1.4.Структурні схеми і складові частини центральних укп .

Схеми ЦСКП можуть бути прямоточні; з першою, другою або двома (першою і другою ) рециркуляціями; з першим , другим або двома (першими і другим) підігрівами . Найбільш широке застосування знаходять схеми з однією (першою) рециркуляцією й одним (першим) підігрівом . Застосування схем із двома рециркуляціями вимагає серйозного обґрунтування . Кожній структурній схемі відповідає свій набір вузлів , блоків або секцій .

Сучасні кондиціонери, що випускаються харківським заводом «Інтеркондиціонер» збираються з уніфікованих блоків або секцій на продуктивність по повітрю від 10 до 315 тисяч м³ у годину і можуть працювати в номінальному режимі й у режимі з максимальним навантаженням .

Таблиця 1.2. Типорозміри кондиціонера .

Продуктивність , тыс м^3/год	Типорозміри кондиціонерів КТЦЗ
	10	20	31,5	40	63	80	125	160	200	250
Номінальна	10	20	31,5	40	63	80	125	160	200	250
Максимальна	12,5	25	40	50	80	100	160	200	250	315

Рис.1.2. Принципова схема обробки повітря.

Компонування кондиціонера.

Тема 2. Процеси тепловологісної обробки повітря в апаратах цскп

2.1. Побудова на I-d - діаграмі і розрахунок процесів обробки повітря в апаратах центральних УКП в умовах кількісного регулювання режиму роботи ЗК .

В умовах кількісного регулювання режиму роботи зрошувальних камер застосовуються в основному дві схеми УКП : прямоточна з першим підігрівом і з першою рециркуляцією і першим підігрівом . Обидві ці схеми забезпечують забезпечення необхідного мікроклімату в приміщеннях, що обслуговуються, у досить широкому діапазоні параметрів повітря .

Прямоточні схеми .

Теплий період .

Вихідні дані : I_н^т, t_н^т , t_в^т, φ_в^т , Q^т_изб , G^т_w, G^т_вр

Побудова на I-d діаграмі і розрахунок процесів :

1. По вихідним даним наносяться точки Н и В .

2.Визначається кутовий коефіцієнт променю процесу зміни стану повітря в приміщенні ε^т_п→в=3,6 Q^т_изб/ G^т_w

3.Визначається температура приточного повітря, t_п^т=t_в^т-Δt_р Δt_р=(2...8)⁰С

4. По ε^т_п→в і t_п^т будується промінь П→В і визначається положення точки П.

5. По d_п=const від точки П униз на 0,5...1,5⁰С визначається положення точки П^/, що характеризує стан повітря перед вентилятором.

6. Через точки Н і П^/ проводиться промінь обробки повітря в зрошувальній камері і визначається витрата приточного повітря

G^/_пр=3,6 Q^т_изб/(Ів-Іп)=G^т_w/(d_в- d_п); G^//_пр =1000G^т_вр/(ПДК_вр- С^т_вр)

G_пр= G_пр^макс

7.Визначається подача кондиціонера G_п= α G_пр (α=1,1 при l_нг≤50м; α=1,15 при l › 50м)

8. Визначається витрата зовнішнього повітря G_н= G_п

9. Визначається холодильна потужність зрошувальної камери Q_охл=0,278 G_п (Ін-Іп_')

10.Визначається кількість вологи, що випарувалася або скондесувалася

W_исп= G_п (d_п- d_н) 10^-3 кг/год; W_конд= G_п (d_н- d_п) 10^-3 кг/год

Холодний період .

Вихідні дані : t_н^х I_н^х, t_в^х, φ_в^х , Q^х_изб , G^х_w, G^х_вр, G_пр, G_п

Побудова на I-d діаграмі і розрахунок процесів :

1.По вихідним даним наносяться точки Н и В .

