Основи християнської етики Програма поняття про закони

Вступ. Предмет і завдання етики. Мораль і моральність. Функції моралі. Християнська етика в системі філософських дисциплін.

Загальна характеристика моральних законів. Божий Закон. Людський закон. Види законів (природний і позитивний, безумовний і умовний, справедливості й любові). Юридичні закони. Колізії законів. Санкції закону.

Християнське бачення моральних здібностей людини. Божа воля та воля людська. Обов’язки перед законом та диспенза (звільнення) від закону. Привілеї. Звичаї.

Предмет християнської етики. Завдання етики. Джерела моралі та християнської моралі. Поняття про совість.

Поняття про гріх. Причини гріха. Впливи, що спричиняють гріх (зовнішні та внутрішні).

Поділ гріхів: розумові, тілесні, духовні, гріхи власні й чужі, смертні й прості.

Стани вчинення гріха: людські вади, налогу, немочі, закам’янілості.

Роди гріхів: проти Святого Духа, сім головних гріхів, гріхи, що кличуть про помсту з неба, тяжкі гріхи.

Засоби проти гріха. Наслідки гріха.

ОСОБИСТА ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА

Пошана Бога. Зовнішня пошана Бога та її вияви: молитва, виконання церковних обов’язків, вшанування святих, присяга, обіт.

Внутрішня пошана Бога - дотримання Божих чеснот віри, надії, любові, обітниця.

Моральні обов’язки християнина перед самим собою: любов і покора; старання про спасіння власної душі; прагнення до доброї слави; старання про тілесну і фізичну досконалість і чистоту; старання про збереження життя; старання про земне майно (власність) та ставлення до цього християнства.

Святі Тайни та їх морально-етичні наслідки.

ОБОВ’ЯЗКИ ХРИСТИЯНИНА ПЕРЕД БЛИЖНІМ

Поняття про ближнього у християнстві. Любов до ближнього. Її вияви зовнішні й внутрішні. Любов до ворогів. Старання про спасіння душі ближнього. Ненависть до ближнього та її вияви. Наслідки ненависті до ближнього.

ОБОВ’ЯЗКИ ХРИСТИЯНИНА ЗА ДЕКАЛОГОМ.

Вступ. Поняття про Декалог. Історія встановлення Декалогу. Різні конфесійні підходи щодо поділу Декалогу (Десяти Заповідей Божих).

Морально-етичний зміст Заповіді “Не знай інших богів крім Мене…”.

Проголошення даною Заповіддю віри в одного Бога та її вияви - зовнішні й внутрішні.

Обов’язки щодо шанування Бога, святих та священнослужителів, які накладає дана Заповідь на віруючих людей.

Заборони, встановлені даною Заповіддю: ідолопоклонство, забобони, ворожбитство, чарівництво, магія, гіпноз, спірітизм, святотаство, симонія, спокушування Бога.

Гріхи за порушення даної Заповіді.

Мораль-етичний зміст Заповіді “Не згадуй ім’я Бога даремно”.

Проголошення даною Заповіддю належної пошани до Бога та відповідальність людини за свої слова. Наука про вплив сили звуку слова на ДНК.

Обов’язки накладені на людину даною Заповіддю.

Заборони, які встановлені даною Заповіддю: богохульство, порушення обіту та обітниць, порушення присяги, прокльони, спірітизм.

Гріхи проти даної Заповіді. Гріхи проти Святого Духа.

Морально-етичний зміст Заповіді “Пам’ятай день святий святкувати…”.

Проголошення даною Заповіддю обов’язкового відпочиноку одного дня тижня для людини та необхідності посвяти його Богові.

Обов’язки щодо даної Заповіді - сумлінна праця протягом шести днів, виконання обов’язків щодо Бога сьомого дня, доброго вибору професії та дотримання шістьох церковних заповідей.

Заборони встановлені даною Заповіддю: тяжка фізична праця без потреби в святковий день, надмірні розваги, занедбання обов’язків щодо Бога, порушення шістьох церковних заповідей, нерозважливий вибір професії, недбальство в щоденній праці тощо.

Гріхи проти даної Заповіді.

Морально-етичний зміст заповіді “Шануй батька й матір…”.

Проголошення даною Заповіддю пошани дітей щодо батьків, старших людей, духовної та відповідальності світської влади.

Обов’язки встановлені даною Заповіддю: дітей щодо батьків, старших людей; щодо світської та духовної влади; батьків щодо дітей; влади щодо підлеглих, керівників щодо своєї посади; кожної людини щодо своїх громадських конституційних обов’язків.

Заборони, котрі встановлює дана Заповідь.

Гріхи проти даної Заповіді.

Морально-етичний зміст заповіді “Не вбий”. Проголошення даною Заповіддю цінності, неповторності й недоторканості людського життя.

Обов’язки, які накладає дана Заповідь на кожну людину, педагогів та лікарів, на керівників держав та війська, промислових підприємств, харчо-смакових фабрик тощо.

