Вестник_СНТ_2015_(Часть_2)

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

роль головного керівника, який традиційно

• бути

дуже

уважним

до

своїх

слів і

виконує обов'язки правового і соціального

висловлювань, ніколи незаслужено не нарікати на

характеру.

своїх підлеглих і колег;

Роль лідера робить менеджера відповідальним

• позбавлятися від непридатних працівників;

за мотивацію підлеглих, а також за набір,

• намагатися

працьовитістю

та

кмітливістю

підготовку кадрів та супутні цим аспектам питання.

заслужити

гарну

оцінку

з

боку

свого

Забезпечуючи

роботу

саморозвивання мережі

безпосереднього керівника;

зовнішніх контактів і джерел інформації, які

• постійно

займатися

самоосвітою,

вивчати

надають інформацію і послуги, менеджер грає

практичний досвід колег;

роль сполучної ланки.

• виробляти у собі здатність розмірковувати,

Міжособистісні ролі

роблять

керівника

вміти логічно мислити;

пунктом зосередження інформації, що надає йому

• бути спостережливим;

інформаційні ролі, і перетворює його в центр

• бути у курсі подій і проблем, які існують в

обробки

інформації.

Постійно

збираючи

організації та оточують її;

різноманітні відомості спеціалізованого для своєї

• уміти розвивати та поглиблювати знання в

роботи характеру, що надходять як із зовнішнього

усьому, що стосується безпосередньої роботи;

середовища, так і зсередини організації, менеджер

• виявляти

ініціативу,

не

боятися

грає роль приймача інформації. Менеджер,

відповідальності;

отримуючи

різноманітну

інформацію

від

• уміти аналізувати свої помилки, а коли треба

внутрішніх і зовнішніх джерел, частина якої носить

— і визнавати їх;

фактичний характер, а частина вимагає

• уміти активно захищати свої погляди, бути

обговорення та інтерпретації для прийняття

впевненим у своїх переконаннях;

рішення, передає її і грає роль розповсюджувача

• зберігати

почуття

шани,

відстоювати

інформації. Передаючи інформацію для зовнішніх

гідність;

контактів організації (шляхом публічних усних і

• подавати особистий приклад;

письмових виступів) з проблем даної галузі, щодо

• мати

гарну

виправку,

витримку,

планів та політики дій, а також результатів роботи

характеризуватися чітким мовленням, бездоганною

організації, менеджер грає роль представника.

поведінкою.

Виконуючи

міжособистісні та

інформаційні

Менеджер

повинен

бути

самоорганізованою

ролі, керівник відіграє також ролі, пов'язані з

та дисциплінованою людиною, вміти берегти свій

прийняттям рішень: підприємця, розподільника

і чужий час. Для цього йому треба:

ресурсів, устранітеля порушень, провідного

• точно визначати свою мету;

переговори від імені організації [2].

• вміти зосереджуватися на головному;

Менеджери

у

процесі

діяльності

• встановлювати твердий термін у всьому, що

дотримуються визначених принципів. Принципи

стосується справи;

– це початок, основа, це те, що є в підвалинах

• бути рішучим, навчитися говорити "ні";

визначеної теорії науки.

• не захоплюватися телефонними розмовами;

Принцип керівництва - це орієнтири, що

• виробити

звичку занотовувати все, що

застосовуються в усіх ситуаціях.

заслуговує на увагу;

Освоєння навичок правильного використання

• уникати

перешкод,

які

відволікають

від

цих принципів допомагає стати хорошим

справи;

керівником.

• планувати

та

раціонально

використовувати

Одна

з

найважливіших

характеристик

робочий час;

ідеального менеджера — його професійна

• навчитися слухати;

обізнаність. Високо цінуються також збалансовані

• діяти нестандартно, не за шаблоном;

здібності такого фахівця, його ентузіазм, здатність

• розпочинати все якомога раніше, а справу —

до творчості, а інколи — і до чорнової роботи,

невідкладно;

гнучкість мислення. Але треба розуміти, що

• змінювати

заняття,

придумувати

собі

менеджера здебільшого цінують не за знання, а за

стимули.

конкретні дії та їх результат. Тому він повинен:

Підсумовуючи все наведене вище, можна

• навчитися управляти людьми;

виділити п'ять основних умінь відмінного

• ввічливо та запобігливо ставитися до своїх

менеджера (керівника):

працівників, всебічно вивчати їх характер,

• уміння

вести людей за собою та

поведінку, працю, дотепність, особисте життя

пристосовуватися

до

сприйняття

роботи,

тощо;

виконаної іншими людьми;

31

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

• уміння

чітко, по-діловому організовувати

народногосподарським

значенням

і

біологічними

справу, тобто дотримуватися розпорядку дня,

властивостями. Ефективність ринку соняшнику

регламенту роботи тощо;

значною мірою залежить від функціонування

• уміння

приймати

самостійні

рішення,

ринкової інфраструктури та ринкових механізмів.

виявляти ініціативу;

Аспекти розвитку ринку соняшнику продуктів

• уміння

домагатися

результатів,

бути

його переробки були розглянуті у працях багатьох

наполегливим;

вітчизняних вчених: Бронін О.В, Карпенко А.В.,

• уміння

сприймати

та

стимулювати

Маслак О.В, Кондратюк Н. В,

Рубін С.С. Протягом

підлеглих [3].

останніх років попит на насіння соняшнику

Література:

зберігається за рахунок потреб переробних

підприємств та його експорту.

