100.Які основні види нелояльних прийомів дискусії?

1 . Підміна тези. Цей виверт має багато різновидів.

а ) Спростування якого-або аргументу противника або виявлення помилки в доказі видають за спростування тези.

б) Розширення або звуження тези. Теза опонента прагнуть максимально розширити , а свою тезу непомітно звузити .

в) Посилення або пом'якшення тези.

г) Від сказаного з умовою до сказаного безумовно . Думка, яка висувається з відомими застереженнями або вірна за певних умов , підміняється тією ж думкою , але взятій без застережень , висловлюваної взагалі.

2 . Використання емоційно забарвлених понять.Одна справа - просто повідомляти інформацію , і зовсім інша - наділяти її в такі емоційні слова , які несуть якусь оцінку - позитивну чи негативну . Сюди ж відноситься так зване " навішування ярликів " . Розгляд по суті доводів супротивника підміняється їх оцінкою.

3 . Підвищення ставок . За допомогою цієї виверти намагаються взяти свого супротивника " на переляк " . Наприклад , ви робите вигляд , що погоджуєтесь з його твердженням , але при цьому з найбільш суворим видом додаєте : "Добре , зробимо так , як ти кажеш , але врахуй - за всі можливі наслідки ти відповіси! " Після цього йому мимоволі захочеться взяти своє твердження назад. 4 . Поспішне узагальнення і надмірне перебільшення.Якщо противник погодився з двома- трьома прикладами , можна приписати йому і згоду із загальним становищем. Наприклад: "Ви згодні , що цей торговий працівник - шахрай ? " - " Згоден " . - " Ну от, ви самі визнали , що вони там всі шахраї ! " 5 . Логічна диверсія . При загрозі ураження вдаються до наступного прийому: різко змінюють тему розмови , переходять на тему більш знайому , в якої почуваються впевнено : " А не підійти чи нам до цього питання з іншого боку ."

6 . « Виверт артиста » - виведення супротивника з психологічної рівноваги . Суть виверти проста: сказати людині якусь неприємну річ перед відповідальним виступом.

7 . « Читання в серцях» . Суть цієї виверти полягає в тому , що замість того , щоб розбирати доводи супротивника по суті , намагаються визначити ті таємні мотиви, з яких він їх висловлює. Наприклад: " Ти говориш так із заздрості ! " 8 . « Подвійна бухгалтерія» ( упереджена інтерпретація ) . Один і той же аргумент визнають істинним , коли це вигідно , і помилковим , коли це невигідно.

101.Які класифікації нелояльних аргументів Ви знаєте? У чому їхня небезпека і як їх варто спростовувати? . Аргумент до авторитету - посилання на висловлювання великих людей , якими ви намагаєтеся обгрунтувати істинність своєї тези або хибність тези супротивника.

Аргумент до публіки - звернення до слухачів з метою залучити їх на свою сторону і тим самим чинити психологічний тиск на опонента. Аргумент до сили - загроза неприємними наслідками і, зокрема , загроза прямого фізичного насильства.

Аргумент « до городового » - апеляція до влади установи або державних органів. Наприклад: "А ти не боїшся , що твоїми міркуваннями можуть зацікавитися в ФСБ ? "

Аргумент до жалості - збудження в опонента співчуття в надії на те , що він пом'якшиться і не буде доводити суперечку до переможного кінця. Аргумент до марнославства - свій довід супроводжуємо компліментом на адресу опонента : "Ви ж розумна , прониклива людина ..." Аргумент до невігластва - використання в суперечці таких фактів і положень , про які ваш опонент свідомо нічого не знає , посилання на твори , яких він не читав.

«Дамський» аргумент.У суперечці , бажаючи захистити свою думку , недобросовісний опонент протиставляє йому саме крайнє , найбільш безглузде з можливих думок і приписує його вам. Ви, звичайно , його відкидаєте , і тоді він робить висновок про те , що ви згодні з його думкою.

