1. Користуючись навчальними посібниками, дайте усні відповіді на всі пункти плану заняття. Зверніть увагу на витлумачення термінів.

2. Виконайте вправи.

2.1. Користуючись тлумачними словниками, поясніть значення поданих слів і сферу їх вживання. Складіть із виділеними словами речення..

Привласнювати — присвоювати, вітання — віншування, допомога — підмога, діалектний — діалектичний, писемний – письмовий, повноваження — уповноваження.

2.2. Визначте значення поданих слів, доберіть до них синоніми. Складіть речення із поданими словами.

Вí´домість — відóмість, об’є´днання — об’єднáння, вúгода —вигóда.

2.3. Поясніть лексичне значення поданих слів-паронімів. З двома парами слів (на вибір) складіть речення.

Адресат — адресант, дипломат — дипломант — дипломник, економний — економічний, ожеледиця — ожеледь, пам’ятка — пам’ятник, особистий — особовий, свідоцтво — свідчення, покажчик — показник, чисельний — численний, безоплатний — безплатний, виключення — виняток, виборний — виборчий, виконавський — виконавчий.

2.4. Запишіть подані слова разом, через дефіс або окремо. Поясніть їх правопис.

Високо/розвинений, гучно/мовець, всесвітньо/відомий, ново/будова, п'ятдесяти/річчя, пів/ящика, вище/зазначений, військово/зобов'язаний, пів/Європи, радіо/комітет, хліб/сіль, малий/премалий, фінансово/промисловий, Волго/Донський канал, пів/фінал, вічно/зелений, м'ясо/молочний, жовто/гарячий, контр/наступ, кіно/режисер, народно/поетичнй, морально/правовий, семи/річний, життє/здатний, блідо/рожевий, східно/європейський, південно/західний.

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Правопис складних іменників

Разом пишуться, якщо

Через дефіс пишуться

1. Дві або кілька основ поєднані сполучним голосним о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних), є (після основ на й або на подовжений м'який приголосний): землероб, самохід, вертоліт. 2. Іменникова та прикметникова основа поєднані сполучним голосним: білокрівці, чорнозем. 3. Дві іменникові основи поєднані сполучним голосним: трудодень, лісостеп. 4. Поєднується дієслово в наказовій формі та іменник: горицвіт, пройдисвіт. Поєднується кількісний числівник у формі родового відмінка та іменник: п'ятиденка, сімдесятиріччя, сторіччя (сто вживається в називному відмінку). 6. Іменники поєднуються з частинами пів-, напів-, полу-: півкарбованця, напівсон, полукіпок (іменники – власні імена пишуться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). 7. Поєднуються три і більше основ: термогідродинаміка, світловодолікування. 8. Усі складноскорочені слова: держбанк, колгосп. 9. Слова з першими частинами авіа, авто, біо, гео, гідро та ін.: біостанція, гідромасаж.

1. Іменники, що означають протилежні (антонімічні) чи близькі за змістом поняття: купівля-продаж, хліб-сіль, щастя-доля. 2. Іменники на позначення професії, спеціальності, ученого ступеня, державної посади, військового звання: лікар-еколог, член-кореспондент, генерал-полковник, прем'єр-міністр. 3. Іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, названого другим словом: козир-дівка, блок-система. 4. Іменники, що означають складні одиниці виміру: людино-день, кіловат-година, тонно-кілометр. 5. Складні прізвища та географічні назви: Івано-Франківськ, Нечуй-Левицький. 6. Складні сполучення, що називають рослини: мати-й-мачуха, розрив-трава. 7. Назви проміжних сторін світу: норд-ост, північно-східний. 8. Іменники, першою частиною яких є іншомовні компоненти: віце-, екс-, обер-, унтер-, штаб-, лейб-: екс-чемпіон. 9. Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова: б-ка (бібліотека), т-во (товариство).

Правопис складних прикметників

Разом пишуться прикметники

Через дефіс пишуться прикметники

а) утворені від складних іменників, що пишуться разом: електросиловий, самохідний; б) утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника (підрядний зв'язок): первіснообщинний (первісна община), сільськогосподарський (сільське господарство); в) з другою дієслівною частиною: машинобудівний, волелюбний; г) з першим компонентом прислівником, а другим прикметниковим чи дієприкметниковим компонентом: важкохворий, загальнодержавний, вищезгаданий (але: суспільно корисний, чітко окреслений тощо); д) з термінологічним значенням: давньоверхньонімецька (мова), е) з першим числівниковим компонентом: двадцятиповерховий (але: 20-поверховий); є) з двох неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний (верстат).

а) утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський; б) утворені з двох чи більше прикметникових основ, які позначають неоднорідні поняття: електронно-обчислювальний, всесвітньо-історичний; в) в яких перша частина закінчується на -ико-, -іко: історико-культурний, політико-економічний; г) з першою частиною військово-, воєнно-: воєнно-стратегічний, військово-морський (але: військовозобов'язаний, військовополонений); д) з першою однорідною до другої частиною без прикметникового суфікса зі сполучним голосним о, е: м'ясо-молочний, крохмале-патоковий; е) утворені з двох або кількох основ, які позначають якість з додатковим відтінком, відтінки кольорів: гіркувато-солоний, темно-зелений (але: жовтогарячий, червоногарячий – окремі кольори); є) складні назви проміжних частин світу: норд-остівський, південно-східний; ж) з першим числівниковим компонентом, переданим цифрою: 125-річний.

Правопис складних прислівників

Разом пишуться складні прислівники,	Окремо пишуться:	Через дефіс пишуться:
а) утворені сполученням прийменника з прислівни-ком: віднині, надалі, подекуди, позаторік; б) утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, вплав, засвітла, насторожі, поблизу, увечері, уголос; в) утворені сполученням прийменника з коротким прикметником: віддавна, зрідка, потихеньку, сповна; г) утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вперше, на-двоє, учотирьох, поодинці; д) утворені сполученням прийменника з займен-ником: внічию, навіщо, нащо; але: до чого, за що та ін. в ролі додатків; е) утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, навздогін, навстіж, навскоси; є) утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, тимчасово, ліворуч, обабіч; ж) утворені сполученням часток аби-, ані-, чи-, де-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абиколи, щодуху, якнайдужче, щодалі, аніскільки; але: дарма що, поки що та ін.	а) прислівникові сполуки, що складаються з прий-менника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення і грама-тичну форму, особливо коли між прийменником і керованим іменником можливе означення до цього іменника: без відома, без наміру, до крихти, на ра-дість, на ходу, під боком, як слід; б) сполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох імен-ників та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, раз у раз; в) словосполуки, які в реченні виконують функції прислівника та складаються з узгоджуваного приймен-ника й дальшого іменника: таким чином, тим разом; г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого (середнього) роду: в основному, в цілому; д) прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє.	а) складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення –ому або (-к-)и: по-батьківськи, по-козацькому, також по-латині; б) складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге і т.д.; в) неозначені складні прислівники з частками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, хтозна-як, казна-де, будь-коли; г) складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, сяк-так; д) складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: будь-що-будь, ледве-ледве, пліч-о-пліч.

Прийменники

Разом пишуться:	Окремо пишуться:	Через дефіс пишуться:
а) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді – трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок, наприкінці, щодо; б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, поза, поміж, понад.	прийменникові сполуки: у (в) разі, під кінець, під час, що ж до.	складні прийменники з початковими з-, із-: з-за, з-над, з-проміж.

Сполучники

Разом пишуться	Окремо пишуться:	Через дефіс пишуться
складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або приймен-никами: адже, втім, неначе, неначебто, причім, абощо, отже.	а) сполучники з частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, отже ж, коли б; б) складені сполучники: дарма що, для того щоб, з того часу як, через те що.	сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13

Тема: ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ПОХОДЖЕННЯ

Мета: з'ясувати особливості використання іншомовних слів у діловому мовленні; навчитися правильно писати слова іншомовного походження; навчитися правильно укладати протокол зборів трудового колективу.

План

1.Розшарування лексики української мови з точки зору її походження: власне українські слова і запозичені.

2.Групи запозичених слів за ступенем освоєння та загальна їх характеристика.

3.Правопис слів іншомовного походження.

4.Протокол зборів трудового колективу: визначення, реквізити, правила укладання.

Завдання

1. Користуючись навчальними посібниками, дайте усні відповіді на всі пункти плану заняття. Випишіть із навчального посібника визначення основних термінів: екзотизми, варваризми, кальки.