- •1.Монотеїстичні релігії. Загальна характеристика та географія поширення
- •Монотеїзм в юдаїзмі
- •Монотеїзм у християнстві Тринітарна концепція
- •Антитринитарна концепція
- •Ісламський монотеїзм
- •Монотеїзм в дхармічних релігіях
- •Монотеїзм у сикхізмі
- •2. Зародження та загальна характеристика іудаїзму
- •3.Зародження та загальна характеристика буддизму
- •4.Зародження та загальна характеристика християнства
- •5.Філософські джерела християнства
- •6.Зародження та загальна характеристика мусульманства
- •7.Предмет, методологія та принципи канонічного права.
- •8.Система канонічного права.
- •9.Зв’язок з іншими галузями права та місце канонічного права в системі права.
- •7. Методологія канонічного права
- •Схоластичний метод
- •8. Система канонічного права:
- •10.Співвідношення канонічного та церковного права
- •11.Джерела іудейського права
- •12.Цивільні та шлюбно-сімейні відносини в іудаїзмі
- •13.Кримінальне право в іудаїзмі
- •14.Джерела мусульманського права Джерела мусульманського права
- •15.Цивільні та шлюбно-сімейні відносини в мусульманському праві
- •16. Кримінальне право
- •17.Течії та основні доктрини буддизму
- •19.Роль християнства в формуванні західної традиції права
- •21. Вивчення канонічного права в історії юридичної науки
- •22.Рецепція римського права та схоластичний метод дослідження.
- •23.Виникнення європейських університетів.
- •27.Загальні та особливі джерела канонічного права.
- •5.3. “Апостольські Постанови”
- •5.5. Правила Святих Отців донікейської епохи
- •30.Великий розкол (Велика схизма) 1054 р. Причини та наслідки
- •31.Джерела права православ’я
- •32.Номоканони та Кормчі книги. Структура, зміст та роль в канонічному праві
- •10.3. “Кормча книга” на Русі
- •11.2. Середньовічні католицькі збірники канонічного права
- •11.3. “Кодекс” Католицької Церкви
- •38.Основні положення та джерела права протестантизму
- •Церковно-судебные инстанции
15.Цивільні та шлюбно-сімейні відносини в мусульманському праві
Цивільне право (муамалат) закріплює цивільно-правові відносини, забезпечує захист п'ятьох основних цінностей ісламу: релігії, життя, розуму, продовження роду і власності. Посягання на них вважається злочином і розглядається як заборонене Аллахом діяння. Релігійний вплив у галузі цивільного права про-сліджується й у тому, що верховне право на будь-яке майно визнається за Аллахом. З посиланням на волю Пророка забороняється розглядати землю і воду як об'єкти власності.
Особливе місце в регулюванні майнових відносин належить такому інституту цивільного права, як вакуф. Вакуф — це власність, найчастіше нерухома, відказана державою або приватною особою на релігійно-добродійні цілі. За мусульманським правом особа, яка віддала річ у вакуф, утрачала право власності на неї, але зберігала за собою право виступати управляючим ваку-фом (мутавалі). Майно, відказане на користь релігійної установи, за мусульманським законодавством вважалося власністю цієї установи. Воно не могло бути об'єктом купівлі-продажу, дарунку або заповіту, не підлягало і державному оподаткуванню.
Мусульманське право не знає торгового права як самостійної галузі, проте приділяє увагу різним формам комерційних об'єднань.
Галузевий принцип поділу норм у мусульманському праві не є адекватним структурі континентального права (галузь, підга-лузь, інститут, норма), хоча за формою багато в чому збігається з ним. Мусульманські юридичні норми спираються на релігійні норми і спрямовані на захист основ віри.
У системі мусульманського права є галузь «право особистого статусу», відсутня у континентальному і загальному праві. Вона регулює сімейні, спадкові та деякі інші відносини, її провідними інститутами є шлюб, розлучення, спорідненість, матеріальне забезпечення сім'ї, обов'язки у справі виховання дітей, заповіт, спадкування за законом, піклування, обмеження правоздатності та ін. Вплив Корану тут є традиційно істотним. Так, юридичними нормами мусульманці заборонено виходити заміж за немусульманина. Присутні на весіллі свідки повинні бути мусульманами. Вийшовши заміж, жінка переходить у владу чоловіка, повинна уникати зустрічей з іншими чоловіками, не показуватися в громадських місцях. Чоловіку дозволяється застосовувати до дружини покарання. Розлучення вважається здебільшого односторонньою дією, яка виходить від чоловіка. Спадкова частка жінки становить половину частки чоловіка та ін.
Речове право мали ті:
-хто досяг повноліття,
-при здоровому глузді.
-мусульманин, що змінив віру-втрачав майно.
Форми володіння(державна, приватна, общинна, умовна)
Шлюбно-сімейне право:
-чоловік-глава сімї, дружина і діти-речі.
-укладення шлюбу-торгова угода, жінка-мовчить.
-чоловік може мати і утримувати 4 жінок.
-чоловік розлучався, коли хотів, а дружина лише через фізичні недоліки чоловіка, невиконання подружнього обов’язку, жорстоке поводження,не утримує жінку.
-народжена дитина залишається в домі батька.
-спадщина за законом-черги, за заповітом.