доміш­ки та теплота стають виробничими шкідливими факторами.

У житлових і громадських будинках основні шкідливі фактори – це тепло­вологовиділення і вуглекислий газ, а в промислових приміщеннях ще й газо- і пиловиділення. Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. Вентиляцією називають орга­нізований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з при­міщення забрудненого повітря і подання замість нього свіжого.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

“РОЗРАХУНОК СИСТЕМ МЕХАНІЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ

РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ”

Мета роботи: вивчення методів розрахунку та проектування систем венти­ля­ції та вимог до їх облаштування.

Нормативні вимоги до мікроклімату приміщень

Мікроклімат виробничих приміщень – це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робочому місці, у робочій зоні.

Параметри мікроклімату:

1. температура повітря Т, ºС;

2. відносна вологість ω, %;

3. швидкість руху повітря V, м/с.

Робоче місце – територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці. Робоча зона – частина простору робочого місця, обмежена по висоті 2 м від рівня підлоги з постійним перебуванням людей, якщо люди стоять або рухаються, і 1,5 м. якщо люди сидять.

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт за важкістю і періоду року. Основні нормативні документи, де вказуються норми мікроклімату, – це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99. Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі па­раметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту і за­безпечують передумови для високого рівня працездатності. Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов’язана із застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватися в примі­ще­ннях, пов’язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують під­вищеної уваги (диспетчерські, приміщення, де працюють за комп’ютерами, ка­бі­нети діагностики, пульти управління технологічними процесами, хімічні лабораторії, бухгалтерії, конструкторські бюро та ін.).

Допустимі мікрокліматичні умови – це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дис­комфортного тепловідчуття, що обумовлюється напруженням механізмів тер­мо­регуляції і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму люди­ни. При цьому може виникнути деяке зниження працездатності, але пош­кодження або порушення здоров’я у людини це не викликає. Допустимі норми мікроклімату застосовуються в приміщеннях зі значним надлишковим теплови­діленням. Таких приміщень на підприємствах різних галузей промисловості України достатня кількість. Це виробничі цехи та дільниці, де встановлене тех­но­логічне обладнання, яке живиться тепловою або електричною енергією. При цьому випромінюється тепло в повітря приміщення, що створює несприятливі умови для людей. Як правило, в таких приміщеннях немає можливості встано­вити оптимальні параметри мікроклімату з технічних або економічних причин. Вентиляція – один із методів оптимізації виробничих умов на робочих місцях.

Класифікація систем вентиляції

Для підтримання в приміщенні нормальних параметрів повітряного сере­довища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаш­товують вентиляцію.

Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який за­без­печує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для поліпшення метеорологічних умов у примі­щенні.

За призначенням вентиляцію поділяють на припливну і витяжну, загально­обмінну, місцеву, зональну і зонально-шарову, технологічну, аварійну і проти­димову.

Вентиляція, яка забезпечує подавання у приміщення чистого зовнішнього і частково рециркуляційного повітря, називається припливною(рециркуляційне повітря – вилучене повітря, яке повертається знову у вентильоване примі­щення). Вентиляція, яка забезпечує вилучення забрудненого повітря з примі­щення, називається витяжною. Вентиляція, яка забезпечує організоване над­ход­ження і вилучення повітря у приміщенні, називається припливно-витяж­ною(рис. 1). В умовах промислового виробництва найбільш розповсюджена припливно-витяжна система вентиляції із загальним надходженням повітря у робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо у місцях їх утворення.

Рис.1. Схема припливно-витяжної вентиляції: а) припливна; б) витяжна; в) припливно-витяжна з рециркуляцією; 1 – повітрозабірник;

2 – повітропроводи; 3 – фільтр; 4 – калорифер; 5 – відцентровий вентилятор; 6 ― припливні насадки; 7 – витяжні насадки; 8 – пристрій для очистки витяжного повітря; 9 – пристрій для виводу витяжного повітря; 10 – об’єм приміщення, в якому здійснюється обмін повітря;