1.4. Способи і методи ідентифікації

Спосіб – це дія або система дій, що використовуються при виконанні будь-якої роботи.

Метод – це система правил і прийомів, що використовуються при вивченні явищ природи, суспільства мислення.

При ідентифікації об'єктів частіше за все використовуються такі способи:

• унікальних найменувань;

• цифрових номерів;

• умовних позначок;

• класифікаційний;

• посилальний;

• описовий;

• описово-посилальний.

Спосіб унікальних найменувань є, мабуть, найдавнішим. Найменування планет, рік, гір – є, як правило, унікальними і використовуються в сполученні „об'єкт — ім'я” чи „ім'я — об'єкт”, наприклад: планета Земля, Чорне море, ріка Дніпро, озеро Байкал і т.д. Надані об'єктам унікальні найменування є ідентифікаторами і широко застосовуються в системах обробки інформації про ці об'єкти та у системах керування ними, наприклад: Дніпровська ГЕС, космічна станція „Мир”, захисне покриття „Техкор”.

Використання сполучення „об'єкт — ім'я” є обов'язковою умовою ідентифікації, тому що те саме ім'я може бути привласнено різним об'єктам: ріка Волга, ресторан „Волга”, автомобіль „Волга” і т.п.

Спосіб цифрових номерів, що надаються різним об'єктам, застосовується досить широко. У сполученні з найменуванням об'єкта його номер дозволяє однозначно ідентифікувати об'єкт. Практичне застосування знаходять два основних способи нумераційної ідентифікації: порядковий і серійно-порядковий.

Порядковий номер надається об'єкту на основі встановленого порядку. Цей порядок встановлює той орган, що здійснює нумерацію. Так, нумерацію потягів встановлює керівництво залізничним транспортом, автобусів — керівництво автобусним рухом, а будинків на вулиці — комунальні служби. Часто номери об'єктам надають по мірі їхньої появи, обліку, реєстрації: номер людини в черзі, номер поштового відділення, номер школи (по мірі їхньої появи), табельний номер працюючого на конкретному підприємстві (по мірі реестрації), тощо.

Перевага даного способу полягає в тому, що він забезпечує просту та коротку (за кількістю знаків) ідентифікацію об'єкта, а недоліком є неінформативність, тобто відсутність будь-яких ознак, що характеризують об'єкти з наданими порядковими номерами або найменуваннями. У деякій мірі цей недолік усувається при використанні серійно-порядкового номера, що ідентифікує об'єкт. Наприклад, цей метод ідентифікації може використовуватися для нумерації кімнат у прив'язці до номера поверху: номера 4.13 і 5.18 означають кімнату номер 13 на четвертому поверсі та кімнату номер 18 на п'ятому поверсі.

Типовим прикладом серійно-порядкового способу є ідентифікація дат. Наприклад, дата 18.03.98 ідентифікує 18 число березня місяця 1998 року. У вітчизняній паспортній системі широко застосовується серійно-порядковий спосіб ідентифікації паспортів. Кожен паспорт має унікальний шестизначний номер у межах виділеної серії, наприклад, паспорт має серію ВЄ і порядковий номер № 555 444.

Більш інформаційно насиченим способом є ідентифікація з використанням порядкових номерів у сполученні з класифікаційними угрупованнями, що використовується у Загальнодержавному класифікаторі продукції (ЗКП). Наприклад, код ЗКП 45 1113 2111 ідентифікує автомобіль вантажний ГАЗ 53А. При цьому перші шість знаків (45 1113) – це класифікаційна частина коду. Вона дозволяє виділити з класу 45 „Вироби автомобільної промисловості”, куди входять також велосипеди, мотоцикли та автобуси, саме автомобілі (451), вантажні (4511), загального призначення (45111), вантажопідйомністю від 1,5т до 3т (451113). Останні чотири знаки коду (2111) включають галузевий номер, що надається автомобілю з урахуванням кількості ведучих коліс.

Спосіб умовних позначок широко застосовується при ідентифікації продукції та документів. Найбільш часто використовуються три способи побудови умовних позначок: мнемонічний, класифікаційний і мнемокласифікаційний.

Мнемонічний спосіб побудови умовних позначок полегшує розуміння та запам'ятовування людиною потрібної інформації про продукцію або документи. Наприклад, умовна позначка „Електронасос ГНОМ 100—25” включає поряд з найменуванням об'єкта („Електронасос”») мнемонічне позначення, де Г — для брудної води, Н — насос, О — одноступінчатий, М — моноблочний, 100 — з подачею 100м³/ год. і 25 — із напором 25мм.

Класифікаційний спосіб побудови умовних позначок використовується в тих випадках, коли інформація обробляється в комп’ютерних системах. На його основі побудована, наприклад, єдина знеособлена класифікаційна система позначення виробів і конструкторських документів, що має наступний вид.

АБВГ. 303115. 007