3402_БЖД_КЛ_укр_2013

Епіцентр – крапка на поверхні землі, яка знаходиться прямо над гіпоцентром.

Коливання земної кори передаються сейсмічними хвилями. Для реєстрації землетрусів користуються шкалою Ріхтера.

Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу інтенсивність. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд.

Таблиця 3.1 - Схематизована сейсмічна шкала

Бали	Загальна	Зовнішні ефекти
	характеристика
1.	Непомітний	Коливання ґрунту реєструються тільки приладами,
		людьми не відчуваються
2.	Дуже слабкий	Слабкі поштовхи, ледь відчуваються людьми на верхніх
		поверхах
3.	Слабкий	Коливання добре відчуваються багатьма людьми, висячі
		предмети злегка розгойдуються
4.	Помірний	Поштовхи відчуваються людьми, розгойдуються висячі
		предмети, дзеленчать шибки
5.	Досить сильний	Вночі люди прокидаються, гойдаються висячі предмети,
		непокояться тварини. Незначні пошкодження окремих
		будівель
6.	Сильний	Легкі пошкодження будинків, утворюються тріщини у
		штукатурці, зсовуються з місця легкі меблі, падає посуд
7.	Дуже сильний	У будинках з’являються пошкодження, тріщини у
		стінах, окремі будівлі руйнуються. Зсуви на берегах
		річок. Невеликі гірські обвали
8.	Руйнівний	Руйнація і пошкодження будівель, людям важко встояти
		на ногах. Тріщини в ґрунті. Гірські обвали
9.	Спустошувальний	Руйнування будівель. Викривлення залізничних колій.
		Тріщини в ґрунтах завширшки 10 см. Зсуви, великі
		гірські обвали
10.	Знищувальний	Руйнування будівель та пам’ятників. Тріщини у ґрунті
		до 1 м шириною, великі зсуви та обвали
11.	Катастрофа	Повсюдне руйнування будівель, насипів, доріг, гребель.
		Вертикальне переміщення шарів. Великі обвали, зміна
		рівня ґрунтових вод
12.	Велика катастрофа	Повсюдне руйнування будівель і споруд. Масова
		загибель людей і тварин. Значні зміни рельєфу
		місцевості

Помітний струс поверхні землі від головного поштовху триває від 30 до 60 секунд або навіть до 3–4 хвилин. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб,

тижнів, місяців та навіть років.

В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати і гірський Крим. В Україні на площі 120 тис.км2 можливі землетруси силоміць від 6 до 9 балів з населенням 11 млн.

41

чоловік (Вінницька, Херсонська, Хмельницька області і Автон. республ. Крим (АРК)).

Землетруси силоміць до 5 балів можуть виникнути на площі більш 100 тис.км2 з населенням більше 10 млн. чоловік (АРК, Одеська, Закарпатська, Івано-Франківська, Хмельницька,

Вінницька, Чернівецька і Миколаївська області). На території цих областей знаходиться близько 300 хімічно і пожеженебезпечних об'єктів.

На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів і їх наслідків. Проте по зміні характерних властивостей ґрунту, незвичайній поведінці живих організмів перед землетрусом вченим досить часто вдається скласти прогноз.

Ознаки близького землетрусу:

запах газу, де раніше такого не спостерігалося,

тривога птиць і домашніх тварин,

іскри між близько розташованими електропроводами,

блакитне освітлення внутрішньої поверхні будівель.

Правила поведінки при землетрусі:

•При землетрусі грунт відчутно вагається відносно нетривалий час – загалом декілька секунд, довше – хвилину при сильнішому землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчуваєте здригання грунту або будівлі, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найбільш небезпечними є предмети що падають.

•Перебуваючи в приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори

капітальних внутрішніх стін ( наприклад відкрити двері в квартирі), кути, утворені ними..

Можна сховатися під балками каркаса, під капітальними колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком або столом. Слід пам'ятати, що найчастіше руйнуються зовнішні стіни будівлі. Необхідно знаходитися далі від вікон і важких предметів.

