7. Засоби захисту населення

7.1. Колективні засоби захисту

Одним з основних способів захисту населення від уражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної, звичайної зброї, а також при аваріях і деяких стихійних лихах є укриття населення в інженерних спорудах, зокрема, в колективних засобах захисту ( схема 1).

Сховища - це інженерні споруди, що забезпечують надійний колективний захист людей від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху і звичайної зброї, ОР і СДЯР, БЗ, обвалів, температурної дії, продуктів згоряння і т.п. (М.І.Стеблюк, 1994).

Сховище складається з пункту управління, відсіків для тих, хто укривається, медпункту, фільтровентиляційної камери, санітарного вузла, дизельної електростанції, електрощитової, продуктової кімнати, балонної, тамбура-шлюза, тамбура, входів, аварійних виходів і ін.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) - це захисні споруди, що забезпечують захист тих людей, хто укривається в них, від РР і опромінення при радіоактивному забрудненні місцевості, ОР і СДЯР, БЗ, світлового випромінення (частково - від ударної хвилі), наслідків урагану (М.І.Стеблюк, 1994; Ю.В.Аксенов и др., 1996, та ін.). ПРУ розподіляються за захисними властивостями (1, 2 і 3 група), принципом побудови, часом будівництва і ін. Під ПРУ можна пристосувати цоколі і підвали будинків, підвали домів, погреби, що стоять окремо, овочесховища, силосні ями, підземні гірські виробки і т.п.

Найпростіші укриття - споруди, що забезпечують захист тим, котрі укриваються від світлового випромінення, а також ці споруди знижують дію іонізуючих випромінень і ударної хвилі (мал.1)

До них належать щілини, траншеї, підвали, землянки та ін. Щілина - це вузька і глибока траншея (ширина зверху - 1-1,2 м і знизу - 0,8 м, глибина - 2-2,2 м). Місткість - 10-50 чол. Землянка призначена для тривалого перебування людей. В ній обладнуються опалення, місця для розміщення сидячи і лежачи. Ширина землянки - 2-2,5 м.

У процесі подальшого переустаткування найпростіші укриття можуть досягти за захисними якостями ПРУ, а ПРУ - сховищ (В.Г.Атаманюк и др., 1989, И.А.Семенов, 1993, та ін.).

7.2. Засоби індивідуального захисту людини ( схема 2):

• засоби захисту органів дихання;

• засоби захисту шкірних покривів;

• засоби медичного захисту (И.А.Семенов, 1993);

• засоби психологічного захисту (В.С.Компанец, Н.Д.Королева, 1997).

7.2.1. Засоби захисту органів дихання.

Сучасні протигази (В.Г.Атаманюк, 1989; И.А.Семенов, 1993) забезпечують достатньо ефективний захист органів дихання і очей людини від впливу ОР і РР, що у повітрі, а також від патогенних мікроорганізмів і токсинів в аерозольному стані. Протигази бувають фільтруючими і ізолюючими. Дія фільтруючих протигазів (цивільні, дитячі, загальновійськові) заснована на принципі очищення забрудненого повітря вугіллям (каталізатором) і протидимним (протиаерозольним) фільтром. Для захисту від окису вуглецю використовується гопкалітовий патрон, котрий вставляють (пригвинчують) між лицевою частиною протигаза і фільтруючо-поглинаючою коробкою.

Нині в системі ЦО України (також у країнах СНД) для дорослого населення призначені табельні протигази - фільтруючі цивільні протигази ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7В (мал.2)

До ізолюючих засобів захисту органів дихання належать: автономні дихальні апарати (забезпечують дихальну суміш - стиснуте повітря, кисень, регенероване повітря, що видихається), шлангові дихальні апарати та ін.

Основні табельні ізолюючі засоби захисту органів дихання в ЦО - це ізолюючі протигази ІП-4, ІП-5 (аварійно-рятувальний). Дня виконання спец робіт також застосовуються ізолюючі протигази ІПСА, КІП-8, Влада, АСВ-2, ПШ-1, ПШ-2 і ін.

Респіратори призначені для захисту органів дихання від аерозолів (пилу) РР, ВЗ, отруйних димів. Респіратори Р-2, "Лепесток" (рос.) призначені для дорослих і являють собою фільтруючу півмаску, що забезпечує можливість багаторазового використання і перебування в ній до 12 годин (мал.3)

Респіратор Р-2Д (дитячий) є модифікацією Р-2 для дітей. Він забезпечує безперервне користування ним протягом 4 годин.

Найпростіші засоби індивідуального захисту.

Протипилова тканинна маска (ПТМ-1) складається із корпусу, скелець, кріплення, резинок верхнього шва і поперечної зав'язки.

Для захисту органів дихання від радіоактивного пилу використовуються маски ШБ-І, ШВ-2 ("Лепесток"), для виготовлення котрих крім марлі використовується тканина постійної наелектризованості. Це сприяє більш повному затриманню не тільки пилу, але і аерозолей.

Ватно-марлева пов'язка (мал.4). Вона виготовляється самим населенням. Як частковий засіб захисту може бути використана будь-яка тканина, хустка, рушник і т.д.