Критерії оцінювання знань студентів з історії україни

Запропонована система оцінювання спрямована на розвиток творчих здібностей студентів, стимулювання їхньої самостійної пізнавальної діяльності, а також формування навичок практичного застосування набутих знань.

Основними критеріями оцінювання є:

• розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між історичними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні факти;

• самостійність мислення;

• використання різноманітних джерел і документів, з розумінням їхніх особливостей, умінням їх характеризувати й оцінювати;

• чіткість і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих висновків та власних оцінок;

• мовна й термінологічна грамотність.

Оцінка "відмінно" – студент вільно володіє програмним матеріалом, логічно й творчо викладає його в усній та письмовій формі; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела історичної інформації, вміє узагальнювати матеріал, формулювати власні висновки; відповідь чітка й завершена.

Оцінка "добре" – студент в цілому володіє програмним матеріалом, при викладенні його допускає незначні помилки; застосовує документи та першоджерела, але дещо помиляється, трактуючи їх; висловлює висновки та власні оцінки, але аргументує їх з деякими недоліками.

Оцінка "задовільно" – студент виявляє загальне розуміння та репродуктивно відтворює значну частину програмного матеріалу, виявляє неповне знання документів та першоджерел, затруднюється в їх інтерпретації; порушує логіку викладу, мова спрощена.

Оцінка "незадовільно" – студент не володіє необхідним обсягом програмного матеріалу, не розпізнає історичні події, явища та факти; не може правильно застосовувати поняття.

ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

"ІСТОРІЯ УКРАЇНИ"

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

Давня й середньовічна історія України (до кінця ХVІІІ ст.)

ЛЕКЦІЯ 1

Вступ до курсу „Історія України.” Найдавніші племена й держави на території України.

1. Предмет курсу „Історія України” та його завдання. Періодизація історії України.

2. Первісно-общинний лад на території України.

3. Кіммерійсько-скіфо-сарматський період в історії України.

4. Античні міста-держави Північного Причорноморя.

ЛЕКЦІЯ 2

Формування і розвиток феодальних відносин у східних слов’ян.

Київська Русь.

1. Східні слов’яни в давнину.

2. Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київська Русь у ІХ-Х ст.

3. Політичний і соціально-економічний розвиток Русі кінця Х – початку ХІІ ст.

4. Культура Київської Русі.

ЛЕКЦІЯ 3

Політичне становище та соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.

1. Політичне становище українських земель після повалення монголо-татарського іга.

2. Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель під владою Литви.

ЛЕКЦІЯ 4

Визвольна війна українського народу під проводом

Богдана Хмельницького

1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація війни. Б.Хмельницький.

2. Основні етапи визвольної війни (1648 – 1657 рр.). Хід воєнних дій.

3. Внутрішня та зовнішня політика уряду Б.Хмельницького. Входження України під протекторат Московської держави. Березневі статті.

4. Завершальний етап визвольної війни.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Українські землі у ХІХ - ХХ ст. Незалежна Україна.

ЛЕКЦІЯ 5

Українські землі у першій половині ХІХ століття

1. Політичне становище українських земель в складі Російської імперії .

2. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.

3. Розвиток західноукраїнських земель.

ЛЕКЦІЯ 6

Українська Держава гетьмана П.Скоропадського. Директорія УНР.

1. Встановлення гетьманського режиму. Проголошення Української держави.

2. Внутрішня та зовнішня політика Української державию

3. Відродження УНР. Директорія.

ЛЕКЦІЯ 7

Українська СРР у 20 – 30-ті роки ХХ століття

1. Соціально-економічна та політична криза в УСРР наприкінці 1920 – на початку 1921 року.

2. Нова економічна політика більшовиків в УСРР (1921 – 1929 рр.).

3. Проголошення курсу на індустріалізацію: вибір шляхів та здійснення технічної модернізації промисловості (1929 – 1937 рр.).

4. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні.

ЛЕКЦІЯ 8

Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

1. „Українське питання” у міжнародній політиці напередодні та на початку Другої світової війни.

2. Початок радянсько-німецької війни. Окупація України.

3. Окупаційний режим на українських землях. Рух опору.

4. Визволення українських земель від німецьких загарбників. Вклад українського народу в перемогу у війні.

