- •1. Поняття і завдання кримінального процесу.
- •2. Основні напрямки судово-правової реформи в Україні.
- •3. Кримінально-процесуальна форма, її значення та диференціація.
- •4. Питання кримінально-процесуальних гарантій в ку, їх сутність та класифікація.
- •5. Поняття стадій кримінального процесу, їх система. Загальна характеристика кожної з них.
- •6. Поняття кпп. Зв’язок з іншими галузями права та юн.
- •13. Поняття, значення і класифікація принципів кп.
- •14. Принцип особистої недоторканості в кп.
- •15. Принцип публічності (офіційності) в кп.
- •16. Принцип об’єктивної істини.
- •17. Незалежність суддів і народних засідателів, підкорення їх тільки закону при відправленні правосуддя. Ппвсу № 4 від 12.04.1996.
- •18. Принцип гласності і його значення в кп.
- •19. Принцип національної мови в судочинстві і його значення в кп.
- •20. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, осудженому та виправданому права на захист. Ппвсу № 8 від. 24.10.2003.
- •21. Принцип презумпції не винуватості і його значення в кп.
- •22. Принцип змагальності і диспозитивності в кп.
- •23. Принцип усності і безпосередності у кримінальному судочинстві.
- •24. Поняття субєктів кп і їх класифікація.
- •25. Суд та його функції у кп.
- •26. Процесуальний порядок забезпечення безпеки осіб, що приймають участь в кримінальному судочинстві.
- •27. Правові підстави забезпечення безпеки осіб, які здійснюють провадження по кс.
- •28. Процесуальний стан та повноваження прокурора в різних стадіях кп.
- •29. Повноваження слідчого та його процесуальна самостійність.
- •30. Повноваження начальника слідчого відділу, зміст його правовідносин зі слідчим.
- •31. Система органів дізнання, їх повноваження і завдання.
- •32. Обставини, що виключають можливість участі в справі суддів, прокурорів, слідчого і особи, що провадить дізнання. Порядок їх відводу.
- •33. Поняття обвинуваченого та гарантії забезпечення його процесуального статусу в кп.
- •34. Процесуальний стан підозрюваного у кп.
- •35. Підозрюваний та забезпечення його процесуальних прав при затриманні та обранні запобіжних заходів.
- •36. Захисник, його права та обовязки в кп.
- •37. Допуск захисника до участі в справі. Категорія справ, по яких відмова від захисника не може бути прийнята.
- •38. Підстави, які виключають участь захисника у справі та процесуальний порядок його усунення.
- •39. Потерпілий, його права та обовязки в кп. Ппвск № 13 від 2.07.2004.
- •41. Поняття цивільного позову в кп. Підстави і порядок його розгляду разом із кс.
- •42. Цивільний позивач і цивільний відповідач. Їх права і обовязки в кп.
- •43. Процесуальний порядок накладення арешту на кореспонденцію, зняття інформації з каналів звязку, їх огляд та виїмка.
- •44. Сутність доказування, його цілі та завдання в кп.
- •45. Субєкти доказування у кп. Їх права та обовязки.
- •46. Предмет і межі доказування в кп. Співвідношення між предметом та межами доказування.
- •47. Поняття доказів у кп. Належність і допустимість доказів.
- •48. Основні положення оцінки доказів у кп.
- •49. Класифікація доказів і її практичне значення в кп.
- •50. Свідок, його процесуальний статус. Особи, які не підлягають допиту як свідки. Особи, які мають право відмовітися давати показання як свідки.
- •51. Показання свідків. Особливості їх перевірки та оцінки у кп.
- •52. Показання обвинуваченого, їх класифікація. Особливості їх перевірки та оцінки.
- •53. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки.
- •54.Показання підозрюваного та їх оцінка.
- •55. Порядок і підстави призначення експертизи. Випадки обовязкового призначення експертизи.
- •56. Права, обовязки і відповідальність експерта у кс.
- •57. Висновок експерта та його оцінка. Повторна і додаткова експертиза. Комісійна і комплексна експертиза.
- •58. Поняття речових доказів. Порядок їх залучення в кп, особливості перевірки, оцінки та зберігання речових доказів.
- •59. Вимоги до протоколів та інших документів як джерел доказів, особливості їх перевірки та оцінки .
- •60. Процесуальний порядок застосування нтз у кримінальному судочинстві.
- •61. Хараткеристика заходів процесуального примусу, їх види та загальні вимоги щодо їх застосування.
