Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕП Метод. рек. до сам. роботи.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
463.36 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. У чому полягає суть проблеми зайнятості населення?

  2. Назвіть основні форми реалізації зайнятості населення.

  3. В чому полягає роль ринку робочої сили у вирішенні проблеми зайнятості?

  4. У чому полягає суттєва відмінність між регулюванням і дерегулюванням ринку робочої сили?

  5. У чому полягає суть класичної й кейнсіанської теорій зайнятості і в чому їх відмінність?

  6. Як ви розумієте причину безробіття?

  7. Назвіть основні типи і форми безробіття.

  8. Як сучасна економічна наука розуміє повну зайнятість населення?

  9. Прокоментуйте «криву Філліпса».

  10. Як вимірюється рівень безробіття?

  11. Деякі західні економісти трактують наявність безробіття як благо для економіки. Яка ваша думка з приводу цього?

  12. Чи повинна держава втручатися у вирішення проблеми зайнятості? Якщо так, то в чому це втручання повинно полягати?

Література

4, 5, 15, 16, 16, 17, 18, 38, 52

Змістовий модуль 2. Організація та нормування праці. Продуктивність і оплата праці. Управлінські процеси у сфері праці. Міжнародна організація праці

Тема 7. Організація і нормування праці

Мета роботи:

  • визначення сутності і завдання організації праці;

  • з’ясування сутності і значення процесів суспільного поділу і кооперування праці, їх взаємозв’язку і взаємозалежності;

  • знайомство з особливостями організації робочих місць робітників, керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців;

  • з’ясування поняття “умови праці” та фактори їх формування.

План вивчення теми

  1. Зміст і завдання організації праці.

  2. Поділ і кооперація праці.

  3. Трудовий (виробничий) процес.

  4. Умови і режими праці.

  5. Робочий час, його склад і структура. Простої і перерви.

  6. Методи вивчення змісту праці і затрат робочого часу.

  7. Нормування праці, види норм. Види нормативів праці.

  8. Диференціація та перегляд норм витрат праці.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Насамперед необхідно засвоїти, що організація праці – це система здійснення трудового процесу, яка забезпечує взаємодію людей для реалізації спільної програми чи мети.

Організація праці має декілька компонентів: економічний, організаційний, психофізіологічний і соціальний.

Зміст організації праці складається з таких елементів:

  • поділ і кооперування праці;

  • нормування праці;

  • організація і обслуговування робочих місць;

  • забезпечення сприятливих умов праці;

  • організація добору персоналу та його розвиток;

  • раціоналізація трудових процесів;

  • планування та облік праці;

  • мотивація праці;

  • зміцнення дисципліни праці.

Організація праці повинна забезпечити високу якість трудового життя, основними складовими якого є: справедлива компенсація за працю, забезпечення безпечних умов праці й охорони здоров’я працівників, можливість самореалізації працівників, соціальна інтеграція в трудовому колективі.

Дуже важливе значення в процесі організації праці має правильна розстановка працівників відповідно з основними принципами організації, розподілу праці і суміщення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування і трудових функцій.

При визначенні основного принципу організації праці – розподілу її на складові, – необхідно засвоїти, що існує суспільний, технічний, а також функціональний, технологічний, професійний, кваліфікаційний поділ праці всередині підприємства.

Другою складовою основного принципу організації праці є її кооперація, а саме: об’єднання спеціалізованих процесів в єдиний процес виготовлення продукції або надання послуг.

Нормування праці базується на таких ключових словах, як “норма часу”, “норма виробітку”, “норма обслуговування”. Необхідно визначити основні задачі, які вирішує нормування праці, а також напрямки удосконалення нормування праці.

Універсальною мірою праці і найбільш поширеним об’єктом її нормування є робочий час. Класифікація видів витрат робочого часу здійснюється за такими напрямами: час роботи і час перерв у роботі; нормований та ненормований робочий час.

Час роботи – це час, витрачений на виконання виробничого завдання. Він, у свою чергу, поділяється на підготовчо-завершальний час, оперативний час, час допоміжної роботи та обслуговування робочого місця (рис. 3.4).