Програмові вимоги до заліку чи екзамену

• Предмет і завдання етики. Мораль і моральність. Функції моралі.

• Загальна характеристика моральних законів.

• Християнська етика в системі філософських дисциплін.

• Божий Закон. Людський закон. Види законів (природний і позитивний, безумовний і умовний, справедливості й любові).

• Колізії законів. Санкції закону. Християнське бачення моральних здібностей людини. Божа воля та воля людська. Обов’язки перед законом та диспенза (звільнення) від закону. Привілеї. Звичаї.

• Предмет християнської етики. Завдання етики. Джерела моралі та християнської моралі. Поняття про совість.

• Поняття про гріх. Причини гріха. Впливи, що спричиняють гріх (зовнішні та внутрішні).

• Поділ гріхів: розумові, тілесні, духовні, гріхи власні й чужі, смертні й прості.

• Стани вчинення гріха: людської вади, налогу, немочі, закам’янілості.

• Роди гріхів: проти Святого Духа, сім головних гріхів, гріхи, що кличуть про помсту з неба, тяжкі гріхи.

• Засоби проти гріха. Наслідки гріха.

ОСОБИСТА ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА

0. Пошана Бога. Зовнішня пошана Бога та її вияви: молитва, виконання церковних обов’язків, вшанування святих, присяга, обіт.

1. Внутрішня пошана Бога - дотримання Божих чеснот віри, надії, любові, обітняця.

2. Моральні обов’язки християнина перед самим собою: любов і покора, старання про спасіння власної душі, прагнення до доброї слави, старання про тілесну і фізичну досконалість і чистоту, старання про збереження життя, старання про земне майно(власність) та ставлення до цього християнства.

ОБОВ’ЯЗКИ ХРИСТИЯНИНА ПЕРЕД БЛИЖНІМ

0. Поняття про ближнього у християнстві. Любов до ближнього. Її вияви: зовнішні й внутрішні. Любов до ворогів.

1. Старання про спасіння душі ближнього. Ненависть до ближнього та її вияви. Наслідки ненависті до ближнього.

0. Морально-етичне значення Святих Тайн.

ОБОВ’ЯЗКИ ХРИСТИЯНИНА ЗА ДЕКАЛОГОМ.

0. Вступ: про Декалог. Історія встановлення Декалогу (Десятьох Заповідей Божих).

1. Різні конфесійні підходи щодо поділу Декалогу.

2. Морально-етичний зміст Заповідей “Не знай інших богів крім Мене”, “ Не сотвори собі кумирна”.

Проголошення даною Заповіддю віри в одного Бога та її вияви - зовнішні й внутрішні.

Обов’язки про почитання Бога, святих та священнослужителів, які накладає дана Заповідь.

Заборони, встановлені даною Заповіддю ідолопоклонства, забобон, ворожбт, чарівництва, магії, гіпнозу, спірітизму, святотаства, симонії, спокушування Бога.

Гріхи за порушення даної Заповіді.

0. Мораль-етичний зміст Заповіді “Не згадуй ім’я Бога даремно”.

Проголошення даною Заповіддю належної пошани до Бога та відповідальність людини за свої слова.

Обов’язки накладені на людину даною Заповіддю.

Заборони, які встановлені даною Заповіддю- богохульство, порушення обіту та обітниць, порушення присяги, прокльони, екзорцизм.

Гріхи проти даної Заповіді. Гріхи проти Святого Духа.

0. Морально-етичний зміст Заповіді “Пам’ятай день святий святкувати”.

Проголошення даною Заповіддю обов’язкового відпочиноку одного дня тижня для людини та необхідності присвятити його Богові.

Обов’язки щодо даної Заповіді - сумлінна праця протягом шести днів, виконання обов’язків щодо сьомого дня, доброго вибору професії та дотримання шістьох церковних заповідей.

Заборони встановлені даною Заповіддю - тяжка фізична праця без потреби в святковий день, надмірні розваги, занедбання обов’язків щодо Бога, порушення шістьох церковних заповідей, нерозважливий вибір професії, недбальство в щоденній праці тощо.

