3 Позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок того, що: а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя;

Теза: «Філософське пізнання абсолютного, найпершим і найзагальнішим визначенням якого є буття»розкриває зміст ключового поняття: д) метафізика

Теза, що «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя» розкриває зміст поняття: г) магія

Теза, що «Ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття: б) геоцентризм

Вольтер автор філософського твору: б) Філософські листи

Теза: «Течія що об'єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття: д) картезіанство

Теза: «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття: в) раціоналізм

Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст поняття: г) емпіризм

Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття: в) сенсуалізм

До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести: б) виникнення національних та регіональних філософій;

Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою: б) немае нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях;

Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження: б) течія що об'єднує послідовників Декарта

У своїй філософській концепції Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають: в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї;

І.Кант стверджував, що предмет та річ-у-собі співвідносяться таким чином: в) предмет постає синтезом відчуттів, вимиканих речами-у-собі, та формами розсудку;

Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину с одиничністю і визначається як такс, що існує у вічних субстанціях» с провідною ідеєю давньоіндійської школи: б) Вайшешика;

Твердження «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним чином втрутитися в її життя», - розкриває зміст поняття: г) магія

Твердження «Справедливість полягає в тому, щоб не школити іншому і не зазнавати шкоди від іншого», - належить до: г) епікурейству

Твердження «Смирення перед необхідністю життя вгамовує афекти (пристрасті), дарує щастя», - належить до: в) стоїцизму

Твердження «Людина - гармонійна істота, навіть божественний Логос діє на неї не ззовні, а проникаючи з середину, зливаючись з нею, проростає в душі», - належить до: а) римського стоїцизму;

Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»: в) А.Шопенгауер

Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»: а)О.Конт;

Наймасштабніша в історії західної філософії система називається: в) абсолютний ідеалізм

Принцип верифікації в позитивізмі означає; г) досвідну перевірку на істинність;

Твердження «ТеТгер мораль лише тягар, який може постати фатальним» належить: д) Ф.Ніцше

Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що її вихідними засадами були: в) перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»;

А.Шопекгауер вважається засновником некласичної філософії тому, що він: в) доводив, що те, що ми називаємо світом, с лише наше уявлення;

Філософську концепцію Ф.НІцше називають «Філософією життя» внаслідок того, що вона: д) життя постає першою і єдиною реальністю

Твердження «Людина може осягнути себе через внутрішнє переживання та самозаглиблення» належить: в) К’єркегору

Твердження «Завдання філософії бути загальним методом вирішення тих проблем, які стоять перед людиною в різни:

життєвих ситуаціях» належить до: в) прагматизму

Твердження «Особистість первинна творча реальність і вища духовна цінність, а весь світ - прояв творчої активності верховної особистості - Бога», належить до: б) персоналізму

Твердження «Воля до життя, особливо воля до влади виступає як основний спосіб самоствердження людини і голови чинник порядку», належить до: в) філософія життя

Твердження «Розуміння - це подія, у якій інтерпретатор і текст взаємодетермінують один одного. Мета: розуміння світу історії, діалог між різними традиціями, взаєморозуміння між людьми», належить до: б) герменевтики

Твердження «Мета філософського аналізу - рефлексія свідомості щодо своїх актів і щодо їх змісту; предметне буття свідомість - співвідносні. Завдання - розкрити смисл предмета, що затемнений різними думками, оцінками і словами», належить до: а) психоаналізу

Автор філософського твору «Буття і ніщо»: г) Сартр

Автор філософської праці «Філософські дослідженням»: Вітгенштгйн

Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського буття: г) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання;

Термін «атомарні факти» був запропонований: б) представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації;

«Уся філософія - це критика мови» - вихідне кредо філософської течії: д) неопозитивізм

Твердження «Симфонія розуму та віри», - є вихідним кредом філософської течії: б) неотомізм

Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням: б) аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки;

Представники лоояного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури: в) верифікації

Позицію Ф.Ніцше виражає твердження: б) світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися;

Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури: в) верифікації

На думку С.К'єркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя індивідуальності проходить такі основні стадії сходження: г) естетичну, етичну, релігійну;

Автор філософського твору «Ісповідь аіри»: б) Іларіон Київський.

Автор філософського твору «Листи з хутора»: в) Куліш.

