Вестник_СНТ_2015_(Часть_2)
.pdfВісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
роль головного керівника, який традиційно |
• бути |
дуже |
уважним |
до |
своїх |
слів і |
|||||||||||||
виконує обов'язки правового і соціального |
висловлювань, ніколи незаслужено не нарікати на |
||||||||||||||||||
характеру. |
|
|
|
|
|
|
|
своїх підлеглих і колег; |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Роль лідера робить менеджера відповідальним |
• позбавлятися від непридатних працівників; |
||||||||||||||||||
за мотивацію підлеглих, а також за набір, |
• намагатися |
працьовитістю |
та |
кмітливістю |
|||||||||||||||
підготовку кадрів та супутні цим аспектам питання. |
заслужити |
гарну |
оцінку |
з |
|
боку |
свого |
||||||||||||
Забезпечуючи |
роботу |
саморозвивання мережі |
безпосереднього керівника; |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
зовнішніх контактів і джерел інформації, які |
• постійно |
займатися |
самоосвітою, |
вивчати |
|||||||||||||||
надають інформацію і послуги, менеджер грає |
практичний досвід колег; |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
роль сполучної ланки. |
|
|
|
|
|
• виробляти у собі здатність розмірковувати, |
|||||||||||||
Міжособистісні ролі |
роблять |
керівника |
вміти логічно мислити; |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
пунктом зосередження інформації, що надає йому |
• бути спостережливим; |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
інформаційні ролі, і перетворює його в центр |
• бути у курсі подій і проблем, які існують в |
||||||||||||||||||
обробки |
інформації. |
Постійно |
збираючи |
організації та оточують її; |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
різноманітні відомості спеціалізованого для своєї |
• уміти розвивати та поглиблювати знання в |
||||||||||||||||||
роботи характеру, що надходять як із зовнішнього |
усьому, що стосується безпосередньої роботи; |
|
|||||||||||||||||
середовища, так і зсередини організації, менеджер |
• виявляти |
|
|
ініціативу, |
|
не |
боятися |
||||||||||||
грає роль приймача інформації. Менеджер, |
відповідальності; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
отримуючи |
різноманітну |
інформацію |
від |
• уміти аналізувати свої помилки, а коли треба |
|||||||||||||||
внутрішніх і зовнішніх джерел, частина якої носить |
— і визнавати їх; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
фактичний характер, а частина вимагає |
• уміти активно захищати свої погляди, бути |
||||||||||||||||||
обговорення та інтерпретації для прийняття |
впевненим у своїх переконаннях; |
|
|
|
|
||||||||||||||
рішення, передає її і грає роль розповсюджувача |
• зберігати |
|
почуття |
шани, |
відстоювати |
||||||||||||||
інформації. Передаючи інформацію для зовнішніх |
гідність; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
контактів організації (шляхом публічних усних і |
• подавати особистий приклад; |
|
|
|
|||||||||||||||
письмових виступів) з проблем даної галузі, щодо |
• мати |
|
гарну |
виправку, |
витримку, |
||||||||||||||
планів та політики дій, а також результатів роботи |
характеризуватися чітким мовленням, бездоганною |
||||||||||||||||||
організації, менеджер грає роль представника. |
|
поведінкою. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Виконуючи |
міжособистісні та |
інформаційні |
Менеджер |
повинен |
бути |
самоорганізованою |
|||||||||||||
ролі, керівник відіграє також ролі, пов'язані з |
та дисциплінованою людиною, вміти берегти свій |
||||||||||||||||||
прийняттям рішень: підприємця, розподільника |
і чужий час. Для цього йому треба: |
|
|
|
|||||||||||||||
ресурсів, устранітеля порушень, провідного |
• точно визначати свою мету; |
|
|
|
|
||||||||||||||
переговори від імені організації [2]. |
|
|
|
• вміти зосереджуватися на головному; |
|
|
|||||||||||||
Менеджери |
у |
процесі |
|
діяльності |
• встановлювати твердий термін у всьому, що |
||||||||||||||
дотримуються визначених принципів. Принципи |
стосується справи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
– це початок, основа, це те, що є в підвалинах |
• бути рішучим, навчитися говорити "ні"; |
|
|||||||||||||||||
визначеної теорії науки. |
|
|
|
|
|
• не захоплюватися телефонними розмовами; |
|||||||||||||
Принцип керівництва - це орієнтири, що |
• виробити |
|
звичку занотовувати все, що |
||||||||||||||||
застосовуються в усіх ситуаціях. |
|
|
|
заслуговує на увагу; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Освоєння навичок правильного використання |
• уникати |
перешкод, |
які |
відволікають |
від |
||||||||||||||
цих принципів допомагає стати хорошим |
справи; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
керівником. |
|
|
|
|
|
|
|
• планувати |
та |
раціонально |
використовувати |
||||||||
Одна |
з |
найважливіших |
характеристик |
робочий час; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
ідеального менеджера — його професійна |
• навчитися слухати; |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
обізнаність. Високо цінуються також збалансовані |
• діяти нестандартно, не за шаблоном; |
|
|
||||||||||||||||
здібності такого фахівця, його ентузіазм, здатність |
• розпочинати все якомога раніше, а справу — |
||||||||||||||||||
до творчості, а інколи — і до чорнової роботи, |
невідкладно; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
гнучкість мислення. Але треба розуміти, що |
• змінювати |
|
заняття, |
придумувати |
собі |
||||||||||||||
менеджера здебільшого цінують не за знання, а за |
стимули. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
конкретні дії та їх результат. Тому він повинен: |
|
Підсумовуючи все наведене вище, можна |
|||||||||||||||||
• навчитися управляти людьми; |
|
|
|
виділити п'ять основних умінь відмінного |
|||||||||||||||
• ввічливо та запобігливо ставитися до своїх |
менеджера (керівника): |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
працівників, всебічно вивчати їх характер, |
• уміння |
|
вести людей за собою та |
||||||||||||||||
поведінку, працю, дотепність, особисте життя |
пристосовуватися |
до |
|
сприйняття |
роботи, |
||||||||||||||
тощо; |
|
|
|
|
|
|
|
виконаної іншими людьми; |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
• уміння |
чітко, по-діловому організовувати |
народногосподарським |
|
значенням |
і |
біологічними |
|||||||||||||||||||||||
справу, тобто дотримуватися розпорядку дня, |
властивостями. Ефективність ринку соняшнику |
||||||||||||||||||||||||||||
регламенту роботи тощо; |
|
|
|
|
|
|
|
|
значною мірою залежить від функціонування |
||||||||||||||||||||
• уміння |
приймати |
|
самостійні |
рішення, |
ринкової інфраструктури та ринкових механізмів. |
||||||||||||||||||||||||
виявляти ініціативу; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аспекти розвитку ринку соняшнику продуктів |
||||||||||||||||||
• уміння |
домагатися |
результатів, |
бути |
його переробки були розглянуті у працях багатьох |
|||||||||||||||||||||||||
наполегливим; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вітчизняних вчених: Бронін О.В, Карпенко А.В., |
|||||||||||||||||
• уміння |
сприймати |
та |
стимулювати |
Маслак О.В, Кондратюк Н. В, |
Рубін С.С. Протягом |
||||||||||||||||||||||||
підлеглих [3]. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
останніх років попит на насіння соняшнику |
|||||||||||||||||
|
|
|
Література: |
|
|
|
|
|
зберігається за рахунок потреб переробних |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
підприємств та його експорту. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
1. Віноградська О.М. |
