- •Джерелами цивільного права є:
- •Умови дійсності правочинів
- •4. Представництво. Довіреність як вид представництва.
- •Умови припинення чинності довіреності є
- •5. Захист цивільних прав та інтересів.
- •6. Право власності, його форми, види та захист.
- •8. Зобов‘язальне право.
- •9. Цивільно-правова відповідальність.
5. Захист цивільних прав та інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Основними видами захисту цивільних прав є:
- судовий захист,
- захист в адміністративному порядку (здійснюється органами влади,місцевого самоврядування, уповноваженими особами тощо),
- захист нотаріусом (шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі),
- самозахист (засоби протидії, що не заборонені законом).
Судовий захист здійснюється шляхом:
-
визнання права,
-
визнання правочину недійсним,
-
припинення дії,яка порушує право,
-
відновлення становища, яке існувало до порушення,
-
примусове виконання обов‘язку,
-
зміна чи припинення правовідносин,
-
відшкодування збитків,
-
відшкодування моральної шкоди,
-
визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Строки захисту цивільного права (ст. 251-268 ЦКУ)
Позовна давність – строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов‘язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Розрізняють загальний строк позовної давності і скорочений (спеціальний).
Загальний строк – 3 роки (ст.. 257-258 ЦКУ).
Спеціальні строки позовної давності:
1 рік - у зв‘язку з недоліками проданого товару, скасування договору дарування, у зв‘язку з перевезенням вантажу, стягнення неустойки, спростування недостовірної інформації у ЗМІ, оскарження дій виконавця заповіту,
5 років – застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману,
10 років – до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.
Перебіг строку позовної давності починається з від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
Часто у житті людини виникають обставини, що перешкоджають пред’явити позов. Такі обставини є підставами для призупинення, перерви чи відновлення строку давності.
Зупинення перебігу відбувається у разі:
-
якщо пред‘явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила), наприклад, страйк, землетрус, паводок,
-
в силу встановленої відстрочки виконання зобов‘язань (мораторій – відстрочка виконання зобов‘язань), наприклад, при зупиненні поставки певної сировини,
-
якщо позивач або відповідач перебувають у складі Збройних Сил України, переведених на воєнний стан,
-
у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини.
Перебіг строку позовної давності переривається:
-
у разі пред‘явлення позову в установленому порядку,
-
вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов‘язку.
Після перерви перебіг строку позовної давності починається спочатку; час, що минув до перерви, до нового строку не зараховується.
Позовна давність не поширюється (ст. 268 ЦКУ):
-
на вимоги, що випливають з порушення особистих прав (крім випадків, встановлених законом),
-
на вимоги вкладників до банку (фінансової установи) про видачу вкладу,
-
на вимоги про відшкодування шкоди, завданої життю, здоров‘ю фізичної особи (крім випадків, передбачених в законі),
-
на вимоги власника або інших осіб про визнання недійсними актів державних органів, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування, якими порушуються права цих осіб,
-
на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).