Твердження «Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття християнства» - належить українському філософу: в) Чижевському

До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати: г) ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії

Іван Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу: б) розвиток освіти, науки та техніки;

Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною ідеєю у філософській творчості: г) Прокоповича

Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, шо він: г) розвинув дал провідні філософські ідеї українського гуманізму:

Твердження «Отож знайте^ шо словенська мова перед Богом більшу честь мас» є вихідною ідеєю у філософській спадщині: б) Вишенського

Твердження «Буття Бога знаходиться в іншому вимірі ніж панування буття пізнаваних речей», - належить: д)Касіяну Саковичу

Твердження «Сенс життя - у творчій праці, спрямованій на власне і громадське добро», - належить: д) Феофану Прокоповичу

Твердження «Найнебезпечнішим для людини постає так зване «непомітне зло», тобто зло незначне, м еньке», -належить: .а) Миколі Гоголю;

Твердження «Багато шо стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст поняття: б) користь

Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття: г) життя

Твердження «Істина в її соціально-історичному бутті». - розкриває суть поняття, д) правда

Твердження «Все суше», - розкриває суть поняття: в) Буття

Твердження «об'єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі», - розкриває зміст поняття: в) монада

Поняття «буття» у філософії виконує такі функції: д) виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.

Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що: б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій:

Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження: в) природа - вся матеріальна дійсність, шо існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем;

Правильне розуміння розвитку полягає в тому, що це: д) повторюваність «кісних і кількісних змін у системі

Твердження «Сфера становлення загальнопланетарного розуму», - виражає суть поняття: д) фізікалізм

Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей» розкриває зміст поняття: г) буття людини.

Твердження «Позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих якостей людини». - розкрива суть поняття: б) самість

Твердження «Унікальна людська властивість, належати ло людського роду, але втілювати його в собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття: в) індивідуація

Твердження «Характеристика людини, як людини, та поза якою у світі не було би того, що в нього привносить людина», - розкриває зміст поняття: а) екзистенціал;

Твердження «Постійна можливість небуття поза нами га в нас обумовлює наші питання про буття», - належить відомому західноєвропейському філософу: г) М.Хайдегтеру;

Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»: г) невірно

Твердження «Найперше, що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», - дає підстави для таких висновків; б) включитись у соціальні зв'язки та стосунки й оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки;

Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки: в) поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів;

Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча, в якій все перебувао: а) вірне

Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емощйні стани, цінності», - характеризують таку сферу компонентної структури свідомості; в) когнітивну

Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми». - характеризують такий рівень свідомості: а) усвідомлення;

Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності: в) духовно-практичну

Такі елементи, як «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості: в) онтологічну

У феноменології поняття «noesis» означає: а) мислення;

Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що: а) людина не діє за схемою «стимул -реакція»;

Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, погрібні людині задля того, щоб: в) перетворювати дійсність, покращувати її.

Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним потоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми: а) доби Просвітництва.

Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він складається із суб'єктивних іпсихічних вражень, які людина хибно вважає об'єктивними характеристиками самої дійсності», - стосується філософської парадигми: б) екзистенційної онтології;

Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через практику гак. шо набуває фоом; загального поняття», - виражає суть категорії: д) опредметнення.

Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії: б) опредметнення

Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світ», - розкриває зміст поняття: в) агностицизм

Твердження «Постас безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської діяльності», - розкриває суть виду пізнання: г) технологічного

Твердження «Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було 6 помислити», - належить відомому західноєвропейському філософу: г) І.Канту

Пізнання як людська здатність: б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність, творче ставлення до дійсності;

Технічна творчість: пристосування, раціоналізація, винахідництво;

Такі форми наукового пізнання, як «факт, гіпотеза, проблема, концепція», - застосовуються на рівні наукового пізнання: а) теоретико-емпіричному

Провідний критерій наукового знання: г) можливість емпіричної перевірки

Дедукція - це: г) спосіб міркування, за допомогою якого, із запільних висновків суб'єкт приходить до висновку, шо носить конкретний характер;

Ідеалізація - це: д) мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об'єктивній дійсності.

Індукція - це: в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частину класу робиться висновок про клас в цілому;

Метод історичного і логічного – це: а) дослідження складних об'єктів, що розвиваються;

Експеримент - це: в) метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів;

Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст форми наукового знання: а) паранауки.

Твердження «Підготовчий етап становлення науки», - розкриває суть форми повсякденного знання: а) паранауки;

Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)», - розкриває суть форми повсякденного знання: г) рецептивної

Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються», - розкриває зміст методу наукового пізнання: г) історичното і логічного.

А.Шопенгауер вважається засновником нскласичної філософії тому, що він: в) доводив, що те, що ми називаємо світом, є лише наше уявлення; Автор філософського твору «Сутність християнства»:

в) Фейєрбах; Автор філософського твору «Даодецзи н»: д) Лао -Цзи.