Основи |
менеджменту/ |
|
Сучасні |
тенденції реалізації |
соняшника |
|||||||||||||||||||||||
Навчальний |
|
посібник/ О.М. Віноградська, |
напрямлені на збільшення кількості реалізованої |
||||||||||||||||||||||||||
В.С. Шевченко, Н.С. Віноградська,-Харків: 2009. – |
продукції,однак прибуток значно не збільшується |
||||||||||||||||||||||||||||
100 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
оскільки збільшується собівартість |
про що свідчать |
|||||||||||||||
2. Тебекін |
А.В., Касаєв Б.С.. Менеджмент |
дані таблиці. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
організації [Навчальний посібник]/ Москва: 2008. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1 |
||||||||||||||||
– 260 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3. Стеценко |
І. |
Основи |
менеджменту. |
Хто |
|
Результати реалізації соняшника |
|||||||||||||||||||||||
такий менеджер: Навчальний посібник/ Іван |
|
|
|
|
за 2012-2014 рік |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Стеценко. – К.: А.С.К., 2005. – 221 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2014 р. у |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Показник |
|
2012 рік |
|
2013 рік |
|
2014 рік |
|
% до |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2012р. |
|
|
ІНФРАСТРУКТУРНІ АСПЕКТИ |
|
|
Кількість |
|
|
6813 |
|
6956,8 |
|
7737,5 |
|
113,6 |
|
||||||||||||||||
|
|
реалізованої |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
РОРЗВИТКУ РИНКУ СОНЯШНИКУ |
|
продукції, тис. т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Повна |
|
|
16782078,0 |
|
16142915,5 |
|
21814865,4 |
|
129,9 |
|
||||||
|
|
|
КРИВОНІС І.І. |
|
|
|
|
|
собівартість |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
продукції,тис. грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Харківський національний технічний університет |
|
Прибуток |
|
|
24465164,1 |
|
4602858,9 |
|
7952549,3 |
|
32,5 |
|
|||||||||||||||||
сільського господарства імені Петра Василенка |
|
(збиток), тис. грн. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
Джерело: дані Держстату України [4]. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Науковий керівник – ст. викладач |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
Дудник О. В. |
|
|
|
|
|
|
На світовому і внутрішньому ринках насіння |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Аграрний сектор України, базовою складовою |
соняшнику |
і |
продукти |
|
його |
переробки |
являють |
||||||||||||||||||||||
собою важливий, конкурентоспроможний товар, |
|||||||||||||||||||||||||||||
якого є сільське господарство, формує продовольчу |
|||||||||||||||||||||||||||||
що |
користується |
попитом, |
при |
чому його |
|||||||||||||||||||||||||
та у визначених межах економічну, екологічну та |
імпортують як в основному промислово розвинуті |
||||||||||||||||||||||||||||
енергетичну |
|
безпеку, |
|
забезпечує |
|
розвиток |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
країни, і експортують країни, що розвиваються, і з |
||||||||||||||||||||||||||
технологічно |
пов’язаних |
галузей |
національної |
||||||||||||||||||||||||||
економіки та створює соціально-економічні умови |
перехідною |
|
економікою. |
У |
|
торгівлю |
|
лише |
|||||||||||||||||||||
включено понад 66 країн. Основними країнами- |
|||||||||||||||||||||||||||||
сільського розвитку [3]. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
експортерами є Росія, Україна, Франція, США. На |
|||||||||||||||||||||
Аграрний |
|
ринок |
України |
діє |
в |
умовах |
|||||||||||||||||||||||
|
них припадає 81,2 % від світового експорту [1]. |
||||||||||||||||||||||||||||
недостатніх |
|
заходів |
державного |
|
|
регулювання |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Для |
детального аналізу |
проблеми реалізації |
|||||||||||||||||||||||
розвитку агропромислового комплексу, низького |
|
||||||||||||||||||||||||||||
сільсько-господарської продукції, в т. ч. і насіння |
|||||||||||||||||||||||||||||
матеріального, технічного та інформаційного |
|||||||||||||||||||||||||||||
забезпечення |
|
- |
слаборозвинутої |
|
ринкової |
соняшника, треба розглянути канали її реалізації. |
|||||||||||||||||||||||
інфраструктури. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На |
даний |
час в |
Україні |
утворюється |
|
значна |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кількість бірж, які обирають різні підходи роботи з |
|||||||||||||||||||
В останні роки сільське господарство України |
|||||||||||||||||||||||||||||
клієнтами. Особливістю роботи товарних бірж є й |
|||||||||||||||||||||||||||||
досягло стабільної позитивної динаміки і все |
|||||||||||||||||||||||||||||
більше |
нарощує |
|
|
обсяги |
|
виробництва |
те, що зараз укладаються угоди тільки на реальні |
||||||||||||||||||||||
сільськогосподарської |
|
продукції, |
|
зокрема |
товари, |
такі як |
спот і форвард, ф’ючерсні |
||||||||||||||||||||||
рослинництва. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
контракти |
майже |
не застосовуються. З |
|
цих та |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
інших причин біржі не змогли зайняти належного |
|||||||||||||||||||
Особливої |
уваги |
заслуговує |
виробництво |
||||||||||||||||||||||||||
місця у сфері реалізації. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
олійних культур, |
а саме - |
соняшнику, |
|
як основної |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
На |
фоні |
цього |
виникають |
посередницькі |
|||||||||||||||||||||||
експортованої культури країни. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
фірми. Які тільки гальмують і збільшують шлях |
|||||||||||||||||||||||
Пріоритетність |
|
виробництва |
|
насіння |
|||||||||||||||||||||||||
соняшнику |
|
|
|
обумовлена |
|
|
|
його |
просунення агропродукції, підвищують її ціни для |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
32 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
споживачів та присвоюють значну кількість прибутків. Альтернативними шляхами для вирішення цієї проблеми є укладання довгострокових контрактів, реалізація продукції через оптові ринки, створення агропромислових асоціацій та ін.
Кінцевим етапом вирощування соняшника є реалізація насіння культури.
Для отримання прибутку від реалізації та ведення ефективного виробництва слід звернути увагу на такі рекомендації:
•створити такі умови співробітництва сільськогосподарських товаровиробників та заготівельників (покупців), щоб ціна та обсяг реалізації продукції не залежали від останніх;
•вирішити проблему диспаритету цін;
•прискорити процес формування інфраструктури ринків через створення і розширення маркетингової мережі збуту сільськогосподарської продукції від виробника до споживача;
•удосконалити механізм реалізації продукції за рахунок укладання довгострокових контрактів держави із сільськогосподарськими товаровиробниками;
•ужити заходів щодо формування цивілізованого біржового ринку продукції сільського господарства в т. ч. і насіння соняшника шляхом створення законодавчо нормативної бази і умов, які забезпечують торгівлю за реальними цінами; запровадити нові біржові технології, адаптовані до умов сучасного господарювання [5].
Наразі в галузі рослинництва спостерігається стан нерозвиненості ринкової інфраструктури, тінізації національної економіки, непрозорості та нестабільності ринкових відносин та соціальноекономічної нестабільності. Підтверджується факт несформованості системи адаптації економічного механізму щодо організації сталого розвитку і функціонування сільськогосподарських підприємств до умов ринку України .
