2.2. Особливості побудови на I-d - діаграмі і розрахунку процесу обробки повітря в умовах якісного регулювання режиму роботи зк.
В умовах якісного регулювання режиму роботи процеси тепловологісної обробки повітря в зрошувальній камері здійснюються з ефективністю тепло масообміну 0,9...0,95 (тобто протікають практично до кінця ), що обумовлює необхідність застосування схем із другим підігрівом ( навіть у теплий час), схем із другою рециркуляцією або з байпасуванням зрошувальної камери . При збереженні загальних принципів це вносить деякі особливості в методику побудови і розрахунку процесів тепловологісної обробки повітря в апаратах центральних установок кондиціонування повітря .
Процеси обробки повітря в теплий і холодний періоди року для прямоточної схеми, схеми з байпасуванням зрошувальної камери, схеми з першою рециркуляцією, схеми з першою і другою рециркуляціями в умовах якісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери представлені на мал. 2.5.-2.8.
Рис. 2.5.а Процеси обробки повітря в теплий період для прямоточної схеми в умовах якісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери
Рис.2.5б Процеси обробки повітря в холодний період для прямоточної схеми в умовах якісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери
Рис.2.6. Процеси обробки повітря в теплий період для схеми з байпасуванням зрошувальної камери в умовах якісного регулювання режиму її роботи
Рис.2.7а Процеси обробки повітря в теплий період для схеми з першою рециркуляцією в умовах якісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери
Рис.2.7б Процеси обробки повітря в холодний період для схеми з першою рециркуляцією в умовах якісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери
Рис.2.8а Процеси обробки повітря в теплий період для схеми з першою і другою рециркуляціями в умовах якісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери
Рис.2.8б Процеси обробки повітря в холодний період для схеми з першою і другою рециркуляціями в умовах якісного регулювання режиму роботи зрошувальної камери
Тема 3. Конструкції, принцип роботи й основи розрахунку зрошувальних камер .
У сучасних центральних кондиціонерах застосовуються зрошувальні камери двох типів - ОКФ і ОКС. Кожна з цих конструкцій дозволяє здійснювати як адіабатні так і політропні процеси тепловологісної обробки повітря. Зрошувальні камери ОКФ виготовляються для кондиціонерів усіх типорозмірів (продуктивністю від 10 до 250 тис.м3/год), а зрошувальні камери ОКС - тільки для кондиціонерів продуктивністю від 31,5 до 80 тис.м3/год .
Зрошувальні камери ОКФ оснащені ексцентричними широкофакельними форсунками ЭШФ7/10(діаметр вхідного отвору 7мм.,соплового-10мм.),мають два ряди стояків і виготовляються в двох виконаннях. У камері зрошення виконання 1 перший ряд по ходу повітря має велику густину установки форсунок, другий ряд -меншу . У камері виконання 2 форсунки встановлені з однаковою густиною в кожнім ряді, рівній густині форсунок першого ряду камери зрошення виконання 1.
Конструкція камер ОКФ дозволяє здійснювати подачу води в 1 або 2 ряди стояків: у перший по ходу повітря ряд (однорядні прямоточні камери); у другий по ходу повітря (однорядні протиточні камери) ; і в два ряди (дворядні камери).
Зрошувальні камери ОКС мають зрошувальну систему, що складається з горизонтального колектора з високовитратними форсунками УЦ14-10/15 (розмір вхідного перетину 10х15 мм. діаметр соплового отвору 14 мм.), розташованого у верхній першій по ходу повітря зоні камери , і двох ярусів сіток, що поліпшують теплотехнічні характеристики камер за рахунок вторинного дроблення крапель води, що зрошує. Камери ОКС виготовляються також у двох виконаннях (1- з меншою і 2- з більшою густиною форсунок ).
Крім того, камери цього типу мають дві модифікації ОКСЗ-1 і ОКСЗ-2 . Камери ОКСЗ-2 відрізняються від камер ОКСЗ-1 наявністю в її конструкції убудованого водонагрівача, зрошуваного рециркуляційною водою, що дозволяє здійснювати процеси зволоження і підігріву повітря з негативною температурою.
З погляду характеру здійснюваних процесів зрошувальні камери ОКФ і ОКС приблизно рівноцінні. Зрошувальні камери ОКС характеризуються більш низькими енергетичними витратами на розпилювання води . Однак ця перевага не завжди реалізується , тому що найчастіше не вдається підібрати відповідний по тиску насос.
Вибір зрошувальної камери здійснюється виходячи з величини подачі повітря Lп , прийнятого типорозміру кондиціонера і характеру здійснюваного в ній процесу тепловологісної обробки повітря .
Для здійснення політропних процесів рекомендується застосовувати зрошувальні камери з більшою густиною установки форсунок, для здійснення адіабатних (ізоентальпійних)- з меншою.
Якщо величина подачі повітря Lп, менше номінальної продуктивності прийнятого типорозміру кондиціонера , зрошувальну камеру варто приймати першого виконання (з меншою густиною установки форсунок). У цьому випадку зменшується імовірність виходу тиску води перед форсунками за нижню межу робочого діапазону. Якщо ж значення Lп більше номінальної продуктивності кондиціонера, представляється доцільно приймати зрошувальну камеру другого виконання, тому що в цьому випадку можна здійснити обробку повітря при трохи менших енергетичних витратах.
Метою розрахунку зрошувальної камери є встановлення режиму її роботи, що забезпечує здійснення необхідного процесу тепловологісної обробки повітря.
У задачу розрахунку входить визначення початкової і кінцевої температури води , подачі води і її тиск перед форсунками.
У якості вихідних даних для розрахунку використовуються параметри повітря до і після зрошувальної камери, а також подача повітря в зрошувальну камеру.
Розрахунок виконується відповідно до методик з розрахунку і вибору устаткування центральних кондиціонерів КТЦЗ, керівного матеріалу по центральних кондиціонерах.