Аргумент до особистості. Суть його полягає в тому , що замість розбору доводів супротивника переходять на обговорення його особистих особливостей - зовнішності , характеру , поведінки, тобто переходять " на особистості".

102.Що таке суперечка, дискусія та полеміка? Суперечка-це характерне обговорення проблеми, спосіб її колективного дослідження, при якому кожна зі сторін відстоює свою правоту. Дискусія- форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми.Полеміка-суперечка в якій є відкрита конфронтація,жорстке протиборство ідей та їх носіїв, мета якої є захист,відстоювання своєї точки зору і спростування протилежної.

103.Які є загальні правила ведення суперечки?Правила ведення суперечки:1.Починайте заперечувати тільки тоді, коли ви упевнені, що думка співрозмовника дійсно суперечить вашій.2.Спочатку наводьте тільки сильні доводи, а про слабкі говоріть після і ніби мимохіть.3.Спростовуйте фактами, показом того, що теза протилежної сторони не випливає з аргументів чи, що, висунута опонентом, теза не доведена. Можна показати хибність висловленої думки чи аргументів, спираючись на те, що висновки, які випливають з них, суперечать дійсності. Не наполягайте на запереченні доводів опонента, якщо вони ясні й очевидні.4.Стежте за тим, щоб у ваших міркуваннях не було логічних помилок.5.У процесі суперечки намагайтеся переконати, а не уразити опонента, пам’ятаючи, що повага до чужих переконань не тільки ознака поваги до чужої особистості, але й ознака широкого і розвиненого розуму.6.Умійте зберігати спокій і володіти собою, постарайтеся знайти вдале сполучення розуміючої й інтонації, що атакує.

104. на які питання необхідно відповісти щоби правильно вступити в суперечку?Перед тим як вступити в суперечку , необхідно точно встановити тему полеміки , її сенс і мета. Якщо знехтувати цим правилом , Ви витратите час даремно : посперечається ні про що і не прийдете ні до якого висновку .

Перш ніж почати сперечатися на наукову тему , треба довідатися значення всіх термінів , які потенційно можуть використовуватися в мові Вашого опонента. Також корисно буде уточнити поняття, про які буде вестися мова у полеміці . Дотримання даного правила дозволяє уникати безглуздих ситуацій , коли спір виникає через те , що двоє по- різному розуміють значення одного і того ж слова.

105.Які є загальні правила ведення полеміки?Існують декілька систем,щодо визначення правил полеміки. Правила полеміки за Д. Карнегі: 1.Єдиний спосіб одержати верх у суперечці — це ухилитися від нього.2.Виявляйте повагу до думки вашого співрозмовника. Ніколи не говоріть людині, що вона не права. 3.Якщо ви не праві, визнайте це швидко і рішуче.4.Із самого початку дотримуйте дружелюбного тону.5.Примусьте співрозмовника відразу ж відповісти вам "так".6.Нехай велику частину часу говорить ваш співрозмовник.7.Нехай ваш співрозмовник вважає, що дана думка належить йому.8.Щиро намагайтеся дивитися на речі з погляду вашого співрозмовника.9.Відносьтесь співчутливо до думок і бажань інших.10.Намагайтеся розкривати більш шляхетні мотиви.11.Драматизуйте свої ідеї, подавайте їх ефектно.12.Кидайте виклик, зачіпайте за живе. Правила ведення полеміки за В.А. Шенбергом:— не слід вступати в полеміку без особливої необхідності;— сперечайся, озброївши фактами й аргументами.;— кожна зі сторін має право на сумнів і на помилку. Будь здатний визнати себе неправим;— відокремлюй висловлення від людини, критикуй висловлення, але не людину,— сперечайся тільки про те, що тобі досить добре відомо, інакше не домогтися основної мети полеміки — перемогти супротивника;— сперечатися можна тільки щодо єдиної теми. — будь непоступливий, але тільки в тому випадку, якщо упевнений у своїй правоті і можеш її обґрунтувати.

106.Що таке прийом в суперечці та чим він відрізняється від хитрощів в суперечці?Прийомом в суперечціназивається кожен прийом, за допомогою якого зазвичай хочуть полегшити суперечку для себе або ускладнити суперечку для супротивника.

107.Зазначте хитрощі, які порушують правила ведення суперечки?Найсерйознішими з хитрощів, які можуть значно утруднити суперечку недосвідченому полемістові, вважаються хитрощі, що порушують правила ведення полеміки:Відхід убік, нав'язування свого предмета обговорення. В цьому випадку варто сказати: "Це дуже цікаво, але повернемося до нашого питання" або "Ми не про те говоримо! Ваше питання заслуговує окремої розмови"; Обговорення особистих якостей або вчинків опонента.Не треба радувати непорядного полеміста і починати виправдовуватися. Краще сказати: "Пробачте, ми зараз не про мене говоримо"; Спотворення сенсу висловлювання.Виглядає цей прийом так: теза опонента спотворюється, потім його без зусиль спростовують і роблять вигляд, що перемогли в спорі. Свого часу газета " Вісті" опублікувала матеріал, що закликає переглянути відношення до людей, що потрапили в полон під час війни. У полеміку вступила газета "Червона зірка". Почала вона так: "Газета " Вісті" публікує матеріали, мета яких - представити ганьбу полону доблестю і геройством". Помітивши фальсифікацію, треба встановити істину, а якщо первинне твердження не записане або ні свідків і зробити це неможливо, то перемкнутися на обговорення затвердження протилежної сторонни; Приписування опонентові побічних мотивів ведення суперечки(прийом "читання в серці"). Наприклад: "Вам аби сперечатися" або "Ви хочете виявитися розумніше за усіх". Гніватися і виправдовуватися в цьому випадку не треба. Краще сказати: "Залишимо осторонь наші наміри, повернемося до питання о.";Обговорення приватних моментів, що не мають значення для вирішення основного питання. Це треба тактовно, але рішуче присікати.

Застосовуються і психологічні хитрощі, грунтовані на знанні слабкостей людської натури:"Збентеження" - швидка, з множиною складних термінів мова, самовпевнений, недопускаючий заперечення тон. Щоб воно не збило з пантелику, треба розуміти, що усе це - психологічна атака. Слід не піддаватися на прийом, зберігати спокій. Після " залпу" попросити повторити все спочатку і поповільніше;"Підмазування аргументу", або лестощі, наприклад: "Ви як людина розумна(чи інтелігентний і тому подібне) повинні погодитися, що.".Нейтралізація прийому проста - почувши подібне, після " компліменту" скромно сказати " Спасибі"; Ставка на неправдивий сором - робиться розрахунок на те, що співрозмовник прийме аргумент без заперечення, посоромившись проявити свою непоінформованість. Починають переконання приблизно так: "Невже ви не знаєте, що."., "Як відомо.". Не піддатися на прийом нескладно, відповівши: "Представте, мені це невідомо" і давши тим самим зрозуміти, що своє твердження опонент повинен обгрунтувати. Якщо в спорі використовують незрозумілі терміни, посилаються на незнайомі вам теорії, рекомендується не робити вигляд, що все зрозуміло, а до досади опонента сказати: "Поясніть...";Посилання на свій вік, освіту, положення, наприклад: "Я як людина, що має дві вищі освіти, стверджую, що.". чи "Як людина, яка вам у батьки годиться.". і тому подібне. Захист від такого прийому - відповідь: "Я знаю і ціную ваш досвід(чи освіта, або вік і тому подібне), але це не аргумент";"Кишеньковий аргумент" - перехід з міркувань про істинність твердження на підкреслення вигоди його для опонента сподіваючись на те, що коли виразно видно користь, важко розгледіти істину.

108.Які є логічні хитрощі ведення суперечки?Логічні хитрощі – це використання засобів логіки і способів мислення які не порушують правила і закони логіки але їм не відповідають, проявляються в основному в умисному порушенні  логічних вимог до аргументів:Хибна основа.Велика посилка дедуктивного висновку - правдоподібне судження, вірне для деяких випадків. Опонент підносить його як аксіому, наприклад: "А оскільки змінити людську натуру неможливо, то.". чи "Як відомо, старий кінь борозни не псує, тому.". Уловивши, що твердження, істинне в конкретній ситуації, підноситься як істина за усіх умов, потрібно помітити: "Те, що це справедливо в цій ситуації, не означає, що це вірно взагалі".

Передбачення основи.Цим прийомом часто користувався И.В. Сталін, наприклад: "Годі і говорити, що перевага колгоспів над індивідуальним господарством стане ще безперечнішою". Якщо ми не помітимо цих помилок в аргументах, доведеться " проковтнути" і виведення, а в результаті визнати свою поразку в спорі.Опонент приводить вірні аргументи, яких, проте, явно недостатньо для затвердження, що відстоюється їм. На це і потрібно йому вказати.

"Круг в доказі"- яка-небудь думка доводиться за допомогою її ж самій, тільки висловленою іншими словами.Критикуючи опонента, використовують його слова і терміни, але вкладають в них інший сенс і за рахунок цього спотворюють первинну ідею. Нейтралізувати цей прийом нескладно: помітивши використання ваших термінів в іншому сенсі, треба уточнити початкові поняття.Загальній тенденції протиставляють окремі факти, наприклад: "А ось я знаю випадок.". Перервати міркування можна словами: "Окремий факт ще ні про що не говорить".

"Сяючі узагальнення"- сказане опонентом відносно якоїсь сторони або окремого прояву явища переноситься на усе явище в цілому, наприклад: "Ви що, проти реформ"? чи "Так і скажіть, що ви проти підвищення рівня життя"!. Виправдовуватися - не кращий вихід. Краще наставати! Скажіть, наприклад, наступне: "Ви робите занадто сміливі узагальнення"!.

"Нав'язане слідство"- після прослуховування аргументів опонента робиться власний висновок, що абсолютно не виходить з його міркувань. Захист від цього прийому: "Я б такий висновок робити не став" або "З моїх міркувань це не виходить".

109.Які заборонені прийоми ведення суперечки ви знаєте (не менше п’яти)?Неправильний вихід з суперечки.Сторона, що програє прагне „відійти” від суперечки, не соромлячись у засобах. Наприклад, сперечальник перебиває супротивника, намагається перекричати або демонстративно показує, що не бажає його слухати. У публічній суперечці іноді таку роль грають слухачі: можливі хор схвалення або несхвалення, рев, тупання ногами, демонстративний вихід з приміщення – залежно від рівня культури слухачів. Суперечка в таких умовах неможлива. Використання насильства– дуже грубий прийом, який використовується для того, щоб змусити одну сторону суперечки прийняти тезу іншої сторони.Апеляція до таємних думок і невиражених стимулів іншої сторони в суперечці.Ця хитрість полягає в тому, що опонент розбирає не стільки ваші слова, скільки ті таємні мотиви, які змусили їх висловити.Використання помилкових і недоказових аргументів часто супроводжується оборотами: „всім відомо”, „давно установлено”, „абсолютно очевидно”, „ніхто не стане заперечувати” тощо. Опонентові як би залишається одне – дорікати себе за незнання того, що давно і всім відомо, і погоджуватися з даним аргументом.Навмисне заплутування або збивання з пантелику.У словах того, хто вдається до цього прийому, можливо, і є якась інформація, але її надзвичайно важко вловити. Виведення супротивника зі стану рівноваги. Для цього пускають у хід грубі витівки, образи, явно несправедливі звинувачення. Якщо опонент дратується, то він втрачає багато шансів виграти суперечку. До образ вдаються для того, щоб противник втратив терпіння і не зміг володіти ініціативою в суперечці.

28