Лабораторна робота № 5

Географія ХХ ст..

Новітній етап у розвитку географії охоплює XXст. Основоюгеографічного знання на сучасному етапі є теорія взаємодії суспільс­тва і природи, навколо якої відбувається інтеграція усіх галузевих географічних наук.

У XXст. організовуються експедиції до полюсів. У квітні1909 р. американський полярник Р. Пірі з п'ятьма супутниками досяг Північного географічного полюсу. Були дослідженні глибини океану в районі полюсу, описано рух полярної криги на півночі Ґренландії у східному напрямі, а також доведено, що у центральній частині Арк­тичного басейну землі немає.

У 1910-1912 рр. Руаль Амундсен на судні "Фрам" здійснив по­дорож до Антарктиди. 14 грудня 1911 р. він досяг Південного полю­су. У той самий час до Антарктиди відправився й норвежець Роберт

Скот на судні "Терра~Но~ ва'\ але він досяг Півден­ного полюсу пізніше - 18січня 1912 р. Після цих експедицій до полюсів, по­чинаються регулярні дослі­дження Антарктиди і Ан­тарктики; впродовж першої половини XX ст. було здій­снено понад 100 експеди­цій з різних країн.

В середині XX ст, до­сліджується і Арктика. У 1932 р. О. Ю. Шмідт здій­снив плавання за одну наві­гацію Північним морським шляхом. 21 травня 1937 р. починає роботу першанаукова полярна станція на крижині. В результаті про­ведених досліджень був вивчений рельєф Північ­ного Льодовитого океану, рух води в океані, роз­раховане магнітне схилен­ня тощо.

У 2-й половині XX ст. з ініціативи Міжнародного Союзу географів проводяться глобальні міжнародні дослідження Землі, зокрема глобальних атмосферних процесів (програма ПІГАП), дослідження тропічної Ат­лантики (АТЕП, ТРОПЕКС), полярні дослідження (ПОЛЕКС), ви­вчення мусонів (МОНЕКС), океанічного дна, зокрема серединно-океанічних хребтів (МОДЕ), та інші.

Міжнародний геофізичний рік тривав 18 місяців з 1 липня ІУЬ/року до 31 грудня 1956 р. В його роботі брали участь 67 країн. Про­водилися геофізичні спостереження і дослідження земної кори, атмо­сфери, океанів за єдиною програмою і методикою. Були організовані експедиції в Антарктиду, Арктику, райони Паміру, Тянь-Шаню, вТихий, Індійський, Атлантичний океани, запущені штучні супутники Землі, які дали початок систематичним прямим дослідженням верх­ніх шарів атмосфери і Космосу. Міжнародна гідрологічна програма завершилася міжнародним гідрологічним десятиріччям - 1965-1974рр. У реалізації програми взяли участь понад 100 країн, які займалися розвитком мережі гідрологічних спостережень, обліком водних ре­сурсів, станом водних ресурсів окремих регіонів, підготовкою науко­вці -гідрологів.

У 1948 р. був заснований Міжнародний Союз охорони природи (МСОП). Нині у складі Союзу майже 60 держав, понад 500 урядових, наукових і громадських організацій із 116 країн, 24 міжнародні орга­нізації. МСОП працює над проблемою охорони природи, розробив Всесвітню стратегію охорони природи.

Завдання

1. Нанесіть на контурну карту маршрути Р. Амундсена і Р. Скотта до Південного полюсу . Проаналізуйте дослідження Антарктиди іншими дослідниками.

Таблиця 4