1. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом [1]

Надлишкова кількість тепла – актуальна проблема для приміщень гро­мадсь­кого харчування, вирішити яку дає можливість встановлення вентиляції. Кіль­кість припливного повітря визначають за формулою:

(1)

де L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, м³/год.

с – питома теплоємність повітря за незмінного тиску, що дорівнює

ρ – густина зовнішнього повітря, кг/м³ (табл. 1);

t_вн. і t_зовн. – відповідно, температура внутрішнього і зовнішнього (приплив­но­го) повітря, (температура припливного повітря в основному приймаєтьсяна 5-10 C нижче від температури повітря в приміщенні), C.

Для вибору оптимальної температури і вологості в приміщенні (робочій зоні) користуються санітарними нормами ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мік­роклімату виробничих приміщень” на основі даних з категорії важкості праці, пори року та категорії приміщення за тепловиділеннями.

Таблиця 1

Густина повітря при різних температурах і тисках

Температура, C	Густина сухого повітря, кг/м^3, при атмосферному тиску, мм. рт. ст.		Температура, C	Густина сухого повітря, кг/м^3 при атмосферному тиску, мм. рт. ст.
	760	745		760	745
-25	1.424	1.393	+10	1.248	1.223
-20	1.396	1.366	+15	1.226	1.202
-15	1.368	1.341	+20	1.205	1.181
-10	1.342	1.316	+25	1.185	1.162
-5	1.317	1.291	+30	1.165	1.141
0	1.293	1.267	+35	1.146	1.123
+5	1.270	1.244	+40	1.128	1.106

Q_надл. – надлишкове тепло, яке визначається різницею тепла, що надходить в приміщення (Q_надх.) та втратами тепла з приміщення (Q_відх.), ккал./год.

де Q₁ – надходження тепла від техніки, ккал./год.:

де 860 – тепловий еквівалент, ккал./кВт;

k – коефіцієнт втрат;

N₁ – потужність техніки;

n – кількість одиниць техніки;

Q₂ - надходження тепла від світильників, ккал./год.:

де n – кількість світильників;

N₂ – споживана потужність світильників, кВт.:

N₂ =p_п . S,

k – коефіцієнт втрат (k = 0,9 для потужних ламп розжарювання, 0,95 – для ламп розжарювання малої та середньої потужності, 0.4-0.6 – для люмінесцентних ламп);

S – площа приміщення, м²;

p_п – питома потужність освітлення, Вт/м² (табл. 2).:

Таблиця 2

Значення питомої потужності p_пзагального освітлення при використанні світильників з люмінесцентними лампами

Висота підвісу світильника, м	Площа приміщення, м^2	Нормована освітленість, лк
		75	100	150	200	300
2-3	10-15 15-25 25-50 50-150 150-300 300	7,5 6,4 5,4 4,4 3,9 3,5	10,2 8,5 7,2 5,9 5,2 4,7	15,2 12,8 10,8 8,8 7,6 7,0	20,5 17,0 14,4 11,8 10,4 9,3	30,0 25,5 21,5 17,5 15,2 14,0
3-4	10-15 15-20 20-30 30-50 50-120 120-300 300	10,4 8,8 7,5 6,4 5,3 4,3 3,6	13,8 11,8 10,0 8,5 7,0 5,8 4,9	21,0 17,6 15,0 12,8 10,6 8,7 7,3	27,6 23,5 20,0 17,0 14,0 11,6 9,7	42,0 35,0 30,0 25,5 21,0 17,4 14,6
4-6	10-17 17-25 25-35 35-80 80-150 150-400	13,9 11,3 9,7 8,2 5,8 4,7	18,5 15,0 13,0 11,0 7,8 6,3	28,0 22,5 19,4 16,5 11,6 9,4	37,0 30,0 26,0 22,0 15,6 12,6	55,0 45,0 39,0 33,0 23,0 18,8

Q₃ – надходження тепла від людей, ккал./год.:

де n – кількість працюючих;

q_люд. – надходження тепла від однієї людини (таблиця 3);

Q₄ – надходження тепла від сонячної радіації через вікна, ккал./год.; (площа вікон для приміщень з ПК повинна становити не менше 20% від площі підло­ги);

де m – число вікон;

S – площа одного вікна, м²;

Таблиця 3