Рекомендована література

1. Голод 1921 – 1923 років в Україні. Зб. документів і матеріалів. – К., 1993.

2. Україна в XX столітті. Збірник документів і матеріалів. –К., 2002.

3. Кравченко В.І., Лазуренко В.М. Радянська політика щодо заможного селянства України в роки нової економічної політики (1921 – 1929 рр.) //Український селянин. – 2002.- Вип. №5.

4. Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція. –К., 1991.

5. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція в 1920 – 1930 рр.: соціальний портрет та історична доля. –К., 1992.

6. Куліш А. Голодомор 1921 – 1922 рр. в Руси-Україні як продовження етнічної війни 1917 – 1921 рр. – Харків, 2003.

7. Морозов А.Г. Тернистий шлях сільськогосподарської кооперації в добу НЕПу. // Український селянин. – 2002. – Вип. № 5.

8. Олійник М.М. Політика державних та партійних органів України щодо приватних підприємств у період НЕПу. // УІЖ. – 2001. - №1.

9. Єфименко Г.Г. Радянська модернізація 1920 – 1930 рр. (До постановки проблеми у світлі аналізу досліджень сучасних російських істориків). // УІЖ. - 2002. - №5.

10. Комаров В. Радянська модернізація України (1928 - 1938). Проблеми економічної освіти десятикласників (з досвіду роботи). // Історія в школі. – 2002. - №10.

11. Кульчицький С.В. Ціна „великого перелому”. –К., 1991.

Семінарське заняття № 13

Україна в роки Другої світової війни 1939 – 1945 рр.

План

1. Зміст таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа та його наслідки для західноукраїнських земель.

2. Початок німецько-радянської війни. Хід воєнних дій на території України у 1941 – 1942 рр.

3. Німецький окупаційний режим в Україні. Рух Опору.

4. Визволення України від німецької окупації. Наслідки війни.

Методичні рекомендації

Вивчення причин інкорпорації західноукраїнських земель до складу СРСР передбачає аналіз радянсько-німецького договору від 23 серпня 1939 р. Секретний протокол, який було оформлено додатково до цього пакту, розмежовував сфери впливу країн-агресорів у Європі. СРСР отримував право вирішення долі західноукраїнських земель.

Важливо також звернути увагу на зміст та особливості процесссу “радянизації” західноукраїнських земель. Зокрема, не оминути того факту, що процеси націоналізації промислових підприємств, землі та ін., збіглися у часі із індустріалізацією та колективізацією сільського господарства, проводилися радянською владою у надзвичайно стислий період, супроводжувалися насиллям щодо місцевого населення. Потрібно чітко означити позитивні та негативні сторони “радянизації”, вказати на масові репресії які стали причиною відвернення основної маси українців від Радянської влади.

Вивчаючи питання щодо причин поразки Червоної Армії в Україні у 1941 р. студенти мають усвідомити, що ними були: політичні репресії 1930-х – 40-х рр., грубі прорахунки радянського керівництва у зовнішній політиці та оцінці військово-промислового потенціалу Німеччини, часу її нападу на СРСР. Разом із тим, цьому сприяли відсутність реального плану стратегічної оборони країни, помилки Генштабу і Наркомату оборони у впровадженні в дію системи оборонних споруд, атмосфера страху та недовіри, яка панувала у радянському суспільстві.

Увага має бути сконцетрована на найважливіших оборонних операціях, у т.ч.: Донбаській, Харківській, Кримській, героїчній обороні українських міст Києва, Одеси, Севастополя. Такий підхід дозволить належним чином оцінити внесок українського народу у боротьбу із нацизмом. Разом із тим на належному рівні потрібно розглянути основні наступальні операції, а саме: Бєлгородсько-Харківську, битву за Дніпро, Кіровоградську, Київську, Корсунь-Шевченківську, Житомирсько-Бердичівську, Умансько-Ботошанську, Львівсько-Сандомирську, Карпатсько-Дуклінську та інші. Саме їхній хід і наслідки допоможуть детальніше зрозуміти вклад українського народу у перемогу над ворогом.

Потрібно детально розглянути дипломатичну сторону війни, зокрема, організацію проведення, рішення Кримської конференції глав урядів СРСР, США, Англії стосовно їх впливу на повоєнний устрій Європи.

Вивчення соціально-економічних та політичних наслідків війни передбачає аналіз статистичних матеріалів, матеріальних та людських втрат України.