•Не слід вибігати з будівлі, оскільки уламки, які падають уздовж стін, складають серйозну небезпеку.

•Знаходячись в багатоповерховій будівлі, не квапитись до ліфтів або сходів. Вони часто руйнуються під час землетрусу.

•Після припинення поштовхів необхідно терміново вийти на вулицю, відійти від будівлі на відкрите місце, щоб уникнути удару уламками.

•Опинившись в завалі, слід спокійно оцінити обстановку, надати собі першу допомогу,

якщо необхідно. Важливо встановити зв'язок з тими, хто знаходиться в зоні завалу. Людина може зберігати життєдіяльність (без води і їжі) два тижні.

3.2 Топологічні стихійні лиха

Пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі.

42

3.2.1 Повені

За даними ЮНЕСКО від повеней в 20 столітті загинуло 9 млн. чоловік. Не даремно в народі говорять, найстрашніше для людини – це вогонь і вода. Повені завдають великого матеріального збитку: у деяких країнах до 50% національного доходу. Істотним чинником,

який сприяє збільшенню збитку від повені, є техногенна дія на довкілля. Перш за все, це вирубка лісів. Після вирубки інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 разу, а

інтенсивність його змивання збільшується в 15 разів. Кількість повеней збільшується завдяки збільшенню кількості міст (зменшується кількість дерев, вулиці заасфальтовані).

Повінь - значне затоплення водою місцевості в результаті підйому рівня води в річці,

озері або морі, що викликається потужнім приливом води в період сніготанення або злив,

вітрових нагонів води, при заторах. В тій чи іншій мірі повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Пріпять, Західний Буг, Тіса та ін. Повені трапляються на маленьких річках. У цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів.

У 1998 році в результаті інтенсивних зливових дощів в Карпатах і Закарпатті вся Закарпатська область стала зоною стихійного лиха, рівень води піднявся на 4,8 – 6,8 метрів.

Було затоплено 120 населених пунктів, з яких було виселено 2450 чоловік, 102 села втратило електроенергію, а 19 газопостачання, з 67 не було зв'язку. Затоплено 1000 га с/х- угідь.

В результаті паводків постраждало 400 тис. чоловік, 18 чоловік загинуло, 1500 чоловік госпіталізовано, з них 420 – з діагнозом «Переохолодження». Матеріальний збиток склав декілька десятків мільйонів гривень.

Катастрофічна повінь в кінці 1988 і впродовж 1999 р. в Закарпатті за наслідками,

кількістю жертв та використанням сил стала найбільшою після Чорнобиля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 годин в 269 населених пунктах було знищено 2695 житлових будинків, 12 тис. – серйозно пошкоджені. Значні руйнування водозахисних споруд,

водопровідне і каналізаційне господарство, мости, автотраси, лінії електропередач, значна утрата нанесена аграрному комплексу.

На Донеччині це явище не набуло катастрофічного характеру. Тут зливові дощі (більш

100мм) спостерігаються 1 раз в 3 роки, викликаючи локальний дощовий паводок в південній частині області на річках Приазов'я. Утворюються зони підтоплення в районах високого рівня грунтових вод. Весняний паводок піднімає рівень води на 1,5 – 3,5 м. У річках Приазов'я і басейні річки Сіверський Донець. Тривалість проходження екстремального рівня

– 7-10 діб. Загальна площа можливого паводкового підтоплення складає 296 км2 з

населенням 161 тисяча чоловік.

43

Повені відрізняються від інших стихійних лих тим, що прогнозуються. Основний напрям боротьби з повенями полягає в насадженні захисних лісосмуг, спахування грунту впоперек схилу, збереження прибережних смуг рослинності. Для середніх і великих річок досить дієвим методом є регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ. Окрім цього для захисту від повеней використовують давно відомий спосіб - будівництво гребель.

Правила поведінки при повені:

• Отримавши попередження про повінь, необхідно терміново вийти в безпечне місце – на висоту ( заздалегідь вимкнувши воду, газ і електроприлади).

