- •Лекція 1 Природньо-кліматичні фактори навколишнього середовища
- •1.1. Історичні аспекти
- •1.2. Загальні поняття про клімат і кліматоутворюваючі фактори
- •1.3. Сонячна радіація
- •1.4. Температура повітря
- •1.5. Вологість повітря і опади
- •1.6. Атмосферний тиск
- •1.7. Вітровий режим
- •1.8. Хмарність
- •Лекція 2 Сполучення кліматичних факторів
- •2.1. Температура і вітер
- •2.2. Вітер з дощем
- •100 ÷ 200 Мм/хв – нормальна зона (відкриті дреніровані стики);
- •Природно - кліматичне районування території
- •3.1. Загальні і комплексні показники для призначення зон та кліматичного районування
- •Дорожньо-кліматичне районування
- •3.3. Кліматичне районування для будівництва
- •3.4. Районування території за вітровим режимом
- •3.5.Районування територій за рекреаційними цілями
- •4.1. Типи погоди
- •4.2. Режими експлуатації житла
- •4.3. Типологія житла
- •Інсоляція житлової забудови
- •5.1. Загальна інформація про інсоляцію
- •5.2. Координати Сонця
- •5.3. Нормування інсоляції
- •5.4. Інсоляційні розрахунки
- •Лекція 6 Аерація території міста
- •6.1. Загальна характеристика вітрових умов України
- •6.2. Вибір розрахункових швидкостей для оцінки вітрового режиму території
- •6.3. Вплив рельєфу на вітровий режим
- •6.4. Гігієнічні характеристики комфортності середовища
- •6.5. Методи оцінки забудови за аеродинамічними показниками
- •7.1. Особливості клімату великих міст
- •7.2. Ландшафтне зонування і кліматичне районування території великих міст
- •7.3. Будівельно-кліматичний паспорт міста
- •7.4. Ефективність архітектурних засобів
- •Геліобудинки
- •8.2. Вітроенергоактивні будинки (веаб) – принципи підходу
- •8.2. Гідротермальні енергоактивні будівлі (ГідроЕаб)
- •8.3. Геоенергоактівниє будівлі (ГеоЕаб)
- •8.4. Біоенергоактівні будівлі (БіоЕаб)
3.3. Кліматичне районування для будівництва
Кліматичне районування для будівництва ґрунтується на показниках багаторічних спостережень за:
-
середнємісячною температурою повітря в січні (самому холодному місяці);
-
середньою швидкістю вітру за три зимових місяця (самий суровий період);
-
середньомісячною температурою повітря в липні (самому теплому місяці);
-
середньомісячною відносною вологістю повітря в липні.
Відповідно ДБН 360-92* “Містобудівництво. Планування і забудова міських і сільських осель” на Україні (див. рис. 3.1) три кліматичні зони. При районуванні збережена нумерація, яка була прийнята у СРСР. В кожній зоні наділені додаткові підзони. Наприклад зона III В1- західний степ (Кіровоград) і III В2 - східний степ (Донецьк).
Районування території по зонах встановлено згідно з критеріями, що наведені в табл. 3.1.
Таблиця. 3.1 - Критерії для районування території
Зони, підзони |
Характеристика підрайонів |
|||
Середнємісячна температура повітря, °С |
Середнємісячна відносна вологість повітря, % |
Середня швидкість вітру за три зимових місяця, м/с |
||
в січні |
в липні |
|||
II В |
від -4 до -14 |
12 – 21 |
- |
- |
III Б |
від -5 до 2 |
21 – 25 |
- |
- |
III В |
від -5 до-14 |
21 – 25 |
- |
- |
IV В |
від 0 до 2 |
25 – 28 |
- |
- |
Згідно наведеної таблиці вологість повітря і швидкість вітру для цих зон не наводяться з причин відсутності достатніх спостережень або великим різноманіттям природних факторів в середині зони.
Рис. 3.1 - Карта фізико-географічного районування України для будівництва (із ДБН 360-92*)
Наведена інформація є основною при розробці типових об’ємно-планувальних або конструктивних рішень. Очевидно, в майбутньому, при накопиченні і систематизуванні диференційовано по зонах і підзонах метеорологічних спостережень, з’явиться можливість поряд з уточненням меж показників більш точно враховувати вплив місцевих умов на будівельні об’єкти.
3.4. Районування території за вітровим режимом
За вітровим режимом Україна в цілому поділяється на райони, що наведені в таблиці 3.2. Згідно цієї таблиці видно, що в Україні спостерігаються слабкі вітри (швидкість не перебільшує 5 м/с) і тільки на Чорноморському узбережжі та в Приазов’ї треба враховувати підвищені швидкості вітру.
Таблиця – 3.2 Характеристика території України за вітровим режимом
Район |
Середнєрічна швидкість, м/с |
Швидкість в липні, м/с |
Захід України |
3 |
- |
Решта території |
5 |
3 |
Черноморське узберіжжя, Приазов’є |
7 |
5 |
3.5.Районування територій за рекреаційними цілями
В основу такого районування покладено інформацію про придатність місцевості до оздоровлення, відпочинку та туризму. По кількості комфортних діб територія України поділяється на поясні райони: район ІІІ – з кількістю комфортних діб від 60 до 90 (майже вся територія) та район ІV - з кількістю комфортних діб більше 90 (приблизно на південь від 48о пн.ш.).
Данні про районування території використовуються на стадії схеми районного планування при виборі місць для розміщення баз відпочинку, центрів туризму і лікувально-оздоровчих комплексів; на стадіі генерального плану, проекту забудови та детального планування – при визначенні тривалості рекреаційного періоду і відповідно проектуванні капітальних і тимчасових будинків і споруд (спальних корпусів, блоків харчування, спортивних і лікувально-оздоровчих комплексів, кемпінгів, готелів і т.і) при розрахунках пропускної спроможності в ці періоди.
До інших засобів слід віднести районування територій:
-
за світловим та ультрафіолетовим кліматом;
-
за ефективними температурами;
-
за розподілом радіаційного тепла.
Лекція 4
Вплив погодних умов на експлуатацію будівель