4.3. Типологія житла

В залежності від типу погоди рекомендуються відповідні типи забудови і житла. Об’ємно планувальні рішення поділяються на декілька градацій - від максимально ізольованої до повного їх взаємопроникнення.

За коефіцієнт компактності приймається відношення периметру до площини квартири, який може коливатись від 0,2 на півночі до 0,4 на півдні (галерейні будинки з вузьким корпусом або секційні з великою зрізаністю плану). Для масових громадських будинків типовими є централізовані, блочні або павільйонні рішення, які відрізняються ступеням компактності. За ступенем компактності і відкритості класифікується також забудова.

Суттєву роль має відношення площини відкритих літніх приміщень до корисної площини квартир. Воно свідчить про ступінь зв’язку внутрішнього і зовнішнього середовища.

Додатковими характеристиками вважаються “трансформативність” та “орієнтованість” огороджувальних конструкцій, яка обумовлюється сезонною і добовою ритмікою зміни зовнішнього середовища.

Орієнтованість - направленість архітектурного рішення, яка обумовлюється векторним (напрямком) характером дії на архітектуру таких факторів, як сонце і вітер.

За класифікацією погод Україна підпадає під перехідний від помірного (холодна погода триває 6 - 7 місяців, комфортна – 3) до теплого клімату (тепла погода більше 2 місяців, жарка – 1).

Житлове середовище в умовах помірного клімату характерне значною компактністю об’ємно планувальних рішень та ізольованістю внутрішнього середовища терміном 6 - 8 місяців. Типовими є централізовані та блочні системи планування громадянських будинків. Проявляються тенденції будівель і до появи відкритих (літніх) помешкань обмеженої площини. Роль зовнішнього середовища значна; рослини мають велике функціональне (захист від вітру і снігу), а також композиційне значення.

Повинно використовувати забудову значної компактності, з використанням секційних і коридорних меридіональних та широтних будинків звичайного типу, з радіусом пішохідної доступності транспорту 500 м, площини зелених насаджень 5 - 10 м²/люд, щільність житлового фонду на 1га території 4800 м² при 5 поверхах і 6300 м² при 9 поверхах.

В місцевостях з сильними вітрами характерні орієнтовані вітрозахисні рішення.

Житловому середовищу в умовах теплого клімату характерно значний диференційований ступінь об’ємно планувальних рішень. Активне використання озеленених та затінених відкритих просторів, високий ступінь взаємопроникнення внутрішнього і зовнішнього середовища на протязі всього року.

Поміж зовнішнім середовищем і помешканнями квартир рекомендується влаштовувати озеленений біля домовий простір з покрашеним мікрокліматом, затіненням, провітрюванням, обводненням. Житло повинно бути відкритим в бік цього простору.Засоби планування масових громадянських будівель - примусово блочний та павільйонний. Типові активне провітрювання, захист від сонця, сезонна і особливо добова трасформативність, збільшені площини відкритих просторів.

Лекція 5

Інсоляція житлової забудови

5.1. Загальна інформація про інсоляцію

Інсоляція (лат. insolatio, от insolo – виставляю на сонце) – випромінювання поверхонь і простору сонячною радіацією – важливий фактор формування клімату.

Сонячне світло – це безцінне невичерпне джерело всіх форм життя на Землі. При рішенні архітектурно-будівельних задач архітектори повинні турбуватися про те, щоб це джерело було максимально використовано. Питання інсоляції забудови і будинків повинні одержати найбільш правильне рішення, що сприятиме підтримки здоров’я людини.

Дія інсоляції має двоякий характер (табл. 5.1):

• вона благотворна і економічно доцільна, тому необхідно забезпечити доступ сонячного світла у міські простори та інтер’єри будинків на всіх географічних широтах;

• вона ж визиває перегрів, світловий дискомфорт, ультрафіолетову надвипромінність і надвитрати енергії на регулювання мікроклімату в будинках, що потребує захисту від неї.

Таблиця 5.1 – Позитивна та негативна дія інсоляції

Аспект дії інсоляції	Позитивний ефект	Негативний ефект
Біологічний	Загальнооздоровчий ефект (загар, виникнення вітаміну D, обігрів), сануючий ефект, покращення функцій зору при комфортних освітленості та контрастності освітлення)	Фотохімічна токсичність газів в містах, перевипроміненість і канцерогенність, перегрів (загальний і місцевий) і світовий дискомфорт, руйнуюча дія на живу клітину, матеріали
Психологічний	“Сонячність освітлення”, динаміка розподілу яскравості і кольористості в полі зору, зв’язок з оточуваючим простором	Зниження активності і настрою при світловому дискомфорті і перегріву
Естетичний	Виявлення простору, форми, пластики, силуету і кольорових відношень, ритму елементів архітектури і “живописності” композиційних рішень	Зниження сприйняття форми і відчуття насиченості кольору при надмірних яскравостях, погіршення кольору поверхонь
Економічний	Природне джерело додаткового обігріву приміщень, скорочення площі світопройомів, підвищення рівня праці і працездатності, скорочення витрат по оплаті листів непрацездатності	Підвищення витрат на вентиляцію і кондиціонування повітря, зниження продуктивності праці і працездатності при тепловому і світловому дискомфорті

Необхідно, щоб промені сонця крізь вікна поникали в житлові кімнати і опромінювали їх. Приблизно 3 - 4 години інсоляції дають людині мінімально необхідну профілактичну дозу випромінювання, яка дорівнює 1/8 - 1/10 еритемної дози, при оптимумі 1/4. Доказано, що звичайне одинарне скло пропускає ультрафіолетове випромінювання (35 - 45% потоку).

Гігієнічний оптимум орієнтації кімнат для широт на північ і південь від 50° північної широти представлені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Рекомендована орієнтація кімнат

Житлові помешкання	На південь від 50°		На північ від 50°
	Рекомендована	Допустима	Рекомендована	Допустима
Спальні, дитячі Загальні кімнати Їдальні, гостьові, Кабінети	Півд. Півд., Півд-Сх	Півд-Сх. Сх., Півн-Сх. Півн-Зах.	Півд., Півд-Сх. Півд., Сх., Півд-Сх.	Півд-Зах. Півн-Сх., Сх.