- •1. Розкрийте принципи формування цінової політики в умовах маркетингової орієнтації підприємства.
- •7.Яким чином відбувається вибір методу ціноутворення?
- •2. Висвітліть зміст комплексної системи інформаційного забезпечення ціноутворення на підприємстві.
- •11. Назвіть мету та принципи управління ціновими ризиками.
- •12. Розкрийте зміст процесу управління ціновими ризиками.
- •3. Розкрийте особливості такого етапу, як вибір критеріїв встановлення цілей ціноутворення і визначення цілей цінової політики.
- •4. Розкрийте сутність процесу комплексного аналізу цінової чутливості споживачів
- •5. В чому полягає зміст такого етапу управління ціновою політикою підприємства, як моніторинг цін конкурентів?
- •6. Розкрийте зміст оцінки витрат при прийнятті цінових рішень.
- •8. Розкрийте особливості процедури вибору цінової стратегії.
- •9. Яким чином здійснюється контроль за реалізацією цінової політики?
- •13. Висвітліть особливості управління ціновими ризиками як процесу взаємопов’язаного виконання функцій управління ризиками.
- •14. Сутність ціни з точки зору економічної теорії.
- •15. Особливості маркетингового підходу до ціноутворення. Загальна характеристика концепцій терміну „ціна”.
- •16. Розкрийте економічний смисл основних функцій ціни.
- •17. Охарактеризуйте взаємозв’язок між загальними маркетинговими цілями і цілями цінової політики підприємства.
- •18. Сутність цілей ціноутворення. Механізм дії..
- •23. Які різновиди оптових та роздрібних цін Вам відомі?
- •19. Взаємозв’язок між цілями фірми та задачами ціноутворення?
- •20. Характеристика задач ціноутворення при виході фірми на нові ринки.
- •21. Охарактеризуйте ситуації, в яких необхідно приймати цінові рішення.
- •24. Якими є складові елементи оптової ціни виробника?
- •22. Охарактеризуйте загальні підходи до класифікації цін.
- •33.. Роль фактору цінності товару при прийнятті фірмою цінових рішень.
- •25. Якими є особливості використання умов „інкотермс” у зовнішній торгівлі?
- •32..Інформація про конкурентів, яка використовується при прийнятті цінових рішень.
- •26. Опишіть найбільш часто вживані умови „інкотермс”.
- •27. Охарактеризуйте основні фактори, які відносяться до ціноутворюючих.
- •65.Необхідність проведення оцінки цінових рішень.
- •28. .Які характеристики попиту є важливими для прийняття цінових рішень ?
- •30. .Як можна використати ефект витрат на переключення у формуванні цінової політики фірми?
- •31. Особливості ціноутворення на різних типах ринку.
- •35. .Характеристика внутрішніх факторів, що впливають на ціноутворення.
- •36. Відмінні риси маркетингового ціноутворення.
- •37. Сутність, умови застосування переваги та недоліки визначення цін залежно від витрат
- •38. Сутність, умови застосування переваги та недоліки визначення цін на основі аналізу беззбитковості
- •39. Сутність методик визначення цін, орієнтованих на споживача
- •40. Характеристика основних методів визначення цін, орієнтованих на конкуренцію
- •41. Методика визначення цін на основі знаходження рівноваги між витратами виробництва, попитом і конкуренцією
- •42. Методи непрямого маркетингового ціноутворення.
- •43. Роль торгових знижок при продажу та купівлі товарів.
- •44. Опишіть як використання знижок впливає на фінансовий стан фірми
- •45. Назвіть та прокоментуйте основні напрямки маркетингових досліджень цінової політики фірми.
- •46. Основне призначення кількісних та якісних методів дослідження цінової чутливості споживачів.
- •47. Загальна характеристика методів дослідження цінової чутливості споживачів, що ґрунтуються на фактичних даних про покупки.
- •48. Загальна характеристика методів дослідження цінової чутливості споживачів, що ґрунтуються на аналізі даних про покупки в умовах контрольованого експерименту.
- •50. Дослідження уподобань і намірів покупців у контрольованих експериментатором умовах.
- •49. Дослідження вподобань і намірів покупців в умовах неконтрольованого опитування.
- •51. Методи дослідження цін та цінової динаміки.
