- •Методичні вказівки основи прогнозування радіаційної обстановки, яка склалася внаслідок ядерного вибуху
- •Автори:
- •Джерела радіоактивного зараження
- •Механізм зараження місцевості
- •Параметри радіоактивного зараження й одиниці їхнього виміру
- •Вплив різних факторів на характер і ступінь зараження місцевості
- •Вражаюча дія радіоактивного зараження
- •Поняття про радіаційну обстановку та її оцінка
- •Спад рівнів радіації (срр) на місцівісті
- •Визначення можлиих доз опрмінення
- •Визначення припустимої тривалості перебування людей на зараженою теріторії.
- •Визначення режимів радіаційного захисту
- •Для рішення завдання по визначенню режиму радіаційного захисту необхідні вихідні дані:
- •Коефіцієнти перерахування рівнів радіації на будь-який заданий час.
- •Час, що пройшов після ядерного вибуху
- •Дози опромінення (До), одержувані на відкритій місцевості
- •Припустимий час перебування на місцевості,
- •Радіаційного захисту населення, що мешкає
- •Радіаційного захисту населення в умовах радіоактивного зараження,
- •Типові режими (№3)
- •Ведення РіІнр у зонах радіоактивного зараження.
- •Режими захисту робітників та службовців господарчої діяльності в умовах радіоактивного зараження місцевості.
- •Утрати серед населення в залежності від отриманої дози радіації і розподіл втрат у часі
- •Типових завдань щодо розрахунків оцінки радіаційної обстановки Приведення рівнів радіації до одного часу після
- •Визначення можливих доз опромінення при діях на місцевості, зараженої радіоактивними речовинами.
- •Визначення припустимої тривалості перебування людей на зараженій території.
- •Визначення можливих радіаційних утрат робітників, службовців, населення, особового складу формувань.
- •Список використаної та рекомендованої літератури:
- •Методичні вказівки
Параметри радіоактивного зараження й одиниці їхнього виміру
Вражаюча дія радіоактивного зараження обумовлюється в основному гамма-випромінюванням, що випускається при розпаді радіоактивних речовин. При поглинанні гамма-випромінювання в середовищі (повітрі, воді, ґрунті, тілі людини) відбувається її іонізація, що у живому організмі викликає біологічні зміни, що ведуть до захворювання променевою хворобою.
Ступінь іонізації середовища, а отже, і вражаюча дія радіоактивного зараження оцінюється величиною дози гамма-випромінювання або дози радіації, вимірюваної в рентгенах. Дозі радіації в 1 р відповідає утворення в 1 см3 повітря приблизно 2 млрд. пар іонів. В 1 см3 тканині живого організму доза в 1 р утворить в 1,13 рази більше іонів, чим у повітрі. Однак це розходження практично несуттєво, тому дозу радіації в деякій крапці над зараженою місцевістю звичайно приймають рівній дозі радіації, що одержала би людина, перебуваючи в цій крапці.
Звичайно дозу радіації визначають за який-небудь проміжок часу, називаний часом опромінення (час перебування особового складу на зараженій місцевості, час подолання зараженої ділянки й т.п.). Для характеристики зараження місцевості застосовується доза радіації, що розраховується з моменту випадання радіоактивних речовин із хмари на місцевість до їхнього повного розпаду, - скорочено доза радіації за час повного розпаду радіоактивних речовин А».
Для оцінки інтенсивності гама-випромінювання, що випускається радіоактивними речовинами на зараженій місцевості, уведене інше поняття - рівень радіації Р. Під рівнем радіації розуміють дозу гама-випромінювання, що накопичується за одиницю часу. Вимірюють рівні радіації в рентгенах у годину (р/г). Невеликі рівні радіації вимірюють у мілірентгенах у годину (мр/г). У випадках коли рівень радіації змінюється згодом незначно, доза радіації може бути прийнята рівної добутку рівня радіації на час опромінення t: D = P × t
Якщо відомо, наприклад, що рівень радіації на зараженій ділянці місцевості дорівнює 5 р/г, то за одну годину перебування на цій ділянці, людина одержить дозу радіації D1 = 5 × 1 = 5 р, за другу годину D2 = 5 × 2 = 10 р и т. буд.
Кількість радіоактивних речовин (наприклад, що випали на місцевість у межах розглянутої площі, що потрапили усередину організму) прийнято оцінювати по їхній активності. Активність визначається числом розпадків, що відбуваються в даній кількості речовини за одиницю часу. Як одиниця активності прийнята кюрі - така кількість радіоактивної речовини, у якому за 1 сек відбувається 37 млрд, розпадків радіоактивних атомів.
Концентрація радіоактивних речовин у повітрі, воді, продовольстві виміряється в кюрі на 1 л (кюрі/л) або кількістю бета- розпадків у мінуту на 1 м речовини (розп/хв • гр.) .
Ступінь зараження (зараженість) поверхонь бойової техніки, обмундирування, тіла людини й інших об'єктів виміряється кількістю бета- розпадків в 1 хв на площі 1см2 (розп/хв • см2) або в мілірентгенах у годину (мр/г) .
ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Дозиметричні величини |
Одиниці вимірювання СІ |
Позасистемні одиниці |
Співвідношення між одиницям |
Активність
|
Беккерель (Бк)
|
Кюрі (Ки)
|
1Бк =1 розпад/с 1Ки = 3,7-1010Бк 1 мКи = 10-3Ки = 3,7х107Бк |
Ступінь забруднення
|
Бк/м2
|
Ки/м2 Ки/км2 |
1 Ки/м2 = 3,7-1010 Бк/м2
|
Експозиційна доза
|
1 кулон електричних зарядів у 1 кг повітря (Кл/кг) |
Рентген (Р) |
1 Кл/кг - 3876 Р 1 Р = 2,58 х 10-4 (Кл/кг) |
Поглинута доза |
Грей (Гр) |
рад |
1Гр= 1Дж/кг = 100 рад = 0,9зв 1 рад = 10-2Гр = 100Ерг/г |
Еквівалентна доза |
Зіверт (Зв) |
бер |
1 Зв = І00бер = 1,1Гр 1бер = 10-23в=1,1рад |