Держава відіграє важливу роль у становленні ринку соняшнику. Для заохочення виробників соняшника, як найбільш незахищених, необхідна страхова та фінансова підтримка держави.
Необхідна регуляція експортної та цінової політики, скорочення експортного мита слугує стимулюванням для постачальників продукції, а відновлення девальваційних процесів – збільшує внутрішні ціни на соняшник.
Серед останніх актуальних проблем є невідповідність сертифікаційної бази аналізу продукції, базі країни-імпортеру, зокрема відсутність фітосанітарного сертифікату на продукти переробки соняшника.
33
Успішному функціонуванні ринку соняшника та продуктів його переробки в Україні сприятиме проведення таких макроекономічних заходів:
-введення системи контролю за цінами і підтримка відповідного співвідношення попиту та пропозицій на ринку, захисту прав споживачів;
-заохочення прямих виробників продукції і
переробки |
соняшнику до |
посилення обсягів |
виробництва високоякісного товару; |
||
- створення конкурентного середовища і |
||
усунення |
монополізації |
в ресурсних та |
переробних сферах;
-здійснення економічного контролю доцільної структури ринку і ринкових відносин з розробленням далекоглядних намірів продовольчих програм, фінансово-економічних заходів;
-систематизація експортних потоків сировини і продукції переробки, зменшення залежності від імпортних поставок;
-введення доцільної фінансово-кредитної і податкової політики;
-залучення іноземних інвестицій;
-розробка стратегії формування соціальної інфраструктури села.
Література:
1.Галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011 – 2013 роки // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2011. – №10. – С.2– 28.
2.Дудар Т.Г. Формування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи: [монографія] / Т.Г. Дудар, В.Т. Дудар. – Тернопіль: Економічна думка, 2009. – 246 с.
3.Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minagro.gov.ua/node/16822
4.Підсумки збору врожаю основних сільськогосподарських культур,у 2014 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.ukrstat.gov.ua
5.Побережна А.А. Світове виробництво та ринок соняшнику // Економіка АПК. − 2002. −
№4. − С.102 - 104.
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
ВИРОБНИЧА ІНФРАСТРУКТУРА |
підприємства |
|
|
(інструментальний, |
||||||||||
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО |
енергетичний,ремонтний, |
|
|
транспортний, |
||||||||||
|
ВИРОБНИЦТВА |
|
|
складське господарство тощо); служби та |
||||||||||
|
ЛАБУНСЬКА А. А. |
|
|
допоміжні дільниці, що розміщені у провідних |
||||||||||
|
|
|
цехах; магістральні об'єкти, комунікаційні мережі, |
|||||||||||
Харківський національній технічний університет |
засоби |
збору |
та |
обробки |
інформації, |
|||||||||
сільського господарства імені Петра Василенка |
природоохоронні споруди тощо. |
|
|
|
||||||||||
Науковий керівник – ст..викладач |
Розміри та склад об'єктів виробничої |
|||||||||||||
|
Дудник О. В. |
|
|
інфраструктури підприємств залежать від галузі, |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
масштабу |
|
та типу виробництва, |
особливостей |
|||||
Агропромисловий |
комплекс |
України є |
технологій виготовлення виробів та їх конструкцій, |
|||||||||||
ключовою |
міжгалузевою |
територіально- |
рівня спеціалізації підприємства. |
|
|
|
||||||||
виробничою одиницею, від рівня і розвитку |
Діяльність |
виробничої |
інфраструктури |
за |
||||||||||
складових частин якої залежить забезпеченість |
рядом фактичних ознак відрізняється від |
|||||||||||||
населення, яке має потребу в продовольчій |
функціонування |
основних |
підрозділів |
|||||||||||
продукції та добробуті. Одним із провідних |
підприємства. Головна ознака полягає в тому, що |
|||||||||||||
факторів від якого залежить стабільна та ритмічна |
результати її роботи відіграють роль корисних дій, |
|||||||||||||
робота окремих підрозділів і всього господарства |
не набуваючи вигляду продукції в матеріально- |
|||||||||||||
комплексу є виробнича інфраструктура. |
|
речовій формі. А користь від діяльності |
||||||||||||
Інфраструктура – сукупність галузей та видів |
виробничої |
інфраструктури загалом виявляється |
||||||||||||
діяльності, |
що |
обслуговують |
економіку, |
лише в процесі виробництва. Відповідні дії не |
||||||||||
виробництво (транспорт, зв'язок, комунальне |
існують як споживча річ (споживча річ, коли її |
|||||||||||||
господарство, загальна і професійна освіта, |
виготовлено, функціонує у вигляді предмета |
|||||||||||||
охорона здоров'я та ін.). До її складу входять |
торгівлі та обігу, стаючи товаром). Отже, результат |
|||||||||||||
основні споруди і послуги, зокрема, системи |
діяльності |
|
інфраструктури |
є |
послугою |
|||||||||
каналізації, водопостачання, електропостачання, |
виробничого характеру. |
|
|
|
|
|
||||||||
від яких залежить розвиток як окремих населених |
Наступною |
особливістю |
виробничої |
|||||||||||
пунктів, так і економіки в цілому, а також |
інфраструктури є її продукція, яка не існує |
|||||||||||||
будівництво доріг, каналів, портів, мостів, складів, |
самостійно як вид послуги, поза виробничим |
|||||||||||||
енергетичного господарства, систем зв'язку, |
процесом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
водопостачання, каналізації тощо [1]. |
|
З огляду на те, що наведено вище слід назвати |
||||||||||||
Виробнича інфраструктура підприємства – це |
ще одну особливість елементів виробничої |
|||||||||||||
сукупність різних підрозділів, які не беруть |
інфраструктури |
- просторову незалежність. |
|
|||||||||||
безпосередньо участі у створенні основної |
Оскількипроцесспоживанняпослугнерозривно |
|||||||||||||
продукції, але сприяють роботі основних цехів та |
пов’язанийізпроцесомвиробництва, |
|
|
то |
||||||||||
створюють необхідні для цього умови. Виробнича |
концентрація підрозділів інфраструктури в якомусь |
|||||||||||||
інфраструктура залежить від масштабів, типу та |
одному місці не може компенсувати нестачу їх в |
|||||||||||||
галузі виробництва. |
|
|
|
|
іншому. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Слід зазначити, що основне завдання |
Дивлячись у на те, що продукція підрозділів |
|||||||||||||
виробничої інфраструктури – це забезпечення |
виробничої |
|
інфраструктури |
не |
може |
|||||||||
повного і ритмічного розвитку ключових сфер |
матеріалізується в речі, а набуває форми корисних |
|||||||||||||
комплексу |
при створенні умов для ефективного |
дій і разом із цими діями зникає, є передумовою |
||||||||||||
використання його ресурсного потенціалу. |
для існування в інфраструктурі особливого виду |
|||||||||||||
Інфраструктура, |
|
обслуговуючи |
основне |
резервів. Мається на увазі резервування не |
||||||||||
виробництво, повинна забезпечувати одержання |
продукції, а виробничих потужностей - |
|||||||||||||
необхідних |
обсягів |
сільськогосподарської |
можливості |
технічних |
приміщень, |
їхньої |
||||||||
сировини та ефективну її переробку та |
пропускної спроможності, трудових ресурсів, |
|||||||||||||
використання. |
|
|
|
|
тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таким чином виробнича інфраструктура – це |
В ході планування та аналізу виробничої |
|||||||||||||
комплекс галузей, що обслуговують основне |