- •66.Методика оцінки рівня ризикованості цінових рішень
- •54. Сутність, умови застосування та ризики використання стратегії „Проникнення”.
- •55. Як на практиці може бути використаний зв’язок між товарами в асортименті з позицій попиту і витрат?
- •56. Шляхи застосування цінової дискримінації.
- •57. Які існують види конкурентної поведінки в галузі ціноутворення?
- •58. В які способи може бути застосована цінова дискримінація?
- •59. Залежність цінової стратегії від етапу життєвого циклу товару.
- •60. Основні детермінанти оптимальної цінової стратегії(цс).
- •63.Стратегії ціноутворення для існуючих товарів.
- •67. Значення оцінки інфляційного очікування при обґрунтуванні цінової стратегії
- •65.Необхідність проведення оцінки цінових рішень.
- •66.Методика оцінки рівня ризикованості цінових рішень
- •68. Процес управління ціновими ризиками
- •62.Поточні зміни цін
- •69. Засоби оптимізації цінового ризику
- •70. Сутність, мета та основні напрямки і форми державного регулювання цін.
- •71. Законодавче регулювання цін внутрішнього ринку.
- •72. Законодавче регулювання цін на експортну продукцію
9. Яким чином здійснюється контроль за реалізацією цінової політики?
Державне регулювання цін являє собою діяльність держави, спрямовану на встановлення і збереження такого рівня цін, який забезпечував би рентабельну діяльність суб’єктів господарювання, паритет цін різних галузей народного господарства, реальність заробітної платні, стійкість валюти та інші економічні параметри в державі. Реалізацією цінової політики в Україні займаються: o на загальнодержавному рівні - Міністерство економіки України, Антимонопольний комітет; o на регіональному рівні - управління з питань цінової політики місцевих державних адміністрацій;
o на відомчому рівні - міністерства і відомства;
o встановлення цін на природний газ для виробників і постачальників, тарифів на його транспортування територією України та роздрібних цін для населення.
Особлива увага в питанні цінового регулювання з боку держави приділяється регулюванню цін на продукцію монополістів-виробників. Регулюванням цін на продукцію монополістів поряд з Міністерством економіки (на загальнодержавному рівні) та місцевими управліннями з питань ціноутворення і цінової політики (на регіональному рівні) здійснює відповідно Антимонопольний комітет України та його місцеві структурні підрозділи (служби). Вони визначають підприємства, що займають монопольне становище на загальнодержавному і регіональному ринках відповідно, і перелік продукції підприємств-монополістів (як природного походження так і пов'язаних із захопленням ринку завдяки розвитку і здобуття конкурентних переваг у конкретному бізнесі), ціни на яку підлягають державному контролю та регулюванню у контексті антимонопольної політики. Загальний нагляд та контроль за дотриманням цінової дисципліни забезпечує Державна інспекція з контролю над цінами Міністерства економіки і підпорядковані їй державні інспекції з контролю над цінами місцевих державних адміністрацій, які в межах своєї компетенції здійснюють: державний контроль за дотриманням установленого порядку затвердження й застосування цін; захист законних інтересів громадян; виявлення, усунення і запобігання фактів отримання за рахунок необгрунтованого підвищення цін та тарифів незаконних доходів суб'єктами господарювання; експертизу економічного обгрунтування цін і тарифів суб'єктами господарювання; прийняття рішень щодо застосування фінансових санкцій та стягнення штрафів через податкові органи за виявлені порушення. Допомагають державним інспекціям за цінами у питаннях нагляду і контролю у сфері ціноутворення податкові, фінансові, антимонопольні служби держави, а також комітети у справі захисту прав споживачів.
Метою державного регулювання цін в Україні на сучасному етапі розвитку економіки є:
Забезпечення такого співвідношення між монополією та конкуренцією, яке б не призводило до руйнівних наслідків для економіки;
Здійснення соціальної політики держави та захист окремих верств населення;
Стримування інфляційного підвищення цін через запровадження заходів, які усували б причини його виникнення.
Основними напрямками державного регулювання цін в Україні можна назвати наступні:
розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів АРК(Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, виконавчих органів міських рад в сфері ціноутворення;
антимонопольне регулювання цін на продукцію виробничо-технічного призначення;
декларавування цін.