• Якщо повінь розвивається повільно, необхідно перенести майно в безпечне місце, а

самому зайняти верхні поверхи (горище), дахи будівель.

• Опинившись у воді, необхідно скинути важкий одяг і взуття, скористатися плаваючими по близькості предметами і чекати на допомогу.

3.2.2 Зсув ґрунту

Зсув ґрунту - це слизькі зсуви мас гірських порід вниз по схилу, які виникають унаслідок порушення рівноваги. Зсуви виникають унаслідок ослаблення кріпості гірських порід в результаті вивітрювання, вимивання осадками і підземними водами, систематичних поштовхів, нераціональної господарської діяльності і ін. Можуть виникати на всіх схилах з нахилом у 200 і більше у будь-яку пору року.

Лише швидкі Зсуви (швидкість зсуву десятки кілометрів на годину) можуть викликати катастрофи з людськими жертвами. Об'єм породи, яка зміщується при зрушенні, може бути від декількох сотень до мільйонів кубічних метрів. Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при видобутку корисних копалин,

викликають пошкодження комунікацій.

Найбільш значні центри зрушень на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському побережжі, Закарпатті та Чернівецькій області.

У Донецькій області Зсуви ґрунту можливі в Слов'янському, Артемовському,

Добропольському, Першотравневому, Новоазовському районах області і містах Маріуполь і Краматорськ, з кількістю населення на небезпечних територіях 7400 чоловік.

Найбільш дієвий захист від зсувів це їх запобігання - відведення поверхневих вод,

штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпор.

44

3.2.3 Селеві потоки

Причинами зародження селів є зливи, інтенсивне танення снігу і льоду, прорив водоймищ, рідко при землетрусах і викидах вулканів. Механізми зародження селів можуть бути зведені до трьох типів: ерозійному, проривному і обвально-зсувному:

Таблиця 3.2 - Механізми зародження селів

		Вихідні	Етапи механізму	Характер взаємодії з
	Тип	процеси	зародження	руслом
			Плоский змив і розмив
		Ерозія схилів і	схилів і русла => збільшення
	Ерозійний		насиченості	Рух потоку
		русла
			водного потоку уламками	контролюється руслом.
			порід => селева хвиля
		Прорив	Водяна хвиля => розмив і	Найбільше
	Проривний		затягування до руху
		водоймищ		перероблення русла.
			уламків мас порід => селева хвиля
			Обводнення масиву і
	Обвально-	Зрив масивів	послаблення структурних	Переповнення русла і
		водонасичених	зв'язків => зсув з	виникнення
	зсувний
		гірських порід	руйнуванням структури і	акумулятивних форм
			початок плину ==> селева хвиля

Селі класифікуються за факторами виникнення на класи, за першопричинами на типи,

за об'ємом одноразових виносів і за дією на споруди

Таблиця 3.3 - Класифікація селів за факторами їх виникнення

		Головні фактори		Основні особливості розповсюдження і
Класи		формування		режиму
1. Селі зонального			Розповсюдження повсюди і носить зональний
		Кліматичний		характер. Схід селів систематичний; путі
проявлення
				сходу постійні.
2. Селі				Розповсюдження обмежено. Схід селів
регіонального		Геологічний
				епізодичний; путі сходу непостійні.
проявлення
				Розвивається в областях найбільшого
3. Селі		Господарська		господарського навантаження на гірський
				ландшафт. Характерно виник-нення нових
антропогенні		діяльність
				селевих басейнів з епізодичним, рідко з
				систематичним сходом селів.
Велику небезпеку		для життєдіяльності		населення представляють селеві потоки в

гірських місцевостях (у Карпатах і Криму). До катастрофічних відносяться селеві потоки з об'ємом винесення води, грунту, піску, каменів, валунів від 10 до 100 тис. м3, які бувають 1

раз в 5-10 років, середньої потужності від10 до 100 тис. м3 бувають 1 раз в 2-3 роки, слабкої

45

потужності з винесенням менше 10 тис. м3 бувають щорік, інколи кілька разів на рік. На своїй дорозі вони руйнують будівлі, житлові будинки, інженерні споруди, автомобільні і залізні дороги, знищують сади, сільськогосподарські посіви, гинуть люди і тварини.