1. Віноградська О.М.

Основи

менеджменту/

Сучасні

тенденції реалізації

соняшника

Навчальний

посібник/ О.М. Віноградська,

напрямлені на збільшення кількості реалізованої

В.С. Шевченко, Н.С. Віноградська,-Харків: 2009. –

продукції,однак прибуток значно не збільшується

100 с.

оскільки збільшується собівартість

про що свідчать

2. Тебекін

А.В., Касаєв Б.С.. Менеджмент

дані таблиці.

організації [Навчальний посібник]/ Москва: 2008.

Таблиця 1

– 260 с.

3. Стеценко

І.

Основи

менеджменту.

Хто

Результати реалізації соняшника

такий менеджер: Навчальний посібник/ Іван

за 2012-2014 рік

Стеценко. – К.: А.С.К., 2005. – 221 с.

2014 р. у

Показник

2012 рік

2013 рік

2014 рік

% до

2012р.

ІНФРАСТРУКТУРНІ АСПЕКТИ

Кількість

6813

6956,8

7737,5

113,6

реалізованої

РОРЗВИТКУ РИНКУ СОНЯШНИКУ

продукції, тис. т

Повна

16782078,0

16142915,5

21814865,4

129,9

КРИВОНІС І.І.

собівартість

продукції,тис. грн.

Харківський національний технічний університет

Прибуток

24465164,1

4602858,9

7952549,3

32,5

сільського господарства імені Петра Василенка

(збиток), тис. грн.

Джерело: дані Держстату України [4].

Науковий керівник – ст. викладач

Дудник О. В.

На світовому і внутрішньому ринках насіння

Аграрний сектор України, базовою складовою

соняшнику

і

продукти

його

переробки

являють

собою важливий, конкурентоспроможний товар,

якого є сільське господарство, формує продовольчу

що

користується

попитом,

при

чому його

та у визначених межах економічну, екологічну та

імпортують як в основному промислово розвинуті

енергетичну

безпеку,

забезпечує

розвиток

країни, і експортують країни, що розвиваються, і з

технологічно

пов’язаних

галузей

національної

економіки та створює соціально-економічні умови

перехідною

економікою.

У

торгівлю

лише

включено понад 66 країн. Основними країнами-

сільського розвитку [3].

експортерами є Росія, Україна, Франція, США. На

Аграрний

ринок

України

діє

в

умовах

них припадає 81,2 % від світового експорту [1].

недостатніх

заходів

державного

регулювання

Для

детального аналізу

проблеми реалізації

розвитку агропромислового комплексу, низького

сільсько-господарської продукції, в т. ч. і насіння

матеріального, технічного та інформаційного

забезпечення

-

слаборозвинутої

ринкової

соняшника, треба розглянути канали її реалізації.

інфраструктури.

На

даний

час в

Україні

утворюється

значна

кількість бірж, які обирають різні підходи роботи з

В останні роки сільське господарство України

клієнтами. Особливістю роботи товарних бірж є й

досягло стабільної позитивної динаміки і все

більше

нарощує

обсяги

виробництва

те, що зараз укладаються угоди тільки на реальні

сільськогосподарської

продукції,

зокрема

товари,

такі як

спот і форвард, ф’ючерсні

рослинництва.

контракти

майже

не застосовуються. З

цих та

інших причин біржі не змогли зайняти належного

Особливої

уваги

заслуговує

виробництво

місця у сфері реалізації.

олійних культур,

а саме -

соняшнику,

як основної

На

фоні

цього

виникають

посередницькі

експортованої культури країни.

фірми. Які тільки гальмують і збільшують шлях

Пріоритетність

виробництва

насіння

соняшнику

обумовлена

його

просунення агропродукції, підвищують її ціни для

32

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

споживачів та присвоюють значну кількість прибутків. Альтернативними шляхами для вирішення цієї проблеми є укладання довгострокових контрактів, реалізація продукції через оптові ринки, створення агропромислових асоціацій та ін.

Кінцевим етапом вирощування соняшника є реалізація насіння культури.

Для отримання прибутку від реалізації та ведення ефективного виробництва слід звернути увагу на такі рекомендації:

•створити такі умови співробітництва сільськогосподарських товаровиробників та заготівельників (покупців), щоб ціна та обсяг реалізації продукції не залежали від останніх;

•вирішити проблему диспаритету цін;

•прискорити процес формування інфраструктури ринків через створення і розширення маркетингової мережі збуту сільськогосподарської продукції від виробника до споживача;

•удосконалити механізм реалізації продукції за рахунок укладання довгострокових контрактів держави із сільськогосподарськими товаровиробниками;

•ужити заходів щодо формування цивілізованого біржового ринку продукції сільського господарства в т. ч. і насіння соняшника шляхом створення законодавчо нормативної бази і умов, які забезпечують торгівлю за реальними цінами; запровадити нові біржові технології, адаптовані до умов сучасного господарювання [5].

Наразі в галузі рослинництва спостерігається стан нерозвиненості ринкової інфраструктури, тінізації національної економіки, непрозорості та нестабільності ринкових відносин та соціальноекономічної нестабільності. Підтверджується факт несформованості системи адаптації економічного механізму щодо організації сталого розвитку і функціонування сільськогосподарських підприємств до умов ринку України .

Держава відіграє важливу роль у становленні ринку соняшнику. Для заохочення виробників соняшника, як найбільш незахищених, необхідна страхова та фінансова підтримка держави.

