- •Змістовий модуль 1. Загальні аспекти функціонування фінансів корпорацій
- •Тема 1. Огляд управління фінансами, фінансові ринки і фінансові інструменти
- •1. Сутність, основні ознаки і склад фінансів корпорацій
- •2. Теоретичні основи формування фінансів корпорацій
- •3. Фінансові ринки і фінансові інструменти
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Вплив ризику на ставку доходу
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Як економічна категорія ризик виник з появою:
- •2. Визначення теперішньої вартості грошей (дисконтування)
- •3. Майбутня вартість. Компаундирування
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Призначення і види фінансових звітів
- •2. Зміст, завдання і методи аналізу фінансових звітів
- •3. Система показників оцінки фінансового стану корпорацій
- •До першої групи відносяться наступні коефіцієнти:
- •1. Коефіцієнт залежності.
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Методи прогнозування
- •3. Контролінг в системі фінансового прогнозування
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Короткостроковий кредит як форма фінансування оборотного капіталу
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Управління дебіторською заборгованістю
- •3. Оптимізація запасів
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Мета менеджера з готівки є мiнiмiзувати суму коштів, яку корпорація повинна тримати для проведення нормальної виробничої діяльності I мати при цьому достатньо готівки, щоб:
- •1. Необхідність, завдання і принципи оцінки вартості капіталу
- •2. Методика оцінки вартості капіталу
- •3. Дивідендна політика корпорацій
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Необхідність оцінки вартості корпорації виникає:
- •2. Фінансування корпорацій за рахунок довгострокової заборгованості
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Сутність і форми гібридного фінансування
- •2. Переваги та недоліки привілейованих акцій
- •3. Сутність і форми лізингу
- •4. Опціон як тип похідного цінного паперу
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Система аналізу капіталовкладень корпорацій
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Сутність і методи визначення ризику капіталовкладень
- •2. Ринковий ризик (бета-ризик)
- •3. Оптимізація бюджету капіталовкладень
- •Завдання для самоконтролю знань
- •Нормативні матеріали мон і ДонДует ім.М. Туган-Барановського
- •Фінанси корпорацій
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (0622) 97-60-50
3. Оптимізація бюджету капіталовкладень
Процес оцінки доцільності капіталовкладень та вартість капіталу взаємопов'язані між собою. Ми не зможемо визначити вартість капіталу, доки ми не визначили розмір бюджету капіталовкладень. Ми також не зможемо визначити розмір бюджету капіталовкладень, доки ми не визначили вартість капіталу. Тому, як буде розглянуто у цьому питанні, вартість капіталу та бюджет капіталовкладень повинні бути визначені водночас.
При звичайних обставинах процес оцінки доцільності капіталовкладень є застосуванням класичного економічного принципу: корпорація буде експансувати свою діяльність до точки, де її граничні прибутки дорівнюють граничним витратам. Однак, за деяких інших обставин корпорація не може відхилитись від цього принципу та поставити абсолютний ліміт на розмір свого бюджету капіталовкладень. Це визначається як нормування капіталовкладень.
Встановлення оптимального бюджету капіталовкладень на практиці здійснюється за наступними кроками.
Крок 1. Віце-президент з фінансів отримує інформацію щодо положення інвестиційних можливостей від директора, відповідального за процес оцінки доцільності капіталовкладень, та оцінку граничної вартості капіталу від казначея. Ці дві функції потім з'єднуються для отримання приблизного значення граничної вартості капіталу корпорації.
Крок 2.Графік граничної вартості капіталу корпорації знижується або збільшується для кожного відділу з метою відображення структури капіталу відділу та характеристик ризику.
Крок 3. Кожний проект у межах відділу класифікується в одну з трьох груп: високого ризику, середнього ризику та низького ризику.
Крок 4,Визначається чиста теперішня вартість (ЧТВ) кожного проекту, використовуючи вартість його капіталу, скоригованого на ризик. Оптимальний бюджет капіталовкладень складається з усіх незалежних проектів з позитивними ЧТВ, скоригованими на ризик, плюс взаємно виключні проекти з найбільшою позитивною ЧТВ, скоригованою на ризик.
Відзначені кроки припускають, що проекти, які реалізуються, мають в середньому однакову боргову спроможність та характеристики ризику, а отже й однакову середньозважену вартість капіталу. Якщо це не правильно, тоді гранична вартість капіталу корпорації, що визначена в кроці 1, буде помилковою. Тому вона має бути скоригована. Однак, при будь-яких помилках виміру та невизначеності, притаманних всій вартості капіталу (процесу оцінки доцільності капіталовкладень), було б нереалістично продовжувати процес коригування довго.
Цей процес може бути точним, якщо це гарантують дані. Досліджувана процедура не змушує компанію приділяти увагу до кожного відносного ризику проекту, ризику його в межах відділів, та до зв'язку між сукупною сумою збільшеного капіталу й вартістю цього капіталу. Далі ця процедура змушує корпорацію коригувати свій бюджет капіталовкладень для відображення умов, що склалися на ринку капіталу. Якщо зростає вартість боргу та власного капіталу, цей факт знайде відображення у вартості капіталу, що використовується для оцінки проектів. Проекти будуть схвалені, якщо граничні вартості капіталу низькі і навпаки.