35) Метод історичного і логічного – це: Дослідження складних об'єктів, що розвиваються;

Н

На думку С.К'єркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі основні стадії сходження:

Естетичну, етичну, релігійну;

Наймасштабніша в історії західної філософії система називається: Абсолютний ідеалізм;

Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження:

Природа - вся матеріальна дійсність, шо існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;

Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом: Геліоцентричної системи;

Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що її вихідними засадами були:

Перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;

О

41) Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що: Людина не діє за схемою «стимул -реакція»;

П

42) Пантеїзм – це:

Визнання присутності Бога в усій природі; 43) Пізнання як людська здатність:

Виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;

Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою: Немае нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;

Позицію Ф.Ніцше виражає твердження:

Світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися; 46) Поняття «буття» у філософії виконує такі функції:

Виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення;

Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це: Повторюваність «кісних і кількісних змін у системі;

Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури: Верифікації;

Представники лоояного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури:

Верифікації;

Принцип верифікації в позитивізмі означає; Досвідну перевірку на істинність;

Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею» -

належить давньоіндійській школі: Чарвака-Локаята;

Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь свій сенс» - належить давньоіндійській філософській школі:

Н'яя; 53) Провідний критерій наукового знання:

Можливість емпіричної перевірки;

С

Судження «Правитель завжди буде правителем, холоп - холопом, батько - батьком, а син - сином», виражає суть:

Давньоіндійського поділу суспільства на касти;

Т

Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми». - характеризують такий рівень свідомості:

Усвідомлення;

Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емощйні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної структури свідомості;

Когнітивну;

Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості:

Онтологічну; 58) Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності

людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності:

Духовно- практичну;

Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання:

Теоретико-емпіричному;

Твердження «Багато шо стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст поняття:

Користь;

Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття: Життя;

Твердження «Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було б помислити», - належить відомому західноєвропейському

філософу: І.Канту;

Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною ідеєю у філософській творчості:

Прокоповича;

Твердження «Буття Бога знаходиться в іншому вимірі ніж панування буття пізнаваних речей», - належить:

Касіяну Саковичу;

Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину с одиничністю і визначається як таке, що існує у вічних субстанціях» с провідною ідеєю

давньоіндійської школи: Вайшешика;