Необхідна регуляція експортної та цінової політики, скорочення експортного мита слугує стимулюванням для постачальників продукції, а відновлення девальваційних процесів – збільшує внутрішні ціни на соняшник.

Серед останніх актуальних проблем є невідповідність сертифікаційної бази аналізу продукції, базі країни-імпортеру, зокрема відсутність фітосанітарного сертифікату на продукти переробки соняшника.

33

Успішному функціонуванні ринку соняшника та продуктів його переробки в Україні сприятиме проведення таких макроекономічних заходів:

-введення системи контролю за цінами і підтримка відповідного співвідношення попиту та пропозицій на ринку, захисту прав споживачів;

-заохочення прямих виробників продукції і

переробки	соняшнику до	посилення обсягів
виробництва високоякісного товару;
- створення конкурентного середовища і
усунення	монополізації	в ресурсних та

переробних сферах;

-здійснення економічного контролю доцільної структури ринку і ринкових відносин з розробленням далекоглядних намірів продовольчих програм, фінансово-економічних заходів;

-систематизація експортних потоків сировини і продукції переробки, зменшення залежності від імпортних поставок;

-введення доцільної фінансово-кредитної і податкової політики;

-залучення іноземних інвестицій;

-розробка стратегії формування соціальної інфраструктури села.

Література:

1.Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011 – 2013 роки // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2011. – №10. – С.2– 28.

2.Дудар Т.Г. Формування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи: [монографія] / Т.Г. Дудар, В.Т. Дудар. – Тернопіль: Економічна думка, 2009. – 246 с.

3.Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/node/16822

4.Підсумки збору врожаю основних сільськогосподарських культур,у 2014 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua

5.Побережна А.А. Світове виробництво та ринок соняшнику // Економіка АПК. − 2002. −

№4. − С.102 - 104.

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

ВИРОБНИЧА ІНФРАСТРУКТУРА

підприємства

(інструментальний,

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО

енергетичний,ремонтний,

транспортний,

ВИРОБНИЦТВА

складське господарство тощо); служби та

ЛАБУНСЬКА А. А.

допоміжні дільниці, що розміщені у провідних

цехах; магістральні об'єкти, комунікаційні мережі,

Харківський національній технічний університет

засоби

збору

та

обробки

інформації,

сільського господарства імені Петра Василенка

природоохоронні споруди тощо.

Науковий керівник – ст..викладач

Розміри та склад об'єктів виробничої

Дудник О. В.

інфраструктури підприємств залежать від галузі,

масштабу

та типу виробництва,

особливостей

Агропромисловий

комплекс

України є

технологій виготовлення виробів та їх конструкцій,

ключовою

міжгалузевою

територіально-

рівня спеціалізації підприємства.

виробничою одиницею, від рівня і розвитку

Діяльність

виробничої

інфраструктури

за

складових частин якої залежить забезпеченість

рядом фактичних ознак відрізняється від

населення, яке має потребу в продовольчій

функціонування

основних

підрозділів

продукції та добробуті. Одним із провідних

підприємства. Головна ознака полягає в тому, що

факторів від якого залежить стабільна та ритмічна

результати її роботи відіграють роль корисних дій,

робота окремих підрозділів і всього господарства

не набуваючи вигляду продукції в матеріально-

комплексу є виробнича інфраструктура.

речовій формі. А користь від діяльності

Інфраструктура – сукупність галузей та видів

виробничої

інфраструктури загалом виявляється

діяльності,

що

обслуговують

економіку,

лише в процесі виробництва. Відповідні дії не

виробництво (транспорт, зв'язок, комунальне

існують як споживча річ (споживча річ, коли її

господарство, загальна і професійна освіта,

виготовлено, функціонує у вигляді предмета

охорона здоров'я та ін.). До її складу входять

торгівлі та обігу, стаючи товаром). Отже, результат

основні споруди і послуги, зокрема, системи

діяльності

інфраструктури

є

послугою

каналізації, водопостачання, електропостачання,

виробничого характеру.

від яких залежить розвиток як окремих населених

Наступною

особливістю

виробничої

пунктів, так і економіки в цілому, а також

інфраструктури є її продукція, яка не існує

будівництво доріг, каналів, портів, мостів, складів,

самостійно як вид послуги, поза виробничим

енергетичного господарства, систем зв'язку,

процесом

водопостачання, каналізації тощо [1].

З огляду на те, що наведено вище слід назвати

Виробнича інфраструктура підприємства – це

ще одну особливість елементів виробничої

сукупність різних підрозділів, які не беруть

інфраструктури

- просторову незалежність.

безпосередньо участі у створенні основної

Оскількипроцесспоживанняпослугнерозривно

продукції, але сприяють роботі основних цехів та

пов’язанийізпроцесомвиробництва,

то

створюють необхідні для цього умови. Виробнича

концентрація підрозділів інфраструктури в якомусь

інфраструктура залежить від масштабів, типу та

одному місці не може компенсувати нестачу їх в

галузі виробництва.

іншому.

Слід зазначити, що основне завдання

Дивлячись у на те, що продукція підрозділів

виробничої інфраструктури – це забезпечення

виробничої

інфраструктури

не

може

повного і ритмічного розвитку ключових сфер

матеріалізується в речі, а набуває форми корисних

комплексу

при створенні умов для ефективного

дій і разом із цими діями зникає, є передумовою

використання його ресурсного потенціалу.