інфраструктури |
потрібно |
відокремлювати |
її |
||||||||||
виробництво і забезпечують його ефективну |
функціонально-галузеву структуру, тобто такі |
|||||||||||||
економічну діяльність[2]. До них належать такі |
ланки, як транспортно-складська, інформаційно- |
|||||||||||||
галузі як транспорт, зв’язок, електроенергетика, |
комунікаційна |
чи |
сфера |
технічного |
||||||||||
спеціалізовані галузі ділових послуг, тощо. |
обслуговування |
(ремонтне, |
інструментальне, |
|||||||||||
Виробничу структуру підприємства складають: |
енергетичне). |
|
|
|
|
|
|
|||||||
обслуговуючі та допоміжні цехи та господарства |
Виробнича |
інфраструктура |
підприємства |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
34 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
виконує дві наступні функції. Перша — |
|
|
|
Література: |
|
|
|
|||||||||||||
обслуговування |
|
процесів |
основного |
та |
1. Інфраструктура |
|
/ |
|
[Електронна |
|||||||||||
допоміжного |
|
виробництва. |
Ця |
функція |
є |
енциклопедія]. |
|
– |
|
Режим |
|
доступу: |
||||||||
обов’язковою для всіх підприємств (складське |
http:// uk.wikipedia.org/wiki. |
|
|
|
|
|||||||||||||||
господарство, транспортне |
та |
ін. |
). |
Друга |
— |
2. Виробнича |
інфраструктура |
/ |
[Електронна |
|||||||||||
«власне» виробництво - виникає та розвивається як |
енциклопедія]. |
|
– |
|
Режим |
|
доступу: |
|||||||||||||
результат, що склався в деяких галузях у плані |
http:// uk.wikipedia.org/wiki |
|
|
|
|
|||||||||||||||
організації виробництва та розподілу праці. Це, |
3. Виробнича |
та |
соціальна |
інфраструктура. |
||||||||||||||||
наприклад, |
виробництво деталей |
для |
ремонту |
Режим доступу; http://ua.textreferat.com/referat- |
||||||||||||||||
обладнання, виробництво різних видів енергії. |
|
17018-1.html |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
4. Бєлов М.А. |
Управління |
|
виробничою |
||||||||||||||||
Сучасна |
система |
організації |
промисловості |
|
||||||||||||||||
інфраструктурою: [навч. посіб.] / |
М.А. Бєлов, |
|||||||||||||||||||
характеризується |
відсутністю |
спеціалізованих |
||||||||||||||||||
підприємств |
|
технічного |
обслуговування |
й |
О.В. Антонець. – К.: КНЕУ , 1997. – 208 с |
|
||||||||||||||
забезпечення необхідними засобами виробництва, |
5. Чернюк Л. Г. Виробнича |
інфраструктура |
||||||||||||||||||
АПК |
України: |
стан |
та |
|
перспективи |
|||||||||||||||
тому підприємства змушені розвивати «власні» |
розвитку / Чернюк |
Л. Г., Ананьєва |
Л. |
С. – К.: |
||||||||||||||||
інфраструктурні |
підрозділи |
(цехи, |
дільниці) |
для |
||||||||||||||||
технічного обслуговування основних виробництв. |
РВПС НАН України, 2000. – 101 с |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Виробнича |
|
інфраструктура |
має |
значний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
вплив на економіку підприємства. За сучасних |
|
РИНОК ЯЧМЕНЮ В УКРАЇНІ: |
||||||||||||||||||
умов |
господарювання |
на |
|
різногалузевих |
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ |
|||||||||||||||
підприємствах працює 45—50% загальної кількості |
|
|
ЛИЖОВА А. А. |
|
|
|
||||||||||||||
персоналу. Це пояснюється не тільки великими |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
обсягами робіт із обслуговування основного |
Харківський національний технічний університет |
|||||||||||||||||||
виробництва: велика кількість допоміжних та |
сільського господарства імені Петра Василенка |
|||||||||||||||||||
обслуговуючих операцій мають такий характер, |
|
Науковий керівник - ст. викладач |
||||||||||||||||||
що їх дуже складно механізувати. |
|
|
|
|
|
|
Сагачко Ю. М. |
|
|
|
||||||||||
Зростання ролі та значення виробничої |
Ячмінь належить до найбільш поширених |
|||||||||||||||||||
інфраструктури пояснюється тим, що: |
|
|
||||||||||||||||||
1) |
підвищення |
рівня |
механізації |
та |
сільськогосподарських |
культур |
у |
світовому |
||||||||||||
автоматизації |
виробничих |
процесів |
збільшує |
землеробстві і вирощується ще з доісторичних |
||||||||||||||||
обсяги |
і |
складність |
робіт |
із |
ремонту |
й |
часів. У світовій структурі посівних площ ячмінь |
|||||||||||||
налагоджування |
|
устаткування, |
|
потребує |
займає |
четверте |
місце |
після пшениці, |
рису та |
|||||||||||
|
|
кукурудзи, а в Україні за цим показником він |
||||||||||||||||||
розширення номенклатури інструменту, |
оснастки |
|||||||||||||||||||
та пристосувань; |
|
|
|
|
|
|
|
поступається лише озимій пшениці. Таке широке |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
розповсюдження |
|
ячменю |
пов’язане |
з його |
|||||||||
2) |
перехід |
до |
нових |
технологій |
та |
|
||||||||||||||
універсальним використанням [1]. |
|
|
|
|||||||||||||||||
інтенсифікація |
технологічних |
режимів роботи |
|
|
|
|||||||||||||||
Із |
зерна |
ячменю |
виготовляють |
крупи |
||||||||||||||||
устаткування |
підвищують |
вимоги |
до |
якості |
та |
|||||||||||||||
(перлова, ячна). Якість їх значною мірою залежить |
||||||||||||||||||||
збільшують потребу в різних видах енергії; |
|
|||||||||||||||||||
|
від умов вирощування |
і сортових особливостей |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3)ускладнення виробничих процесів і
поглиблення |
внутрішньовиробничих |
зв'язків |
між |
ячменю. За вмістом жиру (1,2-1,5%) крупи з |
||
підрозділами |
збільшують |
|
обсяги |
робіт |
із |
ячменю поступаються вівсяній і гречаній крупам, |
|
але містять багато білка (9-11%) і крохмалю (82- |
|||||
транспортування вантажів; |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
86%). Також ячмінь є основною сировиною для |
||
4)навантаження на комунікаційні |
мережі |
та |
пивоварної промисловості [2]. |
|||
природоохоронні споруди постійно зростають[3]. |
Попри те, що ячмінь використовують на |
|||||
Отже, підсумувавши все вище сказане можна |
продовольчі, кормові та технічні цілі, він |
|||||
зробити висновок, що виробнича інфраструктура |
вважається цінною зернофуражною культурою. В |
|||||
є важливою складовою процесу виробництва та |
1 кг цього зерна міститься 1,2 к. од. і 100 г |
|||||
забезпечує |
нормальне |
функціонування |
перетравного протеїну, а також понад 12% білка, |
|||
сільськогосподарського |
підприємства. |
Її |
близько 77% вуглеводів, майже 2% жиру, до 3% |
|||
раціональна організація є важливою умовою |
зольних елементів. Білок ячменю насичений |
|||||
гнучкості і стабілізації основного виробництва, |
амінокислотами, а за вмістом у ньому лізину і |
|||||
забезпечення якості, обсягів та оновлення |
триптофану переважає решту злакових культур. |
|||||
продукції, що випускається та підвищення |
Тому при збільшенні в раціонах ячмінної дерті чи |
|||||
ефективності роботи підприємства в цілому. |
|
висівок тварини швидко набирають масу і стають |
||||
|
|
|
|
|
|
більш стійкими до несприятливих умов [4]. Проте |
|
|
|
|
|
|
у перспективі вітчизняні аграрії можуть зменшити |
|
|
|
|
|
|
35 |
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
виробництво цієї культури. Коливання пропорції світового виробництва зерна призводить до напруги не лише в аграрній сфері, але й соціальній, що вимагає постійного моніторингу динаміки змін його обсягів й аналізу тенденцій розвитку ринків як всередині країни, так у світі.
