Простір зі спеціальним правовим режимом.

Протоки, які використовуються для міжнародного судноплавства.

З географічної точки зору під морською протокою розуміється природний, відносно вузький водяний простір, що розділяє ділянки суші і з'єднує суміжні водяні простори чи їхні частини.

Будучи природними комунікаціями, протоки відіграють важливу роль у формуванні системи транспортних морських шляхів, тому що доля судноплавства сама по собі навряд чи представляла б велику цінність, якби обмежувалася межами лише одного водяного басейну.

Здавна державами велася боротьба, з одного боку, за право встановлення контролю над морськими протоками, з іншого боку - за право вільного використання їх як морських шляхів, тому що одні протоки є єдиним доступом до просторів Світового океану, а інші — найбільш зручні для таких цілей. Наприклад, тривала боротьба прибалтійських держав за долю Балтійських проток (Зунд, Великий і Малий Бельт) завершилася підписанням 14 березня 1857 р. у Копенгагені Трактату про скасування пошлін, стягнутих з купецьких судів і вантажів при проході їх через протоки Зунда й обох Бельтов. Боротьба за контроль над протокою Гибралтар, що почалась наприкінці XVII століття між Англією, Іспанією і Францією, завершилася лише в результаті прийняття англо-французької декларації від 8 квітня 1904 р., до якої 27 листопада 1912 р. приєдналася Іспанія. Чорне море і Чорноморські протоки (Босфор і Дарданелли) після приєднання Криму до Російської імперії стали представляти її стратегічний інтерес, а почалася в XVIII столітті боротьба за долю Чорноморських проток завершилося лише в результаті прийняття 20 липня 1936 р. у Монтре (Швейцарія) Конвенції про режим проток.

Важко переоцінити значення морських проток і для нашої держави, тому що, з одного боку, Чорноморські протоки є для України єдиним природним доступом до просторів Світового океану, з іншого боку — установлення контролю над Керченською протокою відповідає політичним і стратегічним інтересам України.

У той же час варто визнати, що рівень значимості морських проток для міжнародного судноплавства неоднозначний. Так, одні з них розташовані на розвинутих морських шляхах, при цьому вони можуть мати чи не мати альтернативних проходів, інші ж можуть знаходитися осторонь від таких шляхів і не мати ніякого практичного значення для міжнародного судноплавства. Однак навіть той факт, що морська протока на сьогоднішній день не має ніякого практичного значення для міжнародного судноплавства, зовсім не означає, що віна не буде мати такого значення в майбутньому.

Тому в основу виділення поняття «протоки, використовувані для міжнародного судноплавства», були покладені два взаємозалежних критерії:

географічне положення протоки;

значення протоки для міжнародного судноплавства.

Морські канали

Морські канали — це штучні водяні шляхи, що зв'язують простори Світового океану. Вигоди від таких шляхів були оцінені людиною давно. Ще в першій половині XIII століття до н.е. фараон, що правив у Єгипті, Рамзес II проклав канал від головного рукава Нілу до Червоного моря. Настільки грандіозне по тим часам спорудження відкривало для єгипетських судів доступ до Індійського океану і сприяло розвитку морської торгівлі з країнами південної Азії і східної Африки. Та й на сьогоднішній день значення морських каналів важко переоцінити як для міжнародного судноплавства, так і для міжнародної торгівлі. Наприклад, Суецький канал завдяки його географічному місцеві розташування є самим коротким і безпечним морським шляхом між сходом і заходом. Він дозволяє скоротити шлях з Чорного моря в південну і східну Азію більш ніж на 7,5 тисяч морських миль.

Однак не всі морські канали мають однакове значення для судноплавства. Тому в залежності від їхнього географічного розташування, економічного, транспортного і стратегічного значення всі морські канали умовно можна розділити на три групи: канали всесвітнього значення; канали регіонального значення; канали місцевого значення.

Канали всесвітнього значення з'єднують моря й океани в єдину транспортну систему і мають істотне значення для більшості держав. До таких каналів відносяться Суецький і Панамський канали.

Канали регіонального значення з'єднують моря і їхні частини і мають істотне значення лише для визначеного кола держав цього регіону. До таких каналів відносяться, наприклад, Кильский і Коринфский канали.

Канали місцевого значення, як правило, відкривають доступ до окремих водойм і мають значення лише для тих держав, на території яких вони знаходяться. Як приклад таких каналів можна привести канал Альберта в районі Антверпена (Бельгія), систему каналів, що з'єднують порт Гент (Бельгія) з Північним морем,