Таблиця 3.4 - Типи селевих потоків і їх дія на споруди

			Сумарний об'єм
	Тип	Дія на споруди	селевого виносу,
			тис.м3
	Мало потужний	Невеликі розмиви, часткова забивка отворів	Менше 10
		водопропускних споруд.
	Середньо потужний	Сильні розмиви, повна забивка отворів,	10 - 100
		пошкодження і знос безфундаментних споруд.
	Потужний	Велика руйнівна сила, знос мостових ферм,
		руйнування мостових опор, камінних споруд,	100 - 1000
		доріг.
	Катастрофічний	Руйнування цілих споруд, ділянок доріг разом з
		полотном і спорудами, поховання споруд під	Більше 1000
		наносами.

Небезпечність селевих потоків не лише в їх руйнівній силі, а і в раптовості їх виникнення. Способів прогнозування сіли на сьогоднішній день не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Проте відомо, що необхідно дві умови – достатня кількість уламків гірських порід і вода.

Способи боротьби з селевими потоками досить різноманітні: будівництво гребель,

каскаду гребель для руйнування селевого потоку, стінок для закріплення скосів.

Правила поведінки при селевих потоках

У випадку попередження про селевий потік або зсув, необхідно якомога швидше покинути приміщення та вийти у безпечну місцину.

Надати допомогу, потрапившим в селевий потік, використовуючи дошки, палиці, вірьовки і ін., виводити людей з потоку у напрямі його руху, поступово наближаючись до краю.

3.2.4 Карстові явища

У даний час на 60% територій України розвиваються карстові явища, пов'язані з розчиненням природними водами гірських порід. Встановлено, що найактивніше ці процеси відбуваються на території Волинської, Рівненської, Донецької, Луганської, Хмельницької,

Тернопільської, Миколаївської областей і АРК.

У Донецькій області карстові процеси можливі в Красноліманськім, Слов'янськім,

Артемівськім, Волноваськім, Старобешевськім районах і містах Краматорську і Маріуполі.

На небезпечних територіях проживає 28,5 тис. чоловік.

46

3.3 Метеорологічні стихійні лиха пов'язані з процесами, які відбуваються в атмосфері

Гідрометеорологічні явища, які відносяться до стихійних лих, для Донецької області:

шквальний вітер зі швидкістю 30 м/сек, і більше;

заметіль 15 м/сек, протягом 12 год. і більше;

сніг за кількістю опадів до 200 мм за 12 год. і менше;

град діаметром 20 мм;

мороз, температура до -35° С і нижче;

спека, температура до +35° С і вище;

туман, видимість до 100 м і менше протягом 13 год. і більше;

ожеледеця — 20 мм;

налипання мокрого снігу при діаметрі 35 мм;

високі рівні води на ріках.

3.3.1Урагани, бурі, смерчі

Найважливішими характеристиками урагану є швидкість вітру, шлях його руху, розміри та структура ураганів, середня тривалість дії урагану.

Вітер, швидкість якого більше 32 м/сек (12 балів по шкалі Бофорта, таблиця 3.5)

називається ураганом. Вихрові бурі представляють собою складні вихрові утворення, що обумовлені циклонічною діяльністю і розповсюджуванням на великій площі. Вони поділяються на пильні, без пилу, сніжні, і шквальні бурі.

Ураганні і штормові вітри взимку часто приводять до виникнення снігової бурі, яка приводить до значно менших руйнівних наслідків. Пильні або пісочні бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будинки, споруди, дороги і т. д. Шквальні бурі характеризуються раптовістю і нерідко великою руйнівною силою, іноді супроводжуються сильними опадами.