Україна належить до одного з найбільших світових виробників ячменю та є провідним експортером цього зерна. Виробництво зерна в Україні традиційно тривалий історичний період посідає одне з основних місць у розвитку сільського господарства, якій належить пріоритетне значення в забезпеченні продовольчої безпеки країни, слугує сировинною 6азою для виготовлення ряду промислових товарів, належить до важливих джерел створення кормових ресурсів, має велике значення у формуванні експортних поставок продовольчих товарів держави. Україна належить до провідних держав-зерновиробників світу (рис. 1, 2) [3].
Рис. 1 Основні виробники ячменю
2013/2014 МР
Рис. 2 Основні експортери ячменю
2013/2014 МР
В Україні вирощують озимий та ярий ячмінь, проте домінує виробництво ярого. За підсумками, у 2014 р. в Україні вироблено 9,7 млн. т ячменю. Площа посіву культури становила понад 3 млн. га, що на 1,3 % менше порівняно з попереднім роком. Порівняно з 2013 р., урожайність культури підвищилася на 24,6 % і становить 31,3 ц/га. Найбільші регіони з вирощування ячменю у 2014му році представлені на рис. 3 [3].
36
Рис. 3 Найбільші регіони з вирощування ячменю (тис. га)
На виробництво зерна ячменю у різні роки відчутний вплив здійснило коливання урожайності. Однією з основних причин такого явища є порушення технології вирощування - відсутність науково обґрунтованих сівозмін, коли під ячмінь залишають, як правило, найгірші попередники, що дуже висушують та виснажують ґрунт (соняшник, ріпак тощо); неякісний обробіток ґрунту; відсутність або недостатня кількість внесення добрив; низький рівень застосування засобів захисту рослин; неправильне формування сортового складу, без урахування біологічних та технологічних особливостей і вимог сорту [1].
Суттєвий вплив на врожайність зерна має погодній фактор. У західних регіонах країни сформувалися досить складні агрометеорологічні умови, що проявляються у зволоженні ґрунту на фоні не дуже високого температурного режиму. Це призводить до виникнення захворювань сільськогосподарських культур та поширенню шкідників і, як наслідок, втрати врожайності [5].
Завдяки значним зусиллям вітчизняних селекціонерів та рослинників сучасні сорти ячменю здатні забезпечувати високу врожайність. Подальша інтенсифікація сільськогосподарського виробництва (застосування високих доз добрив, особливо азоту, засобів захисту рослин і регуляторів росту) з одночасним впровадженням покращених сортів інтенсивного типу призвела до того, що за останнє десятиліття урожайність зернових значно зросла у країнах європейської спільноти [2].
Загалом, за прогнозами міністерства сільського господарства США [6], врожай ячменю у 2014/15 МР становитиме 139,4 млн. т, що майже на 4% менше попереднього року.
За своїми біологічними особливостями ячмінь має високу потенційну урожайність. Ця культура здатна досягати урожайності зерна 55 – 65 ц /га. Враховуючи специфіку кліматичних умов та
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
особливості нових сортів ярого ячменю, що по- |
|
|
Література: |
|
різному реагують на окремі елементи технології, |
1. Манько |
К., Музафаров Н. Ячмінь ярий: |
||
при їх вирощуванні, необхідно встановити |
сучасні технології вирощування [Електронний |
|||
оптимальні рівні технологічних заходів, які |
ресурс] |
// |
Агробізнес сьогодні/ [Режим |
|
забезпечують отримання гарантованого врожаю. |
доступу] http://www.agro-business.com.ua/ |
|||
Технологія вирощування ячменю ярого повинна |
2. Черчель |
В., |
Федоренко Е., Алдошин А., |
|
передбачати створення умов, за яких повністю |
Лященко А., Солодушко В., Ляшенко Н., Кулик А. |
|||
реалізуються потенційні можливості культури за |
Ячмінь ярий чи овес: виробництво, сорти, |
|||
якісними та урожайними показниками. Це |
переваги [Електронний ресурс] // Агробізнес |
|||
використання кращих попередників, чітке |
сьогодні/ |
[Режим |
доступу] http://www.agro- |
|
дотримання агротехнічних заходів та строків їх |
business.com.ua/ |
|
||
проведення [1]. |
3. Статистичний збірник «Україна в цифрах |
|||
Україна останні роки стрімко втрачає свої |
2014р.» |
|
|
|
позиції як масштабного експортера ячменю. |
4. Маслак |
О. Ринок ячменю: підсумки та |
Цьому також сприяє політика держави (квотування, |
перспективи // Агробізнес сьогодні [Електронний |
||||||||||
ресурс] |
/ |
[Режим |
доступу] http://www.agro- |
||||||||
відміна повернення ПДВ, експортне мито). |
|||||||||||
business.com.ua/ |
|
|
|
|
|||||||
На ринку світового експорту ячменю Україна |
Ціна нового |
врожаю // |
|||||||||
займає 5-е місце, хоча серед виробників 4-е місце. І |
5. Маслак |
О. |
|||||||||
Агробізнес сьогодні [Електронний ресурс] / |
|||||||||||
знову-таки, покупець нашого ячменю, це не ЄС, |
|||||||||||
[Режим доступу] http://www.agro-business.com.ua/ |
|||||||||||
хоча після підписання договору |
про |
асоціацію |
|||||||||
Україна і отримає квоту на 0,25 млн. тонн. І зараз, і |
6. USDA |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
раніше, головними покупцями української ячменю |
|
|
|
|
|
|
|
||||
були і залишаються Саудівська Аравія і Йорданія. |
|
АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ |
|
||||||||
Як наслідок, намагаючись підвищити |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
рентабельність |
виробництва, |
аграрії |
можуть |
|
|
ЛИМАРЕНКО А.В. |
|
|
|||
віддати перевагу |
більш затребуваним |
на ринку |
|
|
|
|
|||||
Харківський національний технічний університет |
|||||||||||
видам зерна. Наразі є багато таких виробників, які |
|||||||||||
сільського господарства імені Петра Василенка |
|||||||||||
прийняли рішення у майбутньому замінити посіви |
|||||||||||
Науковий керівник – к.е.н., доцент |
|||||||||||
ячменю на користь кукурудзи. До таких результатів |
|||||||||||
|
|
Гіржева О. М. |
|
|
|||||||
дійшли провідні аналітичні агенції після |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
опитування сільгоспвиробників з |
різних регіонів |
Під |
час аудиторської перевірки аудитору |
||||||||
України. |
|
|
|
||||||||
|
|
|
необхідно |
отримати |
достовірну |
та |
надійну |
||||
На думку експертів, це є обґрунтованим, адже |
|||||||||||
інформацію, |
яка |
дає |
можливість |
на її |
підставі |
||||||
|
|
|
|
узерновій групі кукурудза має найвищу зробити адекватні висновки щодо достовірності
рентабельність виробництва, яка поступається |
фінансової звітності клієнта, що перевіряється. |
|||||
лише ріпаку та соняшнику [5]. |
||||||
Така |
інформація |
в |
аудиті |
називається |
||
Таким чином, враховуючи світові тенденції, |
аудиторськими доказами. |
|
|
|||
українське зерно користується попитом на |
Аудиторські докази – інформація, яка |
|||||
зовнішньому та внутрішньому ринку. Наразі важко |
одержана аудитором для складання думок, на яких |
|||||
прогнозувати, як змінюватиметься ситуація на |
ґрунтується підготовка аудиторського висновку та |
|||||
внутрішньому та світовому ринку ячменю у новому |