для існування в інфраструктурі особливого виду

Інфраструктура,

обслуговуючи

основне

резервів. Мається на увазі резервування не

виробництво, повинна забезпечувати одержання

продукції, а виробничих потужностей -

необхідних

обсягів

сільськогосподарської

можливості

технічних

приміщень,

їхньої

сировини та ефективну її переробку та

пропускної спроможності, трудових ресурсів,

використання.

тощо.

Таким чином виробнича інфраструктура – це

В ході планування та аналізу виробничої

комплекс галузей, що обслуговують основне

інфраструктури

потрібно

відокремлювати

її

виробництво і забезпечують його ефективну

функціонально-галузеву структуру, тобто такі

економічну діяльність[2]. До них належать такі

ланки, як транспортно-складська, інформаційно-

галузі як транспорт, зв’язок, електроенергетика,

комунікаційна

чи

сфера

технічного

спеціалізовані галузі ділових послуг, тощо.

обслуговування

(ремонтне,

інструментальне,

Виробничу структуру підприємства складають:

енергетичне).

обслуговуючі та допоміжні цехи та господарства

Виробнича

інфраструктура

підприємства

34

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

виконує дві наступні функції. Перша —

Література:

обслуговування

процесів

основного

та

1. Інфраструктура

/

[Електронна

допоміжного

виробництва.

Ця

функція

є

енциклопедія].

–

Режим

доступу:

обов’язковою для всіх підприємств (складське

http:// uk.wikipedia.org/wiki.

господарство, транспортне

та

ін.

).

Друга

—

2. Виробнича

інфраструктура

/

[Електронна

«власне» виробництво - виникає та розвивається як

енциклопедія].

–

Режим

доступу:

результат, що склався в деяких галузях у плані

http:// uk.wikipedia.org/wiki

організації виробництва та розподілу праці. Це,

3. Виробнича

та

соціальна

інфраструктура.

наприклад,

виробництво деталей

для

ремонту

Режим доступу; http://ua.textreferat.com/referat-

обладнання, виробництво різних видів енергії.

17018-1.html

4. Бєлов М.А.

Управління

виробничою

Сучасна

система

організації

промисловості

інфраструктурою: [навч. посіб.] /

М.А. Бєлов,

характеризується

відсутністю

спеціалізованих

підприємств

технічного

обслуговування

й

О.В. Антонець. – К.: КНЕУ , 1997. – 208 с

забезпечення необхідними засобами виробництва,

5. Чернюк Л. Г. Виробнича

інфраструктура

АПК

України:

стан

та

перспективи

тому підприємства змушені розвивати «власні»

розвитку / Чернюк

Л. Г., Ананьєва

Л.

С. – К.:

інфраструктурні

підрозділи

(цехи,

дільниці)

для

технічного обслуговування основних виробництв.

РВПС НАН України, 2000. – 101 с

Виробнича

інфраструктура

має

значний

вплив на економіку підприємства. За сучасних

РИНОК ЯЧМЕНЮ В УКРАЇНІ:

умов

господарювання

на

різногалузевих

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

підприємствах працює 45—50% загальної кількості

ЛИЖОВА А. А.

персоналу. Це пояснюється не тільки великими

обсягами робіт із обслуговування основного

Харківський національний технічний університет

виробництва: велика кількість допоміжних та

сільського господарства імені Петра Василенка

обслуговуючих операцій мають такий характер,

Науковий керівник - ст. викладач

що їх дуже складно механізувати.

Сагачко Ю. М.

Зростання ролі та значення виробничої

Ячмінь належить до найбільш поширених

інфраструктури пояснюється тим, що:

1)

підвищення

рівня

механізації

та

сільськогосподарських

культур

у

світовому

автоматизації

виробничих

процесів

збільшує

землеробстві і вирощується ще з доісторичних

обсяги

і

складність

робіт

із

ремонту

й

часів. У світовій структурі посівних площ ячмінь

налагоджування

устаткування,

потребує

займає

четверте

місце

після пшениці,

рису та

кукурудзи, а в Україні за цим показником він

розширення номенклатури інструменту,

оснастки

та пристосувань;

поступається лише озимій пшениці. Таке широке

розповсюдження

ячменю

пов’язане

з його

2)

перехід

до

нових

технологій

та

універсальним використанням [1].

інтенсифікація

технологічних

режимів роботи

Із

зерна

ячменю

виготовляють

крупи

устаткування

підвищують

вимоги

до

якості

та

(перлова, ячна). Якість їх значною мірою залежить

збільшують потребу в різних видах енергії;

від умов вирощування

і сортових особливостей

3)ускладнення виробничих процесів і

поглиблення	внутрішньовиробничих			зв'язків	між	ячменю. За вмістом жиру (1,2-1,5%) крупи з
підрозділами	збільшують		обсяги	робіт	із	ячменю поступаються вівсяній і гречаній крупам,
						але містять багато білка (9-11%) і крохмалю (82-
транспортування вантажів;
						86%). Також ячмінь є основною сировиною для
4)навантаження на комунікаційні				мережі	та	пивоварної промисловості [2].
природоохоронні споруди постійно зростають[3].						Попри те, що ячмінь використовують на
Отже, підсумувавши все вище сказане можна						продовольчі, кормові та технічні цілі, він
зробити висновок, що виробнича інфраструктура						вважається цінною зернофуражною культурою. В
є важливою складовою процесу виробництва та						1 кг цього зерна міститься 1,2 к. од. і 100 г
забезпечує	нормальне		функціонування			перетравного протеїну, а також понад 12% білка,
сільськогосподарського		підприємства.			Її	близько 77% вуглеводів, майже 2% жиру, до 3%
раціональна організація є важливою умовою						зольних елементів. Білок ячменю насичений
гнучкості і стабілізації основного виробництва,						амінокислотами, а за вмістом у ньому лізину і
забезпечення якості, обсягів та оновлення						триптофану переважає решту злакових культур.
продукції, що випускається та підвищення						Тому при збільшенні в раціонах ячмінної дерті чи
ефективності роботи підприємства в цілому.						висівок тварини швидко набирають масу і стають
						більш стійкими до несприятливих умов [4]. Проте
						у перспективі вітчизняні аграрії можуть зменшити
						35