Заборони накладені даною Заповіддю: навмисного фізичного чи морального вбивства, нанесення важких тілесних пошкоджень, аборту, самогубства чи переслідування, що веде до самогубства, навмисні злочини на війні, дотримання шкідливих звичок -щоденного куріння, вживання наркотиків, спиртного, поширення й продаж шкідливої та зіпсованої їжі, знущання над тваринами та порушення екологічного балансу в природі.

Гріхи проти даної Заповіді.

Поняття про моральну, фізичну та юридичну реституцію (відшкодування й покарання).

Морально-етичний зміст заповідей “Не чужелож (Не прелюбодій)”, “Не пожадай жінки ближнього свого”.

Проголошення даними Заповіддями цінності людської гідності (чоловіка чи жінки, дитини чи старшої людини) та гідності й честі жінки-матері, недоторканість шлюбу.

Обов’язки, котрі накладає дана Заповідь на кожну людину та державних і посадових осіб. Обов’язки в шлюбі.

Заборона даною Заповіддю: проституції, порнографії, будь-якого насильства, дитячної проституції, статевого насильства щодо жінок чи чоловіків, розповсюдження аморальної літератури, поширення порнографічного одягу, сутенерства, звідництва, шантажу, обману, збещещення, знеславлення, поширення наперед брехливої інформації.

Гріхи проти даної Заповіді щодо окремої особи-жінки чи чоловіка, сім’ї та дітей.

Реституція моральна і фізична (відшкодування).

Морально-етичний зміст заповіді “Не вкради”.

Поняття про власність. Проголошення даною Заповіддю права на особисту, індивідуальну, приватну, державну, громадську, церковну власність тощо.

Обов’язки накладені даною Заповідддю щодо ставлення до будь-якої власності: збереження, примноження, захист, охорона, повернення власнику загубленого, викраденого чи позиченого.

Заборони даної Заповіді щодо розкрадання всіх видів власності, знищення, пошкодження її, халатності в збереженні.

Гріхи проти даної Заповіді: розбій, крадіжка, грабіж, невиплада податків, приховування знайденого чи позиченого, лихварство, шкода майна. Заздрість щодо майна.

Морально-етичний зміст заповіді “Не свідчи брехливо на ближнього свого”.

Проголошення даною Заповіддю захисту честі й гідності людини.

Обов’язки щодо даної Заповіді кожної окремої людини та посадових, духовних осіб.

Заборони проголошені даною Заповіддю - брехня, обмова і наклеп, порушення доброї слави, плітки, порушення честі, видача таємниці Сповіді, порушення таємниці листування чи лікарської таємниці тощо.

Гріхи проти даної Заповіді.

Морально-етичний зміст заповіді “Не пожадай майна, осла, вола й усього, що є в ближнього свого”.

Поняття про заздрість та її небезпеку для людського суспільства.

Обов’язки накладені даною Заповідддю. Добрі діла й справи милосердя християн: щодо душі, щодо тіла.

Гріхи проти даної заповіді.

Морально-етичні обов’язки, накладені Святими Тайнами - Хрещення, Миропомазування, Покаяння, Євхаристії, Шлюбу, Священства, Оливопомазування.

Поняття про етикет. Види етикету. Особливості релігійного етикету.

Етикет привітання та листування.

Правила поведінки на вулиці та в різних видах транспорту, в дорозі.

Етикет зустрічі. Етикет представлення.

Етикет одягу, макіяжу.

Етикет прийому гостей.

Правила поведінки в громадських місцях відпочинку (кінотеатрі, театрі, філармонії тощо).

Етикет подарунків.

Сервірування столу.

Правила поведінки в храмі, на похороні, на кладовищі. Дещо про траур та піст.

Значення християнської етики.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ РЕЛІГІЄЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН

Предмет і завдання курсу “Методика викладання релігієзнавчих дисциплін”. Історія викладання предмету “християнська етика” в різних українських школах. Недільні школи української діаспори.

Структура викладання курсу “Основи християнської етики” в різних навчальних закладах.

Зміст курсу ““Основи християнської етики” в загальноосвітніх школах І-ІV ступенів та вищих начальних закладах І-ІV рівнів акредитації.

Дидактика та її основні категорії. Їх використання в курсі викладння релігієзнавчих дисципілн.

Поняття про методи навчання їх класифікація. Принципи класифікації.

Використання методів наочності (ілюстрацій: карти, таблиці, картини, схеми, рухомий малюнок, діаграми, малюнки з підручника, екскурсії; метод демонстрацій: використання екрану, зображення діапроектора, кінофільму) при викладанні етики і релігієзнавчих дисциплін. Спостереження. Наочні підручники і посібники з релігієзнавства та релігієзнавчих дисциплін. Використання тзн при викладанні релігієзнавчих дисциплін.

