2. Формулювання вимог до програми

Виконання курсової роботи необхідно починати з складання вимог до програмного продукту. Задача полягає в визначенні зовнішніх характеристик функціонування програмного продукту. Цей етап також може бути названим системним аналізом.

Необхідно визначити:

– призначення програми;

– вхідні дані програми;

– результат роботи програми, формат його представлення;

– вимоги до інтерфейсу користувача;

– реакція програми на невірні дії користувача (наприклад, некоректні вхідні дані);

– вимоги до апаратного і програмного забезпечення, на якому працюватиме програмний продукт.

Календарний план складає викладач на початку роботи над проектом. За суттєве відставання від календарного плану викладач повинен знижувати оцінку курсової роботи. Приклад календарного плану наведений у додатку А.

3. Проектування програми

На першому етапі проектування визначається архітектурний стиль, об’єктна структура програми, а також формат вхідних, вихідних та внутрішніх даних. В деяких випадках це може привести до перегляду вимог та до уточнення задачі. Недооцінка цього етапу розробки програми може привести до того, що майже готову програму доведеться істотно переробляти, для того, щоб врахувати деякі істотні, але не враховані при зверхньому аналізі факти.

На наступному етапі проектування задача та її вимоги перетворюються в конкретні прийоми реалізації.

Завершується проектування створенням проектної специфікації програми. Проектна специфікація програми є другим розділом пояснювальної записки.

4. Кодування програми

На етапі кодування створюється вихідний код програми. Він повинен бути гідним чином прокоментований і повністю задовольняти вимогам до коду.

Увесь код програми має бути наведений у додатку до пояснювальної записки. У тексті основних розділів записки можливо наводити лише невеликі за розміром окремі фрагменти коду.

До процесу кодування входить також виявлення та усунення синтаксичних помилок, що виникають в процесі трансляції. Для успішного завершення цього процесу необхідні знання мови програмування та відповідного інструментального середовища.

5. Тестування та налагодження

Налагодження – це процес, що починається з моменту встановлення існування помилки і закінчується локалізацією цієї помилки в програмі, тобто визначенням її характеру та місцезнаходження. Таким чином, налагодження програми передбачає обов’язкову наявність помилки.

Тестування – це виконання комплексу вправ (завдань) для перевірки працездатності програми за будь-яких умов. Тестування може виявити факт наявності помилки, а налагодження виявляє причину помилки, так що ці два етапи розробки «перекриваються».

Таким чином код програми повинен бути налагоджений та протестований.

6. Оформлення пояснювальної записки

Оформлення пояснювальної записки є передостаннім етапом виконання курсової роботи і має надати студентові навичок документування програмного продукту. Склад та вимоги до оформлення пояснювальної записки наведені в наступному розділі.

7. Захист роботи

До захисту курсові роботи студент допускаються викладачем, який керує курсовим проектуванням. Необхідними умовами допуску до захисту є:

– наявність діючої програми, що відповідає проектному завданню;

– правильно оформлений вихідний код програми;

– відповідність пояснювальної записки стандарту ДСТУ 3008-95.

Захист відбувається перед комісією з трьох викладачів у присутності студентів з академічної групи автора.

Склад комісії:

– голова комісії – завідуючий кафедрою;

– члени комісії: лектор з дисципліни;

– викладач, що керує курсовим проектуванням.

Студент під час доповіді повинен викласти основні результати курсової роботи. Доповідь супроводжується презентацією. Орієнтовний час виступу – 10 хвилин. Після доповіді студент повинен відповісти на поставлені запитання. Якщо з відповідей на запитання з’ясується, що студент не є єдиним автором курсової роботи, вона відхиляється, а студент отримує нове завдання.

Курсова робота оцінюється за наступними критеріями:

– якість програмного продукту;

– якість вихідного коду;

– виступ та відповіді на запитання.

– якість пояснювальної записки;

– ступінь відповідності термінів виконання окремих етапів календарному плану.