Модель системи поетапного контролю знань студентів з використанням нетрадиційних ігрових форм навчально-творчої діяльності

Форми контролю	Види контролю
	вхідний	ПОТОЧ­ НИЙ	проміж­ ний	підсум­ ковий	відстро­ чений
Дидактичні ігри	+	+	+	+	+
Тестування	+	+	+	+	+
Ділові ігри, рольове моделювання вироб­ничих ситуацій		+	+	+
Участь у конкурсах, диспутах, вікторинах	-	+	+	+	-
Складання та рішен­ня тематичних крос­вордів	^—	+	+	+
Семінарське заняття в активній формі	-	+	-	-	-

Вибір ігрових форм контролю на кожному з етапів педагогіч­ного контролю залежить від дидактичних цілей, базового рівня підготовленості студентів, характеру пізнавальної діяльності сту­дентів, темпів засвоєння навчального матеріалу тощо.

Реалізація даної системи сприяє більш ефективному налаго­дженню міжтемафтичних та міжпредметних зв’язків у процесі засвоєння матеріалу, дозволяє максимально розширити творчі компоненти діяльності майбутніх фахівців.

Мотивація навчально-творчої діяльності студентів ґрунту­ється на заохоченні балами рейтингу, внутрішньому спонукан­ні майбутніх фахівців до творчої самостійної діяльності, реалі­зації принципів змагання, самовираження, індивідуалізації, можливості самостійно планувати індивідуальну стратегію на­вчання. Слід зазначити, що студенти мають можливість пра­цювати на альтернативній основі: обирати роботу за груповою динамікою, індивідуальне навчання чи комбіновану систему. Високий рівень індивідуалізації навчальної діяльності здійс­нюється завдяки системи управління, яка забезпечується моду­льною програмою.

Підсумкова оцінка є результатом навчально-творчої діяльнос­ті студентів протягом семестру, де вони за ігровим методом на­вчання мають можливість продемонструвати не тільки свої знан­ня, а й досвід творчої діяльності, вміння колективної взаємодії. Тому екзамен може бути відсутнім як традиційна підсумкова ко­нтрольна акція.

5. Організація навчально-дослідної роботи студентів

Сучасні тенденції якісного оновлення і підвищення ефективності професійної підготовки висококваліфікованих кад­рів усіх сфер народного господарства спонукають до удоскона­лення системи організації навчально-дослідної роботи студентів (НДРС) у вищих навчальних закладах національного рівня.

Освітній процес, адекватно реагуючи на соціальне замовлення сьогодення, сприяє формуванню творчої особистості фахівця, ак­тивізації його навчально-творчої діяльності (НТД). У нинішніх умовах, коли в Україні взято за взірець європейську освітню мо­дель, що зафіксовано Болонським протоколом, в університетах держави змінюється стиль викладання, стає помітним відхід від авторитарних до демократичних, толерантних методів у спілку­ванні зі студентами, які стають все більш самостійними та заці­кавленими у виборі того блоку знань та інформації, що стане їм корисним у майбутній професійній діяльності. У цих умовах фо­рмування творчих здібностей студентів залишається однією з найважливіших проблем педагогічної теорії і практики, неодмін­ною частиною якої в університетах завжди була і продовжує за­лишатися навчально-дослідна робота. Залучення студентів до неї одним з найперспективніших спрямувань освітньої діяльності. НДРС слід визначати як здатність студентів пізнати свій внутрі­шній світ, мобілізувати інтелектуальні сили для розуміння і тво­рення нових матеріальних і духовних цінностей, що мають інди­відуальне та суспільне значення.

Для удосконалення НДРС необхідно, передусім, розробити пактет документів-регламентів, які сприяли б вирішенню означе­них вище завдань — вони пояснюють функціональні елементи управління НДРС, систематизують організаційно-технічні пи­тання, визначають дослідницький напрям роботи кожного студе­нта, забезпечуючи тим самим цілісність навчальних програм та наукової творчості в університетах. Так, положеннями регламен­тується діяльність структурних підрозділів, органів управління, здійснення окремих процесів проведення навчально-наукових за­ходів, система оцінювання результатів НДРС тощо. Посадові ін­струкції (пам’ятки) чітко визначають статус, обов’язки, права, відповідальність організаторів НДРС, місце студента в організа­ції досліджень, максимально демократизують освітній процес. При цьому викладачі і студенти, залучені до НДРС, отримують можливість у найкоротший термін якісно опанувати сферу своєї майбутньої професійної та суспільної діяльності. В такий спосіб, регламентація НДРС буде сприяти ефективному поділу праці і рівномірному завантаженню всіх студентів, забезпечуючи тим самим раціоналізацію творчого часу.

Зважаючи на те, що палітра тематики університетської навча­льно-дослідної роботи є дуже різнобарвною, окремі кафедри, за­лежно від специфіки своєї навчальної та наукової діяльності, розробляють і затверджують відповідні положення і посадові ін­струкції (пам’ятки), які визначатимуть особливості змісту, на­прямів і форм НДРС на факультеті.