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

виробництво цієї культури. Коливання пропорції світового виробництва зерна призводить до напруги не лише в аграрній сфері, але й соціальній, що вимагає постійного моніторингу динаміки змін його обсягів й аналізу тенденцій розвитку ринків як всередині країни, так у світі.

Україна належить до одного з найбільших світових виробників ячменю та є провідним експортером цього зерна. Виробництво зерна в Україні традиційно тривалий історичний період посідає одне з основних місць у розвитку сільського господарства, якій належить пріоритетне значення в забезпеченні продовольчої безпеки країни, слугує сировинною 6азою для виготовлення ряду промислових товарів, належить до важливих джерел створення кормових ресурсів, має велике значення у формуванні експортних поставок продовольчих товарів держави. Україна належить до провідних держав-зерновиробників світу (рис. 1, 2) [3].

Рис. 1 Основні виробники ячменю

2013/2014 МР

Рис. 2 Основні експортери ячменю

2013/2014 МР

В Україні вирощують озимий та ярий ячмінь, проте домінує виробництво ярого. За підсумками, у 2014 р. в Україні вироблено 9,7 млн. т ячменю. Площа посіву культури становила понад 3 млн. га, що на 1,3 % менше порівняно з попереднім роком. Порівняно з 2013 р., урожайність культури підвищилася на 24,6 % і становить 31,3 ц/га. Найбільші регіони з вирощування ячменю у 2014му році представлені на рис. 3 [3].

36

Рис. 3 Найбільші регіони з вирощування ячменю (тис. га)

На виробництво зерна ячменю у різні роки відчутний вплив здійснило коливання урожайності. Однією з основних причин такого явища є порушення технології вирощування - відсутність науково обґрунтованих сівозмін, коли під ячмінь залишають, як правило, найгірші попередники, що дуже висушують та виснажують ґрунт (соняшник, ріпак тощо); неякісний обробіток ґрунту; відсутність або недостатня кількість внесення добрив; низький рівень застосування засобів захисту рослин; неправильне формування сортового складу, без урахування біологічних та технологічних особливостей і вимог сорту [1].

Суттєвий вплив на врожайність зерна має погодній фактор. У західних регіонах країни сформувалися досить складні агрометеорологічні умови, що проявляються у зволоженні ґрунту на фоні не дуже високого температурного режиму. Це призводить до виникнення захворювань сільськогосподарських культур та поширенню шкідників і, як наслідок, втрати врожайності [5].

Завдяки значним зусиллям вітчизняних селекціонерів та рослинників сучасні сорти ячменю здатні забезпечувати високу врожайність. Подальша інтенсифікація сільськогосподарського виробництва (застосування високих доз добрив, особливо азоту, засобів захисту рослин і регуляторів росту) з одночасним впровадженням покращених сортів інтенсивного типу призвела до того, що за останнє десятиліття урожайність зернових значно зросла у країнах європейської спільноти [2].

Загалом, за прогнозами міністерства сільського господарства США [6], врожай ячменю у 2014/15 МР становитиме 139,4 млн. т, що майже на 4% менше попереднього року.

За своїми біологічними особливостями ячмінь має високу потенційну урожайність. Ця культура здатна досягати урожайності зерна 55 – 65 ц /га. Враховуючи специфіку кліматичних умов та

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

особливості нових сортів ярого ячменю, що по-			Література:
різному реагують на окремі елементи технології,	1. Манько		К., Музафаров Н. Ячмінь ярий:
при їх вирощуванні, необхідно встановити	сучасні технології вирощування [Електронний
оптимальні рівні технологічних заходів, які	ресурс]	//	Агробізнес сьогодні/ [Режим
забезпечують отримання гарантованого врожаю.	доступу] http://www.agro-business.com.ua/
Технологія вирощування ячменю ярого повинна	2. Черчель		В.,	Федоренко Е., Алдошин А.,
передбачати створення умов, за яких повністю	Лященко А., Солодушко В., Ляшенко Н., Кулик А.
реалізуються потенційні можливості культури за	Ячмінь ярий чи овес: виробництво, сорти,
якісними та урожайними показниками. Це	переваги [Електронний ресурс] // Агробізнес
використання кращих попередників, чітке	сьогодні/	[Режим		доступу] http://www.agro-
дотримання агротехнічних заходів та строків їх	business.com.ua/
проведення [1].	3. Статистичний збірник «Україна в цифрах
Україна останні роки стрімко втрачає свої	2014р.»
позиції як масштабного експортера ячменю.	4. Маслак		О. Ринок ячменю: підсумки та