Таблиця 3.5 - Шкала Бофорта

		Швидкість вітру (миль за	Назва вітрового режиму	Признаки
	Бали	годину)
	0	0-1	Затишок	Дим йде прямо
	1	2-3	Легкий вітерець	Дим вигинається
	2	4-7	Легкий бриз	Листя ворушаться
	3	8-12	Слабий бриз	Листя двигаються
	4	13-18	Помірний бриз	Листя і пил летять
	5	19-24	Свіжий бриз	Тонкі дерева качаються
	6	25-31	Свіжий бриз	Качаються товсті дерева

47

7	32-38	Сильний вітер	Стволи дерев вигинаються
8	39-46	Буря	Гілки ламаються
9	47-54	Сильна буря	Черепиця і труби зриваються
10	55-63	Повна буря	Дерева вирвані з коренями
11	64-75	Шторм	Всюди пошкодження
12	> 75	Ураган	Великі руйнування

Основні характеристики смерчу: Смерч рахується стихійним явищем, якщо максимальна швидкість вітру в ньому складає 25 м/с і більше; а для акваторій 30 м/с. Розміри смерчу складають: в попереку 5-10 км, ріже до 15 км; в висоту 4-5 км, іноді до 15 км. Смерчі,

як правило, діляться на 4 групи: пильні вихри; малі смерчі короткої дії; малі смерчі тривалої дії; смерчі - ураганні вихри. Іноді виділяють водяні смерчі, що розвиваються над водною поверхнею.

Воронка смерчу - основна складова смерчу. Представляє собою спіральний вихор, який складається з надзвичайно швидкого обертання повітря з домішками води, пилу і т. д.

Швидкість обертання повітря у воронці досягає 600-1000 км/г, а інколи і 1300 км/г.

Час виникнення смерчу складає від декількох хвилин до декількох десятків хвилин, а час дії від декількох хвилин до декількох годин. Загальна довжина смерчу визначається від декількох сотень метрів до декількох десятків кілометрів. Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-60 км/г, іноді може досягати до 240 км/г. Смерч, при зіткненні з землею,

викликає великі руйнування, особливо, в сільському і лісному господарстві та соціально-

побутовій сфері.

Найбільш трагічним, за масштабом матеріальних збитків і жертв, був атмосферний фронт у вигляді шквального вітру з сильними дощами і градом, який стався 23 червня 1997

року на території Волинської області. В результаті стихії загинуло 9 чоловік, травмовано –

46, було зруйновано 3500 житлових будинків, завданий колосального матеріального збитку,

який склав 64 млн. гривень.

Для степової зони України характерні смерчі (Запорізька, Херсонська області, АРК).

Смерчі утворюються, якщо стикаються дві величезні повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах маси повітря теплі, у верхніх – холодні. Вони носять нетривалий і локальний характер, але завжди представляють небезпеку для населення,

сільськогосподарських тварин. За останні 20 років було зареєстровано 34 випадки смерчу.

У Донецькій області сильні вітри (шквали) із швидкістю більше 25 м/с виникають з періодичністю 1 раз в 3 роки і тривалістю до 2 діб, порушуючи електропостачання в більш ніж 50% населених пунктах області. У літній час можливе виникнення сильних пилових буревіїв в центральній і південній частині області, а також утворення смерчів, які супроводжуються сильними зливами і градом.

48

Правила поведінки при ураганах

-Отримавши попередження про ураган необхідно щільно закрити вікна і двері.

-З дахів і балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину.

-У будинках необхідно триматися подалі від вікон, щоб не поранитися осколками розбитого скла.

-Найбільш безпечними місцями під час урагану є підвали, притулки, метро і внутрішні приміщення перших поверхів цегельних будинків.

-Якщо ураган застав на відкритій місцевості краще укриття це яма, рів, канава.

-Ураган може супроводжуватися грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується можливість поразки блискавкою : не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач і т.д.

3.3.2 Природні пожежі (лісові, степові)

Причинами виникнення є неправильна поведінка людей з вогнем, природні явища

(блискавка, засуха). Відомо, що 90% пожеж виникають з вини людини, і лише 7-8%

викликані блискавкою.