Гріхи проти даної Заповіді.

0. Морально-етичний зміст заповіді “Шануй батька й матір”.

Проголошення даною Заповіддю пошани дітей щодо батьків, старших людей, духовної та світської влади.

Обов’язки встановлені даною Заповіддю: дітей щодо батьків, старших людей; щодо світської та духовної влади; батьків щодо дітей; влади щодо підлеглих, керівників щодо своєї посади; кожної людини щодо своїх громадських конституційних обов’язків.

Заборони, котрі встановлює дана Заповідь.

Гріхи проти даної Заповіді.

0. Морально-етичний зміст заповіді “Не вбий”. Проголошення даною Заповіддю цінності й недоторканості людського життя.

Обов’язки, які накладає дана Заповідь на кожну людину, педагогів та лікарів, на керівників держав та війська, промислових підприємств, харчо-смакових фабрик тощо.

Заборони накладені даною Заповіддю - навмисного фізичного чи морального вбивства, нанесення важких тілесних пошкоджень, аборту, самогубства чи переслідування, що веде до самогубства, навмисні злочини на війні, дотримання шкідливих звичок куріння, вживання наркотиків, спиртного, поширення й продаж шкідливої та зіпсованої їжі, знущання над тваринами та порушення екологічного балансу в природі.

Гріхи проти даної Заповіді.

Поняття про моральну, фізичну та юридичну реституцію (відшкодування й покарання).

0. Морально-етичний зміст заповідей “Не чужелож (Не прелюбодій)”, “Не пожадай жінки ближнього свого”.

Проголошення даними Заповіддями цінності людської гідності та гідності й честі жінки, недоторканість шлюбу.

Обов’язки, котрі накладає дана Заповідь на кожну людину та державних і посадових осіб. Обов’язки в шлюбі.

Заборона даною Заповіддю: проституції, порнографії, насильства, дитячної проституції та насильства, статевого насильства щодо жінок чи чоловіків, розповсюдження аморальної літератури, поширення й вживання порнографічного одягу, сутенерства, звідництва, шантажу, обману, збещещення, знеславлення, поширення наперед брехливої інформації.

Гріхи проти даної Заповіді щодо окремої особи-жінки чи чоловіка, сім’ї та дітей.

Реституція моральна і фізична (відшкодування).

0. Морально-етичний зміст заповідей “Не вкради”, “Не пожадай майна ближнього свого”.

Поняття про власність. Проголошення даною Заповіддю права на особисту, індивідуальну, приватну, державну, громадську, церковну власність.

Обов’язки накладені даною Заповідддю щодо ставлення до будь-якої власності: збереження, примноження, захист, охорона, повернення власнику загубленого, викраденого чи позиченого.

Заборони даної Заповіді щодо розкрадання всіх видів власності, знищення, пошкодження її, халатності в збереженні.

Гріхи проти даної Заповіді: розбій, крадіжка, грабіж, невиплада податків, приховування знайденого чи позиченого, лихварство, шкода майна. Заздрість щодо майна.

0. Морально-етичний зміст заповіді “Не свідчи брехливо на ближнього свого”.

Проголошення даною Заповіддю захисту честі й гідності людини.

Обов’язки щодо даної Заповіді кожної окремої людини та посадових, духовних осіб.

Заборони проголошені даною Заповіддю - брехня, обмова і наклеп, порушення доброї слави, плітки, порушення честі, видача таємниці Сповіді, порушення таємниці листування чи лікарської таємниці тощо.

Гріхи проти даної Заповіді.

0. Морально-етичні обов’язки, накладені Святими Тайнами - Хрещення, Миропомазування, Покаяння, Євхаристії, Шлюбу, Священства, Оливопомазування.

1. Поняття про етикет. Види етикету. Особливості релігійного етикету.

2. Етикет привітання та листування. Правила поведінки на вулиці та в різних видах транспорту, в дорозі.

3. Етикет зустрічі. Етикет представлення.

4. Етикет одягу, макіяжу.

5. Етикет прийому гостей.

6. Етикет в громадських місцях відпочинку (кінотеатрі, театрі, філармонії тощо).