Автор філософського твору «Буття і ніщо»: г) Сартр; Автором філософського твору "так і ні",є - :

а) Абеляр; Автор філософського твору «Світ як воля і уявлення»: г) Ф.Шіллер;

Автор філософського твору «Курс позитивної філософії»: а) О.Конт; Автор філософської праці «Філософські дослідження»: а) Вітгенштейн;

Автор філософського твору «Ісповідь віри»: б) Іларіон Київський; Автор філософського твору “листи з хутора”: в) Куліш;

Атомістична ідея будови речовини, висунута Демокрітом - базувалась на: г) тезах елеатів про те, що буття єдине та неподільне:

Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:

б) аналіз співвідношення фактів із мовою та термінологією науки; Велич філософської постаті Г.Сковороди полягає в тому, що він:

г) розвинув далі провідні філософські ідеї українського гуманізму; Визначення поняття «Світ» розкривається у:

в) об'єктивній дійсності; Визначення філософії - «Щось проміжне між теорією та наукою» - належить: а)К.Попперу; б) Б.Расселу;

Висловлювання “Людина- це полісна істота”, належить: в) Арістотелю;

Висловлювання «Людина -це мірило всіх речей», належить: в) Протагору; Вольтер автор філософського твору:

б) Філософські листи:

Дедукція - це:

д) вища форма теоретичного освоєння дійсності.

До найперших філософських світоглядних ідей Тараса Шевченка можна зарахувати: г) ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії; До загальних особливостей розвитку філософії в добу Нового часу слід віднести:

) виникнення національних та регіональних філософій; Експеримент - це:

в) метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно впливає на об'єкт шляхом створення штучних умов, необхідного для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється протікання природних процесів; Зміст поняття «Міфологія» розкривається у:

в) ототожненні природного та людського життя; Зміст поняття «Світорозуміння» розкривається у:

б)відображені дійсності в конкретно-чуттєвих образах; 3 позицій християнського світобачення спасіння душі поставало найпершим життєвим завданням людини внаслідок о, що:

а) душа розглядалась як найперша складова людини, гідна вічного життя; Зміст поняття «картезіанство» розкриває судження:

б) течія шо об'єднує послідовників Декарта; Ідеалізація це:

д) мисленне конструювання об'єктів, які не існують в об"єктивній дійсності. Індукція- це:

в) умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про частішу класу робиться висновок про клас в цілому:

Ідеальні, еталонні виміри сущого, які здатна створювати свідомість, потрібні людині задля того, щоб:

в) перетворювати дійсність покращувати її; Із співвідношення понять «людина» та «індивід» можна зробити такі висновки:

в) поняття «людина» включає риси, що є спільними для великої кількості індивідів; Іван Франко вважав найпотужнішим чинник ом суспільного поступу:

б) розвиток освіти, науки та техніки;

І. Кант стверджував, то предмет та річ - у- собі співвідносяться таким чином:

) предмет постає синтезом відчуттів, викликаних речами -у-собі, та формами розсудку; Людські виміри проблеми буття окреслюються так, що:

б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за наслідки своїх дій; «Лезо Оккама» стосується:

а) п'яти доказів буття Бога; Метод історичного і логічного - це:

а) дослідження складних об'єктів, що розвиваються:

Найточніше виражає зміст поняття «природа» таке твердження:

в) природа - вся матеріальна дійсність, що існує об'єктивно як сутність взаємопов'язаних систем; На думку С.К'сркегора людина у своєму внутрішньому відношенні до процесів життя

індивідуальності проходить такі основні стадії сходження: г) естетичну, етичну, релігійну;

Нова, некласична філософія відрізнялась від класичної тим, що ЇЇ вихідними засадами були:

в) «на перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні»; Натурфілософія Дж.Бруно сформувалась під впливом:

в) ііоцентричної системи; Особливий, небіологічний тип людської поведінки проявляється в тому, що: г) людина діє цілеспрямовано;

Пантеїзм це:

а) визнання присутності Бога в усій природі; Поняття «буття» у філософії викопує такі функції:

д) виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення Пізнання як людська здатність :

б) виявляє такі ф ундаментальні особливості людини , як її роз умність , творче ставлення д о дійсності ; Позицію Ф.Ніцше виражає твердження:

б) світ є сплетінням різних воль, що прагнуть здійснитися; Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою: б) немає нічого в інтелекті , чого не було б у відчуттях; Правильне розуміння розвитк у полягає в тому, що це:

д) повторюваність якісних і кількісних змін у системі.