звіту. Аудиторські докази складаються з первинних |
|||||
сезоні, оскільки на неї впливають природні та |
документів та облікових записів, що є основою |
|||||
економічні фактори. З одного боку, це зміна |
фінансового звіту, а також підтверджувальної |
|||||
клімату, що супроводжується посухами та |
інформації з інших джерел. Аудитор повинен мати |
|||||
повенями, з іншого, - відсутність стабільності з |
таку кількість аудиторських доказів, яка б |
|||||
курсом євро та долара США, цінами на нафту та |
забезпечила спроможність |
зробити |
необхідні |
|||
розвитком економіки у світі. Прогнози аналітиків |
висновки, користуючись якими буде підготовлено |
|||||
та можновладців свідчать про збільшення |
аудиторський висновок. |
|
|
|
||
виробництва ячменю в новому сезоні. Але для |
Також необхідна кількість доказів залежить від |
|||||
того, щоб воно було ефективним потрібно |
якості |
таких доказів (чим вище якість, тем менше |
||||
збільшувати інвестиції в галузь, зокрема в сучасну |
доказів буде необхідно). Однак отримання більшої |
|||||
техніку та технології, на законодавчому рівні |
кількості аудиторських доказів не компенсує їхню |
|||||
захистити інвесторів та зменшити вплив існуючих |
низьку якість. |
|
|
|
||
ризиків. |
Відповідність – це міра якості аудиторських |
|||||
|
доказів, а саме: |
|
|
|
||
|
37 |
|
|
|
|
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
|
|
доречність |
|
|
|
|
|
|
• змішані (комбіновані) – докази, що отримані |
|||||||||
|
|
надійність. |
|
|
|
|
|
|
від клієнта та підтверджені зовнішніми джерелами. |
|||||||||
|
Доречність залежить від мети аудиторської |
Маючи відповідну інформацію, аудитор |
||||||||||||||||
процедури, а також, якщо доречно, від твердження, |
повинен |
бути |
повністю |
переконаний |
в |
|||||||||||||
що |
|
|
|
|
|
|
|
розглядається. |
правильності та справедливості своєї думки, тому |
|||||||||
На надійність доказів впливає джерело їх |
він повинен вирішити, чи є його докази достатньо |
|||||||||||||||||
отримання та їхній характер, а також індивідуальні |
переконливими та релевантними. Релевантні |
|||||||||||||||||
обставини отримання. |
|
|
|
|
|
|
докази — це докази, які мають цінність для |
|||||||||||
|
Докази |
отримують |
шляхом |
застосування |
вирішення поставленої проблеми, тобто є |
|||||||||||||
фізичних оглядів, підтверджень залишків на |
доречними при формуванні відповідної думки про |
|||||||||||||||||
рахунках |
бухгалтерського |
обліку, |
аналізу |
достовірність перевіреної інформації. |
|
|
|
|||||||||||
документів, отриманих від підприємств, третіх осіб, |
У цілому ж аудиторські докази повинні |
|||||||||||||||||
аналітичних досліджень за минулі роки, майбутніх |
відповідати ряду вимог, зокрема таким як: |
|||||||||||||||||
періодів та усної інформації осіб підприємства, |
необхідність, |
достатність, |
обґрунтованість, |
|||||||||||||||
організацій, установ. |
|
|
|
|
|
|
правильність. |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Під час аудиторської перевірки аудитор |
Існують спеціальні правила, за допомогою |
||||||||||||||||
спирається на аудиторські докази, які мають |
яких, аудитор може оцінити достовірність |
|||||||||||||||||
переконливий характер. |
|
|
|
|
|
отриманих аудиторських доказів. |
|
|
|
|||||||||
|
Формулюючи |
аудиторський |
висновок, |
Правило |
перше. |
Аудиторські |
|
докази |
||||||||||
аудитор не здійснює суцільної перевірки всієї |
достовірніші, якщо отримані з незалежних джерел |
|||||||||||||||||
інформації, а визначає тільки основні її елементи, |
за межами підприємства, що перевіряється. |
|
|
|||||||||||||||
що характеризують стан діяльності підприємства. |
Аудиторські докази у формі оригіналів |
|||||||||||||||||
Необхідним є те, що аудитор повинен одержати |
письмових |
відповідей |
на |
запити |
|
про |
||||||||||||
аудиторські докази стосовно кожного суттєвого |
підтвердження, отримані безпосередньо аудитором |
|||||||||||||||||
твердження |
фінансової |
звітності. |
На |
їх |
від третіх сторін, можуть допомогти знизити ризик |
|||||||||||||
достовірність впливають такі фактори: |
|
|
суттєвого викривлення для відповідних тверджень |
|||||||||||||||
|
• оцінка характеру та величини ризику на всіх |
до прийнятно низького рівня. Для цього повинні |
||||||||||||||||
етапах аудиторської перевірки; |
|
|
|
|
виконуватися 2 умови: |
|
|
|
|
|
||||||||
|
• досвід попередніх аудиторських перевірок; |
а) докази мають бути отримані від джерела, |
||||||||||||||||
|
• надійність, реальність та достовірність |
яке не зв'язане із підприємством відносинами |
||||||||||||||||
облікової інформації; |
|
|
|
|
|
|
власності та/або корпоративного управління; |
|
||||||||||
|
• виявлення фактів помилок чи шахрайства. |
|
б) якщо розгляд таких доказів можна |
|||||||||||||||
|
Відповідно до правил подання інформації |
проводити окремо або разом з аудиторськими |
||||||||||||||||
аудиторські докази поділяють на прямі та непрямі. |
доказами, отриманими в результаті проведення |
|||||||||||||||||
|
Прямі докази — це докази, які отримані |
інших аудиторських процедур. |
|
|
|
|
||||||||||||
безпосередньо з |
облікової |
системи |
клієнта |
Правило друге. Аудиторські докази, отримані |
||||||||||||||
(первинних документів, фінансових звітів тощо). |
із внутрішніх джерел, достовірніші, якщо |
|||||||||||||||||
Прямі докази можуть поділятися за матеріальними |
відповідні процедури внутрішнього контролю є |
|||||||||||||||||
і |
нематеріальними джерелами (за |
способом |
ефективними. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
закріплення). |
|
|
|
|
|
|
|
Якщо аудитор використовує інформацію, |
||||||||||
До нематеріальних джерел слід віднести пояснення |
створену безпосередньо системою контролю та |
|||||||||||||||||
сторонніх організацій, третіх осіб. Наприклад, |
обліку, яка застосовується на підприємстві, то йому |
|||||||||||||||||
підтвердження суми дебіторської заборгованості, |
слід отримати аудиторські докази щодо точності та |
|||||||||||||||||
яке можна одержати по телефону чи письмово. |
|
повноти отриманої інформації. |
|
|
|
|
||||||||||||
|
Непрямі докази — це інформація, що не |
Наприклад, |
аудитор |
|
може |
отримати |
||||||||||||
стосується |
безпосередньо |
факторів |
певного |
аудиторські докази точності та повноти інформації |
||||||||||||||
питання. |
Наприклад, |
надійність |
системи |
шляхом перевірки заходів контролю за створенням |
||||||||||||||
внутрішнього контролю може бути непрямим |
та збереженням інформації. |
|
|
|
|
|
||||||||||||
доказом відсутності значних помилок у фінансовій |
Правило третє. Аудиторські докази, отримані |
|||||||||||||||||
звітності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
безпосередньо аудитором (спостереження за |
|||||||||
|
Залежно від джерела одержання інформації |
проведенням інвентаризації), достовірніші, ніж |
||||||||||||||||
аудиторські докази можуть бути: |
|