Рис. 2.1. Процеси обробки повітря в теплий період для прямоточної схеми в умовах кількісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери

2.Визначається кутовий коефіцієнт променю процесу зміни стану повітря в приміщенні ε^х_п→в=3,6 Q^х_изб/ G^х_w

3.Визначається вологовміст приточного повітря d_п= d_в- G^х_w/ G_пр

4.По ε^х_п→в і d_п будується промінь П→В и визначається положення точки П.

5.Через точку Н проводиться d_п=const, а через точку П - I_п=const, на перетинанні визначається точка К, що характеризує стан повітря після першого підігріву.

6.Визначається витрата теплоти на перший підігрів

Q₁=0,278 G_п(Ік-Ін),Вт

7. Визначається кількість вологи, що випарувалася

W_исп= G_п (d_п- d_н) 10^-3 кг/год;

Схема з першою рециркуляцією і першим підігрівом .

Теплий період .

Вихідні дані : t_н^т, I_н^т, , t_в^т, φ_в^т , Q^т_изб , G^т_w, G^т_вр

Побудова на I-d діаграмі і розрахунок процесів :

1.По вихідним даним наносяться точки Н и В .

2.Визначається кутовий коефіцієнт променю процесу зміни стану повітря в приміщенні ε^т_п→в=3,6 Q^т_изб/ G^т_w

3. Визначається температура приточного повітря t_п=t_в-Δt_р Δt_р=(2...8)⁰С

Рис. 2.2. Процеси обробки повітря в холодний період для прямоточної схеми в умовах кількісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери

4. По ε^т_п→в і t^т_п будується промінь П→В і визначається положення точки П.

5. Визначається витрата приточного повітря

G^/_пр=3,6 Q^т_изб/(Ів-Іп)=G^т_w/(d_в- d_п); G^//_пр =1000G_вр/(ПДК_вр- С_вр)

G_пр= G_пр^макс

6. Визначається подача кондиціонера G_п= α G_пр

7. По d_п=const від точки П униз на 0,5...1,5⁰С визначається положення крапки П^/, а по d_в=const від точки У вниз на 0,5...1,5⁰С визначається положення точки В^/, що характеризує стан рециркуляційного повітря перед вентилятором

8.Визначається необхідна подача зовнішнього повітря, виходячи з умов асиміляції шкідливих речовин, що надходять у робочу зону приміщення, яке обслуговується, компенсації видалення повітря місцевими відсмоктами, загальнобмінною витяжною вентиляцією і втрат повітря в напірних повітроводах.

Для приміщення в громадських будинках

G^/_н= α l n ρ

де l - питома подача зовнішнього повітря в м³/годину на одну людину, приймається по санітарних нормах ;

n - чисельність людей, що знаходяться в приміщенні, яке обслуговується;

p - густина повітря кг/м³ , у цих розрахунках приймається рівною 1,2 кг/м³ .

Для приміщень промислових будинків

G^/_н = α 1000G_вр/(ПДК_вр- С_вр)

G^//_н = α G_пр G_н= G_н^макс

9.Визначається необхідна подача рециркуляційного повітря

G₁= G_п - G_н

10.Проводиться промінь змішання зовнішнього повітря з повітрям першої рециркуляції шляхом з'єднання точок В і Н, і визначається на ньому положення точки С₁, що характеризує стан повітряної суміші :

G₁ В^/ = (В^/ Н/G_п) G_н

11.Проводиться промінь процесу обробки повітря в зрошувальній камері шляхом з'єднання точок С₁ і П^/ (точка О, що характеризує стан повітря після зрошувальної камери, у даному випадку збігається з точкою П^/ ).

12.На перетинанні променю процесу обробки повітря в зрошувальній камері з кривою насичення φ =100 % визначається положення точки О^/, що характеризує граничний стан повітря при повній його обробці і визначається значення t_пр, I_пр, d_пр

Холодний період.

Вихідні дані: t_н^х I_н^х, t_в^х, φ_в^х , Q^х_изб , G^х_w, G^х_пр, G_п, G_н, G₁

Побудова на I - d діаграмі і розрахунок процесів .