- •62. Взяття під варту: цілі, порядок, процесуальний порядок обрання та оскарження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •63. Поняття затсави як запобіжного заходу: цілі, підстави та процесуальний порядок обрання. Ппвсу № 6 від 26.03.99.
- •64. Суть і значення стадії порушення кс. Приводи і підстави до порушення кс.
- •65. Види рішень, які приймаються в стадії порушення кс. Порядок їх прийняття і оскарження.
- •66. Нагляд прокурора і судовий контроль за законністю рішень в стадії порушення кс. Ппвсу від 11.02.2005 № 1.
- •67. Обставини, що виключають провадження у кс. Їх класифікація та особливості застосування.
- •68. Поняття і значення стадії досудового розслідування.
- •70. Строки тримання обвинуваченого під вартою та порядок їх продовження. Ппвсу № 4 від 25.04.2003.
- •71. Особливості провадження слідства у справі групою слідчих.
- •72. Поняття і види підслідності. Окремі слідчі доручення.
- •73. Підстави і порядок обєднання справ у одному провадженні. Виділення справи в окреме провадження.
- •74. Процесуальний порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна у кп.
- •75. Поняття слідчих дій. Їх види і система.
- •76. Підстави і порядок проведення огляду. Особливості прийняття рішень про окремі види огляду. Провадження освідування.
- •77. Обшук і виїмка. Підстави і порядок їх проведення. Особистий обшук.
- •78. Предявлення для впізнання і його види. Підстави і порядок проведення впізнання.
- •79. Процесуальний порядок допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві.
- •80. Особливості допиту неповнолітнього свідка і обвинуваченого підсудного на досудових і судових стадіях кп.
- •81. Очна ставка, мета, підстави і процесуальний порядок провадження.
- •82. Відтворення обстановки і обставин події. Перевірка показань на місці.
- •83. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Зміст постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
- •84. Процесуальний порядок предявлення обвинувачення і допит обвинуваченого на досудовому слідстві.
- •85. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
- •86. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи в досудових і судових стадіях кп. Права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при призначенні і проведенні екпертизи.
- •88. Підстави, умови і процесуальний порядок зупинення досудового слідства. Порядок поновлення досудового слідства.
- •89. Підстави і процесуальний порядок закриття кс в стадії досудового слідства. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обгрунтованістю закриття кс.
- •90. Підстави та процесуальний порядок закриття кс зі звільненням особи від кв.
- •91. Ознайомлення потерпілого, цивліьного позивача, цивільного відповідача з матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •92. Ознайомлення обвинуваченого і його захисника із матеріалами справи у звязку із закінченням досудового слідства.
- •93. Структура, зміст і значення обвинувального висновку. Співвідношення ов і постанови про притягнення особи як обвинуваченої.
- •94. Повноваження прокурора при перевірці справи, що надійшла до ньго з обвинувальним висновком.
- •95. Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, що зясовуються у стадії попереднього розгляду справ суддею.
- •96. Рішення, що приймаються в стадії попереднього розгляду справи суддею. Питання, які підлягають вирішенню.
- •97. Стадія судового розгляду, її місце в системі кп. Ппвсу № 11 від 27.12.85.
- •98. Процесуальне положення та повноваження прокурора у судовому розгляді кс.
- •99. Розпорядок сз. Заходи, які застосовуються щодо порушників порядку сз.
- •100. Значення підготовчої частини судового розгляду та питання, які в ній вирішуються.
- •101. Суть, значення і процесуальний порядок судового слідства.
- •102. Межі судового розгляду та процесуальний порядок їх змін.
- •103. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кс на додаткове розслідування.
- •104. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду.
- •105. Процесуальний порядок постановлення вироку – акту правосуддя. Ппвсу № 5 від 29.06.1990.
- •106. Вирок суду, його структура та правові властивості: законність, обґрунтованість та справедливість.
- •107. Види вироків та особливості їх мотивування. Ппвсу № 5 від 26. 06.1990.
- •108. Окрема ухвала суду, підстави і порядок її винесення.
- •109. Підстави і процесуальний порядок закриття справи в сз.
- •110. Протокол сз, його зміст і значення. Зауваження до протоколу, порядок їх принесення і розгляду.
- •111. Поняття апеляційного провадження та його загальна характеристика.
- •112. Строки і процесуальний порядок подання апеляцій на вироки, ухвали, постанови суду, що не набрали законної сили.
- •113. Доповнення, зміна, відкликання апеляцій та подання зауважень.
- •114. Учасники апеляційного провадження та їх процесуальне становище.
- •115. Процесуальні наслідки подання апеляції. Призначення справи до апеляційного провадження.
- •116. Процесуальний порядок розгляду кс в апеляційній інстанції.
- •117. Підстави для скасування або зміни вироку в апеляційному та касаційному порядку.
- •118. Сутність та зміст істотних порушень кпз як підстав до скасування вироку.
- •119. Особливості збирання, перевірки та оцінки доказів в апеляційному провадженні.
- •120. Рішення суду апеляційної інстанції та їх види.
- •121. Вирок (постанова) апеляційної інстанції та особливості його мотивування.
- •122. Поняття касаційного провадження, його загальна характеристика та відмінність від апеляційного перегляду.
- •123. Учасники касаційного провадження та їх процесуальне становище.
- •124. Строки та процесуальний порядок касаційного оскарження судових рішень.
- •125. Рішення суду касаційної інстанції, їх види та особливості мотивування.
- •126. Процесуальний порядок розгляду кс у касаційній інстанції. Недопустимість «повороту до гіршого».
- •127. Процесуальний порядок перегляду судових рішень у виключному провадженні.
- •128. Поняття і значення стадії виконання вироку в системі кп. Види питань, які вирішуються в цій стадії.
- •129. Процесуальний порядок вирішення питань в стадії виконання вироку.
- •130. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру, його поняття та загальна характеристика. Ппвсу № 2 від 19.03.92.
- •131. Підстави та процесуальні умови застосування примусових заходів медичного характеру.
- •132. Види рішень суду щодо скасування або зміни примусових заходів медичного характеру.
- •133. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів. Ппвсу № 6 від 27. 06.86.
- •134. Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх. Ппвсу № 5 від 16.04.2004.
- •135. Порядок розгляду справ про суспільно-небезпечні дії, вчинені особою, яка не досягла віку кв.
85. Зміна і доповнення обвинувачення в стадії досудового розслідування.
Стаття 141. Зміна і доповнення обвинувачення Якщо під час досудового слідства виникне необхідність змінити пред’явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий зобов’язаний заново пред’явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 131, 132, 133 і 140 цього Кодексу. Якщо під час досудового слідства частина пред’явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що оголошує обвинуваченому. Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого. Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого У постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву справи; прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Коли обвинувачений притягається до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей. Копія постанови негайно надсилається прокуророві. Стаття 133. Строк пред’явлення обвинувачення Обвинувачення повинно бути пред’явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу. Стаття 140. Порядок пред’явлення обвинувачення При пред’явленні обвинувачення особі присутність захисника є обов’язковою, крім випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята. Слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого, роз’яснює суть пред’явленого обвинувачення та вручає копію постанови про притягнення як обвинуваченого. Про пред’явлення обвинувачення, роз’яснення його суті і вручення копії постанови слідчий складає протокол із зазначенням години і дати пред’явлення обвинувачення, який підписується обвинуваченим, слідчим та захисником. У разі відмови обвинуваченого поставити підпис у протоколі слідчий робить на ньому відмітку про відмову від підпису і зазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора.
86. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи в досудових і судових стадіях кп. Права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при призначенні і проведенні екпертизи.
