З малої літери пишуться:

1. Назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з маленької літери: голова, міністр, академік, доктор наук, заслужений діяч мистецтв.

2. Присвійні прикметники, утворені від власних назв за допомогою суфіксів -івськ-, -ївськ-, -евськ-, -євськ-, -инськ-, -інськ-, -їнськ: франківські сонети, тургенєвські герої.

3. Прикметники, що означають місцезнаходження об'єкта: київські парки, дніпровські кручі.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 11

Тема: ЛЕКСИЧНЕ БАГАТСТВО МОВИ. СИНОНІМІЯ.

Мета: вивчити визначення понять "синонім", "синонімічний ряд"; з'ясувати особливості використання синонімів у діловому мовленні; навчитися правильно вживати особові форми дієслів; навчитися правильно укладати довіреність і доручення на отримання заробітної плати.

План

1. Поняття про синоніми.

2. Синонімічний ряд.

3. Особливості вживання синонімів в діловому мовленні.

4. Особливості вживання особових форм дієслова.

5. Довіреність і доручення на отримання заробітної плати: визначення, реквізити, правила укладання.

Завдання

1. Користуючись навчальними посібниками, дайте усні відповіді на всі пункти плану заняття. Зверніть увагу на витлумачення термінів.

2. Виконайте вправи:

2.1. Користуючись тлумачними словниками, поясніть значення поданих слів і сферу їх вживання. Складіть із виділеними словами речення..

Здатний — здібний, привласнювати — присвоювати, вітання — віншування, щиро — сердечно, допомога — підмога, зброя — знаряддя, їжа — страва, віруючий — богомольний, відноситися — ставитися, діалектний — діалектичний, притаманний — властивий, попадати — потрапляти, робити — працювати, об'ява — оголошення.

2.2. Поясніть значення поданих слів і укладіть з ними словосполучення 9або речення).

Взаємини, стосунки, відносини, відношення, ставлення; вірний, правильний; індивідуальний, персональний, особистий; уява, уявлення; ділянка, дільниця; об’єм, обсяг; наступний, подальший; загальний, спільний; надіятися, сподіватися; довгий, тривалий; поруч, поряд.

2.3. Поясніть значення поданих синонімів, укажіть сферу їх вживання. Чи однакові вони за значенням? Складіть речення, правильно використавши запозичені слова та їх незапозичені синоніми.

Лімітувати — обмежувати, рентабельний — прибутковий, адекватний — відповідний, пролонгація — продовження, конвенція — угода, контракт — угода, аргумент — доказ, дефект — вада, недолік, економія — ощадливість, екстрений — терміновий.

2.4. Від подати дієслів утворіть форми 1 і 3 особи однини.

Носити, просити, робити, стелити, хилити, водити, возити, крутити, носити, ткати.

2.5*. Визначте значення поданих слів, доберіть до них синоніми. Складіть речення із поданими словами.

Вíдомість — відóмість, об’є'днання — об’єднáння, вúгода —вигóда.

3. Укладіть доручення на отримання заробітної плати або довіреність на право користуватися будь-яким майном.

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Правопис особових закінчень дієслів

Дієслова поділяються на дві дієвідміни. До 1-ої дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -уть, -ють (в інших особах: -у,-ю; -еш,-єш; -е, -є; -емо, -ємо; -ете, -єте), до 2-ої – дієслова, які в 3-ій особі множини мають закінчення -ать, -ять (в інших особах: -у,-ю; -иш, -їш; -ить, -їть; -имо, -їмо; -ите, -їте). Крім традиційного способу визначення дієвідміни за основою теперішнього часу та закінченням можна визначити дієвідміну за основою неозначеної форми дієслова (відкинувши суфікс –ти).

До 1-ої дієвідміни належать дієслова:

а) з односкладовою основою: лити, бити, мити, пити;

б) з суфіксами -ува-, -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах: зимувати, крикнути; біліти, грати;

в) з основою на приголосний: нести, могти, берегти;

г) з основою на -оро-, -оло-: боротися, полоти, колоти;

д) дієслова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.

До 2-ої дієвідміни належать дієслова:

а) з суфіксами -и-, -і- (-ї-), які випадають в особових формах: сидіти, клеїти;

б) з суфіксом -а- після шиплячих та [j]: лежати, стояти;

в) дієслова бігти, спати та ін.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

Тема: ЛЕКСИЧНЕ БАГАТСТВО МОВИ. ПАРОНІМІЯ. ОМОНІМІЯ

Мета: вивчити визначення понять "паронім", "омонім"; з'ясувати особливості використання паронімів і омонімів у діловому мовленні; навчитися правильно писати слова разом, окремо і через дефіс.

