Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы по менеджменту.docx
Скачиваний:
39
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
384.17 Кб
Скачать

4. Які завдання не рекомендується делегувати? Обґрунтуйте.

Делегування – це процес, за допомогою якого менеджер передає завдання і владу підлеглим, що приймають на себе відповідальність за ці види діяльності.

Не підлягають делегуванню наступні функції.

- встановлення цілей;

- прийняття рішень;

- контроль результатів;

- перспективне планування;

- керівництво робітниками;

- задачі особливої важливості;

Управлінська відповідальність (не делегується)

- задачі високої міри ризику;

- незвичайні, виняткові справи;

- актуальні, термінові справи, коли вже немає часу для пояснення,

переперевірки;

- задачі суворо довірчого характеру;

- остаточне визначення організаційної структури організації;

- остаточні рішення щодо напрямків фінансової, кадрової і соціальної політики;

- рішення щодо концепції маркетингу.

Делегувати рекомендується: звичну роботу, спеціальну діяльність, окремі питання, підготовчу справу

Установление целей – это находится только в компетенции руководителя. Только руководящее звено может устанавливать цели, вырабатывать политику организации, так как лишь ему известны долгосрочные перспективные планы развития фирмы, важные моменты, на которых бы стоило акцентировать внимание. Если же решение подобных вопросов передавать подчиненным, то существует риск упустить основополагающие аспекты. Да и не всегда сотрудники могут сравниться по своему профессионализму и опыту с руководством, соответственно, возможны лишние ошибки.

Задачи с высокой степенью риска, необычные и срочные дела. Именно в таких вопросах делегирование не нужно, поскольку здесь ответственность за принятие всех решений, даже самых незначительных, лучше брать на себя. Это поможет снизить вероятность ошибок. Плюс ко всему, всегда как-то спокойнее, когда знаешь, что все будет сделано в лучшем виде, потому что ты сам лично решил все проблемы.

5. В чому сутність дисципліни та дисциплінарного впливу на підприємстві?

Дисциплина буває Виробнича та трудова. Виробнича це Додержання встановлених режиму і технології роботи, використання правил техніки безпеки. Трудова це Додержання працівниками внутрішнього розпорядку,сумлінне виконання своїх обов’язків.

Дисциплина обумовлює існування чіткої дисциплінарної системи

(системи обмежень), в межах якої кожен працівник виконує свої обов’язки керівництво підприємства повинно забезпечувати виконання існуючих правил внутрішнього розпорядку, правил ТБ, своїх посадових обов’язків.

Дисциплинарное взыскание — это мера воздействия на работника, совершившего дисциплинарный проступок.

К нарушителю может быть применен только один из двух видов дисциплинарного взыскания — выговор или увольнение (ст. 147 КЗоТ). Однако коллективным договором, положением о дисциплине на предприятии могут быть предусмотрены и другие виды взысканий.

6. Процес контролю, його сутність та етапи. В процессе контроля выделяются следующие этапы:

Процес (процедура) контролю складається з шістьох стадій: стандартизація, вимірювання, прийняття необхідних коригувальних дій, підтримання поточного статусу, здійснення регулювання, зміна стандартів.

Є різні визначення терміна «контроль». Наприклад, контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей [1]. Або, контроль - це процес спостереження і регулювання різних видів діяльності організації з метою полегшення виконання організаційних завдань [4]. Але всі вони схожі в одному, що контроль виступає одним з головних інструментів вироблення політики та прийняття рішень, що забезпечують нормальне функціонування фірми і досягнення нею намічених цілей, як в довгостроковій перспективі, так і в питаннях оперативного керівництва.