	Цьому також сприяє політика держави (квотування,				перспективи // Агробізнес сьогодні [Електронний
					ресурс]	/	[Режим		доступу] http://www.agro-
	відміна повернення ПДВ, експортне мито).
					business.com.ua/
	На ринку світового експорту ячменю Україна							Ціна нового		врожаю //
	займає 5-е місце, хоча серед виробників 4-е місце. І				5. Маслак		О.
					Агробізнес сьогодні [Електронний ресурс] /
	знову-таки, покупець нашого ячменю, це не ЄС,
					[Режим доступу] http://www.agro-business.com.ua/
	хоча після підписання договору		про	асоціацію
	Україна і отримає квоту на 0,25 млн. тонн. І зараз, і				6. USDA
	раніше, головними покупцями української ячменю
	були і залишаються Саудівська Аравія і Йорданія.					АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ
	Як наслідок, намагаючись підвищити
	рентабельність	виробництва,	аграрії	можуть			ЛИМАРЕНКО А.В.
	віддати перевагу	більш затребуваним		на ринку
					Харківський національний технічний університет
	видам зерна. Наразі є багато таких виробників, які
					сільського господарства імені Петра Василенка
	прийняли рішення у майбутньому замінити посіви
					Науковий керівник – к.е.н., доцент
	ячменю на користь кукурудзи. До таких результатів
							Гіржева О. М.
	дійшли провідні аналітичні агенції після
	опитування сільгоспвиробників з		різних регіонів		Під	час аудиторської перевірки аудитору
	України.
					необхідно	отримати			достовірну	та	надійну
	На думку експертів, це є обґрунтованим, адже
					інформацію,		яка	дає	можливість	на її	підставі

узерновій групі кукурудза має найвищу зробити адекватні висновки щодо достовірності

	рентабельність виробництва, яка поступається	фінансової звітності клієнта, що перевіряється.
	лише ріпаку та соняшнику [5].
		Така	інформація	в	аудиті	називається
	Таким чином, враховуючи світові тенденції,	аудиторськими доказами.
	українське зерно користується попитом на	Аудиторські докази – інформація, яка
	зовнішньому та внутрішньому ринку. Наразі важко	одержана аудитором для складання думок, на яких
	прогнозувати, як змінюватиметься ситуація на	ґрунтується підготовка аудиторського висновку та
	внутрішньому та світовому ринку ячменю у новому	звіту. Аудиторські докази складаються з первинних
	сезоні, оскільки на неї впливають природні та	документів та облікових записів, що є основою
	економічні фактори. З одного боку, це зміна	фінансового звіту, а також підтверджувальної
	клімату, що супроводжується посухами та	інформації з інших джерел. Аудитор повинен мати
	повенями, з іншого, - відсутність стабільності з	таку кількість аудиторських доказів, яка б
	курсом євро та долара США, цінами на нафту та	забезпечила спроможність			зробити	необхідні
	розвитком економіки у світі. Прогнози аналітиків	висновки, користуючись якими буде підготовлено
	та можновладців свідчать про збільшення	аудиторський висновок.
	виробництва ячменю в новому сезоні. Але для	Також необхідна кількість доказів залежить від
	того, щоб воно було ефективним потрібно	якості	таких доказів (чим вище якість, тем менше
	збільшувати інвестиції в галузь, зокрема в сучасну	доказів буде необхідно). Однак отримання більшої
	техніку та технології, на законодавчому рівні	кількості аудиторських доказів не компенсує їхню
	захистити інвесторів та зменшити вплив існуючих	низьку якість.
	ризиків.	Відповідність – це міра якості аудиторських
		доказів, а саме:
		37

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

доречність

• змішані (комбіновані) – докази, що отримані

надійність.

від клієнта та підтверджені зовнішніми джерелами.

Доречність залежить від мети аудиторської

Маючи відповідну інформацію, аудитор

процедури, а також, якщо доречно, від твердження,

повинен

бути

повністю

переконаний

в

що

розглядається.

правильності та справедливості своєї думки, тому

На надійність доказів впливає джерело їх

він повинен вирішити, чи є його докази достатньо

отримання та їхній характер, а також індивідуальні

переконливими та релевантними. Релевантні

обставини отримання.

докази — це докази, які мають цінність для

Докази

отримують

шляхом

застосування

вирішення поставленої проблеми, тобто є

фізичних оглядів, підтверджень залишків на

доречними при формуванні відповідної думки про

рахунках

бухгалтерського

обліку,

аналізу

достовірність перевіреної інформації.

документів, отриманих від підприємств, третіх осіб,

У цілому ж аудиторські докази повинні

аналітичних досліджень за минулі роки, майбутніх

відповідати ряду вимог, зокрема таким як:

періодів та усної інформації осіб підприємства,

необхідність,

достатність,

обґрунтованість,

організацій, установ.

правильність.

Під час аудиторської перевірки аудитор

Існують спеціальні правила, за допомогою

спирається на аудиторські докази, які мають

яких, аудитор може оцінити достовірність

переконливий характер.

отриманих аудиторських доказів.

Формулюючи

аудиторський

висновок,

Правило

перше.

Аудиторські

докази

аудитор не здійснює суцільної перевірки всієї

достовірніші, якщо отримані з незалежних джерел

інформації, а визначає тільки основні її елементи,

за межами підприємства, що перевіряється.

що характеризують стан діяльності підприємства.

Аудиторські докази у формі оригіналів

Необхідним є те, що аудитор повинен одержати

письмових

відповідей

на

запити

про

аудиторські докази стосовно кожного суттєвого

підтвердження, отримані безпосередньо аудитором

твердження

фінансової

звітності.