|
|
аудиторські докази, отримані непрямо або шляхом |
||||||||||||||
|
• зовнішніми |
— |
інформація, |
одержана |
від |
припущення (наприклад, запит про дотримання |
||||||||||||
третіх осіб; |
|
|
|
|
|
|
|
|
процедур проведення інвентаризації, на якій не був |
|||||||||
|
• внутрішні |
— |
інформація |
одержана |
від |
присутній аудитор). |
|
|
|
|
|
|||||||
клієнта; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо |
докази, отримані |
з різних |
|
джерел, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
38 |
|
|
|
|
|
|
|
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
суперечать один одному, аудитор повинний |
перетворюються в певні показники, які в |
|||||||||||||||||
провести додаткові процедури з метою з'ясування |
подальшому стають «фундаментом» для прийняття |
|||||||||||||||||
реального стану справ. Якщо є серйозні сумніви із |
управлінських рішень в майбутньому. Проблемним |
|||||||||||||||||
приводу |
істотного |
затвердження, |
аудитор |
питанням залишається необхідність вибору із |
||||||||||||||
повинний одержати достатні й доречні докази для |
множини показників тих, які здатні сприяти |
|||||||||||||||||
усунення таких сумнівів. Якщо це не вдається, то |
ефективному управлінню. |
|
|
|
|
|||||||||||||
він повинний виразити умовно-позитивну думку |
Функціонування |
будь-якого |
|
підприємства |
||||||||||||||
або відмовитися від вираження думки. |
|
|
|
(незалежно від видів його діяльності та форм |
||||||||||||||
Усі отримані докази обов'язково мають бути |
власності) в умовах ринку визначається його |
|||||||||||||||||
задокументовані, тобто відображені в робочих |
здатністю створювати необхідну і достатню |
|||||||||||||||||
документах аудитора. |
|
|
|
|
|
|
величину прибутку. В даному аспекті аналіз |
|||||||||||
Правильність доказів передбачає, що в них |
прибутку займає провідне місце в системі |
|||||||||||||||||
мають бути наведені всебічно (формально, |
комплексного аналізу господарської діяльності, |
|||||||||||||||||
арифметично, логічно тощо) перевірені аудитором |
оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення |
|||||||||||||||||
дані. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кінцевої діяльності мети підприємства та його |
|||||||
Отже, аудиторські докази збирають для |
ефективність. Дослідження цієї проблеми є дуже |
|||||||||||||||||
підтвердження |
логічної тези |
про достовірність |
актуальним на сьогоднішній день. |
|
|
|
||||||||||||
(реальність) даних фінансової звітності та обліку. |
Проблемою аналізу операційної (основної) |
|||||||||||||||||
Для отриманні цих доказів можна використовувати |
діяльності підприємства займається ряд провідних |
|||||||||||||||||
різні прийоми аудиторського контролю (аналіз і |
вчених-економістів, |
зокрема |
Ф.Ф. Бутинець, |
|||||||||||||||
синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і |
С.Ф.Голов, Л.А. Лахтіонова, М.А. Бомох та багато |
|||||||||||||||||
моделювання, абстрагування і конкретизацію, |
інших. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
системний |
|
|
аналіз, |
функціонально-вартісний |
Ефективність – це економічна категорія, що |
|||||||||||||
аналіз). Висновок аудитора, складений на підставі |
відображає |
співвідношення між |
одержаними |
|||||||||||||||
об’єктивної доказової бази щодо будь-якої дії чи |
результатами і витраченими на їх досягнення |
|||||||||||||||||
події господарюючого суб'єкта, зведе до |
ресурсами, |
причому |
при |
|
вимірюванні |
|||||||||||||
найменшого ризику користувачів інформації. |
|
ефективності ресурси можуть бути представлені |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
Література: |
|
|
|
|
|
або в певному |
обсязі |
за |
їх |
первісному |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), |
||||||||
1. |
Гончарук, |
Я.А. Аудит: |
навчальний |
або частиною їх вартості у формі виробничих |
||||||||||||||
посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. – 3-тє |
витрат (виробничо-спожиті ресурси). |
|
|
|||||||||||||||
вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 443 с. |
|
Ефективність виробництва – це складне і |
||||||||||||||||
2. Дорош, Н.І. |
Аудит: теорія і практика: |
багатогранне явище. Будь-яке виробництво |
||||||||||||||||
навчальний посібник / Н. І. Дорош. - К.: Знання, |
вимагає органічного поєднання і взаємодії |
|||||||||||||||||
2006. - 495 с. |
|
|
|
|
|
|
|
чотирьох факторів – робочої сили, основних |
||||||||||
3. |
Пшенична, |
А.Ж. Аудит: |
навчальний |
засобів, предметів праці і землі. В процесі |
||||||||||||||
посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки |
виробництва здійснюється виробниче споживання |
|||||||||||||||||
України, Полтавський ун_т споживчої кооперації |
вказаних ресурсів з метою отримання певних |
|||||||||||||||||
України. - К.: ЦУЛ, 2008. - 320 с. |
|
|
|
споживних цінностей, спроможних задовольнити |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відповідні потреби людей. Отже, будь-яке |
||||||
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ |
|
виробництво передбачає витрати ресурсів і |
||||||||||||||||
|
отримання певних результатів. Але дані економічні |
|||||||||||||||||
|
|
ГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТА |
|
категорії далеко не завжди є однаковими за |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
ЛІТВІН О.А. |
|
|
|
|
|
величиною. В такому випадку кажуть, що |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
підприємства ведуть виробництво з різною |
||||||||
Харківський національний технічний університет |
|
ефективністю [1]. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
сільського господарства імені Петра Василенка |
|
Основні показники ефективності – це |
|||||||||||||||
|
Науковий керівник – д.е.н., професор |
|
|
обмежений набір параметрів, які використовуються |
||||||||||||||
|
|
|
|
Красноруцький О. О. |
|
|
|
|
керівництвом для відстеження і діагностики |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
результатів |
діяльності |
підприємства. |
Дані |
|||
Сучасний ринковий етап розвитку економіки |
показники повинні відображати найбільш важливу |
|||||||||||||||||
України висуває високі вимоги до оцінки |
інформацію |
для |
подальшого |
управління |
||||||||||||||
ефективності діяльності суб’єктів господарювання |
підприємством. Звичайно, для підприємств різних |
|||||||||||||||||
в цілому та в розрізі структурних підрозділів. Всі |
галузей і типів у різний час та за неоднакових умов |
|||||||||||||||||
поточні операції та події в ході діяльності |
показники ефективності будуть відрізнятись. |
|
||||||||||||||||
підприємств |
вимірюються, |
фіксуються |
та |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
39 |
|
|
|
|
|
|
Вісник СНТ ННІ бізнесу і менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
підприємства – це комплексне поняття, що |
||||||||||||
|
Робоча |
|
|
|
|
|
Вироб- |
|
|
|
|
Результати |
