1.2. Технічна характеристика автомобілів

Кожен автомобіль, що випускається заводом-виготовлювачем, забезпечують інструкцією з експлуатації і докладною технічною характеристикою, у якій міститься повний перелік параметрів, що характеризують основні вузли, механізми і системи автомобіля. Однак для організації експлуатації і технічного обслуговування автомобіля досить знати лише основні технічні параметри автомобіля. їх включають в коротку технічну характеристику. До таких параметрів належать:

- номінальна вантажопідйомність (у кг, чи т.) - для вантажних автомобілів);

- число місць для сидіння (стояння), включаючи водія, - для легкових автомобілів і автобусів;

- маса спорядженого автомобіля (у кг.) і розподіл її по осях;

- габаритні розміри (м.)-довжина, ширина, висота;

- колія (мм.) передніх і задніх коліс або відстань між серединами здвоєних коліс;

- найбільша швидкість руху (км/год.) з повним навантаженням по горизонтальній, прямолінійній дорозі з удосконаленим покриттям;

- найменший радіус повороту (м.) по колії зовнішнього переднього колеса.

1.3. Загальна будова автомобіля

Сучасний автомобіль - це досить складна машина, кількість деталей якої вимірюється сотнями і навіть тисячами. Проте у більшості з них основи конструкції і принцип дії переважної кількості вузлів і систем досить подібні, незважаючи на різні варіанти технічного виконання. Багато спільного мають також схеми розміщення основних агрегатів - компонування автомобілів різного типу і призначення.

При всій розмаїтості складових елементів кожен автомобіль (рис. 1.4) можна умовно поділити на три основні частини: двигун, кузов і шасі.

Двигун 1 є джерелом механічної енергії, що приводить автомобіль у рух. В наш час на автомобілях найбільш поширені теплові двигуни. Вони перетворюють теплову енергію, що звільняється при згорянні палива, на механічну, котра потім витрачається на подолання зовнішнього опору руху автомобіля.

Кузов вантажного автомобіля служить для розміщення вантажу і найчастіше складається з платформи і кабіни (на рис. не показані). У кузові легкового автомобіля чи автобуса розміщені як пасажири, так і водій.

Шасі поєднує трансмісію, несівну систему, підвіску, колеса і органи керування.

Трансмісія складається з механізмів, призначених для змін крутного моменту двигуна під час передачі його до ведучих коліс автомобіля. До неї найчастіше входять зчеплення 2, коробка передач 3, карданна передача 5, а також головна передача, диференціал і півосі, розміщені усередині кожуха ведучого моста 6.

Донесівної системи належать рама 7 (або несівний кузов), передній 12 і задній 6 мости та колеса 9 з підвіскою 8, яка забезпечує необхідну плавність ходу автомобіля і надійний контакт коліс із дорогою.

Рис. 1.4. Двигун і шасі вантажного автомобіля:

1 - двигун; 2 - зчеплення; 3 - коробка передач; 4 - рульове керування; 5 - карданна передача; 6 - задній ведучий міст; 7 - рама; 8 - ресора; 9 - колесо; 10- паливний бак; 11 - амортизатор; 12 - передній міст

Органи керування служать для зміни напрямку і швидкості руху автомобіля. До них належать рульове (кермове) керування 4 і гальмова система.

У більшості автомобілів, що їх випускали минулими роками і продовжують випускати нині, ведучими були задні колеса. Такі автомобілі називають задньоприводними, зробленими за так званою класичною схемою компонування.

Щораз більше сучасних автомобілів, особливо легкових, для поліпшення керованості і надійності випускають передньоприводними. Двигун і трансмісія у них розташовані в передній частині, а передні колеса є одночасно і ведучими, і керованими. Разом з тим багато автомобілів в наш час будують з усіма ведучими колесами. їх називають повнопривідними (іноді джипами - від англ. jеер).

При зміні розташування або збільшенні числа ведучих коліс схеми трансмісій змінюють, вводячи в них додаткові агрегати - роздавальні коробки, міжосьові диференціали тощо.