Стаття 196. Порядок призначення експертизи Експертиза призначається у випадках, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу. При необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову, в якій, крім даних, зазначених у статті 130 цього Кодексу, вказує підстави для проведення експертизи, прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести експертизу, питання, з яких експерт повинен дати висновок, об’єкти, які мають бути досліджені, а також перелічує матеріали, що пред’являються експертові для ознайомлення. Коли експертиза проводиться не в експертній установі, слідчий, упевнившись в особі експерта, вручає йому копію постанови про призначення експертизи, роз’яснює обов’язки і права, встановлені статтею 77 цього Кодексу, і попереджає його про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову від виконання покладених на нього обов’язків, а також про відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку. Про виконання цих дій слідчий складає протокол, в якому, крім даних, передбачених статтею 85 цього Кодексу, зазначає також відомості про особу експерта, його компетентність у певній галузі знань і зроблені ним заяви. Коли експертиза проводиться в експертній установі, експерт зазначає у вступній частині висновку, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це своїм підписом. Стаття 197. Права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи При призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право: 1) заявити відвід експертові; 2) просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб; 3) просити про постановку перед експертизою додаткових питань; 4) давати пояснення експертові; 5) пред’являти додаткові документи; 6) ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи; 7) заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи. Обвинуваченому за його клопотанням слідчий може дозволити бути присутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз’яснити йому його права, встановлені цією статтею, про що складається протокол з додержанням вимог статті 85 цього Кодексу. Постанова про призначення судово-психіатричної експертизи не оголошується обвинуваченому в тих випадках, коли його психічний стан робить це неможливим. У випадках, коли експертиза призначається до притягнення особи як обвинуваченого, правила цієї статті застосовуються до підозрюваного у вчиненні злочину. Стаття 198. Проведення експертизи в експертній установі Одержавши постанову про призначення експертизи, керівник експертної установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти дають висновок від свого імені і несуть за цього особисту відповідальність. Стаття 199. Одержання зразків для експертного дослідження У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол. Зразки зберігаються за правилами зберігання речових доказів (статті 79-81 цього Кодексу). Стаття 200. Висновок експерта Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Коли при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі на них вказати в своєму висновку. Висновок підписується експертом. Стаття 201. Допит експерта Ознайомившись з висновком експерта, слідчий має право допитати експерта з метою одержання роз’яснення або доповнення висновку. Про допит експерта складається протокол. Стаття 202. Пред’явлення обвинуваченому матеріалів експертизи Матеріали експертизи пред’являються обвинуваченому. Про пред’явлення обвинуваченому матеріалів експертизи слідчий складає протокол, в якому зазначає пояснення, зауваження та заперечення обвинуваченого і його клопотання. Питання про задоволення клопотання обвинуваченого вирішує слідчий за правилами статті 129 цього Кодексу. У випадках, коли експертиза проведена до притягнення особи як обвинуваченого, матеріали експертизи пред’являються підозрюваному у вчиненні злочину. Стаття 203. Призначення додаткової або повторної експертизи У випадках, передбачених статтею 75 цього Кодексу, слідчий мотивованою постановою може призначити додаткову або повторну експертизу, яка проводиться з додержанням правил цієї глави Кодексу. Стаття 204. Визначення психічного стану обвинуваченого Коли в справі є дані, які дають підстави вважати, що обвинувачений під час вчинення суспільно небезпечного діяння був у неосудному або обмежено осудному стані, а також, коли він вчинив злочин в осудному стані, але після вчинення злочину захворів психічною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, слідчий для визначення психічного стану обвинуваченого призначає судово-психіатричну експертизу. Стаття 205. Направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу Якщо при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає необхідність тривалого спостереження за обвинуваченим або дослідження його, суд за поданням слідчого, погодженого з прокурором, поміщає його у відповідний медичний заклад, про що виносить постанову. Подання розглядається з додержанням порядку, визначеного частиною п’ятою статті 165-2, на постанову судді прокурором, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом 3 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.
87. Виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором і суддею причин і умов, які сприяли вчиненню злочину.
Стаття 23. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину При провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. Причини і умови представляють собою обставини існуючої дійсності та особливості особи обвинуваченого та потерпілого, які обумовили вчинення злочину. Ці причини складаються з сукупності обставин: 1) особливості обєкту посягання; 2) антисуспільна установка особи обвинуваченого та умови її формування; 3) конкретні життєві ситуації, які у взаємодії з внутрішніми властивостями особи обвинуваченого викликали злочину і сприяли його вчиненню. Виявлені в процесі розслідування індивідуальні риси особи , які характеризують певний тип антисуспільної обстановки дозволяють застосувати заходи для виправлення. Стаття 23-1. Подання органу дізнання, слідчого, прокурора в кримінальній справі Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Якщо в ході дізнання, досудового слідства або перевірки, що проводилась на підставах, передбачених частиною 4 статті 97 цього Кодексу, буде встановлено, що в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягнуті до матеріальної відповідальності, орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані порушити в поданні питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності. Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання. У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов’язані вжити заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Стаття 23-2. Окрема ухвала (постанова) суду Суд при наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про виявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадського обов’язку, які сприяли причиненню чи розкриттю злочину. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає це за необхідне. Не пізніш як у місячний строк по окремій ухвалі (постанові) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему ухвалу (постанову). У разі залишення посадовою особою окремої ухвали (постанови) суду без розгляду повинно бути вжито заходів, передбачених статтями 254-257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.