Потенційна інтенсивність ерозійних процесів на території міста

Крутизна схилу	Фактор R	Фактор L	Інтенсивність ерозійних процесів, А
1.
2.

Питання для самоконтролю:

1. Як пов’язані між собою складові рівняння ґрунтової ерозії ?

2. Від чого залежить інтенсивність ерозії в умовах міста ?

3. Як пов’язані між собою фактори довжини і крутизни схилу ?

4. Що більш впливає на інтенсивність ерозійних процесів у містах ?

5. Які заходи передбачаються при боротьбі з явищами ерозії ґрунту (в містах) ?

Лабораторна робота № 9 Розрахунок індексів синантропізації фауни

Місто є не тільки місцем життя популяції людини, а й пропонує умови для існування різних видів тварин, рослин, грибів, найпростіших, прокаріот, які є невід’ємною частиною середовища існування людини (в даному випадку мешканця міста).

Частина цих видів (перша група) існує тільки у свійському (тварини) та окультуреному (рослини) стані та використовуються людиною для задоволення людиною життєвих потреб – у лікарських препаратах, матеріалах для будівництва будівель, засобах пересування (тварини), спілкуванні (собака, кішка).

Друга група – тварини та рослини, що не є свійськими та окультуреними, що живуть у не урбанізованому середовищі інших природно – кліматичних зон, які відрізняються між собою, в містах можуть жити тільки в житлі людини чи у спеціальних спорудах (оранжереї, парники, тераріуми, акваріуми), де штучно створюються та підтримуються умови існування та розмноження організмів цих видів (екзотичні рослини, тварини).

Третя група видів – це також не домашні тварини та не окультурені рослини, які людина свідомо розселяє чи вирощує у містах. Але не в будинках, а у природно – антропогенних чи антропогенних місцях. Цю групу поділяють на дві підгрупи:

1. Нові для регіону види (інтродуценти);

2. Аборигенні види (автохтонні).

Інтродуковані види в нових умовах проходять процес акліматизації, після чого вони або натуралізуються (живуть самостійно без допомоги людини), або для їх існування необхідна постійна підтримка людини у вигляді системи агротехнічних (для рослин) чи біотехнічних (для тварин) заходів.

Четверта група видів – ненавмисні інтродуценти, поява яких у даному регіоні чи місті не передбачалася людиною, але які з’явилися, натуралізувалися, дякуючи людині, як агенту переносу організмів чи їх стадій та в результаті антропогенних перебудов ландшафтів згідно урбанізації.

П’ята група видів – синантропні, тобто, види, які живуть в селітебному ландшафті, поряд з людиною: в будинках та інших спорудах, поблизу житла та тимчасових будівель. Сюди входять: види, еволюція яких проходила поряд з людиною, види, які тільки зараз засвоїли екологічні ніші, параметри яких визначаються життєдіяльністю людини, його домашніх тварин та окультурених рослин.

Шоста група видів – це неодомашнені тварини та не окультурені рослини, які проживають у містах в різних місцях – від слабко порушених та трансформованих природних до антропогенних З іншого боку, рослини виділяють в навколишнє середовище речовини, які викликають у людини алергічні реакції (тварини так само).

Синантропію часто пояснюють як “сумісне життя неодомашнених тварин з людиною”. Для характеристики синантропії використовують різноманітні індекси. Основний індекс синантропізації означає частку синантропних видів в обстежувальному ценозі:

(11)

де: L_S – кількість синантропних видів; L_O – загальна кількість видів. Для числового виразу ступеня синантропії виду використовують індекс S_i , який дає змогу, зокрема, точніше розподілити облігатні і факультативні синантропні види:

(12)

де: a – частка особин виду в урбанізованій області ,%; b – частка особин того ж виду в аграрній області,%; c – частка особин того ж виду в менш антропогенизованих біотопах %. Дані для розрахунку наведені в таблиці 10.

Таблиця 10