|
||||||||||||||
|
сила+основні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
відбиває кінцеві результати використання ресурсів |
||||||||||||||||
|
засоби+предмети |
|
|
|
|
ництво |
|
|
|
|
виробництва |
|
за певний проміжок часу, головною ознакою якого |
||||||||||||||
|
праці+земля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
може бути необхідність досягнення мети |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виробничо-господарської діяльності підприємства |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Ефективність |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
з найменшими витратами суспільної праці або |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
виробництва |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
часу. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Успішна |
реалізація |
стратегії |
|
розвитку |
||||||
Рис. 1. Формування ефективності виробництва |
підприємства |
передбачає |
|
здійснення |
|||||||||||||||||||||||
результативної, |
ефективної |
|
|
та |
|||||||||||||||||||||||
|
Обсяги реалізації і величина прибутку, рівень |
конкурентоспроможної |
господарської |
діяльності. |
|||||||||||||||||||||||
|
Проблема підвищення ефективності виробництва |
||||||||||||||||||||||||||
рентабельності залежать також від виробничої, |
|||||||||||||||||||||||||||
та |
діяльності |
підприємства в |
цілому |
полягає |
в |
||||||||||||||||||||||
постачальницької, |
|
збутової |
|
і |
торгівельної |
забезпеченні |
максимально |
можливого |
результату |
||||||||||||||||||
діяльності підприємства. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
на |
кожну |
|
одиницю |
|
затрачених |
трудових, |
|||||||||||||
|
Основними |
завданнями |
|
аналізу |
доходів |
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
матеріальних |
і фінансових |
ресурсів. |
Основні |
||||||||||||||||||||||
діяльності підприємства є: |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
чинники |
підвищення |
|
ефективності |
роботи |
||||||||||||||||
|
|
систематичний |
контроль за |
виконанням |
|
||||||||||||||||||||||
|
підприємства полягають в підвищенні його |
||||||||||||||||||||||||||
планів реалізації продукції і отриманням прибутку; |
|||||||||||||||||||||||||||
технічного |
|
рівня, вдосконаленні |
управління, |
||||||||||||||||||||||||
|
|
визначення |
впливу як |
об’єктивних, так |
і |
організації |
виробництва |
і |
праці, |
зміні обсягу |
та |
||||||||||||||||
суб’єктивних |
факторів |
на |
|
обсяги реалізації |
|||||||||||||||||||||||
|
структури |
виробництва, |
поліпшенні |
якості |
|||||||||||||||||||||||
продукції і фінансові результати; |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
природних |
|
ресурсів |
тощо. |
Лише |
вміле |
|||||||||||||||||||
|
виявлення резервів збільшення обсягів |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
використання всієї системи названих чинників |
||||||||||||||||||||||||||
реалізації продукції і суми прибутку; |
|
|
|
може забезпечити достатні темпи зростання |
|||||||||||||||||||||||
|
|
оцінка |
|
|
роботи |
|
підприємства |
з |
ефективності виробництва [3]. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
використання |
можливостей |
збільшення |
обсягів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
реалізації продукції, прибутку та рентабельності; |
|
|
|
|
Література: |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
розробка заходів з використання виявлених |
|
1. Економічний аналіз: Навч. посібник / |
||||||||||||||||||||||||
резервів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
М.А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та |
|||||||||||||
|
Суть |
показника економічної ефективності |
ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. – |
||||||||||||||||||||||||
розкривається через співвідношення між ресурсами |
Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. – |
||||||||||||||||||||||||||
та результатами виробництва, за якого отримують |
556 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
вартісні показники ефективності виробництва. |
|
2. Гетьман О.О. Економіка підприємства : |
|||||||||||||||||||||||||
Існує три варіанти такого співвідношення: |
|
|
Навч. посіб. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал.. – |
||||||||||||||||||||||||
|
1) ресурси і результати виражені у вартісній |
[2-ге вид.]. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – |
|||||||||||||||||||||||||
формі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
488 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
2) ресурси виражені у вартісній, а результати – |
|
3. Ковальчук І.В. Економіка підприємства : |
||||||||||||||||||||||||
у натуральній формах; |
|
|
|
|
|
|
|
|
Навч. посіб. / І.В. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. – |
||||||||||||||||||
|
3) ресурси |
виражені |
у |
|
натуральній, |
а |
697 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
результати – у вартісній формах [2]. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Ми вважаємо обґрунтованою точку зору |
|
СИСТЕМА ГНУЧКОГО УПРАВЛІННЯ |
|
|||||||||||||||||||||||
науковців, які зазначають, що не можна |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
абсолютизувати ні один з показників, які |
|
ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА |
|
||||||||||||||||||||||||
використовують для визначення ефективності. |
|
|
|
ЛЮБЧИЧ В.О. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Кожний з них має певне смислове навантаження, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
тому може бути використаний за відповідним |
|
Харківський національний технічний університет |
|
||||||||||||||||||||||||
цільовим призначенням. Так, валова продукція |
|
сільського господарства імені Петра Василенка |
|
||||||||||||||||||||||||
характеризує ефективність з позиції створення |
|
Науковий керівник – д.е.н., професор |
|
||||||||||||||||||||||||
споживної вартості, валовий дохід – оцінює |
|
|
|
Васильєв А. Й. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
ефективність в аспекті єдності двох сторін процесу |
|
Результативність |
господарювання |
на |
|||||||||||||||||||||||
виробництва споживання та накопичення, |
|
||||||||||||||||||||||||||
прибуток - ефективність виробництва з погляду |
підприємстві великою мірою залежить від якості |
||||||||||||||||||||||||||
інтересів господарств, як виробника споживної |
чинної системи управління персоналом, під якою |
||||||||||||||||||||||||||
вартості. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розуміють |
багатовекторну |
діяльність |
відповідних |
||||||||||
|
Таким чином, можна зробити наступний |
відділів підприємства, галузевих органів та органів |
|||||||||||||||||||||||||
висновок: |
ефективність |
виробництва |
(діяльності) |
центральної виконавчої влади, що охоплює низку |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|