49.Протестантистські релігійні об’єдніння та церкви в суверенній Україні.

Протестантські напрями християнства в Україні є неоднорідними, вони поділяються на дві групи.

Перша група — це різноманітні церкви і течії, вчення яких сформувалося на грунті західного протестантизму, що відколовся від католицької церкви. До них належать баптисти, євангелісти, п'ятидесятники, меноніти, адвентисти, єговісти та ін. Ці церкви й секти ще називають «пізнім протестантизмом».

Друга група — церкви і секти, віровчення яких склалося на грунті православ'я, вони відкололися від православної церкви. До них належать старообрядці, молокани, хлисти, духобори, істинно православна церква, православні християни та ін. Найпоширеніші в Україні — протестантські конфесії західного спрямування. Інші не набули значного поширення.

50.Історичні причини виникнення Біблії.

Складається Біблія із двох частин — Старого та Нового Завітів.

Старий Завіт написано в дохристиянські часи дав¬ньоєврейською (окремі фрагменти — арамейською) мо-вою, Новий Завіт — ідеологами християнства давньо¬грецькою мовою (кайне).

Новий Завіт сформувався протягом І—II ст. н.е., втіливши в собі ідеологію християнства. Він складається з чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки та Івана), в яких розповідається про непорочне зачаття, прихід Спаси-теля — Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і посланнях апостолів, Одкро¬венні Івана Богослова — Апокаліпсисі) описується небес¬не життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, йдеться про страшний суд і кінець світу. Ка¬нонізація Нового Завіту відбувалася у період, коли панівні сили намагалися приборкати бунтівний дух первісного християнства, спрямувати його на проповідування сми¬рення та покірності. Остаточно було канонізовано його 364 р. на Лаодикійському церковному соборі.

51.Соціально – історична обумовленість православ’я та католицизму.

52.Сутність віровчення і культу православ’я.

Православ'я — одне з відгалужень християнства, що оформилося після розколу церкви в 1054 р. на Східну та Західну. Має мільйони послідовників, переважно в країнах Східної Європи, Близького Сходу. Оформилося на тери¬торії Візантії. На відміну від католицизму, православ'я не має єдиного церковного центру. Якщо католицька церква інтернаціональна щодо розуміння канонів, обрядів і свят, то в православній чітко простежуються національні аспек¬ти: кожна з них виробляє свою традицію, свої" свята. На¬приклад, для української церкви Покрова — велике свято, в російському церковному календарі нічим особливим во¬но не виділяється; в грузинському — взагалі його немає. Якщо католицька церква дистанціюється від політичної влади, будучи над нею, то православна наближена до неї, часто опиняється в залежному становищі.

В основі православного віровчення — Біблія (Святе Письмо), Святий Переказ, Символ віри. Визнає триєдиність Бога, боговтілення, спокутну жертву Ісуса Христа, загробне воздання. Церква — посередник між Богом і людьми. Богослужіння відправляються у пишних храмах, з емоційним піднесенням, найважливіша роль у яких нале¬жить священику. Відвідування храмів, молитва, дотриман¬ня постів, таїнств для православних віруючих мають особ¬ливе значення.

Православ'я визнає хрещення, причастя, свяшенство, сповідь, миропомазання, шлюб і єлеосвячення.