Риси підприємництва
Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
До найважливіших рис підприємництва, на наш погляд, варто віднести:
1. Самостійність і незалежність суб'єктів господарювання. Будь-який підприємець вільний в ухваленні рішення по тому або іншому питанню, безумовно, у рамках правових норм;
2. Економічну зацікавленість. Головна мета підприємництва - одержання максимально можливого прибутку. Водночас, переслідуючи свої суто особисті інтереси одержання високого прибутку, підприємець сприяє і досягненню суспільного інтересу;
3. Господарський ризик і відповідальність. При будь-яких самих вивірених розрахунках непевність, ризик залишаються.
Перераховані найважливіші ознаки підприємництва взаємозалежні і діють одночасно.
Підприємництво завжди пов'язане з нововведеннями. На цей бік економічної діяльності звернули увагу згадувані раніше Й.Шумпетер і А.Маршалл. Якщо Й.Шумпетер показав тотожність підприємництва і нововведень, то А.Маршалл стверджував, що дійсна роль підприємців (або винахідників) у житті товариства полягає в тому, що своїми нововведеннями вони не тільки створюють новий порядок, але, що дуже важливо, прискорюють процеси, уже конструктивно визріваючі в суспільстві.
Представляється більш правильною оцінка підприємця, дана Й.Шумпетером, як фігури, що рішуче ламає колишні форми виробництва й організації життя товариства, який є революціонером в економіці, піонером соціальної і політичної революції. По уявленню Й.Шумпетера, підприємець постійно здійснює «руйнацію», будучи головною фігурою в економічному розвитку суспільства.
З усього сказаного можна зробити висновок, що підприємництво і новаторство в сучасному суспільстві представляють взаємозалежне ціле.
1.2. Функції підприємництва.
У попередньому параграфі ми з’ясували, що сутність підприємництва акумулюється у впливі ініціативної, новаторської, самостійної діяльності, а підприємець – це суб’єкт, який поєднує в собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. А звідси й підприємництво – це тип господарської поведінки підприємців з організації розробок виробництва і реалізації благ з метою отримання прибутку і соціального ефекту.
Разом із тим, слід зазначити, що підприємництво – це не будь яка господарська діяльність, це особливий вид діяльності, і ця особливість характеризується такими відчутними ознаками.
По-перше, це самостійна діяльність, діяльність “за свій рахунок”. Основою підприємницької діяльності є власність підприємця.
По-друге, це ініціативна, творча діяльність. В основі здійснення підприємницької діяльності лежить власна ініціатива творчо-пошуковий, ініціативний підхід.
По-третє, це систематична діяльність. Підприємницька діяльність має бути постійною, пов'язаною з відтворювальним процесом і обов'язково офіційно зареєстрованою.
По-четверте, це діяльність, яка здійснюється на власний ризик. Підприємницька діяльність здійснюється під власну економічну (майнову) відповідальність.
По-п'яте, метою цієї діяльності є одержання прибутку або власного доходу.
Підприємливість - це здатність людини (особистості) до самостійних, неординарних, нетипових дій. Тому в умовах ринку практично всі люди мають бути підприємливими, але це не означає, що всі повинні й можуть бути підприємцями. Як показує світовий досвід, лише 5-8 % населення країни є представниками підприємницьких кіл.
Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції - інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну) (рис. 1.1.).
Рис. 1.1. Основні функції підприємницької діяльності
Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, у здійсненні техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським ризиком.
Ресурсна - передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів.
Організаційна - полягає у безпосередній організації виробництва, збуту, рекламі тощо; зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях, контролю за їх виконанням.
Стимулююча (мотиваційна) - зводиться до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача.