- •Тема 2: Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки Вступ
- •1. НадзвичайнІ ситуаціЇ. Визначення поняття. Класифікація
- •1.1. Природні надзвичайні ситуації.
- •1.1.1. Стихійні лиха геологічного характеру
- •Землетруси
- •Вулканічна діяльність.
- •Стіхийні лиха гідрологічного характеру
- •Затори і зажори льоду на ріках
- •Снігові лавини, заноси і зледеніння
- •1.1.3.Стихійні лиха метеорологічного характеру
- •Урагани і шторми, смерчі
- •Природні пожежі
- •1.2. Техногенні надзвичайні ситуації: аварії та катастрофи
- •1.2.1. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах
- •1.2.2. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах
- •1.2.3. Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах;
- •1.2.4. Аварії на шахтах
- •1.2.5 Аварії на біологічно небезпечних об'єктах
- •1.2.6. Транспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Дорожньо-транспортні події (катастрофи)
- •Залізничні катастрофи
- •Транспортні водні (річкові та морські) катастрофи
- •Загальна характеристика розміру і структури втрат населення під час катастроф
- •3. Періоди ліквідації медико-санітарних наслідків
1.2.2. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах
Ядерні енергетичні установки та інші об’єкти економіки, при аваріях і зруйнуваннях яких можуть відбутися масові радіаційні ураження людей, тварин і рослин, називають радіаційно-небезпечними об’єктами (РНО).
До РНО належать атомні станції (АЕС, атомні станції теплопостачання, атомні енерготехнологічні станції), підприємства ядерного паливного циклу та ін.
Нині в Україні більше 8000 підприємств і організацій, що використовують у виробництві радіоактивні речовини, 2 дослідних ядерних реактори, п’ять атомних електростанцій з 16 енергетичними реакторами – Чорнобильська, Запорізька, Хмельницька, Ровенська та Південно-Українська.
Найбільші атомні електростанції світу: Фукусіма (Японія) – 10 енергоблоків, Брюс (Канада) – 7 енергоблоків, Запорізька АЕС – 6 енергоблоків, Гравелін (Франція) – 6 енергоблоків та ін.
Радіаційною аварією називається викид радіоактивних речовин за межі ядерно-енергетичного реактора, внаслідок чого може створюватися підвищена радіаційна небезпека, що являє собою загрозу для життя та здоров’я людей.
З практики експлуатації АЕС в 14 країнах світу відомі більше 300 аварій з викидом радіонуклідів у зовнішнє середовище. Щорічно у світі відбувається до 45 пожеж на АЕС. Найбільшими були аварії на АЕС „Тримайл Айленд” (США, 1979 р.) – наслідки аварії носили локальний характер; аварія на Чорнобильській АЕС (квітень 1986 р.) – наслідки носили загальний характер.
В залежності від меж розповсюдження радіоактивних речовин і радіаційних наслідків виділяють наступні види радіаційних аварій:
-
локальні аварії - радіаційні наслідки обмежуються однією будівлею, спорудою з можливим опроміненням персоналу;
-
місцеві аварії - радіаційні наслідки обмежуються територією АЕС;
-
загальні аварії - радіаційні наслідки розповсюджуються за межі території АЕС.
Враховуючи вищевикладене, для розробки заходів щодо захисту населення навколо АЕС умовно виділяють такі зони радіаційної безпеки:
- санітарно-захисна зона радіусом 3 км;
- зона можливого небезпечного забруднення радіусом 30 км;
- зона спостереження радіусом 50 км;
- зона проведення захисних заходів радіусом 100 км.
При прогнозуванні та оцінці радіаційної обстановки передбачаються види можливих аварій, при яких створюється небезпечна радіаційна обстановка на місцевості. Це: гіпотетична аварія, з пошкодженням і без пошкоджень ЯЕР, з відкриттям і без відкриття активної зони ЯЕР.
Гіпотетична аварія – це аварія для якої проектом не передбачаються технічні заходи, що забезпечують безпеку АЕС.
Аварія на АЕС без відкриття активної зони ЯЕР характеризується одноразовим або повторним виходом РР через систему виведення, фільтрування газів або ж через систему охолодження реактора, призводить до викиду радіоактивної води. Ця аварія носить локальний або місцевий характер і, як правило, не несе за собою важких наслідків.
Аварія на АЕС з відкриттям активної зони ЯЕР в результаті його пошкодження (або відкриття кришки) відноситься до самого небезпечного виду аварії, носить, як правило, загальний характер і супроводжується важкими наслідками.
Надзвичайні ситуації на радіаційно небезпечних об’єктах можуть бути зумовлені різними причинами, головним чином внаслідок порушення правил експлуатації, технологічного циклу, порушень правил зберігання радіоактивних речовин або аваріях при їх транспортуванні.
При аварії на АЕС з зруйнуванням реактора, внаслідок парового вибуху у персоналу та населення можливі травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційним ураженням.
Радіаційне опромінення поділяється на такі види:
- зовнішнє опромінення – спостерігається в перші години та добу з моменту ураження від радіоактивної хмари, і внаслідок радіоактивних опадів (від забрудненої землі, будівель, споруд тощо);
- внутрішнє опромінення – внаслідок вдихання радіоактивних речовин, споживання забруднених продуктів харчування і води:
- контактне опромінення – забруднення радіонуклідами шкіри і одягу.
Медичні наслідки у людей, що отримали опромінення, можуть мати різний характер. Виділяють:
-
соматичні (детерміновані, або нестохастичні) ефекти: променева хвороба, яка може мати гострий або хронічний характер та радіаційні опіки;
-
стохастичні (ймовірні) ефекти: раннє старіння організму, хвороби крові, злоякісні пухлини та генетичні зміни.
Вважається, що внаслідок вибуху на АЕС санітарні втрати можуть становити від 22 до 33 % населення, що перебуває у зоні забруднення.
За даними деяких дослідників, кількість тяжко уражених при цьому може становити 44 %, середньої тяжкості – 34 %, легкого ураження – 22 % (дані середні). Комбіновані ураження можуть бути у 50 %, гостра променева хвороба може діагностуватися у 10 % постраждалих.
Для оцінки ситуацій, що можуть виникати при експлуатації ядерних реакторів, в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, застосовується Міжнародна шкала подій на АЕС, яка була розроблена спеціалістами Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ). Суть цієї шкали полягає в тому, що відповідно до наслідків для навколишнього середовища (величина радіоактивного викиду за йодом-131) і населення (доза опромінення), а також для ядерного реактора і персоналу станції всі події на АЕС поділяються на 7 класів: 1-й – незначна подія; 2-й – подія середньої тяжкості; 3-й – серйозна подія; 4-й – аварія в межах АЕС; 5-й – аварія з ризиком для навколишнього середовища; 6-й – тяжка аварія і 7-й – глобальна аварія.
Події 1-го та 2-го класу не призводять до опромінення як персоналу станції, так і населення. Події 3-го класу супроводжуються опроміненням тільки персоналу станції, а події від 4-го до 7-го класу викликають опромінення як персоналу станції, так і населення. За цією шкалою аварія на ЧАЕС належить до 7-го класу подій.