На

їх

від третіх сторін, можуть допомогти знизити ризик

достовірність впливають такі фактори:

суттєвого викривлення для відповідних тверджень

• оцінка характеру та величини ризику на всіх

до прийнятно низького рівня. Для цього повинні

етапах аудиторської перевірки;

виконуватися 2 умови:

• досвід попередніх аудиторських перевірок;

а) докази мають бути отримані від джерела,

• надійність, реальність та достовірність

яке не зв'язане із підприємством відносинами

облікової інформації;

власності та/або корпоративного управління;

• виявлення фактів помилок чи шахрайства.

б) якщо розгляд таких доказів можна

Відповідно до правил подання інформації

проводити окремо або разом з аудиторськими

аудиторські докази поділяють на прямі та непрямі.

доказами, отриманими в результаті проведення

Прямі докази — це докази, які отримані

інших аудиторських процедур.

безпосередньо з

облікової

системи

клієнта

Правило друге. Аудиторські докази, отримані

(первинних документів, фінансових звітів тощо).

із внутрішніх джерел, достовірніші, якщо

Прямі докази можуть поділятися за матеріальними

відповідні процедури внутрішнього контролю є

і

нематеріальними джерелами (за

способом

ефективними.

закріплення).

Якщо аудитор використовує інформацію,

До нематеріальних джерел слід віднести пояснення

створену безпосередньо системою контролю та

сторонніх організацій, третіх осіб. Наприклад,

обліку, яка застосовується на підприємстві, то йому

підтвердження суми дебіторської заборгованості,

слід отримати аудиторські докази щодо точності та

яке можна одержати по телефону чи письмово.

повноти отриманої інформації.

Непрямі докази — це інформація, що не

Наприклад,

аудитор

може

отримати

стосується

безпосередньо

факторів

певного

аудиторські докази точності та повноти інформації

питання.

Наприклад,

надійність

системи

шляхом перевірки заходів контролю за створенням

внутрішнього контролю може бути непрямим

та збереженням інформації.

доказом відсутності значних помилок у фінансовій

Правило третє. Аудиторські докази, отримані

звітності.

безпосередньо аудитором (спостереження за

Залежно від джерела одержання інформації

проведенням інвентаризації), достовірніші, ніж

аудиторські докази можуть бути:

аудиторські докази, отримані непрямо або шляхом

• зовнішніми

—

інформація,

одержана

від

припущення (наприклад, запит про дотримання

третіх осіб;

процедур проведення інвентаризації, на якій не був

• внутрішні

—

інформація

одержана

від

присутній аудитор).

клієнта;

Якщо

докази, отримані

з різних

джерел,

38

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

суперечать один одному, аудитор повинний

перетворюються в певні показники, які в

провести додаткові процедури з метою з'ясування

подальшому стають «фундаментом» для прийняття

реального стану справ. Якщо є серйозні сумніви із

управлінських рішень в майбутньому. Проблемним

приводу

істотного

затвердження,

аудитор

питанням залишається необхідність вибору із

повинний одержати достатні й доречні докази для

множини показників тих, які здатні сприяти

усунення таких сумнівів. Якщо це не вдається, то

ефективному управлінню.

він повинний виразити умовно-позитивну думку

Функціонування

будь-якого

підприємства

або відмовитися від вираження думки.

(незалежно від видів його діяльності та форм

Усі отримані докази обов'язково мають бути

власності) в умовах ринку визначається його

задокументовані, тобто відображені в робочих

здатністю створювати необхідну і достатню

документах аудитора.

величину прибутку. В даному аспекті аналіз

Правильність доказів передбачає, що в них

прибутку займає провідне місце в системі

мають бути наведені всебічно (формально,

комплексного аналізу господарської діяльності,

арифметично, логічно тощо) перевірені аудитором

оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення

дані.

кінцевої діяльності мети підприємства та його

Отже, аудиторські докази збирають для

ефективність. Дослідження цієї проблеми є дуже

підтвердження

логічної тези

про достовірність

актуальним на сьогоднішній день.

(реальність) даних фінансової звітності та обліку.

Проблемою аналізу операційної (основної)

Для отриманні цих доказів можна використовувати

діяльності підприємства займається ряд провідних

різні прийоми аудиторського контролю (аналіз і

вчених-економістів,

зокрема

Ф.Ф. Бутинець,

синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і

С.Ф.Голов, Л.А. Лахтіонова, М.А. Бомох та багато

моделювання, абстрагування і конкретизацію,

інших.

системний

аналіз,

функціонально-вартісний

Ефективність – це економічна категорія, що

аналіз). Висновок аудитора, складений на підставі

відображає

співвідношення між

одержаними

об’єктивної доказової бази щодо будь-якої дії чи

результатами і витраченими на їх досягнення

події господарюючого суб'єкта, зведе до

ресурсами,

причому

при

вимірюванні

найменшого ризику користувачів інформації.

ефективності ресурси можуть бути представлені

Література:

або в певному

обсязі

за

їх

первісному

(переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси),

1.

Гончарук,

Я.А. Аудит:

навчальний

або частиною їх вартості у формі виробничих

посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. – 3-тє

витрат (виробничо-спожиті ресурси).

вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 443 с.

Ефективність виробництва – це складне і

2. Дорош, Н.І.

Аудит: теорія і практика:

багатогранне явище. Будь-яке виробництво

навчальний посібник / Н. І. Дорош. - К.: Знання,

вимагає органічного поєднання і взаємодії

2006. - 495 с.

чотирьох факторів – робочої сили, основних

3.