План

6. Поняття про пароніми. Види паронімів. Особливості вживання паронімів у діловому мовленні.

7. Поняття про омоніми. Види омонімів. Особливості вживання омонімів у діловому мовленні.

8. Написання слів разом, окремо і через дефіс.

Завдання

1. Користуючись навчальними посібниками, дайте усні відповіді на всі пункти плану заняття. Зверніть увагу на витлумачення термінів.

2. Виконайте вправи.

2.1. Користуючись тлумачними словниками, поясніть значення поданих слів і сферу їх вживання. Складіть із виділеними словами речення..

Здатний — здібний, привласнювати — присвоювати, вітання — віншування, щиро — сердечно, допомога — підмога, зброя — знаряддя, їжа — страва, віруючий — богомольний, відноситися — ставитися, діалектний — діалектичний, притаманний — властивий, попадати — потрапляти, робити — працювати, об'ява — оголошення.

2.2. Визначте значення поданих слів, доберіть до них синоніми. Складіть речення із поданими словами.

Вíдомість — відóмість, об’єднання — об’єднáння, вúгода —вигóда.

2.3. Поясніть лексичне значення поданих слів-паронімів. З двома парами слів (на вибір) складіть речення.

Адресат — адресант, дипломат — дипломант — дипломник, економний — економічний, ожеледиця — ожеледь, пам’ятка — пам’ятник, особистий — особовий, свідоцтво — свідчення, покажчик — показник, чисельний — численний, безоплатний — безплатний, виключення — виняток, виборний — виборчий, виконавський — виконавчий, повноваження — уповноваження.

2.4. Запишіть подані слова разом, через дефіс або окремо. Поясніть їх правопис.

Високо/розвинений, гучно/мовець, всесвітньо/відомий, ново/будова, п'ятдесяти/річчя, пів/ящика, вище/зазначений, військово/зобов'язаний, пів/Європи, радіо/комітет, хліб/сіль, малий/премалий, фінансово/промисловий, Волго/Донський канал, пів/фінал, вічно/зелений, м'ясо/молочний, жовто/гарячий, контр/наступ, кіно/режисер, народно/поетичнй, морально/правовий, семи/річний, життє/здатний, блідо/рожевий, східно/європейський, південно/західний.

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Правопис складних іменників

Разом пишуться, якщо

Через дефіс пишуться

1. Дві або кілька основ поєднані сполучним голосним о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних), є (після основ на й або на подовжений м'який приголосний): землероб, самохід, вертоліт. 2. Іменникова та прикметникова основа поєднані сполучним голосним: білокрівці, чорнозем. 3. Дві іменникові основи поєднані сполучним голосним: трудодень, лісостеп. 4. Поєднується дієслово в наказовій формі та іменник: горицвіт, пройдисвіт. Поєднується кількісний числівник у формі родового відмінка та іменник: п'ятиденка, сімдесятиріччя, сторіччя (сто вживається в називному відмінку). 6. Іменники поєднуються з частинами пів-, напів-, полу-: півкарбованця, напівсон, полукіпок (іменники – власні імена пишуться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва). 7. Поєднуються три і більше основ: термогідродинаміка, світловодолікування. 8. Усі складноскорочені слова: держбанк, колгосп. 9. Слова з першими частинами авіа, авто, біо, гео, гідро та ін.: біостанція, гідромасаж.

1. Іменники, що означають протилежні (антонімічні) чи близькі за змістом поняття: купівля-продаж, хліб-сіль, щастя-доля. 2. Іменники на позначення професії, спеціальності, ученого ступеня, державної посади, військового звання: лікар-еколог, член-кореспондент, генерал-полковник, прем'єр-міністр. 3. Іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, названого другим словом: козир-дівка, блок-система. 4. Іменники, що означають складні одиниці виміру: людино-день, кіловат-година, тонно-кілометр. 5. Складні прізвища та географічні назви: Івано-Франківськ, Нечуй-Левицький. 6. Складні сполучення, що називають рослини: мати-й-мачуха, розрив-трава. 7. Назви проміжних сторін світу: норд-ост, північно-східний. 8. Іменники, першою частиною яких є іншомовні компоненти: віце-, екс-, обер-, унтер-, штаб-, лейб-: екс-чемпіон. 9. Скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова: б-ка (бібліотека), т-во (товариство).