Принцип верифікації в позитивізмі означає: г) досвідну перевірку на істинність;

Представники логічного позитивізму вдались до розроблення та запровадження процедури: в) верифікації:

Представники логічного позитивізму вдались до розробки та запровадження процедури: а) сублімації; в) верифікації;

Провідна ідея «Від великого топаса народилось єдине, покрите порожнечею » - належить давньоіндійській школі :

а) Чарвака -Локаята; Провідна ідея «Самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили весь

свій сенс » - належить давньоіндійській філософській школі : в) Вайшешика; Провідний критерій наукового знання:

в) ф ундаментальність ; Судження «Правитель завжди буде правителе м, холоп - холопом , батько - батьком, а син - сином », виражає суть :

д) давньоіндійського поділу суспільства на касти .

Такі форми наукового пізнання, як « факт , гіпотеза, проблема , концепція », - застосовуються на рівні наукового пізнання:

а) теоретико - емпіричному; Такі елементи, як «потреби, інтереси, стійкі емоційні стани, цінності», - характеризують таку

сферу компонентної груктури свідомості: г) мотиваційну:

Такі елементи, як «виразні знання, усвідомлені цінності та норми», - характеризують такий рівень свідомості:

а) відомлення; Термін «атомарні факти» був запропонований:

б) представниками неопозитивізму, для здійснення верифікації; Такі елементи, як «Створення особливих символічних форм, що фіксують вищі цінності

людини (філософія, мистецтво, релігія)», - характеризують такий вид людської діяльності: в) духовно-.фактивну:

Такі елементи, я к «Самопочуття, самоспостереження, самоаналіз», - характеризують таку функцію свідомості:

в) онтологічну:

Твердження «Духовне - притаманна всьому сутньому енергія, яка витворює речі й завдяки якій світ є хаотичним гоком вічного самооновлення», - відноситься до філософської парадигми:

а) доби Просвітництва; Твердження «Духовне - свідомість як потік переживань людиною свого буття в світі, він

складається із об’єктивних і психічних вражень, які людина хибно вважає об 'єктивними характеристиками самої Дійсності», стосується філософської парадигми:

б) екзистенційної онтології; Твердження «те, що є в предметах природи загальним може бути «пересаджене» через

практику так, що набуває форму загального поняття», - виражає суть категорії: г) розпредметнення;

Твердження «Думка через практику може бути співставлена з об'єктом, а значить може бути виявлена її істинність або хибність», - виражає суть філософської категорії:

б) опредметнення; Твердження «Заперечення можливості достовірного пізнання сутності світу», - розкриває зміст поняття:

в) агностицизм; Твердження «Постає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденної людської

діяльності», - розкриває суть виду пізнання: в) аналітичного;

Твердження «Без чуттєвості і жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них не можна було б помислити». - належить відомому західноєвропейському філософу:

г) І .Канту:

Твердження «Хаос - потенційний праобраз простору, якась розкрита прірва, порожнеча, в якій все перебуває»:

а)вірно; Твердження «небуття - це ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм

змістом включається до більш загальної категорії «ніщо»»: г) невірно;

Твердження «Найперше, що потрібне людині для входження в людський спосіб буття», - дає підстави для таких висновків:

б) включитись у соціальні зв'язки та стосунки й оволодіти елементарними навичками соціально-культурної поведінки; Твердження «Постійна можливість небуття поза нами та в нас обумовлює наші питання про

буття», - належить відомому західноєвропейському філософу г) М.Хайдеггеру;

Твердження «Характеристика людини, як людини, та поза якою у світі не було би того, шо в нього привносить людина», - розкриває зміст поняття:

а) екзистенціал; Твердження «Позначає внутрішній центр людської'особистості, концентрацію особистих

якостей людини», -розкриває суть поняття: б) самість;

Твердження «Унікальна людська властивість, належати до людського роду, але втілювати його в собі у неповторному вигляді», - розкриває зміст поняття:

в) індивідуація; Твердження «Сфера становлення загальнопланетарного розуму», - виражає суть поняття:

д) фізікалізм.

Твердження «Філософська категорія для позначення буття людини у світі речей» розкриває зміст поняття:

г) буття людини; Твердження «Багато що стверджується у царині практичних інтересів», - розкриває зміст поняття:

б) користь:

Твердження «Безумовна ствердність буття», - розкриває зміст поняття: г) життя;

Твердження «Істина в її соціально-історичному бутті», - розкриває суть поняття: д) правда.