ТЕМА 9

Україна в умовах незалежності

1. Проголошення незалежності України. Перші кроки розбудови національного суверенітету.

2. Проблеми реформування економіки.

3. Шляхи духовного відродження українського народу.

4. Незалежна Україна на міжнародній арені.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни

"ІСТОРІЯ УКРАЇНИ"

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

Давня й середньовічна історія України (до кінця ХVІІІ ст.)

Семінарське заняття № 1

Вступ до курсу "Історія України". Найдавніші племена і держави на території України

План

1. Предмет курсу "Історія України", його завдання та джерельна база

2. Первісно-общинний лад на території України.

3. Кимерійсько-скіфо-сарматський період в історії України.

4. Античні міста-держави Північного Причорномор'я.

Методичні рекомендації

При підготовці до семінарського заняття варто з'ясувати, що вивчає історія України та які її основні завдання, які існують джерела (типи джерел) для вивчення минулого нашої Батьківщини.

Готуючись до наступних питань заняття, слід виходити з даних сучасної науки про можливий вік Землі і вік людства. З позицій останніх досягнень розглянути проблему походження людини, звернувши увагу на наявність кількох теорій (чи точок зору) в науці, які більшою чи меншою мірою забезпечені відповідними доказами. Власне, на сьогодні найбільш доказовою є еволюційна теорія Ч.Дарвіна, кількість доказів щодо якої (залишків викопних людей) щорічно зростає. Їй протистоїть т.зв. креаціоністська теорія – про вплив вищої сили на походження і формування людини. Після цього слід з’ясувати періодизацію найдавнішої історії людства, джерела, на яких вона базується (археологія, антропологія, геологія, етнографія і ін.).

Визначаючи хронологічні рамки кожного періоду, необхідно звернути увагу на розвиток господарської діяльності, виділивши, зокрема, виготовлення знарядь праці, згодом приручення тварин і перехід від присвоюючих до відтворюючих форм господарства. Потрібно звернути особливу увагу на значення освоєння металів (мідь і бронза), їх вплив на форми, застосування і якість нових знарядь, що призвело до першого суспільного поділу праці (відокремлення землеробства від скотарства).

З розвитком економічної діяльності суспільств, пов’язане вироблення форм соціальної організації: в кам’яному віці – первісне стадо і родовий лад ( матріархат), в подальшому – перехід до патріархату, а з розвитком соціальної диференціації в суспільстві – перехід до формування перед державних чи державних утворень на території України.

Особливу увагу звернути на поступове виникнення форм суспільної свідомості (зачатки наукових знань, первісні форми релігії, мистецтво), з якими пов’язаний розвиток духовної культури.

Вивчаючи ранньозалізний вік, слід мати на увазі значення освоєння заліза, його вплив на подальший розвиток виробництва, зміни в соціально-економічних відносинах. Далі слід проштудіювати передскіфський період в Україні (кіммерійські племена в степу і чорноліські – в Лісостепу) і перехід до розквіту ранньозалізного віку, пов’язаного із скіфськими і сарматськими племенами на Півдні України. Основою господарства обох народів було землеробство, скотарство, високий рівень розвитку ремесел і торгівлі (обміну) з грецькими і провінційно-римськими містами. Запам’ятати найбільші центри Північного Причорномор’я , з якими місцеві племена підтримували активні стосунки.

Слід наголосити, що у суспільному розвитку племен ранньозалізного віку спостерігаються значні зрушення. Відбувається руйнування общинних (на основі патріархату) відносин і становлення державотворчої діяльності. Зокрема, в скіфському суспільстві. Проте, коли вважати створення держави скіфами – чи в V1 ст. до н.е., чи в подальшому, єдиної думки не існує, - можливі всі три варіанти.

Щодо четвертого питання, варто охарактеризувати причини масового грецького переселення у Крим та Північне Причорномор’я, визначити основні території розселення греків, назвати міста-держави засновані ними та розглянути особливості їхньої політичного, економічного та культурного розвитку. При цьому необхідно розглянути стосунки греків з місцевими племенами, виділити взаємовпливи культур та з’ясувати значення грецької колонізації для історичних процесів, що відбувалися у Причорномор’ї у VІІ ст. до н.е. – ІV ст. н. е.