Пшенична,

А.Ж. Аудит:

навчальний

засобів, предметів праці і землі. В процесі

посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки

виробництва здійснюється виробниче споживання

України, Полтавський ун_т споживчої кооперації

вказаних ресурсів з метою отримання певних

України. - К.: ЦУЛ, 2008. - 320 с.

споживних цінностей, спроможних задовольнити

відповідні потреби людей. Отже, будь-яке

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ

виробництво передбачає витрати ресурсів і

отримання певних результатів. Але дані економічні

ГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТА

категорії далеко не завжди є однаковими за

ЛІТВІН О.А.

величиною. В такому випадку кажуть, що

підприємства ведуть виробництво з різною

Харківський національний технічний університет

ефективністю [1].

сільського господарства імені Петра Василенка

Основні показники ефективності – це

Науковий керівник – д.е.н., професор

обмежений набір параметрів, які використовуються

Красноруцький О. О.

керівництвом для відстеження і діагностики

результатів

діяльності

підприємства.

Дані

Сучасний ринковий етап розвитку економіки

показники повинні відображати найбільш важливу

України висуває високі вимоги до оцінки

інформацію

для

подальшого

управління

ефективності діяльності суб’єктів господарювання

підприємством. Звичайно, для підприємств різних

в цілому та в розрізі структурних підрозділів. Всі

галузей і типів у різний час та за неоднакових умов

поточні операції та події в ході діяльності

показники ефективності будуть відрізнятись.

підприємств

вимірюються,

фіксуються

та

39

Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка

підприємства – це комплексне поняття, що

Робоча

Вироб-

Результати

сила+основні

відбиває кінцеві результати використання ресурсів

засоби+предмети

ництво

виробництва

за певний проміжок часу, головною ознакою якого

праці+земля

може бути необхідність досягнення мети

виробничо-господарської діяльності підприємства

Ефективність

з найменшими витратами суспільної праці або

виробництва

часу.

Успішна

реалізація

стратегії

розвитку

Рис. 1. Формування ефективності виробництва

підприємства

передбачає

здійснення

результативної,

ефективної

та

Обсяги реалізації і величина прибутку, рівень

конкурентоспроможної

господарської

діяльності.

Проблема підвищення ефективності виробництва

рентабельності залежать також від виробничої,

та

діяльності

підприємства в

цілому

полягає

в

постачальницької,

збутової

і

торгівельної

забезпеченні

максимально

можливого

результату

діяльності підприємства.

на

кожну

одиницю

затрачених

трудових,

Основними

завданнями

аналізу

доходів

матеріальних

і фінансових

ресурсів.

Основні

діяльності підприємства є:

чинники

підвищення

ефективності

роботи

систематичний

контроль за

виконанням

підприємства полягають в підвищенні його

планів реалізації продукції і отриманням прибутку;

технічного

рівня, вдосконаленні

управління,

визначення

впливу як

об’єктивних, так

і

організації

виробництва

і

праці,

зміні обсягу

та

суб’єктивних

факторів

на

обсяги реалізації

структури

виробництва,

поліпшенні

якості

продукції і фінансові результати;

природних

ресурсів

тощо.

Лише

вміле

виявлення резервів збільшення обсягів

використання всієї системи названих чинників

реалізації продукції і суми прибутку;

може забезпечити достатні темпи зростання

оцінка

роботи

підприємства

з

ефективності виробництва [3].

використання

можливостей

збільшення

обсягів

реалізації продукції, прибутку та рентабельності;

Література:

розробка заходів з використання виявлених

1. Економічний аналіз: Навч. посібник /

резервів.

М.А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та

Суть

показника економічної ефективності

ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. –

розкривається через співвідношення між ресурсами

Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. –

та результатами виробництва, за якого отримують

556 с.

вартісні показники ефективності виробництва.

2. Гетьман О.О. Економіка підприємства :

Існує три варіанти такого співвідношення:

Навч. посіб. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал.. –

1) ресурси і результати виражені у вартісній

[2-ге вид.]. – К. : Центр учбової літератури, 2010. –

формі;

488 с.

2) ресурси виражені у вартісній, а результати –

3. Ковальчук І.В. Економіка підприємства :

у натуральній формах;

Навч. посіб. / І.В. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. –

3) ресурси

виражені

у

натуральній,

а

697 с.

результати – у вартісній формах [2].

Ми вважаємо обґрунтованою точку зору

СИСТЕМА ГНУЧКОГО УПРАВЛІННЯ

науковців, які зазначають, що не можна

абсолютизувати ні один з показників, які

ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

використовують для визначення ефективності.

ЛЮБЧИЧ В.О.

Кожний з них має певне смислове навантаження,

тому може бути використаний за відповідним

Харківський національний технічний університет

цільовим призначенням. Так, валова продукція

сільського господарства імені Петра Василенка

характеризує ефективність з позиції створення

Науковий керівник – д.е.н., професор

споживної вартості, валовий дохід – оцінює

Васильєв А. Й.

ефективність в аспекті єдності двох сторін процесу

Результативність

господарювання

на

виробництва споживання та накопичення,

прибуток - ефективність виробництва з погляду

підприємстві великою мірою залежить від якості

інтересів господарств, як виробника споживної

чинної системи управління персоналом, під якою

вартості.

розуміють

багатовекторну

діяльність

відповідних

Таким чином, можна зробити наступний

відділів підприємства, галузевих органів та органів

висновок:

ефективність

виробництва

(діяльності)

центральної виконавчої влади, що охоплює низку

40