- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Передмова
- •Лабораторна робота №1 Дослідження зонального розподілу території міста.
- •Зональний розподіл міста
- •Лабораторна робота № 2 Визначення еколого – географічних особливостей житлово – промислових агломерацій
- •Характеристика відкритості
- •Лабораторна робота № 3. Визначення щільності забудови міських територій
- •Щільність забудови
- •Лабораторна робота № 4 Розрахунок накопичення твердого побутового сміття
- •Групи населених пунктів
- •Середні норми накопичення тпс для житлових будинків
- •Норми накопичення тпс для об’єктів громадського, адміністративного та культурного призначення
- •Лабораторна робота 5 Системи попереднього накопичення побутових відходів та розрахунок контейнерів для тимчасового зберігання побутових відходів
- •Лабораторна робота 6 Розрахунок майданчиків для розташування контейнерів накопичення відходів на житлових територіях
- •Лабораторна робота 7 Визначення числа сміттєвозів
- •Технічна й експлуатаційна характеристика сміттєвозів
- •Норми часу на пробіг автомобілів
- •Лабораторна робота № 8 Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.
- •Потенційна інтенсивність ерозійних процесів на території міста
- •Лабораторна робота № 9 Розрахунок індексів синантропізації фауни
- •Ступінь синантропії найпоширеніших в містах видів
- •Лабораторна робота № 10 Проведення районування території міста за ступенем забруднення
- •Шкала забруднення міської території
- •Лабораторна робота № 11 Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод
- •Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за і.А. Шикломановим, 1985)
- •Лабораторна робота №12. Визначення об’єму живлення вологою рослин на різних за щільністю ґрунтах
- •Кількість та глибина залягання коренів на різних за щільністю ґрунтах
- •Об’єм живлення рослинності на різних за щільністю ґрунтах
- •Площі проекції крони дерев та зелених насаджень
- •Лабораторна робота № 13 Визначення шумового забруднення в містах
- •Лабораторна робота № 14 Дослідження ступеню забрудненості повітря
- •Значення коефіцієнту ка
- •Лабораторна робота № 15 Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації
- •Оцінка стійкості урбоекосистеми
- •Класифікація стійкості урбоекосистеми
- •Значення адитивних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 16 Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 17 Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень
- •Лабораторна робота № 18 Дослідження динамічності і розвитку міського простору та визначення людського потенціалу міської системи.
- •Лабораторна робота № 19 Оцінювання якості людського виміру міської системи.
- •Лабораторна робота № 20 Визначення зайнятості міського населення у різних сферах господарювання.
- •Лабораторна робота № 21 Оцінювання екологічної комфортності міської системи.
- •Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Якість ґрунтів
- •Рекреаційна комфортність
- •Техногенна складова ландшафту
- •Лабораторна робота № 22 Побудова камерних моделей радіоактивності природних екосистем
- •Значення коефіцієнтів переходу радіонуклідів із камери в камеру
- •Накопичення радіонуклідів у камерах (у відсотках від загального запасу в екосистемі)
- •Термінологічний словник
Шкала забруднення міської території
Показник |
Рівень забруднення |
1,0 – 1,5 |
Середній |
1,5 – 2,0 |
Високий |
2,0 – 2,5 |
Підвищений |
Питання для самоконтролю:
Що таке комплексний коефіцієнт забруднення?
Які параметри враховуються при розрахунку комплексного показника забруднення?
Які рівні забруднення Ви знаєте?
Поясніть хід розрахунку комплексного показника забруднення.
Як при розрахунку показника забруднення розраховується площа території?
Лабораторна робота № 11 Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод
Поверхневий стік з територій міст та промислових майданчиків є суттєвим джерелом забруднення та замулення водних об’єктів. Встановлено, що у заселених зонах з поверхневим стоком у поверхневі води потрапляє 80% забруднюючих речовин.
Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.
В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.
До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин. Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об’єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об’єкт, частина випаровується, частина потрапляє у ґрунтові води. Та частина води, яка залишається, являє собою загальний шар поверхневого стоку. Для розрахунку приблизної величини впливу міського ВГК на загальний стік річки користуються методикою І.А. Шикломанова (1985).
Порядок виконання роботи:
Визначити сезонні зменшення стоку річки за рахунок водоспоживання промисловості, енергетики, комунального господарства за формулами:
(14)
(15)
(16)
де Кпр , Кте., Кком – сумарні водозабори,. Qпр, Qте., Qком - емпіричні коефіцієнти , значення яких наведені в таблиці 12.
Користуючись вихідними даними, виписати, згідно варіанту значення Qпр, Qте., Qком .
Таблиця 12
Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за і.А. Шикломановим, 1985)
Рік |
Кпр. |
Кте. |
Кком. |
Рік |
Кпр. |
Кте. |
Кком. |
Північні райони |
Південні райони | ||||||
1985 |
0,08–0,10 |
0,01–0,02 |
0,10-0,15 |
1985 |
0,15-0,20 |
0,03-0,05 |
0,25-0,35 |
2000 |
0,15-0,20 |
0,02-0,03 |
0,08-0,12 |
2000 |
0,30-0,40 |
0,06-0,09 |
0,20-0,30 |
За наведеними нижче формулами провести розрахунок зміни об’єму стоку річки. Розрахунок проводимо за формулами:
(17)
де Q - зміна об’єму стоку річки, Qсум. - сумарний обє`м річкового стоку і скиду очищених стічних вод нижче міста, Qприр. – обє`м річкового стоку вище міського водозабору.
Тому:
(18)
де Qтехн. – забір технічної води на потреби промисловості, Qст.вод – сумарний об’єм комунальних стоків і стоків каналізації зливового стоку (КЗС).
(19)
де (20)
де Qд, Qт., Qпм . – об’єми дощових, талих, поливо – миєчних вод.
Звідси:
(21)
або:
(22)
або:
(23)
По отриманим даним зробити висновки про зміну об’єму стоку в річці.
Питання для самоконтролю:
1.Що таке річковий сток?
2.Які параметри враховуються при розрахунку річкового стоку?
3.Яким чином на річковий сток впливають антропогенні фактори?
4. Як розраховується об’єм річкового стоку?
5. Чи впливають стоки міста на загальний річковий сток?