Твердження «буття Бога знаходиться в іншому вимірі між панування буття пізнаваних речей», - належить:

а) Павлу Русину;

Твердження «Сенс життя - у творчій праці, спрямованій на власне і громадське добро», - належить:

в) Георгію Кониському; Твердження «найнебезпечнішим для людини постає так зване «непомітне зло», тобто зло незначне, маленьке», -належить:

а ) Миколі Гоголю; Твердження «Отож знайте, що словенська мова перед Богом більшу честь має» є вихідною ідеєю у філософській спадщині:

б) Вишенського; Твердження «Бог існував раніше буття світу, як найдосконаліший розум», - є вихідною

ідеєю у філософській творчості: г) Прокоповича;

Твердження «Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття християнства» - належить українському філософу:

в) Чижевському; Твердження «Вішеша (особливість) визначає стан речей. Сама ж ця вішеша воістину є

одиничністю і визначається шо існує у вічних субстанціях» - є провідною ідесю давньоіндійської школи:

г) Н'яя.

Твердження «Симфонія розуму та віри», - є вихідним кредом філософської течії: б) неотомізм; Твердження «Все суше», - розкриває суть поняття:

в) Буття; Твердження «об'єктивно-реальне буття світу в часі, просторі, русі», - розкриває зміст поняття:

в) монада; Твердження «Сукупність переконань і дій, які видаються за науку», - розкриває зміст форми наукового знання:

а) паранауки:

Твердження «Підготовчий етап становлення науки». - розкриває суть форми повсякденного знання:

а) паранауки; Твердження «Технічне знання (спеціалізоване)». - розкриває суть форми повсякденного знання:

г) рецептивної; Твердження «Дослідження складних соціальних процесів, що розвиваються». - розкриває зміст методу наукового пізнання:

г) історичною і логічного; Твердження «Людина може осягнути себе через внутрішнє переживання та самозаглиблення» належить:

в) К'єркегору; Твердження «Філософія - це стислий виклад науки свого часу» - належить: в) О.Конту;

Твердження, що світ не існує окремо від нас можна віднести до: б) суб'єктивного ідеалізму;

Твердження «Завдання філософії бути загальним методом вирішення тих проблем, які стоять перед людиною в різних життсвих ситуаціях» належить до:

в) прагматизму; Твердження «Особистість первинна творча реальність і вища духовна цінність, а весь світ

прояв творчої активності верховної особистостіБога, належить до: б) персоналізму;

Твердження «Тепер мораль лише тягар, який може постати фатальним» належить: д) Ф.Ніцше.

Теза: «Визнання первинності досвіду в пізнанні», розкриває зміст понятгя: г) емпіризм;

Теза: «Проголошення відчуття єдиним джерелом пізнання», розкриває зміст поняття: в) сенсуалізм;

Теза: «Філософське пізнання абсолютного, найпершим і найзагальнішим визначенням якого є буття»розкривас зміст нового поняття:

д) метафізика.

Теза, і по «Дії, обряди і ритуали за допомогою яких людина намагається примусити уявні надприродні сили певним способом втрутитися в її життя» розкриває зміст поняття:

г) магія; Теза: «Течія шо об'єднує послідовників філософії Декарта», розкриває зміст поняття:

д) картезіанство.

Теза, що «ідея Бога проходить крізь внутрішній світ людини» розкриває зміст поняття: б) центризм; Теза; «Визнання розуму вищою цінністю і основою пізнання» розкриває зміст поняття; в) раціоналізм;

Техні чна творчість:

в) пристосування, раціоналізація, винахідництво; Точка зору агностицизму відображена у такому судженні: б) існують принципово нерозв'язані речі;

У вченні Платона в основі речей лежать вічні та незмінні ідеї, - тому що:

б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення; Україна за вихідними к ульт урними традиціями та ціннісними орієнтаціями скоріше належить - до:

) в історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії до Заходу; У своїй філософській концепції Гегель намагався довести, що причинами руху та розвитку постають:

в) внутрішні суперечності абсолютної ідеї; Уся філософія - це критика мови» - вихідне кредо філософської течії: д) неопозитивізм.

У феноменології поняття «noesis» означає: а) мислення;

Філософську концепцію Ф.Ніцше називають «Філософією життя» внаслідок того, що вона: д) життя постає першою і єдиною реальністю.

Філософія екзистенціалізму зосереджувалась перш за все на окресленні людського буття: г) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання;

Характерною ознакою гуманізму - є:

б) піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості; Яка функція філософії акцентована у визначенні предмета філософії «Судити про те, варте чи не варте життя того, шоби бути живим - значить відповідати на основне питання «клітинки» філософського знання»:

в) онтологічна;