Словесні методи навчання: методи усного викладу (розповідь, пояснення, лекція, інструктаж), методи бесіди (евристична бесіда, катехитична бесіда, вступна бесіда, повторювально - узагальнююча бесіда, контрольно - облікова) та їх застосування на уроках та заняттях з етики та релігієзнавства.

Методи роботи з книгою (підручником, додатковою монографічною літературою, Святими текстами, джерелами, картами, словниками, енциклопедіями, симфоніями, бібліографічною та іншою довідковою літературою) - необхіний спосіб викладання етики та основ релігієзнаства.

Використання методу вправ в роботі вчителя та викладача. Поділ вправ за характером навчальної діяльності: усні, письмові, графічні, технічні. На основі навчальної мети: вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні.

Практичний метод. Поділ форм роботи за місцем проведення: школа, екскурсія до храму чи молитовного дому, похорон, похід до могил чи на богослужіння.

Поділ форм роботи за характером і результатами діяльності учнів, студентів: вправи, словесні методи, практична підготовка до окремих вправ.

Методи самостійної роботи (робота в бібліотеці, робота з підручником чи текстом Святого письма, підготовка реферату, виступ на науковій конференції, підготовка до семінарських занять)- неодмінний спосіб підготовки студентів та учнів-старшокласників.

Методи контролю та самоконтролю в навчанні. Використання методів контролю у роботі вчителя: усний контроль (фронтальне та індивідуальне опитування, екзамен), письмовий контроль (тести, письмові і контрольні роботи, письмові диктанти, письмові заліки). Методи машинного контролю через комп’ютер). Методи самоконтролю. Критерії оцінювання.

Оптимальний вибір педагогом методів навчання.

Форми навчання. Класно-урочна система навчання. Система самостійного навчання.

Урок - основна форма навчання з етики, релігієзнавства в середніх навчальних закладах. Типи уроків та їх структура.

Методика підготовки вчителя до уроку, викладача до лекції. Організація роботи учнів на уроці.

Методика підготовки і проведення семінарського заняття, факультативного заняття, екскурсії, лекції, наукової конференції, диспуту тощо.

Методика використання ігрових форм роботи в ході навчання.

Методика підготовки і проведення екзамену, заліку.

Методика підготовки і проведення різних навчальних форм роботи (гуртки, факультативи, навчального диспуту, вечора запитань і відповідей, КВК, клубу знатоків, тощо).

Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів при викладанні основ християнської етики.

Методика викладання основ християнської етики в молодших класах.

Сучасні освітні технології. Педагогічні іновації.

Мистецтво життєтворчості. Поняття про превентивне виховання

Методика викладання курсу “Світ Біблії” в школах (ознайомлення із Старим Завітом).

Методика знайомства з основами християнства в шкільному курсі “Ісус Христос - ідеал”, “Притчі Христові” (ознайомлення із Новим Завітом).

Методика викладання порівняльної етики “ Заповіді різних народів”.

Методика викладання шкільного курсу “Етика подружнього життя”.

Методика поясненння тем: “Етика блаженств”, “Людина в суспільстві”.

Методика викладання теми “Основи християнської і порвняльної етики” у внз.

Методика викладання етикету в школах і вузах.

Методика викладання курсу “Релігієзнавство“ у внз України та світу.

Методика викладання курсу “Основи релігієзнавства” в загальносвітніх школах.

Методика викладання теми “Вступ до релігієзнавства”.

Методика викладання розділу “Світові та національні релігії”.

Методика викладання курсів ”Біблієзнавство (Святе Письмо)”, “Герменевтика святих текстів (Біблії, Святого Письма, Корану, Тріпітаки тощо”.

Методика викладання курсу ”Релігійна філософія”.

Методика викладання розділів “Соціологія релігії”, Політологія релігії”.

Методика викладання розділів “Феноменологія релігії”, “Етнологія релігі”, “Історіософія релігії”, “Епістеміологія релігії”, “Психологія релігії”.

Методика викладання курсів “Основи богослов”я (фундаментальна теологія), теологія моральна (етика), основи літургіки, канонічне право, аскетика, логіка, космологія, календарі й пасхалія, історія християнства, історія релігій в Україні, патристика, патрологія, теодіцея в теологічних навчальних закладах.

Методика викладання курсу або теми “Релігійне мистецтво”.

Методика релігійного виховання.

Методика викладання теми ”Вільнодумство та атеїзм”.

Методика викладання курсу або теми “Новітні релігійні течії та організації в Україні”.

Методика викладання тем: “Історія філософії”, “Історія філософії в Україні”, “Логіка”, “Теорія пізнання (гносеологія)”, “Метафізика та онтологія”, “Філософія релігії”, “Філософія природи”, “Філософія науки”, “Філософія мистецтва”, “Філософія історії”, “Філософська антропологія”, “Етика”, “Естетика”, “Соціальна філософія” та їх використання в релігієзнавстві тощо.

Роль даних дисциплін у вихованні української молоді.