1.По вихідним даним наносяться точки Н і В .

2.Визначається кутовий коефіцієнт променю процесу зміни стану повітря в приміщенні ε^х_п→в=3,6 Q^х_изб/ G^х_w

3.Визначається вологовміст приточного повітря d_п= d_в- G^х_w/ G_пр

4. По ε^х_п→в і d_п будується промінь П→В і визначається положення точки П.

5.Проводиться промінь змішання зовнішнього повітря з рециркуляційним шляхом з'єднання точок Н і В і визначається на ньому положення точки С₁, що характеризує стан повітряної суміші

G₁ В = (Н В /G_п) G_н

Якщо промінь НВ не перетинає криву насичення φ = 100% можна здійснити змішання зовнішнього повітря з рециркуляційним без його попереднього підігріву .

6.У цьому випадку через точку С₁ проводиться промінь процесу підігріву повітряної суміші в повітронагрівачі по d_С1=const до перетинання з прямою I_п=const і визначається положення точки К, що характеризує стан повітря після першого підігріву.

7.Через точки К і П проводиться промінь процесу обробки повітря в зрошувальній камері .

8.Визначається витрата теплоти на перший підігрів

Q₁=0,278 G_п(Ік-Іс₁),Вт

9.Визначається кількість вологи, що випарувалася

W_исп= G_п(d_п- d_н) 10^-3 кг/год;

Якщо ж промінь НВ перетинає криву насичення (φ = 100%) і точка С₁ лежить під кривою; змішання зовнішнього повітря з рециркуляційним без попереднього його підігріву робити не можна.

6/.У цьому випадку через фіктивну точку змішання С₁ проводиться лінія постійного вологовмісту до перетинання з лінією ізоентальпії приточного повітря I_П=const і визначається положення дійсної точки змішання підігрітого зовнішнього повітря з рециркуляційним С^/₁ .

7/.Через точки В і С^/₁’ проводиться промінь змішання підігрітого зовнішнього повітря з рециркуляційним до перетинання з лінією постійного вологовмісту і визначається положення точки К^/₁. Промінь Н К^/₁ характеризує процес підігріву зовнішнього повітря в повітронагрівачі першого підігріву .

8/. Q₁=0,278 G_п(Ік-Ін),Вт

9/. W_исп= G_п(d_п- d_с1) 10^-3 кг/год;

При видаленні повітря з верхньої зони обслуговування приміщення методика і порядок побудови на I-d діаграмі і розрахунку процесів обробки повітря аналогічні вищевикладеним. Відмінність полягає лише в тім, що рециркуляційне повітря на виході з приміщення буде мати параметри повітря, що видаляється, (т.У), а на вході в кондиціонер з урахуванням підігріву у повітроводах на 0,5...1,5 ⁰С вище (т. У^/) . Положення точки В на I-d діаграмі визначається на перетинанні продовження променю процесу

Рис. 2.3. Процеси обробки повітря в теплий період для схеми з першою рециркуляцією в умовах кількісного регулювання ЗК

Рис.2.4. Процеси обробки повітря в холодний період для схеми з першою рециркуляцією в умовах кількісного регулювання ЗК

зміни стану повітря в приміщенні, що обслуговується, ПВ з ізотермою повітря, що видаляється, tу =const .

Аналітичний розрахунок процесів тепловологісної обробки повітря .

В основу аналітичного методу розрахунку процесів тепловологісної обробки повітря в апаратах установки кондиціонування покладені наступні взаємозв'язки параметрів стану вологого повітря:

I=1,024t+2,53d,

d=0,395(I-1,024t)

t=0,97(I-2,53d)

d_нас=2,4+(1,13+0,117t)²

d_нас=11,4+(0,213 t -2,39 I)²

d= 0,01d_нас φ

φ=100 d /d_насt

де I, d, t, d_нас - відповідно ентальпія, вологовміст, температура, вологовміст повітря в умовах насичення при даній температурі t