7. Етикет подарунків. Правила сервірування столу.

8. Правила поведінки в храмі, на похороні, на кладовищі. Дещо про траур та піст.

Значення християнської етики.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ

0. Предмет і завдання курсу. Історія викладання даного предмету в різних українських школах. Недільні школи української діаспори.

1. Структура процесу навчання християнської етики.

2. Зміст шкільного курсу “Християнська етика”.

3. Методика викладання курсу “Світ Біблії” (ознайомлення із Старим Завітом).

4. Методика викладання курсу “Притчі Христові” (ознайомлення із Новим Завітом, 7 клас).

5. Методика знайомства з основами християнської етики в курсі “Ісус Христос - ідеал” (6 клас), ”Божі Заповіді”(8 клас), “Етика подружнього життя” 9 клас), “Етика блаженств” (10 клас), “Людина в суспільстві” (11 клас).

6. Методика викладання курсу “Основи християнської етики” у ВНЗ чи коледжах..

Р.ІІ. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ РЕЛІГІЄЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН

0. Предмет і завдання курсу “Методика викладання релігієзнавства та етики”.

1. Структура викладання курсу “Релігієзнавство” в різних навчальних закладах.

2. Зміст курсу “Релігієзнавство” в загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів та начальних закладах І-ІІ та ІІІ - ІV рівнів акредитації.

3. Дидактика та її основні категорії. Їх використання в курсі порівняльної етики та релігієзнавства.

4. Поняття про методи навчання етики та релігієзнавства та їх класифікація. Принципи класифікації.

5. Використання методів наочності (ілюстрацій: карти, таблиці, картини, схеми, рухомий малюнок, діаграми, малюнки з підручника, екскурсії; метод демонстрацій: використання екрану, зображення діапроектора, кінофільму) при викладанні етики і релігієзнавства. Спостереження. Наочні підручники і посібники з основ християнської етики, порівняльної етики та релігієзнавства.

6. Словесні методи навчання: методи усного викладу (розповідь, пояснення, лекція, інструктаж), методи бесіди (евристична бесіда, катехитична бесіда, вступна бесіда, повторювально - узагальнююча бесіда, контрольно - облікова) та їх застосування на уроках та заняттях з етики та релігієзнавства.

7. Методи роботи з книгою (підручником, додатковою монографічною літературою, Святими текстами, першоджерелами, словниками, енциклопедіями, симфоніями, бібліографічною та іншою довідковою літературою) - необхіний спосіб викладання етики та релігієзнаства.

8. Використання методу вправ в роботі вчителя та викладача. Поділ вправ за характером навчальної діяльності: усні, письмові, графічні, технічні. На основі навчальної мети: вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні.

9. Практичний метод. Поділ форм роботи за місцем проведення: школа, церква, дім, похорон, похід до могил, будь-яке місце богослужіння.

10. Поділ форм роботи за характером і результатами діяльності учнів, студентів: вправи, словесні методи, практична підготовка до окремих вправ.

11. Методи самостійної роботи (робота з підручником чи текстом Святого письма, підготовка реферату, виступ на науковій конференції, підготовка до семінарських занять)- неодмінний спосіб роботи студентів та учнів-старшокласників.

12. Методи контролю та самоконтролю в навчанні. Використання методів контролю у роботі вчителя: усний контроль (фронтальне та індивідуальне опитування, екзамен), письмовий контроль (тести, письмові і контрольні роботи, письмові диктанти, письмові заліки). Методи комп’ютерного контролю). Методи самоконтролю. Критерії оцінювання.

13. Оптимальний вибір педагогом методів навчання.

14. Форми навчання. Класно-урочна система навчання. Система самостійного навчання.

15. Урок - основна форма навчання з етики, релігієзнавства в середніх навчальних закладах. Типи уроків та їх структура.

16. Навчальна екскурсія –одна із форм навчання релігіієзнавства й етики.

17. Методика підготовки вчителя до уроку, викладача до лекції. Організація роботи учнів на уроці.

18. Методика підготовки і проведення семінарського заняття, факультативного заняття, екскурсії, лекції, наукової конференції, диспуту тощо.

19. Методика використання ігрових форм роботи в ході навчання.

20. Методика підготовки і проведення екзамену, заліку.

21. Методика підготовки і проведення різних навчальних форм роботи (гуртки, факультативи, навчального диспуту, вечора запитань і відповідей, КВК, клубу знатоків, тощо).

22. Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів при викладанні основ поріняльної етики (особливо християнської етики).

23. Методика викладання основ етики в молодших класах.

24. Сучасні освітні технології. Педагогічні іновації. Мистецтво життєтворчості.

25. Методика викладання курсу “Релігієзнавство“ у вузах України та світу.

26. Методика викладання курсу “Основи релігієзнавства” в загальносвітніх школах.

27. Методика викладання теми “Вступ до релігієзнавства”.

28. Методика викладання розділу “Світові та національні релігії”.

29. Методика викладання курсу ”Біблієзнавство (Святе Письмо)”, “Герменевтика святих текстів”.

30. Методика викладання розділів “Соціологія релігії”, Політологія релігії”.

31. Методика викладання розділів “Феноменологія релігії”, “Етнологія релігі”, “Історіософія релігії”, “Епістеміологія релігії”, “Психологія релігії”.

32. Методика викладання курсу “Основи богослов”я (фундаментальна теологія) у внз (апологетика, катехизм, Святе Письмо, Біблійна герменевтика, догматика загальна і спеціальна,теологія моральна).

33. Методика викладання окремих дисциплін (історія християнства, історія християнства в Україні, патристика, патрологія, основи літургіки, християнське мистецтво, канонічне право, аскетика, історія філософії, логіка, космологія, календар і пасхалія) у теологічних закладах.

34. Методика викладання теми “Релігійне мистецтво”.

35. Методика викладання теми “Методика релігійного виховання”.

36. Методика викладання теми ”Вільнодумство та атеїзм”.

37. Методика викладання теми “Новітні релігійні течії та організації в Україні”.

38. Методика викладання тем: “Історія філософії”, “Історія філософії в Україні”, “Логіка”, “Теорія пізнання (гносеологія)”, “Метафізика та онтологія”, “Філософія релігії”, “Філософія природи”, “Філософія науки”, “Філософія мистецтва”, “Філософія історії”, “Філософська антропологія”, “Етика”, “Естетика”, “Соціальна філософія”, ”Релігійна філософія” тощо.

39. Методика викладання етикету в школах і вузах.

• Роль даних дисциплін у вихованні української молоді.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕТИКИ

• Предмет і завдання курсу “Порівняльна етика”. Історія викладання предмету “християнська етика” в різних українських школах. Недільні школи української діаспори.

• Структура курсу “Порівняльна етика” та його особливості. Поняття про релігійну етику різних народів.

• Методологія даного курсу.

• Предмет і завдання юдейської етики. Джерела етики юдеїв (Тора, Талмуд).

• Зміст біблійної етики юдеїв (за П’ятикнижжям). Декалог.

• Вплив Декалогу на інші світові релігії.

• Методика пояснення Декалогу в юдеїв і в християн.

• Індуська та брахманська етика та методика її викладання.

• Буддизм та його основні морально-етичні приписи.

• Особливості морально-етичних приписів буддизму та їх поясненнях учням.

• Структура процесу навчання християнської етики в школах.

• Зміст вузівського курсу “Християнська етика”.

• Методика викладння християнської етики та її особливості.

• Джерела морально-етичних приписів мусульман (Коран, Суна, Шаріат).

• Методка пояснення морально-етичних приписів ісламу.

• Методика вивчення й пояснення моральних приписів неорелігій.

• Використанння наочності на заняттях з порівняльної етики.

• Методика використанння канонічних текстів Святого письма при поясненні етики різних народів.

• Правила проведення диспутів, бесід, конференцій з порівняльної етики.

• Проведення комбінованих занять з етики.

До кожного екзаменаційного завданння буде практичне завданння з домашніх завдань. Бути готовим до практичних завдань.

0