- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Передмова
- •Лабораторна робота №1 Дослідження зонального розподілу території міста.
- •Зональний розподіл міста
- •Лабораторна робота № 2 Визначення еколого – географічних особливостей житлово – промислових агломерацій
- •Характеристика відкритості
- •Лабораторна робота № 3. Визначення щільності забудови міських територій
- •Щільність забудови
- •Лабораторна робота № 4 Розрахунок накопичення твердого побутового сміття
- •Групи населених пунктів
- •Середні норми накопичення тпс для житлових будинків
- •Норми накопичення тпс для об’єктів громадського, адміністративного та культурного призначення
- •Лабораторна робота 5 Системи попереднього накопичення побутових відходів та розрахунок контейнерів для тимчасового зберігання побутових відходів
- •Лабораторна робота 6 Розрахунок майданчиків для розташування контейнерів накопичення відходів на житлових територіях
- •Лабораторна робота 7 Визначення числа сміттєвозів
- •Технічна й експлуатаційна характеристика сміттєвозів
- •Норми часу на пробіг автомобілів
- •Лабораторна робота № 8 Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.
- •Потенційна інтенсивність ерозійних процесів на території міста
- •Лабораторна робота № 9 Розрахунок індексів синантропізації фауни
- •Ступінь синантропії найпоширеніших в містах видів
- •Лабораторна робота № 10 Проведення районування території міста за ступенем забруднення
- •Шкала забруднення міської території
- •Лабораторна робота № 11 Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод
- •Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за і.А. Шикломановим, 1985)
- •Лабораторна робота №12. Визначення об’єму живлення вологою рослин на різних за щільністю ґрунтах
- •Кількість та глибина залягання коренів на різних за щільністю ґрунтах
- •Об’єм живлення рослинності на різних за щільністю ґрунтах
- •Площі проекції крони дерев та зелених насаджень
- •Лабораторна робота № 13 Визначення шумового забруднення в містах
- •Лабораторна робота № 14 Дослідження ступеню забрудненості повітря
- •Значення коефіцієнту ка
- •Лабораторна робота № 15 Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації
- •Оцінка стійкості урбоекосистеми
- •Класифікація стійкості урбоекосистеми
- •Значення адитивних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 16 Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 17 Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень
- •Лабораторна робота № 18 Дослідження динамічності і розвитку міського простору та визначення людського потенціалу міської системи.
- •Лабораторна робота № 19 Оцінювання якості людського виміру міської системи.
- •Лабораторна робота № 20 Визначення зайнятості міського населення у різних сферах господарювання.
- •Лабораторна робота № 21 Оцінювання екологічної комфортності міської системи.
- •Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Якість ґрунтів
- •Рекреаційна комфортність
- •Техногенна складова ландшафту
- •Лабораторна робота № 22 Побудова камерних моделей радіоактивності природних екосистем
- •Значення коефіцієнтів переходу радіонуклідів із камери в камеру
- •Накопичення радіонуклідів у камерах (у відсотках від загального запасу в екосистемі)
- •Термінологічний словник
Лабораторна робота № 19 Оцінювання якості людського виміру міської системи.
Рівень урбанізації часто оцінюють відсотковим складом міського населення, тобто міської популяції. При цьому враховують два аспекти: натуральний приріст міської популяції, ріст за рахунок імміграції сільського населення. Слід зауважити, що в середньому подвоєння росту людської популяції на Землі відбувається раз у 41 рік, то для міської популяції цей показник становить 22 роки, а для міської популяції слаборозвинутих країн – 15 років. У великих містах України, які інтенсивно розвивалися в основному за рахунок екстенсивного розвитку виробництва і росту міського населення, відбувається диференціація популяцій
Людський вимір характеризується кількістю населення Nн та його якісними властивостями. До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:
(40)
де Θо – рівень освіченості, Ni - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ), λi – коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ – λi – 0,5, ЗОШ – λi – 0,5, ПТУ – λi – 1).
Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 – 18 років, 18 – 60 років, 60 і більше) за формулою:
(41)
Де Θд.с. – якість демографічної структури, Ni, λi – кількість населення певної вікової групи та її вагомий коефіцієнт.
Вагомий коефіцієнт певної вікової групи становить: 0 – 18 років – λi – 0,3, 18 – 60 років – λi – 0,5 та 60 і більше – λi – 0,2. Значення приросту населення задано у вихідних даних до курсової роботи, згідно варіанту.
Звідси узагальнений середній показник якості людського виміру міста (області, регіону) можна виразити формулою:
(42)
Як результат, оптимальні умови розвитку людського виміру будуть спостерігатися при ΘL = 1. При зменшенні цього показника, у місті чи регіоні, для певних якісних характеристик людського виміру необхідно вжити відповідних заходів.
Порядок виконання роботи:
Визначити якість демографічної ситуації в міській системі (місто, район, область, регіон).
Визначити освіченість і приріст населення.
Зробити висновки.
Питання для самоконтролю:
Що таке людський вимір і що він характеризує?
Які демографічні структури Ви знаєте?
Як можна оцінити ступінь освіченості в регіоні?
Про що говорить узагальнений середній показник якості людського виміру?
Для якої території можна застосовувати дану методику?
Лабораторна робота № 20 Визначення зайнятості міського населення у різних сферах господарювання.
При оцінці використання наявного людського потенціалу в області, першим показником , який пропонується визначити, є показник зайнятості населення у різних сферах господарства (у нашому випадку це сільське господарство та нефункціональна сфера).
Порядок виконання роботи:
1. Показник якості зайнятого населення визначаємо по формулі:
(46)
де N1 – кількість населення що зайнята у сільському господарстві, для якого λi – 0,4. N2 – кількість населення що зайнята у не функціональній сфері (робота яка не передбачає випуску готової продукції), для якої λi – 0,6. Nпр.н. – кількість працездатного населення (згідно варіанту).
2. Визначаємо використання наявного людського потенціалу за формулою:
(47)
де ηL - коефіцієнт використання населення, Nпр. та Nпр.н. – відповідно, кількість зайнятого у відповідній сфері населення та кількість працездатного населення.
Зробити висновки.
Питання для самоконтролю:
Що таке модель міського простору?
Якими поняттями вона може бути охарактеризована?
Як цей показник визначається у сфері народного господарства?
Що характеризує наявний людський потенціал?
Яким чином характеризують в комплексі модель міського простору ці два показники?