Умови дійсності правочинів

1. відповідність змісту правочину закону, підзаконному акту;

2. наявність у сторін цивільної дієздатності;

3. добровільність виявлення;

4. дотримання форми (усна, письмова, нотаріальна, державна реєстрація);

5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочини, укладені з недотриманням цих вимог визнаються недійсними. Недійсним може бути визнаний лише вже укладений правочин. Нікчемні (абсолютно недійсні) –правочини, недійсність яких визначена безпосередньо правовими нормами. Вони недійсні вже в момент їх укладення (наприклад, правочин, укладений з порушенням нотаріальної форми, письмової форми, укладений неповнолітнім чи недієздатними.

Правочини, укладені з дефектами суб‘єктивного складу або волі особи, але вони породжують права і обов‘язки називаються заперечними правочинами (відносно дійсними). Такі правочини зберігають юридичну силу, якщо вони не заперечені в суді та не визнані ним недійсними (правочини, вчинені під впливом помилки, обману, насильства, або неповнолітньою особою, в стані алкогольного сп‘яніння та ін.)

4. Представництво. Довіреність як вид представництва.

Необхідність існування в цивільному праві інституту представництва покликано цілою низкою обставин. Це, наприклад, представництво малолітніх віком від 14 до 18, недієздатних, а також тих, хто перебуває у відрядженні., відпустці, на стаціонарному лікуванні тощо і фактично не може одержати зарплату або укласти угоду.

Представництво – це діяльність однієї особи (представника) від імені та в інтересах іншої (яку представляють), шляхом наділення першої суб’єктивними цивільними правами та обов‘язками другої.

Довіреність – це письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Види довіреності

• разова – на вчинення однієї юридичної дії,

• спеціальні – на вчинення багатьох юридичних дій в певній галузі і протягом певного часу,

• генеральна – на укладення багатьох і різних угод в необмеженій кількості і в різних галузях діяльності.

• За формою довіреності можуть бути: 1) нотаріально завірені,2) оформлені певним чином підприємствами, 3) укладені в простій письмовій формі.

Обов‘язкового нотаріального засвідчення погребують довіреності:

• на укладення правочинів, що потребують нотаріальної форми,

• довіреності, що видається у порядку передоручення.

Строк дії довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її видачі. Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала довіреність.. Довіреність, в якій не зазначена дата її складення, недійсна (нікчемна).

Умови припинення чинності довіреності є

• закінчення її строку,

• скасування довіреності особою, яка її видала,

• відмова особи, якій видано довіреність,

• припинення діяльності юридичної особи, від імені якої видана довіреність,

• припинення діяльності юридичної особи, на ім’я якої видана довіреність,

• смерть громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім,

• смерть громадянина, якому видана довіреність, визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім.