Вестник_СНТ_2015_(Часть_2)

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

підвищення ролі споживача у формуванні попиту

плану, спрямованого на ефективну реалізацію

на товари, широке включення українських

стратегії; оцінка і контроль результатів. Всі

підприємств у міжнародний поділ праці висувають

процеси послідовно випливають один із одного.

нові

вимоги

до

системи

управління

Але існує й зворотній вплив, тобто можливість

підприємствами

та

використання

інструментів

внесення змін у цільові орієнтири маркетингу, або

стратегічного менеджменту і маркетингу для

у механізм реалізації стратегії, можливість доробки

досягнення

конкурентних

переваг

й

результатів, або перегляд і розробка нової

довгострокового успіху.

маркетингової стратегії. Тому при формуванні

Розробкою теоретичних, методичних і

стратегії важливе місце має моніторинг ходу її

практичних основ формування стратегії розвитку

реалізації,

метою

якого

є

дослідження

підприємства

в

Україні

займаються

Герасимчук

ефективності вибору, впровадження і реалізація

В.Г., Дикань В.Л., Іванілов О.С., Куденко Н.В,

маркетингової стратегії. Її мета — ефективне

Наливайко А.П., Осовська Г.В., Пастухова В.В.,

розміщення ресурсів для досягнення цільового

Пономаренко В.С.,

Шершньова З.Є.,

ринку. Предметом маркетингової стратегії є

Оборська С.В. та інші.

вирішення

питань

щодо

того,

які

продукти

Стратегія

підприємства орієнтована

на

(стратегічні простори) мають бути освоєні

досягнення визначених цілей як у теперішньому,

підприємством, і яким чином це завдання можна

так і в майбутньому із врахуванням впливу

виконати.

зовнішніх та внутрішніх факторів, а також

Для

вибору

прийнятної

маркетингової

економічної та соціальної відповідальності. Тому

стратегії потрібно узгодити цілі маркетингу із

розробка та вибір певної стратегії для її втілення у

загальними цілями підприємства з метою

життя є надзвичайно важливим питанням у

запобігання протиріччям маркетингової стратегії та

діяльності підприємства, від якого може залежати

загальної стратегії розвитку підприємства. Для

не тільки успішна діяльність, а й взагалі існування

визначення

маркетингової

стратегії

необхідно

підприємства.

відповісти на такі запитання: 1. Яку продукцію

Головне завдання стратегії – перевести

випускає підприємство? 2. Хто є покупцями цієї

організацію із теперішнього стану в майбутній, що

продукції? 3. Де знаходяться покупці продукції? 4.

є більш вигідним. Надзвичайно важливе місце в

Де і як покупці купують продукцію підприємства?

стратегічній діяльності підприємства посідає його

Обрана маркетингова стратегія є основою для

маркетингова стратегія, яка формує ринкові

розробки маркетингового плану, тобто конкретних

стратегічні орієнтири.

дій з реалізації маркетингової стратегії.

Сучасні

умови

ринкового

реформування

Розробку стратегії можна розбити на певні

економіки України обумовили формування нового

кроки. А.Вайсман наводить такі 10 кроків до успіху

маркетингового підходу до рішення проблем

в формуванні стратегії маркетингу: 1. Розробка

управління виробництвом й реалізацією товарів і

образу підприємства і концепції комунікацій,

послуг. Головним завданням стратегічного

філософії підприємства, його іміджу. 2. Аналіз

маркетингу

стає

забезпечення

максимально

зовнішнього середовища. 3. Аналіз конкурентів. 4.

гнучкого та ефективного використання усіх видів

Аналіз споживачів. 5. Аналіз власної ситуації. 6.

ресурсів

і

можливостей,

маркетингових

Визначення позиції на ринку. Перехід до

інструментів й науково-виробничого потенціалу

практичного застосування стратегії. 7. Формування

підприємства для досягнення стратегічних цілей.

цілі. 8. Забезпечення наочності. 9. Реалізація

Існує багато поглядів щодо визначення

стратегії

маркетингу.

10.

Маркетинговий

маркетингової стратегії, наведемо найбільш

контролінг.

характерні: 1) стратегія маркетингу – це система

Сучасна

стратегія

визначається

як

організаційно-технічних і фінансових заходів

комплексний план діяльності підприємства, який

щодо інтенсифікації виробництва, реалізації

розробляється на основі творчого науково

продукції, підвищення її конкурентоспроможності,

обґрунтованого підходу і розробляється для

активного впливу на попит та пропозицію; 2)

досягнення

довгострокових

глобальних

цілей

напрям (вектор) дій підприємства зі створення

підприємства. Будь-яка маркетингова стратегія

його цільових ринкових позицій; 3) це засоби

визначає вектор дій підприємства по відношенню

досягнення маркетинговий цілей щодо маркетинг-

до споживачів, а також по відношенню до

міксу.

конкурентів.

Формування

маркетингової

стратегії

слід

Література:

розглядати як сукупність п’яти взаємозалежних

процесів: стратегічний аналіз ринкової ситуації;

1. Вайсман А.

Стратегия

маркетинга:

визначення цілей маркетингу; вибір оптимальної

10 шагов

к

успеху.

Стратегия

менеджмента:

маркетингової стратегії;

розробка маркетингового

5 факторов успеха/ А. Вайсман. – М.: Экономика,

1995. – 346 с.

11

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

2.

Власенко Т.В.

Оптимізація

виробничої

реальна можливість отримання результатів різного

структури організацій агарного профілю як один з

характеру, таких, що можуть позитивно та

напрямків

їх

ринково-підприємницької

негативно впливати на діяльність підприємства.

трансформації//

Ринкова

трансформація

Вітчизняні

підприємства

здійснюють

економіки:стан,проблеми,перспективи:матеріали

виробничо-комерційну діяльність в умовах

Всеукраїнської

науково-практичної

Інтернет-

підвищеного ризику та невизначеності. Ці обидва

конференції.- Харків: ХНТУСГ, 2011. – С. 184-190.

поняття, у популярній літературі та побуті, часто

3.

Дятловская И.

Мосты

в

будуще

//

використовуються як синоніми.

&Стратегии. – 2005. – №5.

Ризик завжди супроводжує будь-яку діяльність.

4.

Економічна енциклопедія: у трьох томах /

Ризики виникають при складанні та виконанні

[відп. ред. Мочерний С.В.].– К.: Видавничий центр

планів виробництва, оцінці кон’юнктури ринку,

"Академія".- Т. 2.-2001. – 848 с.

при порушенні термінів поставки сировини і

5.

Мак-Дональд

М.

Стратегическое

реалізації продукції тощо. Сутність ризику полягає

планирование маркетинга/ М. Мак-Дональд. –

у тому, що кожному підприємству постійно

СПб.: Питер, 2000. – 276 с.

загрожує

недоотримання

прибутку

та

платоспроможності при здійсненні господарсько-

КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ВИРОБНИЧОЇ

фінансової діяльності під впливом змін

внутрішнього та зовнішнього середовищ .

ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Класифікація ризиків – це система, що

БАШИНСЬКА В. Ю.

побудована на основі певних ознак і критеріїв, які

дозволяють об’єднати ризики у більш загальні

Харківський національний технічний університет

поняття, визначити їх місце у виробничо-

сільського господарства імені Петра Василенка

комерційній

діяльності

підприємства

та

Науковий керівник – ст. викладач

класифікувати. Вона є передумовою використання

Сагачко Ю. М.

згодом відповідних методів управління ризиками.

Існують певні принципи класифікації ризиків:

В умовах ринкових відносин проблема оцінки

1) класифікація ризиків має відповідати

й обліку ринку набуває самостійного теоретичного

конкретним цілям (ознаки, за якими реалізується

і практичного значення як важлива складова теорії

розбиття ризик на групи (категорії), повинні

і практики управління. Ризик – один з ключових

задовольняти критеріям, які пов’язані з цілями

елементів підприємницької діяльності. У багатьох

класифікації);

2)

класифікація

повинна

випадках ухилитися від ризикованих дій, обійтися

проводитись з позицій системного підходу (при

без них просто неможливо. Розвиток ризикових

визначенні ризиків їх необхідно розглядати як

ситуацій може привести як до настання

множину взаємопов’язаних елементів); 3) підчас

несприятливих наслідків (до збитків, упущеної

виконання однієї і тієї ж роботи проекту можуть

вигоди), так і до позитивних результатів для

виникати різні ризики (чим точніше визначається

підприємства у вигляді збільшення прибутку.

вид ризику за використовуваною класифікацією в

Питанням

вивчення

ризиків

присвячені

даному випадку, тим легше його якісно або ж

наукові

праці

таких

вчених як Н.І. Машина,

кількісно оцінити); 4) жодна запропонована

В.В. Вітлінський,

П.І.Варченко,

В.І.

Грушко,

класифікація

ризиків

не

є

жорстокою

О.І. Пилипченко, С.М. Ілляшенко, М.Г. Лапуста,

(класифікація може бути своя для кожного

В.М. Гранатуров, І.Т. Балабанов.

окремого підприємства, визначений перелік

Аналіз економічної літератури, яка присвячена

ризиків може доповнюватись та змінюватись, один

проблемі ризику, показав, що серед дослідників

і той же ризик може відповідати різним групам у

немає єдиної думки щодо визначення ризику.

загальній класифікації).

Український науковець, П.І.Варченко, пропонує

Враховуючи високо динамічні умови, в яких

визначення економічного ризику, ґрунтуючись на

проводять свою діяльність підприємства, автори

принципах системного аналізу. В управлінні

вважають, що на сьогодні необхідно з певною

проектами ризик – це невизначена подія чи умова,

періодичністю переглядати класифікацію ризиків,

яка у випадку виникнення позитивно або

уточнювати, змінювати та адаптувати її,

негативно впливає щонайменше на одну з цілей

враховуючи

зміни,

які

відбуваються

у

проекту. Автори вважають, що під ризиком слід

внутрішньому і зовнішньому середовищах.

розуміти подію,

у результаті

настання

якої

існує

Класифікація

може

ґрунтуватись

на

12

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

різноманітних

характеристиках,

наприклад:

ПОДОЛАННЯ ОПОРУ

причини (рід небезпеки), які викликають

ОРГАНІЗАЦІЙНИМ ЗМІНАМ

несприятливі події; характер діяльності, з яким

БІЛОВОЛ І.Є.

пов’язані відповідні ризики; об’єкти, на які

направлені ризики.

Харківський національний технічний університет

Класифікація ризиків дозволяє на етапі їх

сільського господарства імені Петра Василенка

аналізу

ідентифікувати

різноманітні

загрозливі

Науковий керівник – ст. викладач

події, допомагаючи визначитись з відповідними

Краля В. Г.

методами

управління

ними,

що

підвищує

Жодні

зміни

на

підприємстві

в

сучасних

ефективність

управління

ризиками.

Вона

є

умовах

неможливі

без

виникнення

опору

цим

передумовою

використання

відповідних

методів

змінам. Ймовірність опору змін у сучасних умовах

управління

ризиками

виробничо-комерційної

діяльності підприємства.

зростає.

Ознакою

опору

на підприємстві

є

відтермінування початку процесу змін, гальмування

Підприємницький

ризик

–

це

діяльність

темпу

змін

і

збільшення

витрат

порівняно

із

суб'єктів господарювання, пов'язаної з подоланням

запланованими, намагання саботувати зміни

невизначеності в ситуації неминучого вибору, в

всередині підприємства або замінити їх іншими

процесі якої є можливість оцінити вірогідність

нагальними справами, відмова, саботаж, відступ.

досягнення бажаного результату, невдачі і

Опір змінам на підприємстві зумовлений

відхилення від мети, що містяться у вибраних

невпевненістю персоналу, що може проявлятися:

альтернативах

всіх

видів

підприємницької

невизначеністю змін, можливістю виконання нової

діяльності.

роботи, можливістю звільнення, власними

Класифікація ризиків диверсифікована, але з

інтересами менеджерів або груп робітників,

позицій

підприємницької

діяльності

найбільш

відчуттям втрат у працівників; порушенням

важливим є поділ їх за суб'єктами, видами та

соціальних взаємозв’язків, що склалися, загрозою

проявами. Прояви підприємницького ризику – це

втрати влади, зміною статусу працівника;

поєднання

окремого

суб’єкта з

окремим

видом

рутинною роботою; хорошим результатом

ризику.

діяльності

підприємства,

що досягався

останнім

часом; загальним небажанням змін; нездоровою

Найважливішими

видами

ризику

вважаємо:

виробничі, інвестиційні та інноваційні, фінансові,

внутрішньою конкуренцією; уявним браком часу;

високою

плинністю

персоналу;

нестачею

маркетингові.

кваліфікації; незначними ресурсами; нечіткою

Основними

функціями

підприємницького

ризику є: регулююча (з виділенням негативного та

організаційною структурою;

відсутністю творчого

настрою; розумінням того, що результати змін

позитивного

аспектів);

захисна

(історико-

будуть

не

відразу;

порушенням

наступності

генетичний і соціальноправовий аспекти).

структури та влади; неконструктивною реакцією

Література:

персоналу на зміни; втратою контролю за змінами;

порушенням складених норм поведінки, критеріїв

1. Цветкова Е. В., Арлюкова И. О. Риски в

оцінювання роботи і структури управління;

экономической

деятельности:

уч.

пособ.

/

створенням атмосфери прихильності до змін

Е. Цветкова, И. Арлюкова. – СПб.: 2002. – 64 с.

співробітників через їх інформування.

2. Верченко П. І. Багатокритеріальність і

Шляхами подолання опору змінам в сучасних

динаміка економічного ризику (моделі та методи):

умовах функціонування підприємства можуть бути:

[монографія] / П. І. Верченко. – К.: КНЕУ, 2006. –

залучення працівників до планування та реалізації

272с.

змін, що дасть змогу краще їх зрозуміти;

3. Пасічник В. Г., Акіліна О. В. Планування

пропонування працівниками особистих ідей щодо

діяльності

підприємства:

навч.

посіб.

/

змін; навчання співробітників майбутнім змінам;

В.Г. Пасічник,

О. В.

Акуліна.

–

К.:

Центр

матеріальні стимули для тих, хто запроваджує

навчальної літератури, 2005. – 256 с.

зміни;

надання

особі,

яка

чинить

опір, певних

повноважень щодо

впровадження

та

здійснення

4. Рогов М. А. Риск-менеджмент / Рогов М.А.

організаційних змін (введення до складу комісії з

– М.: Финансы и статистика, 2001.– 120 с.

проведення організаційних змін); застосування

5. Хохлов Н. В. Управление риском: учеб.

загрози санкцій за незгоду з проведенням

пособие для вузов / Н. В. Хохлов. – М.:ЮНИТИ-

організаційних змін; навчання та перекваліфікація

ДАНА, 2001. – 239 с.

персоналу.

З

метою

сприяння

змінам

менеджер

має

13

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

провести так званий «аналіз поля сил» і скласти			координує роботу різних структурних підрозділів;
баланс сил, тобто чітко визначити фактори, що			покращує контроль на підприємстві.
сприяють і заважають здійсненню змін. Після			Для			забезпечення			ефективного
цього необхідно шукати шляхи і засоби			функціонування підприємств виникає необхідність
поступової нейтралізації або мінімізації факторів,			наукового обґрунтування стратегій їх розвитку.
що заважають змінам. Аналіз потенційних сил			Поняття «стратегія» використовується в науці
опору дасть змогу виявити тих членів підприємства			та практиці управління з 50-х років XX ст.
або ті групи в ньому, що будуть чинити опір			Концепцію стратегії вперше було розроблено в
змінам, та усвідомити мотиви неприйняття змін.			60-ті роки А. Чандлером, К. Ендрюсом, І.
Процес створення умов для проведення змін			Ансоффом, вони давали перші визначення
охоплює: повний опис змін та ознайомлення з			основних положень стратегічного планування,
ними кожного працівника, якого цей процес			хоча й прив’язувались до теорії інституціоналізму.
стосується; залучення працівників до участі в			Зміст поняття стратегії змінювався під
прийнятті рішень щодо змін; спростування чуток і			впливом економічного розвитку суспільства.
побоювань шляхом більш широкого поширення			Стратегією почали вважати не тільки здійснення
інформації щодо змін; надання змінам якомога			правильного управління ресурсами, але й
більш прийнятного характеру; демонстрацію			правильне визначення напрямів діяльності на
зацікавленості вищого керівництва у змінах.			ринку. Стратегія все частіше трактувалася як план
Підрозділом, який буде здійснювати зміни на			досягнення перемоги над конкурентами за
підприємстві, можуть бути: внутрішньо фірмовий			допомогою комплексу різноманітних дій.
підрозділ, зовнішнє підприємство (консультант).			На сьогодні існує велика кількість визначень
Вибір підходу (теорії) здійснення змін на			стратегії, що трактують це поняття залежно від
підприємстві визначається швидкістю, з якою			об'єкта і предмета своїх досліджень відносно до
мають бути проведені зміни, місцем, з якого вони			конкретної формальної ситуації, і це є свідченням
повинні починатися. Залежно від характеру			значної уваги до цього поняття.
запланованих змін можна обрати ту чи іншу			Сучасне			визначення		стратегії		важко
теорію або їх поєднання.			сформулювати			одним		реченням.		Багато
Такими теоріями є теорії Е та О, авторами			авторитетних вчених пропонували власне бачення
яких є відомі дослідники, Майкл Бір і Нітін Норіа.			змісту стратегії, але їхні визначення мають різний
Теорія Е розглядає фінансові цілі й орієнтується на			зміст. А. Чандлер, автор однієї з перших робіт в
їх ефективне досягнення, враховуючи постійний			галузі	стратегічного			управління		вважав, що
тиск акціонерів компанії. Теорія О розглядає			«стратегія			–це	визначення			основних
організацію як систему, що саморозвивається, і			довгострокових цілей і задач компанії та
більшою мірою орієнтована на корпоративну			вироблення напрямку дій, розподіл ресурсів,
культуру, цілі та мотиви співробітників організації.			необхідних для досягнення цих цілей» [3, с. 24].
			Дане визначення, як показує практика, представляє
ЗМІСТОВНА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ			собою класичний погляд на саму сутність стратегії
			підприємства.
«СТРАТЕГІЯ» ПІДПРИЄМСТВА			Значний вплив на поглиблення і розширення
	БОБРУС М. С.		меж	розуміння стратегії				зробив	І.	Ансофф:
			«Стратегія – це системний підхід, який забезпечує
Харківський національний технічний університет			складній організації збалансованість і загальний
сільського господарства імені Петра Василенка			напрямок росту» [1, с. 246]. «Стратегія – складна і
Науковий керівник – к.е.н., ст. викладач			потенційно потужна зброя, за допомогою якої
	Майборода М. М.		сучасна фірма може протистояти мінливим
			умовам».
Поняття стратегії є базовим у теорії			Як бачимо, І. Ансофф не намагається
стратегічного	управління, оскільки саме вона є		представити занадто широке визначення стратегії, і
об’єднуючим	механізмом цілей	можливостей	водночас		апелює		до	таких	невід’ємних
(потенціалу) та умов (зовнішнього середовища).			характеристик цього поняття, як системність,
Стратегія допомагає підприємству вибрати свій			складність, довготерміновість, збалансованість,
раціональний шлях розвитку і створити			загальна спрямованість росту, адаптивність до
найважливіші переваги у його функціонуванні:			зовнішніх умов, тощо.
готує його до змін у зовнішньому середовищі;			Серед провідних зарубіжних і вітчизняних
пов’язує його ресурси зі змінами зовнішнього			фахівців не існує однозначності у висвітленні
середовища;	прояснює проблеми,	які виникають;	поставлених питань. Зокрема, можна стверджувати
			14

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

про

доцільність

виділення

декількох

середовищі, реалізація якої повинна привести

різноспрямованих

підходів

щодо

розуміння

організацію до досягнення поставленої перед нею

вченими базового поняття стратегії підприємства,

комплексної

концептуальної

стратегічної

мети

які можна об’єднати таким чином:

(цілей).

1. Стратегія як план розвитку. Стратегію часто

5. Стратегія як модель взаємодії із зовнішнім

описують, як логічний, поетапний процес,

середовищем.

Найбільш

прогресивна

і

результатом якого стає розробка офіційного

реалістична, на мій погляд, змістовна концепція

планового документу, який являється певним

стратегії відображає процесний підхід до її

керівним

положенням

щодо

реалізації

розуміння, як адаптивної поведінки, а більш

довгострокових намірів підприємства.

формалізовано, як концептуальної (тобто такої, яка

Відомий американський вчений Р. Грант

стосується найважливіших, життєво необхідних

відмічає, що «на самому загальному рівні стратегія

аспектів і напрямів діяльності та розвитку)

– це планування способів, за допомогою яких

індикативної (рекомендованої) моделі адаптивної

організація

або

індивід

можуть

досягти

поведінки (траєкторії руху) підприємства в

поставлених цілей» [2, с. 33]. Перевагою даного

нестабільному

і

мінливому

зовнішньому

визначення, на мій погляд, є те, що автор розглядає

середовищі на довгострокову перспективу, яка

стратегію в динаміці, визначаючи її як плановий

повинна забезпечувати його сталий розвиток.

процес, який визначає способи досягнення цілей

Узагальнюючи викладене слід погодитись, що

організації.

стратегія підприємства завжди повинна бути

Слід зазначити, що в дійсності формулювання

націлена на отримання певного результату, який

стратегії не завжди виявляється раціональним і

очікується від її реалізації.

лінійним процесом, яким його намагаються

Література:

представити окремі теоретики і практики

управління.

1. Ансофф

І.

Статегічне

управління

/

2. Стратегія

як

перспективний

напрям

І Ансофф; [пер. з англ.] - К.: Економіка, 2009. –

розвитку. Прихильники цього підходу вкладають у

519 с.

зміст розуміння стратегії загальне твердження про

2. Грант Р.М. Современный стратегический

те, що вона «пов’язана з виробленням

анализ / Р.М. Грант. – Изд. 5-ое, [перераб.и

доп.].

довгострокового напрямку руху і визначенням

/ Р.М. Грант : пер. с англ. / под ред. В.Н. Фунтова.

масштабу діяльності компанії».

– СПб. : Изд-во "Питер", 2008. – 560 с.

Жодна стратегія не може, в силу своєї

3. Чандлер

А.

Стратегія

і

структура

/

сутності, дати детальної картини майбутнього, –

А. Чандлер . - К.: Світ, 2008. - 464 с.

єдине що вона може – це визначити загальний,

4. Бакум

М.М.

Теоретичні

засади

перспективний і якісний напрям руху організації

використання

резервів

підвищення

економічної

від теперішнього стану до цільового майбутнього

ефективності виробництва зерна / М.М. Бакум //

стану.

Вісник СНАУ «Економіка і менеджмент». - Суми:

3. Стратегія як

цілевизначення.

За

думкою

СНАУ, 2011. – Вип. 5/1 (46). – С. 62-66.

багатьох вчених центральним поняттям, яке

відображає змістовну сутність категорії «стратегія» є

УДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ

питання встановлення цілей підприємства, які

визначаються, як довгострокові; стратегічні;

ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

головні; іноді – абстрактні.

ПІДПРИЄМСТВА

Процес

цілевизначення

на

підприємстві

БУРДОВІЦИНА К. Р.

завжди має бути забезпечений засобами їх

реалізації, і тому у багатьох літературних джерелах

Харківський національний технічний університет

наголошується на подвійному змісті стратегії.

сільського господарства імені Петра Василенка

Виходячи з викладеного слід відзначити, що

Науковий керівник- к.е.н., доцент

розуміння стратегії як процесу встановлення

Артеменко О. О.

довгострокових цілей необхідно розглядати у

нерозривній єдності з її важливою сутнісною

Під стратегією прийнято розуміти комплексну

характеристикою, як засобу реалізації цілей.

програму дій (заходів), яка забезпечує здійснення

4. Стратегія як засіб реалізації цілей. В даному

місії (генеральної мети) фірми і досягнення її

трактуванні стратегію можна охарактеризувати як

множинних цілей. При цьому стратегія завжди є

загальний алгоритм, систему заходів, інструментів,

багато-об’єктною. Зокрема, об’єктами стратегії

рішень щодо вибору альтернативної моделі

можуть бути продукція, капітал, максимізація

поведінки

підприємства

у

зовнішньому

прибутку,

поведінка

на

ринку,

15

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

конкурентоспроможність, технологія та інші

стимулювання збуту; відсутність налагодженої

елементи ринкової системи господарювання.

системи «зворотного» зв’язку з покупцями товарів і

Діагностика стратегії підприємства передбачає

послуг компанії.

аналітичну оцінку внутрішніх можливостей щодо

З методологічної точки зору, причиною усіх

задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня

вище наведених недоліків і недоглядів є

їх використання.

непорозуміння

й

ігнорування

керівництвом

Дієздатність стратегії має визначатись за

компанії ролі і місця маркетингу і маркетингу-

допомогою відповідних критеріїв і умов.

менеджменту

в

управлінні

підприємством.

Основними з них є такі:

Головним і вирішальним заходом щодо подолання

– цілісність; за яких умов кожна з її складових

сформованої ситуації повинне бути формування

може “працювати” на загальну стратегію;

єдиної служби маркетингу, що складається зі

– адекватність

стратегії

навколишньому

спеціалістів-маркетологів

досить

високої

зовнішньому ринковому середовищу (відповідає

кваліфікації.

принципу сумісності з ним) з огляду на його

Проблема

підвищення

ефективності

швидкі зміни;

виробництва та діяльності підприємства в цілому

– збалансованість

між

собою

стратегічних

полягає в забезпеченні максимально можливого

цілей і матеріально-фінансових ресурсів фірми;

результату на кожну одиницю затрачених

– врахування

потенційної

можливості

трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

комерційного ризику і передбачення конкретних

Основні

чинники

підвищення

ефективності

заходів

для

його

мінімізації

або

повної

роботи підприємства полягають в підвищенні його

“нейтралізації;

технічного рівня, вдосконаленні управління,

– обґрунтованість

ділового планування

і

організації виробництва і праці, зміні обсягу та

термінів реалізації, які містить у собі довгота

структури виробництва, поліпшенні якості

короткострокові цілі.

природних

ресурсів

тощо.

Лише

вміле

Внаслідок

перегляду

результатів

діяльності

використання всієї системи названих чинників

підприємства і виявлення невідповідності між

може забезпечити достатні темпи зростання

запланованими

результатами

та

фактичними

ефективності виробництва.

даними, може висуватися пропозиція щодо

перегляду діючої стратегії. Залежно від того, на

Література:

якій стадії життєвого циклу перебуває фірма у

даний час, її керівництво може вибрати одну з

1. Лопата А.М. Удосконалення та підвищення

наведених нижче базових стратегій:

ефективності

стратегії

розвитку підприємства

– стратегію

виживання

–

вона

є,

по суті,

Економіка підприємства: Посіб. / А.М. Лопата. –

захисною стратегією і використовується за

К. : Знання, 2008. – 697 с.

кризового

стану

економічної

діяльності

2. Електронний ресурс – Режим доступу до

підприємства;

інформації:http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/s

– стратегію стабілізації – стратегію діяльності

ites/default/files/NVO_214_18_04.pdf

підприємства

з

урахуванням

нестабільності

(коливання) обсягу продажу своєї продукції і

СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

отримуваної величини доходів;

– стратегію

зростання

(наступальну)

–

ВОРОБЙОВА Н.О.

стратегію стабільного зростання обсягів продажу,

прибутку

капіталу, зайняття

вигідних

положень

Харківський національний технічний університет

(ніш) на ринку.

сільського господарства імені Петра Василенка

Дослідивши

діяльність

підприємства можна

Науковий керівник – асистент

виділити, що серед загальних недоліків в

Даниленко В. В.

організації маркетингової діяльності можна назвати

такі як відсутність єдиного методологічного

Важливим в підприємстві та головною метою

підходу до маркетингової концепції компанії;

здійснення

підприємницької діяльності

виступає

орієнтацію керівництва компанії на застарілі

прибуток. Він відіграє провідну роль, висвітлюючи

маркетингові концепції; відсутність єдиної служби

різнобічні економічні взаємозв’язки у процесі

маркетингу на підприємстві і цілеспрямованій

відтворення та забезпечує соціальний розвиток

діяльності в області управління маркетинговою

підприємства. Поняття прибутку являється

діяльністю; відсутність ясних стратегічних цілей і

дискусійною категорією. Дослідження його

планів компанії і лінійних підрозділів; недостатня

економічної сутності бере початок ще з XVII ст. і

діяльність

компанії

в

області

реклами

і

продовжується до сьогодні. Серед великої кількості

16

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

економічних теорій, теорію прибутку економісти

на їхню думку прибуток - це особливий

характеризують як одну з найбільш складних. Тому

відтворений ресурс комерційної організації,

проблема її обґрунтування належить до

багатогранний показник, що характеризує різні

найважливіших

проблем

економіки

та

сторони бізнесу: його кінцевий фінансовий

господарської практики.

результат,

ефект

господарської

діяльності

Вагомий внесок у дослідження економічної

комерційної організації, чистий дохід підприємця

сутності прибутку, визначення джерел його

на вкладений капітал, винагороду за ризик

походження

зробили

такі вчені-економісти, як

підприємницької діяльності [5].

А. Бабо, К.

Маркс,

Ф.

Найт, Д. Рікардо,

Не

варто

забувати,

що

успішне

П. Самуельсон,

А.

Сміт,

Й.

Шумпетер,

функціонування підприємства на ринку того чи

Е. Чемберлен, Дж. Хікс та ін. [1]. В сучасних

іншого товару визначається його здатністю

умовах даному питанню продовжує приділяти

приносити достатній дохід для відшкодування

першочергову увагу значна частина вітчизняних та

витрат і формування прибутку. Отже, прибуток,

зарубіжних економістів. Зокрема серед них можна

будучи фінансовим результатом підприємства,

виділити

І.А. Бланка,

Н.М. Бондара ,

характеризує

абсолютну

ефективність

його

О.О. Гетьмана,

С.Ф.

Покропивного

,

діяльності.

А.М. Поддєрьогіна, В.М. Шаповала, Л.І. Шваба і

Багато економістів вважають, що українським

т. д. Але, необхідно зазначити, що як економісти-

підприємствам вдається втриматися на плаву тільки

класики так і сучасні вчені-економісти не мають

завдяки дешевій робочій силі. Але подібні дії

єдності

думок

щодо визначення змісту категорії

швидше гальмують розвиток підприємства.

«прибуток», тому теорія прибутку досі залишається

Необхідно провести детальний аналіз стану

незавершеною та містить в собі певні протиріччя.

підприємства

і

розробити

організаційно-

Сучасна економічна думка розглядає прибуток

економічні

рекомендації,

спрямовані

на

як доход від використання факторів виробництва,

оздоровлення підприємства, тобто створення

тобто праці, землі і капіталу. Заперечуючи

стрункої системи, головним елементом якої є

прибуток як результат експлуатації, привласнення

оперативний управлінський облік.

неоплаченої найманої праці, можна виділити

Необхідно

вести

на

підприємстві

наступні визначення прибутку: по-перше, це

управлінський облік, який буде спрямований на

оплата за послуги підприємницької діяльності, по-

прогнозування,

планування,

облік

витрат,

друге, це плата за новаторство, за талант в

виконання робіт, аналіз витрат виробництва,

управлінні фірмою, по-третє, це плата за ризик, за

надання отриманої інформації для оперативного,

невизначеність

результатів

підприємницької

тактичного і стратегічного управління поточними

діяльності. Ризик, у свою

чергу,

може

бути

витратами і кінцевими результатами діяльності

пов'язаний з вибором того чи іншого

підприємства.

управлінського, соціального чи науково-технічного

Для

підвищення

ефективності

роботи

рішення при певних варіантах природно-

підприємства

першорядне

значення

має

кліматичних умов. Під ризиком тут також

акцентування

резервів

збільшення

обсягів

розуміється нездоланні і незалежні від нас

виробництва і реалізації, зниження собівартості

обставини - стихійні лиха, міжнаціональні та

продукції (робіт, послуг), зростання прибутку.

міждержавні конфлікти тощо. Всі результати

Фінансово-господарська

діяльність

ризику можуть, як опосередковано, так і прямо

підприємства залежить від кінцевого результату -

вплинути на величину прибутку, тобто аж від

розміру прибутку. Показник прибутку залежить від

збільшення прибутку до розорення фірми. Тому

обсягів виробництва, від витрат на виготовлення

на підприємствах використовується теорія ризику,

продукції, і відіграє важливу роль в економіці

розроблена у наш час, з допомогою якої можна

підприємства. Основна фінансова та інвестиційна

розрахувати

ступінь

можливих

соціально-

діяльність підприємства впливає на всі його

економічних наслідків.

грошові надходження і витрати. На масу прибутку

Звичайно, всі автори сходяться в тому, що

підприємства

впливає

також

собівартість

прибуток представляє собою різницю між

виробництва продукції (послуг). А тому кожне

доходами та витратами, залишок після проведення

підприємство прагне мінімізувати витрати при

всіх

розрахунків,

фінансовий

результат.

цьому не погіршуючи якість товару та інші

Дослідники одностайно розглядають прибуток,

показники. Важлива роль належить здійсненню на

який одержують підприємства від продажу

підприємстві всіх організаційних, технічних та

продукції (послуг).

економічних заходів щодо зростанню маси

Що ж стосується трактування поняття

прибутку

та

підвищенню

рентабельності

прибутку окремих вчених (Іонова, Селезньова), то

виробництва.

17

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

Література:

узагальнити наступні положення. По-перше,

1. Бабо А. Прибыль / А. Бабо ; пер. с фр.

керівники вважають, що у діяльності їх

Е.П. Островской; общ. ред. В.И. Кузнецова. – [4-е

підприємств немає ніякого маркетингу і це їм

изд. испр.]. – М.: Издательская группа «Прогресс»

зовсім не потрібно.

«Универс», 1993. – 175 с.

По-друге, вони лише в теорії знають про

2. Бланк

И.

А.

Управление

прибылью

/

існування конкурентоспроможності, в деяких

И.А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2007. – 768 с.

випадках про методи її визначення та шляхи

3. Бобир

Ю.

О.

Проблеми

забезпечення

підвищення, однак, знову ж таки, у своїй

прибутковості АПК України / Ю. О. Бобир //

виробничій діяльності не приділяють цьому увагу.

Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. –

І, по-третє, керівники наголошують на тому,

№ 10. – С. 103-106.

що за сучасних умов функціонування основне і

4. Гончаренко Л. Н. Управление прибылью

єдино важливе їх завдання – зосередження

организаций

торговли

:

монография

/

основної уваги на виробництві продукції та її

Л.Н. Гончаренко, Т. Б. Кувалда, И. С. Метелев. –

ефективному збуті.

Омск: Типография «С – Принт», 2007. – 148 с.

Саме за таких реалій, на нашу думку,

5. Дем'яненко М. Я. Фінансові чинники

поєднання теорії до проблем практики може бути

формування доходів у сільському господарстві /

ефективним

інструментом

підвищення

М.Я. Дем'яненко // Економіка АПК. – 2008. –

конкурентоспроможності

сільськогосподарських

№ 5. – С. 18-20.

підприємств

на

перспективу.

Використовуючи

зазначений підхід, ми, фактично, можемо і

МАРКЕТИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

характеризувати

конкурентоспроможність

підприємства та його продукції через систему

ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ

базових показників ефективності

поточної

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

діяльності,

адже

головним

критерієм

оцінки

АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

поведінки оператора ринку є результативність [1].

ГЕРАЩЕНКО Д.А.,КОСТЕНКО К. В.

При цьому, слід також відмітити, що процес

використання

маркетингу

в

аграрних

Харківський національний технічний університет

підприємствах відбувається у повному обсязі, але

сільського господарства імені Петра Василенка

не розглядається в такому розрізі.

Науковий керівник – к.е.н., доцент

Зокрема, хотілось би звернути увагу, що на

Мандич О. В.

будь-якому підприємстві, в тому числі й

сільськогосподарському, існує і товарна політика, і

Конкурентоспроможність

підприємства

в

цінова, і комунікації або товаропросування, і

теорії є концентрованим проявом переваг над

звичайно ж політика розподілу або збуту

конкурентами з точку зору економічної, техніко-

продукції. Всі зазначені інструменти маркетингу

технологічної, організаційної, управлінської та

належним чином функціонують, але лише як

інших видів діяльності підприємства. При цьому їх

окремі елементи. Тому, ефективність їх

можна виміряти

загальними

економічними

використання буде значно більшою при

показниками (зниження виробничих витрат,

застосуванні зазначених політик у комплексі, як

отримання додаткового прибутку, підвищення

єдине ціле. І якщо додати ще й аналіз об’єктового

рівня рентабельності, збільшення ринкової частки

ринку, хоча б його основних показників, то все це,

підприємства та обсягів продажів продукції тощо).

як система, і складатиме маркетингову діяльність і

Всі зазначені сфери виробничо-комерційної

саме тоді

сільськогосподарські

підприємства

діяльності підприємства

повністю

змістовно

зможуть

стверджувати

про

маркетингову

пов’язані з провадження маркетингової діяльності.

інноваційність їх функціонування.

Якщо розглядати в теорії, то маркетинг в

Література:

найпростішому розумінні являє собою управління

виробничо-збутовою діяльністю підприємства з

1. Мандич О.В. Основні фактори формування

метою не лише отримання прибутку, а й

ринкової позиції зерновиробників / О.В. Мандич

якнайповнішого задоволення потреб споживачів.

// Вісник Харківського національного технічного

Маркетингова діяльність на підприємстві базується

університету сільського господарства імені Петра

на використанні основних чотирьох інструментів –

Василенка. Випуск 149. – Харків : ХНТУСГ, 2014. –

товарної, цінової, комунікаційної та збутової

С. 224-229.

політик в комплексі.

2. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность:

Проведене дослідження

діяльності окремих

экономика,

стратегия,

управление

/

сільськогосподарських

підприємств

дало змогу

Р.А. Фатхутдинов. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 312 с.

18

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

СУЧАСНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

пов’язані з істотними змінами, що відбуваються в

ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ЗМІНАМИ

зовнішньому середовищі господарювання або зі

ГОЛОВІНЦОВА А.О.

змінами

генеральної

стратегії

управління

підприємством. Таким чином, враховуючи

Харківський національний технічний університет

стратегію розвитку підприємства та ступінь змін,

сільського господарства

імені Петра Василенка

пропонується

застосовувати

в

умовах

Науковий керівник – ст. викладач

досліджуваних

підприємств

сучасні

методи

Краля В. Г.

управління змінами.

Розглянемо особливості кожного з них.

Сучасні методи управління змінами довели

Реінжиніринг бізнес-процесів (РБП) – комплекс

свою дієвість у сучасній практиці господарювання

організаційних,інформаційних та інженерних

зарубіжних

підприємств.

Щодо

діяльності

заходів, спрямованих на кардинальне покращення

вітчизняних підприємств, то варто зазначити, що

основних

показників

діяльності

компанії.

не багатьом з них вдається досягти позитивних

Реінжиніринг бізнес-процесів реалізується шляхом

результатів реалізації даних методів. Глобалізація

моделювання, аналізу та перепроектування

та сучасні економічні процеси позбавляють

існуючих бізнес-процесів. Біореінжиніринг –

вітчизняних підприємств надії захиститися від

менш радикальне перепроектування бізнес-

хвиль світової конкуренції національними межами.

процесів,

що

передбачає

використання

поряд

з

Крім цього, переважна більшість керівників, якщо

«жорсткими інструментами», «м’яких» інструментів

ще ясно не усвідомлюють, то в усякому разі,

впровадження змін.

відчувають необхідність адаптації підприємств до

Основною

метою

РБП

вважається

нових умов, змін у стилі та методах управління.

забезпечення

виживання

підприємства

в

Росте розуміння того, що у даній ситуації навряд

екстремальній, кризовій ситуації, прискорення

чи вдасться

обійтися

традиційними

методами

адекватності його реакції на зміни у вимогах

«поліпшення

і

вдосконалення»

системи

прискіпливих споживачів.

стратегічного управління. Варто зазначити, що

Розрізняють такі види реінжинірингу бізнес-

навіть

підприємство,

що

має

потужний

процесів:

стратегічний

потенціал,

не

має

змоги

1) кризовий

реінжиніринг

спрямований

на

використовувати всі зазначені методи. Часто

вирішення

кризових

проблем

господарюючих

відбувається так, що за одними аспектами

суб’єктів;

діяльності,

підприємству

потрібні

більш

2) реінжиніринг розвитку застосовується у тих

радикальні та термінові перетворення, а за іншими

випадках, коли динаміка розвитку знижується,

– достатньо проводити поступові, але постійні

структура організації й управління виробничо-

вдосконалення. Необхідність управління змінами в

торговим та інвестиційним процесами, що діють,

організації пов’язана з невідповідністю процесу

вже досягла граничного рівня отримання прибутку.

управління потребам, зумовлена середовищем її

Перевагою реінжинірингу бізнес-процесів є

функціонування. При цьому потрібно брати до

перехід до якісно нового рівня ефективності

уваги те, що зміни у будь-якому одному підрозділі

бізнесу, здійснення прориву в діяльності,

організації, зазвичай, впливають на інші підрозділи

забезпечення

значного підвищення

результатів

і на організацію загалом.

функціонування.

Варто зазначити, що залежно від ситуації, яка

Аутсорсинг (від. aнгл. оutsourcing – зовнішнє

склалася, впливу факторів зовнішнього та

джерело) – це передавання частини функцій з

внутрішнього середовища, метод управління

обслуговування діяльності підприємства стороннім

змінами може доповнюватися, корегуватися або

підрядникам чи постачальникам, за умови

використовуватися частково. Вид змін, які

гарантування ними відповідного рівня якості та

плануватимуться,

залежить

від

потенціалу

ефективності

їх

виконання,

на

основі

підприємства, наявності виробничих, фінансових

трансформації чи оновлення бізнес-процесів і

ресурсів та потреби у змінах. Метою розвиваючих

технологій та з можливістю переходу частини

змін є підвищення ефективності існуючих бізнес-

персоналу

підприємства

до

постачальника

процесів без принципової їх зміни, спрямовані на

(аутсорсера). Метою аутсорсингу, як інструмента

поліпшення поточної або оперативної діяльності

управління, є підвищення ринкової вартості

підприємства. Відповідно, метою перетворюючих

підприємства

завдяки

поліпшенню

результатів

змін є поступове принципове перетворення

його діяльності, зниженню витрат і ризиків,

окремих або навіть усіх процесів на підприємстві.

підвищенню

конкурентоспроможності

продукції

Трансформаційні

зміни

–

проведення

через залучення зовнішніх контрагентів, які

комплексних перетворень підприємства в цілому,

спеціалізуються на виконанні певних, як правило,

19

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

не профільних для підприємства виробничогосподарських функцій.

Розрізняють такі види аутсорсингу:

1)аутсорсинг у сфері інформаційних технологій (ІТ-аутсорсинг) передбачає передавання зовнішньому виконавцеві таких процесів, як розробка, встановлення і супроводження програмних продуктів, обслуговування комп’ютерної техніки, створення і обслуговування бази даних, консалтинг послуг у сфері електронного бізнесу тощо;

2)аутсорсинг окремих бізнес-процесів, які не

єосновними у виробничо-господарській діяльності підприємства, зокрема: аутсорсинг постачально-збутових операцій, управління персоналом, управління рекламними акціями, маркетингу, ведення бухгалтерського обліку, прибирання приміщень, організації громадського харчування, охоронних послуг, озеленення території тощо;

3)виробничий аутсорсинг, коли підприємство передає підряднику всі процеси з виробництва певної продукції чи доручає йому виготовляти окремі вузли, деталі або напівфабрикати, які є складовими основної продукції. Виробництво такої продукції або її складових (комплектуючих), як правило, розміщують у країнах з дешевою робочою силою;

4)аутсорсинг персоналу (аутстафінг) передбачає для роботи на підприємстві працівників без документального оформлення з ними юридичних відносин. При цьому підприємство-провайдер набирає в штат працівників, які фактично працюють (постійно або тимчасово) на іншому підприємстві (у замовника).

Переваги аутсорсингу:

− можливість отримати доступ до ресурсів та ринків збуту;

− підвищити якість комплектуючих; − знизити загальні витрати за рахунок

відсутності заготівельного та допоміжного виробництва;

− вивільнити дефіцитне устаткування і висококваліфіковану робочу силу для роботи над ресурсномісткими операціями;

− оптимізувати роботу відділу постачання внаслідок скорочення номенклатури закуповуваних виробів та за рахунок закупівлі зібраних у вузли виробів.

В свою чергу, середній і малий бізнес може втримати конкурентні позиції за рахунок надання аутсорсингових послуг для великих підприємств як всередині країни, так і за її межами, і також долучитися до міжнародної кооперації, зокрема у галузях переробної промисловості.

20

Даунсайзинг (від aнгл. downsizing – зменшення розмірів компаній) – зменшення розміру організації для покращення її функціонування або зменшення витратної частини бюджету, в основному за рахунок скорочення кадрів, проведення більш ефективної HRдіяльності, перетворення структури фірми, зміни ключових цілей та робочих процесів фірми.

В сучасних умовах господарювання перспективним є застосування сучасних методів управління змінами, проте необхідною є їх адаптація до особливостей вітчизняної економіки, нормативно-правової бази. Подальші дослідження пов’язані з розробкою механізму адаптації та застосування окремих методів управління змінами на виробничих підприємствах України.

Література:

1. Воронков Д.К. Розвиток підприємства: управління змінами та інновації : монографія / Д.К. Воронков, Ю.С. Погорелов. – Х. : АдвА, 2009.

– 435 с.
2. Садєков А.А.	Стратегічне	управління

підприємством. Управління змінами : навч. посіб. для студ. спец. 8.050107, 7.050107 ден. і заоч. форм навчання / А.А. Садєков, О.Ю. Гусєва. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2010. – 413 с.

3. Таранюк Л.М.		Методологія реінжинірингу
бізнес-процесів	промислових		підприємств /
Л.М. Таранюк	//	Механізм	регулювання

економіки, 2011. – № 1. – [Електронний ресурс] Режим доступу www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mre/2011_1/3_ 2.pdf.

4. Фединець Н.І. Управління змінами в організації / Н.І. Фединець // Наук. вісник Нац. лісотех. ун-ту України. – 2011. – Вип. 21.15 – С. 292–298.

ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЧИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В КОМПАНІЯХ ТА ОРГАНІЗАЦІЯХ?

ГРАБАР Л.І.

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

Науковий керівник – ст. викладач Харчевнікова Л. С.

Централізація та децентралізація – питання, яке стало найбільш актуальним на сьогоднішній день на теренах України і це являється фактом того, що в пострадянській Україні виникла необхідність в грамотній побудові внутрішньої політики, діяльності державних інститутів, а також