- •Змістовий модуль 1. Загальні аспекти функціонування фінансів корпорацій
- •Тема 1. Огляд управління фінансами, фінансові ринки і фінансові інструменти
- •1. Сутність, основні ознаки і склад фінансів корпорацій
- •2. Теоретичні основи формування фінансів корпорацій
- •3. Фінансові ринки і фінансові інструменти
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Вплив ризику на ставку доходу
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Як економічна категорія ризик виник з появою:
- •2. Визначення теперішньої вартості грошей (дисконтування)
- •3. Майбутня вартість. Компаундирування
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Призначення і види фінансових звітів
- •2. Зміст, завдання і методи аналізу фінансових звітів
- •3. Система показників оцінки фінансового стану корпорацій
- •До першої групи відносяться наступні коефіцієнти:
- •1. Коефіцієнт залежності.
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Методи прогнозування
- •3. Контролінг в системі фінансового прогнозування
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Короткостроковий кредит як форма фінансування оборотного капіталу
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Управління дебіторською заборгованістю
- •3. Оптимізація запасів
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Мета менеджера з готівки є мiнiмiзувати суму коштів, яку корпорація повинна тримати для проведення нормальної виробничої діяльності I мати при цьому достатньо готівки, щоб:
- •1. Необхідність, завдання і принципи оцінки вартості капіталу
- •2. Методика оцінки вартості капіталу
- •3. Дивідендна політика корпорацій
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Необхідність оцінки вартості корпорації виникає:
- •2. Фінансування корпорацій за рахунок довгострокової заборгованості
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Сутність і форми гібридного фінансування
- •2. Переваги та недоліки привілейованих акцій
- •3. Сутність і форми лізингу
- •4. Опціон як тип похідного цінного паперу
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Система аналізу капіталовкладень корпорацій
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Сутність і методи визначення ризику капіталовкладень
- •2. Ринковий ризик (бета-ризик)
- •3. Оптимізація бюджету капіталовкладень
- •Завдання для самоконтролю знань
- •Нормативні матеріали мон і ДонДует ім.М. Туган-Барановського
- •Фінанси корпорацій
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (0622) 97-60-50
2. Вплив ризику на ставку доходу
Звичайно встановлена ставка доходу (відсотку) за борговими цінними паперами включає реальну, стійку (вільну від ризику) ставку відсотку, інфляційну премію (поправку з урахуванням очікуваного підвищення цін), ступень ризику цінних паперів і ліквідність цінних паперів.
Цей взаємозв’язок можна відобразити таким рівнянням:
R=r*+rгр+ІП+ПРНЗ+ПЛ+ПРДДЗ (2.1)
де
R – встановлена чи номінальна ставка відсотку по даному конкретному цінному паперу.
r*- фактична (реальна) надійна (стала від ризику) ставка відсотку. Це така ж ставка відсотку, яка була б по надійному цінному паперу, якби інфляція очікувалась рівною нулю.
rср - вільна від ризику ставка відсотку. Це номінальна ставка відсотку по цінним паперам такого виду, як казначейські векселі США, що мають найвищу ступінь ліквідності, а також вільні від впливу більшості ризиків. Вільна від ризиків ставка відсотку має означати ставку відсотку за абсолютно вільним від ризику цінним папером, який вільний від ризику невиконання зобов’язань, ризику невиплати в призначений строк і у визначеному обсязі, ризику ліквідності та ризику втрат у зв’язку з підвищенням рівня інфляції. У реальності такого цінного паперу не існує. Отже, і немає насправді вільних від ризиків ставки відсотку. Вільними від більшості ризиків можна вважати державні цінні папери.
ІП – інфляційна премія. Цей показник дорівнює середньому розміру рівня очікуваної інфляції протягом терміну придатності цінного паперу. Очікуваний у майбутньому рівень інфляції не обов’язково дорівнює існуючому в даний момент (поточному) рівню інфляції.
ПРНЗ – премія за ризик невиконання (по борговим зобов’язанням). Ця премія відображає можливість того, що емітент не сплатить відсотки (доход) чи суму позики по цінному паперу у встановлений час і у встановленому обсязі. Ризик того, що позичальник не виконає зобов’язання за позикою, тобто, не виплатить відсотки або встановлену суму, також впливає на ринкову ставку відсотку за цінними паперами: чим більший ризик невиконання зобов’язань, тим більший відсоток встановлюють кредитори. Премія за ризик невиплати дорівнює нулю по державним облігаціям, але вона зростає при підвищенні рівня ризику емітентів.
ПЛ – премія за ліквідність. Вона визначається кредиторами, щоб відобразити той факт, що деякі цінні папери не можуть бути конвертовані в обігові гроші швидко по допустимій ціні. Премія за ліквідність дуже низька по державним облігаціям, але вона досить велика по цінним паперам, які випущені дуже малими компаніями.
ПРДДЗ – премія за ризик (по погашенню) по довгостроковим борговим зобов’язанням. Ефект премії за цей ризик полягає у збільшенні ставки відсотку за довгостроковими цінними паперами відносно короткострокових зобов’язань. Цю премію, як інші премії, дуже важко визначити. Але вона змінюється з часом, підвищуючись, коли ставки відсотку більш нестійкі та мало стабільні. Ставка падає, коли ставки відсотку ведуть себе більш стабільно.
Таким чином відзначене рівняння характеризує вплив ризиків на ставку відсотків, що повинно враховуватися фінансовими аналітиками та менеджерами корпорацій у процесі здійснення інвестиційної та фінансової діяльності.