Пожежа - неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей і знищення матеріальних цінностей. Під час пожежі вигоряє родючий шар ґрунту, який утворюється тисячоліттями. Після пожеж в гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних

– заболочення лісових земель.

За даними МНС України в літній період року виникають масові лісові пожежі на території Автономної Республіки Крим (АРК), Чернігівської, Луганської і інших областей,

які привели до знищення 5876 га лісів. Протягом 1997 року сталося 2309 лісових пожежі, в

результаті було знищено 1467 га лісу, збитки склали 615 тис. гривень.

Лісові пожежі - це неконтрольоване горіння лісної рослинності, що стихійно розповсюджується на лісній території. Основною причиною виникнення лісових пожеж є спека, грозові розряди і необережна поведінка людини з вогнем. Можливість виникнення лісових пожеж визначається ступенем пожежної небезпеки, що визначається на основі шкали оцінки лісових ділянок за ступенем небезпеки виникнення в них пожеж, яка наведена в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Шкала оцінки лісних ділянок за ступеню небезпеки виникнення в них

пожеж

49

	Клас	Об'єкт горіння		Найбільш вірогідні види пожеж, умови і	Ступінь
	пожежної	(характеристика типу		тривалість періоду їх можливого	пожежної
	небезпеки		лісу)	виникнення і розповсюдження	небезпеки
		Хвойні	молодняки,	На протязі всього пожежного
				небезпечного сезону можливі низові
	V	сосняки, захаращені			Висока
				пожежі, а на окремих ділянках з
		вирубки.
				наявністю деревостою - верхові.
		Сосняки з наявністю		Низові пожежі можливі на протязі	Вище
	ІV	соснового підросту або		всього пожежного небезпечного сезону.
					середньої
		підліску.		Верхові - в періоди пожежних максимів.
	ІІІ	Сосняки -чорничники,		Низові і верхові пожежі, які можливі в	Середня
		ялинники -брусничники.		період літнього пожежного максимуму.
		Сосняки і		Виникнення пожеж можливо в період	Нижче
	ІІ	ялинники з
				пожежних максимумів.	середньої
		листяними породами.
		Ялинники, березняки,		Виникнення пожежі можливо тільки при
	І			особливо несприятливих умовах	Низька
		осиковики, вільховики.
				(тривала засуха).

Лісові пожежі, в залежності від характеру спалаху і складу лісу, розділяються на низові, верхові і ґрунтові. Майже всі лісні пожежі спочатку свого розвитку мають вид низового, і якщо створюються відповідні умови, переходять в ґрунтові або верхові.

Основними характеристиками, які мають велике значення для практики боротьби з пожежами, є швидкість розповсюдження низових і верхових та глибина прогорання підземних. За цими характеристиками лісні пожежі розділяються на слабкі, середні і сильні,

а за швидкістю розповсюдження вогню на низові і верхові, які розділяються на стійкі і швидкі. Орієнтовні показники розвитку і розповсюдження лісних пожеж в залежності від типу лісу приведено в таблиці 3.7

Таблиця 3/7 - Основні признаки визначення виду лісної пожежі і його інтенсивності

							Класи	Інтенсивність
		Основні признаки					пожежної
								пожежі
							небезпеки
Низова швидка пожежа
Згорає	суха	трава, лишайник або листя.				Швидкість	1-11	Слабка
розповсюдження до 1 м/хв., висота полум'я до 0,5 м.
Згорає	трава, обпалі		листя	(Підстилка).		Швидкість	111	Середня
розповсюдження до 1-3 м/хв., висота полум'я - 0,5-1,5 м.
Згорає підстилка. Швидкість розповсюдження -більше 3							1V	Сильна
м/хв., висота полум'я - більше 1,5 м.
Низова стійка пожежа
Згорає надґрунтовий покрив і верхній шар підстилки.							11	Слабка
Згорає	шар	підстилки	навколо		стволів	дерев, шар	111	Середня
підстилки прогорає місцями				до	мінеральної частини

50